Анастасія Шаповал

Сторінки (1/11):  « 1»

А що у мене є? У нас є МИ!

Надворі  осінь  замерзає  від  зими,  
Холодним  вітром  її  фарби  залишають.
А  що  у  мене  є?  У  нас  є  МИ...
У  нас  є  МИ!  І  я  цим  так  пишаюсь!
*
Вже  вистилають  білі  килими
Сніжинки  ніжні  і  такі  холодні.
А  що  у  мене  є?  У  нас  є  МИ...
У  нас  є  МИ!  Не  боїмося  на  краю  безодні.
*
Твоя  любов  -  це,  ніби,  теплий  шарф,  
Закутує  у  лютіїї  морози.
Твоя  душа,  моя  душа  -  звучать  мільйони  арф.
Ми  слухаємо  їх  -  без  них  ми  вже  не  в  змозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2016


Я до тебе несла свою душу

Я  до  тебе  несла  свою  душу,  
Я  до  тебе  стремління  несла.
Всі  слова,  і  думки,  і  вчинки  ,
Та  вогонь  без  любові  твоєї  згаса.  
*
Коли  весело,  сумно  чи  страшно,
Дуже  часто  буваю  одна.
Коли  люблять  тебе  ,  мабуть,  класно?
Без  любові  твоєї  вже  і  моя  згаса...
*
Де  ти  є,  коли  всі  чужі  поруч?!
Де  ти  є,  як  про  зустріч  молю?!
Все  хотіла  зробити  власноруч...
Мабуть  думала,  що  люблю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016


Ти знаєш, а я донор крові

Ти  знаєш,  а  я  донор  крові.
Дарую  життя,  не  можу  інакше.
Не  знаю  в  обличчя  врятованих  мною,
Та  серце  від  любові  до  них  стає  м’якше.

Говориш,  що  боляче  й  страшно?
Дай  руку  свою  і  я  поведу.
Боляче  –  згасати  завчасно,
А  я  кров’ю  своєю  біду  відведу.

Коли  ти  живеш  не  лише  для  себе,  
Весь  світ  пізнаєш  і  любов  не  шкодуєш,
Тоді  безліч  можливостей  будуть  знаходити  те́бе,
І  ти  ні  про  що  у  житті  не  жалкуєш.  

Даруй  себе  іншим,  не  будь  ти  жмикрутом,
Не  будь  товстошкірим,  байдужим,  німим.  
Іди  вперед  з  вірою,  Божим  маршрутом.
І  будеш  душею  завжди  молодим!

6.10.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2016


Мамо!

Ти  —  янгол-охоронець  мій!
У  тебе,  мамо,  руки  ніжні-ніжні!
А  серце,  мамо,  сильне,  золоте!
А  вечори  зимові  із  тобою  не  такі  вже  й  сніжні.

Люблю  твою  усмішку,  доброту  і  ласку,
Поради  вчасні,  теплії  слова.
З  тобою  все  життя  моє  перетворилося  на  казку!
Для  мене  ти    —  одвічна  доброта!

Ти  та,  хто  поруч  завжди,  вдень  і  вніч,
Підтримуєш  дитину  свою,  мамо...
Матусенько,  ти  зла  на  мене  не  держи!
Буваю  часом  нестелепна,  мамо...

Пробач  за  всі  печалі,  недосип  і  сльози,
За  вимотані  нерви  та  гіркі  слова!
І  не  страшні  разом  з  тобою  нам  оті  морози.
"Люблю  тебе  я,  мамо!",    —  ось  мої  слова!

Яке  чудове  й  світле  слово  МАМА!

22.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2015


Мій спокій

Ти  —  мій  спокій,  ти  —  моє  небо,  
Посмішка  ромашки  на  долоні...
Спів  пташиний  лине,  я  так  хочу  до  тебе...
Хоч  на  хвилинку  в  твоєму  полоні!
*
Промінчик  сонця  на  моєму  обличчі...
Твій  поцілунок  так  само  ніжний.
Я  засміюся  від  щастя,  кличу:
Ти  у  мене  такий  дивовижний!
*
Запах  квітів  —  це  ти  даруєш.  
Від  печалей  мене  бережеш.
Моє  серце  і  душу  чаруєш.
В  нашій  любові  —  відсутність  меж...  

29.05.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015


Якби не ти…

Якби  не  ти,  мене  вже  б  не  було.
А  попіл  мрій  розвіявся  б  десь  в  полі.
Побачивши  тебе,  серденько  ожило  —  
Ми  дві  частини  однієї  долі!

16.06.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015


Твоя підтримка — мій міцний кристал

У  нас  все  має  бути  добре.  
Завжди  не  пізно  щось  змінить.
У  нас  такі  серця  хоробрі!
І  є  надія  краще  жить.
*
Буває,  що  не  все  виходить  добре?
Трапляється,  але  ти  віри  не  втрачай!
Все  витримаєш,  зможеш,  ти  —  хоробрий!
Ніколи  свої  сильні  руки  ти  не  опускай!
*
Все  купимо,  все  вирішем,  владнаєм.
Не  так  важливий  той  "матеріал".
Усі  стереотипи  разом  ми  стираєм.
Твоя  підтримка  —  мій  міцний  кристал.  
***
28.12.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015


Мені болить…

Мені  болить  за  Україну,
Її  нещасних  дочок  і  синів.
Не  хочу  я  дивитись  на  руїну,
Не  хочу  чути  автоматів  "спів".
*
Розграбували,  попалили,  вбили...
Замучили  простих  людей.
Густих  димів  рядном  накрили...
Та  чи  на  благо  тих  ідей?
*
Незламність  духу  через  сльози,  відчай...
Несила  стримати  свій  гнів!
Невже  це  буде  такий  звичай:
Рятуватися  від  злих  вогнів?!
*  
Так  хочеться  сказати:  "Досить!
Ми  ж  одне  ціле,  рід  наш  не  німий!"
Народ  до  Бога  молиться,  голосить,
Кричить,  що  досвід  наш  гіркий.

2.03.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611756
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.10.2015


Я заварю дві чашки гарячого…

Хочеш  я  пригощу  тебе  чаєм?  
Гарячим,  із  медом,  лимоном,  корицею.  
Ця  осінь  стане  для  нас  раєм,  
А  я  для  тебе  —  маленькою  таємницею...
***
Я  заварю  дві  чашки  гарячого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


Вже більше немає розлуки

А  болі  вже  не  існує...
Залишила  нас  вона.
Тепер  лиш  любов  панує.
Красива  і  чарівна.
*
Вже  більше  немає  розлуки.
І  відстані  стали  німі,
Коли  ти  узяв  мої  руки,
Притиснув  до  серця  собі.
*
Не  буду  вже  я  поспішати,
Сльозами  рахуючи  дні.
І  краще  нам  пісню  співати,  
Бо  більше  не  будем  одні.
*
Я  дихаю  тільки  тобою.
Живу,  бо  є  поруч  ти.
Ця  відстань  була  журбою.
Від  неї  було  не  втекти.
*
Життя  нам  дає  уроки.  
Від  них  ти  тепер  не  біжи.
Роби  свої  впевнені  кроки.
Кохання  своє  бережи.

08.04.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


Пам'яті Георгія Барателі

Він  був  простим,  звичайним,  
Для  декого,  мабуть,  дивакуватим.
Для  матері  —  джере́лом  життєдайним.
Для  когось  —  сильним  духом  старшим  братом.

Він  жити,  як  і  ми  усі,  бажав.
На  лінію  вогню  безстрашно  прямував.
І  волю  міцно  у  кулак  стискав,
І  рідную  Вкраїну  захищав.

Без  страху  подолав  багато  перешкод.
Хоча  невже  без  страху?!  Тяжко  там  було.
Він  мріяв  захистити  нас  всіх  від  негод.
Аж  раптом  вдалині  щось  загуло...

Віддав  своє  життя,  назад  нема  вже  вороття.
З  Небес  на  землю  нашу  поглядає...
Так!  Він  живий!  Герої  не  вмирають!
Не  даймо  пам'яті  про  нього  піти  у  забуття!

Молімося  за  кожного  солдата,
Який  пішов  із  дому  нас  із  вами  захищати.
За  тих,  хто  там  воює...
За  тих,  хто  вже  не  з  нами,  
А  душу  Богові  віддав  і  високо  мандрує  Небесами.

18.08.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610351
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.09.2015