| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
Кожного разу долаючи милі,
Вони падали з ніг, сумні та безсилі.
Рвалися речі й ламалися руки
Заради цієї солодкої муки.
І кожного разу приборкавши хвилі,
Шукали притулок в холодному тілі.
Ділилися їжею і думками
З вірою у безвідмовність карми.
Грілись у кафетеріях і коридорах нічних вокзалів
Вслухаючись в історії кочових й кочегарів
Про те, як люди цінують свободу,
Про те, як змінюють землю на воду.
Про вічне кохання й безмежну віру.
Вони в це повірили.
І я в це,
можливо,
ще раз,
повірю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Зупинись. Хіба не вражає?
Глянь крізь скельце космічної призми,
як час зароджує і вимикає
неосяжного простору механізми.
Все навколо об'єднане рухом.
Рух - це Бог, що несе нам знання.
Пролітаючи повз білим пухом,
грає долями навмання.
Все, що сталось і все, що чекає -
вже відомо. Готовий маршрут.
Зупинись. Ну хіба ж не вражає,
масштаб дійства і огляду кут?
Це як довга партія в шахи.
Всі фігури в кінці прийме ҐанҐ.
Переродження. Подих Брахми.
Прийняття. Безвихідь. Цугцванг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2017
Час як міг - біг-метушився.
Першим паростком прорізалась весна.
Ти ж як і був, так й залишився -
безнадійним шматком лайна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017
А вона мені й каже устами істини:
" - Жінко! Повісь свою музу,
У лісі, між гіллям і візерунками з павутини,
Якщо вона тобі є обузою.
Вдягай зашморг, не вагаючись.
Нехай розчіпляється хоч медузою.
Навесні заспокоїться по руці твоїй звиваючись
як змія, під твоєю білою блузою"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712811
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.01.2017
Передмова:
Маленька кімната. Перша ночі. Вона бігає, як звір у клітці, від стіни до стіни. Тремтячими руками хапається за голову, намагається закрити вуха. Щось повторює про себе. Просить її зупинитись.
***
Я бачу всю темряву у тобі,
Знаю те, чого не повинна знати.
Це те, що чують на смертнім одрі.
Те, чим хворіють вбивці і кати!
- Досить на мене кричати, чуєш?!
Досить на мене кричати!
Свята у багнюці. Нікчемно мила.
Донька жебрака та інфанти.
Можливо менше б пила й смалила?
Секс? Суїцид? Депресанти?
- Досить на мене кричати, чуєш?!
Досить на мене кричати!
Боїшся ранків, боїшся дзвінків,
Дивитися в вічі і засинати.
Шукаєш прихистку у мудаків,
Обпалишся і не згадаєш як звати!
- Досить на мене кричати, чуєш?!
Досить на мене кричати!
На людях співаєш, дома - німа,
Не хочеш виходити з кімнати.
Доводиш усім, що можеш сама,
Насправді боїшся знов починати!
- Досить на мене кричати, чуєш?!
Досить на мене кричати!
***
Післямова:
Голос у її голові притих тільки о 4:42. Подіяло снодійне. Тіло врешті перестало ламати.
Сон для слабаків. Їй саме час спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712810
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.01.2017
Шепотіли:
- Ходімо з нами.
Затримай подих щомога.
На глибині, між спочиваючими човнами
Чекає тебе допомога.
Не бійся,
Будь певна, сестро.
Ріка вколисає, наче дитя.
Журливу пісню дограє вітер-маестро
Під ритм серцебиття.
Пірнемо.
Проймемось тобою.
Розплетемо косу густу, наче ніч.
Роздягнешся - станеш святою й нагою,
Зірвавши тягар із пліч.
Набираю.
Води.Повні.Легені.
І кілька жмень піску...
Розчиняються давні шрами й мішені.
Приміряю срібну луску.
Прокидаюся...
Біль у грудях.
Сльози плескочуть по дну.
Не хочу дихати більше на людях...
Тону, сестри.
Тону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712139
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 14.01.2017
Рваними ранами розквітали руки.
Осінь оспівувала останні обіцянки.
Зірвавшись звіром, запам'ятовувала звуки,
Просила пастора прощення прихожанки.
Апогеєм аналізу атакувала афіші:
Чи часто чоловіки читають чужі ВІРШІ?
Чи чують чутки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016
Досить мене ховати!
Для кого ця могила?
Хто всі ці люди?
Чому?
Що я вам всім зробила?
І що, що слабка?
І що, що хвора?
Яке ваше собаче діло?!
Хай вічно лютує темна потвора,
що у мені засіла.
Хай рве,
роз'їдає все з середини.
Плямкає голосно й хижо!
Хіба це проблемою є для людини,
яка на людину не схожа?
Хай виє,
кричить, кидається дико
між згарищ і крові, диму й руїн.
Ви не почуєте цього крику!
Ви не помітите змін!
Ми двоє, ми дужі.
Ми можемо більше.
Такий у нас маніфест.
Ми скрутим горлянки, всім тим, хто сильніше.
Всім тим, хто поставив нам хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707565
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 20.12.2016
Але дощ з твоїх очей - не випадковість.
Це закономірність, набута з роками.
І якби природа мала можливість і совість,
то позбавила б тебе цієї кари.
Ти як бентежний вітер. Зриваєшся щоразу -
зі штилю в шторм, а потім навпаки.
І якби хтось знав як лікувати цю заразу,
я віддала би все аби знайти ці ліки.
Квітко моя. Твій берег повний солі й шуму.
До пристані із флегми немає сил дістатись.
Я врятувала би тебе з цупких обіймів суму,
якби сама навчилась з ним вправлятись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
Мій любий казав: " Не здавайся.
Цей світ рано чи пізно прогнеться під нас.
Це лише питання часу.
Просто спостерігай на що здатен час."
Мій любий казав: " Не лякайся.
Життя ще покаже що таке справжній страх.
Втрачати назавжди
А потім знаходити, їх, померлих, у снах."
Мій любий казав: " Не тікай.
Від себе тікати не в силі жодне з живих створінь.
Я намагався.
А бачиш що вийшло? Тепер не знаю де моя тінь"
Мій любий притих. Зібрав речі.
Вдягнувся.
Про себе щось нерозбірливе пробурмотів.
Мій любий пішов.
І якби повернувся - все одно б не знайшов потрібних слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2016
Чому ти тріпочеш як пташка?
Не хочеш себе пожаліти?
Тобі буде дійсно важко.
Знаєш, буде боліти.
Коли б хто зумів приручити?
Ти - гніву й гордині плід.
Та й чи вміли вони любити?
Хіба розтопили б твій лід?
Вони залишали кожен по мітці,
спогади, речі і ще щось таке...
закривши тебе, сирітку, у клітці,
брали до рук важке.
*дзвін металу*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016
Голоси Нібелунгів кликали:
- Хочеш побачити розплату,
справжню, щиру?
Де люди - як звірі з іклами,
Вгризаються в шию брату,
в ім'я любові і миру?
Все, що ти відчуваєш - дрібниці.
Ходімо! Ходімо, хутчіш!
На нас чекають смерті блудниці.
Коханки,
точніш.
Брунгільда й Кримгільда,
Хіба ж це не диво?
Прекрасніші зі створінь.
Одна вбивала гучно - як злива,
інша тихо - як тінь.
Хей, чом не дивишся ти!?
Дивися, смакуй... дитя!
Єдина причина їх помсти -
чиясь жага до життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691678
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 30.09.2016
Боятись своєї тіні,
блукати у закутках
пам'яті,
що на стіні,
ховається у фотокартках,
де ми щасливі,
веселі,
маємо те, що нема -
стрибаємо вище стелі,
а дістаємо до дна.
До дна
в горлянку вливали
гіркий самогон життя,
кохалися
й ніби крали
у себе своє власне "Я".
Ні "Я",
ні "Ми" вже немає,
затерта пам'ять в дірки...
лиш розум невпинно благає:
"спали фотокартки".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
У неї своя специфічна врода,
й інколи справді шкода,
що я не стану для неї НИМ.
Тримаючи тон і осанку,
мрію про таку коханку
і тихо ковтаю дим.
Про неї можна складати балади,
вкохавшись лишень в розум й поради,
захоплююсь її поведінкою.
А загалом,
Проведений разом час,
змушує шкодувати щораз,
що я народилася жінкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016
Крізь небо пробивається ранок,
п’ята : двадцять один.
Ще один вірний світанок.
Терпкий, наче полин.
Перон. Сонні люди. Вітер.
В кишені зім'ятий квиток.
Містом блукає квітень
зграйками пелюсток.
Сотні кілометрів тиші.
Вічно міцний чорний чай,
Час, щоб писати вірші,
довші, ніж зазвичай.
Час, щоб кохати міцніше.
Навести у серці лад.
Відстань гартує більше,
ніж сотні чужих порад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
Ми хвилі,
Долаємо шлях,
врізаємось в скелі,
влаштовуєм галас.
Безсилі,
проти усіх течій й рухів,
підлоги і стелі,
що стиха тиснуть на нас.
Холодні й дужі.
Гартуємо берег,
Колишемо судна,
Тримаючи Вас на плаву.
Байдужі,
Що трапиться далі:
Хто хибко зійде на дно,
І хто займе стернову.
А нам би
ввірватись й омити
протоки / пустелі,
Тонною водних мас
Собою
назавжди залити
Всі храми і цитаделі,
втопивши в обіймах час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662643
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.04.2016
Принци про мене не згадують.
Принци по мені не плачуть.
Я ж - цілую їх на вдачу,
Й чекаю останній трамвай.
Бувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640339
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 01.02.2016
Вино в мені́,
вона на ме́ні,
знімає одяг і кліше.
Допоки ми по один бік мішені,
"Сильніше!" - закричить
чи палке "Щеее!"
Хто перший здасть?
Хто відіграє?
Пірне у темряву нутром.
Допоки ми танцюємо над краєм,
То виром (вона) гнеться,
то січе кнутом.
Що б там не було,
Щоб не згасло,
розпалить кострища нові.
Допоки ми тримаємося разом
(залишимось)
Вона на мені,
Я ж у ній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632493
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.12.2015
Тіло, забите паплюжними шрамами,
це твій крам дарований храмами
гріховних дожів й глухих богів,
які забули твої молитви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631060
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 24.12.2015
Я знаю про тебе все,
Й водночас незнаю нічого,
Шукаю старе, ковтаю нове,
Забувши останнє слово.
Я вчу на пам'ять рядки,
які ти ще встигнеш сказати,
Рахую кутки, читаю думки
Й ніяк не згадаю як тебе звати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614940
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.10.2015
Кожного разу долаючи милі,
Вони подали з ніг, сумні та безсилі.
Рвалися речі й ламалися руки
Заради цієї солодкої муки.
І кожного разу приборкавши хвилі,
Шукали притулок в холодному тілі.
Мигтіли очі й тремтіли губи,
Задля цієї терпкої згуби.
І наче по колу ховались від болю,
Тільки б втікти від себе на волю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614939
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.10.2015
Ну що ж, купую пляшку, друже,
сухого білого вина.
сьогодні вечір в нас не дуже,
будемо пити я і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Байдуже чиє місто,
байдуже яка вулиця,
куди веде ця дорога:
в'ється чи сутулиться.
Не грає ролі твій вік,
до якої відносишся віри,
чим заробляєш на хліб
й як латаєш душевні діри.
Неважливо де будеш спати
і чи будуть ці ночі схожі.
Пам'ятай:
тебе завжди будуть чекати
випадкові, як сніг, перехожі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614451
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.10.2015
Замерзло все. І її губи
вже не говорять про любов.
На що ж ти сподівався, любий?
У жилах застигає кров.
Від холоду, мороз на вікнах
малює сірість твоїх днів.
Чи ти не знав, що вона звикла
так легко віддаватися без почуттів?
Життя - не казка. Happy End - лиш згуби,
У жилах вже застигла кров.
І так
замерзло все. І навіть її губи
вже не говорять про любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015
Інколи мені здається, що це сон лиш.
Що я прокинусь - а ти зникнеш,
і сліду за собою не залишиш,
змінивши сміх на декілька холодних тиш.
Але ж ти тут... а я - сміюсь,
зімкнувши руки у твої долоні,
як те дитя, радію в теплому полоні,
й утратити понад усе цього боюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
Вище голову, дівчинка-невдаха!
Вітаю в країні моїх кращих жахів!
Ти рвалась сюди, як до волі птаха,
Програвши душу у партію шахів.
Чому ж ти мовчиш і очі ховаєш?
Невже так важко поразку прийняти?
І поглядом серце мені вже не краєш.
Я знаю, насправді ти хтіла програти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611879
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 07.10.2015
Ох, любий, дай но подивитись,
Чому в очах твоїх журба?
Коли зуспів ти так змінитись?
Тобі іде ця худоба́.
Тобі ідуть усі страждання:
депресія, біль, розпач, плач.
Мені ж приносить зловтішання
солодких смак твоїх невдач.
Тобі іде уся ця сірість,
похмурість й посмішка крива.
Зроби ж для мене таку милість,
сприйми серйозно ці слова:
Твій стан - щось гірше за буття.
Твої страждання - моя насолода.
Єдине вірне мені почуття -
така типова помсти врода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015
Пакуй речі у валізи,
нам потрібно вирушати.
Забирай усе, що влізе
й розкоркуй чавунні грати.
Шукай компас, нові лати.
Не тримай на когось злого.
І не смій ще раз питати
куди підемо й для чого.
Час настав. Немає часу
щоб завершити розмову.
Є причини. Причин - маса.
щоб втекти від себе знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611447
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.10.2015
Роздягайся й стрибай у ліжко до Бога.
Він єдиний, хто прийме цупку наготу.
Твоя стать - невідома.
Твоя мати - природа.
Твоя ціль - марнування часу в пусту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611392
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 05.10.2015
Ти допиваєш свій чай,
тікаєш з кімнати,
щільно зачинивши грати
на великі чорні замки.
Забувши всі дати,
Біжиш хутчіш сідати
на рейс у сипучі піски.
Закриваючи очі, на повні груди
холодне повітря вдихаєш.
Від болі губи кусаєш,
Ламаючи себе з середини,
ти відповідь марно шукаєш
на те, що там відчуваєш:
- Чи жив би ти для людини,
яку аж ніяк не кохаєш?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Перевернувши все з ніг на голову,
перевершила твої сподівання.
Наголо вдягаючи сорочку лілову,
задавала дурні питання:
- Де моє завтра, й тобі знати звідки
як все буде в фіналі?
Ти ж, зірвавши просту білу квітку,
даруєш надію на далі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Замість сотні слів, що міг ти сказати,
Замість тонни речень, поцуплених з романів,
Тобі зручніше в обіймах у такт мовчати,
Заповнивши тишею безліч мовних капканів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Зранку вони кричали та билися,
одягалися до гола й не молилися,
збираючи одяг й себе з думками,
розчиняючись поза замками.
В день вони зовсім не ладили,
ввечері ж замовкали і падали
у темряву з власними снами,
переплітаючись міцно тілами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610134
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2015
Спокійно. Закрий очі.
Уява у тебе працює?
Уяви: мене не існує.
Бачиш? Це марні ночі.
Це зайві дні.
Хочеш?Давай влаштую.
Слухай. Вітром здую.
Не будемо більше сумні.
Спокійно ж. Закрий очі.
Уява ж у тебе працює?!
То ж уяви. МЕНЕ НЕ ІСНУЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610133
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2015