| Сторінки (1/64): | « | 1 | » |
Бувають звичайні дні і їх можна назвати звичайними, на перший погляд, але якщо заглянути десь глибоко в скриньку своїх спогадів, то з’являються уривки з фільму, які хтось наче навмисно вирізав, щоб зробити тобі боляче. Ви пам’ятаєте, що було з вами рік тому? Пам’ятаєте погоду, свої переживання, людей з якими сиділи в метро або купували печиво в найближчому магазині? Пам’ятаєте з яким настроєм виходили з під’їзду та прямували на роботу, університет? Думаю що ні. Ми забуваємо все, окрім того, чого ніколи не можна забути. Просто одного дня з’являється людина, яка несвідомо, сама того не знаючи, міцно кріпиться до твого серця і не ділиться дорогоцінним місцем з кимось. Ти бачив її кілька раз, у вас була одна чи дві розмови, але цього вистачило аби твій внутрішній світ змінився. Вона дивним чином з’явилася і так само дивно зникла, а ти ще кілька місяців поспіль нишком шукаєш цей силует у натовпі.
Минає час, чергуються пори року, листя по колу жовтіє, потім знову стає зеленим. Навколо змінюється все, крім тебе і твоїх бажань знову бути з цією людиною. Хоча б на кілька хвилин повернутися в ту маленьку кімнату, налити каву в чашку і потримати в руках в’язаний светр. Коли закриваєш повіки то бачиш посмішку, сумний вираз обличчя, очі повні смутку та відчаю. Стає боляче від того, що нічого повернути не можна.
Прокидаєшся вранці, збираєш себе до купи, склеюєш душу і відпускаєш. Але … коли ти майже вилікував свої рани, ця людина повертається, перекреслюючи червоною лінією все те, що ти так старанно вимальовуєш в своїй голові. Ти всі ці роки щиро вважав, що у неї все добре, є сім’я, собака, подорожі і багато-багато щастя. Та все виявляється зовсім інакше…..
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, що ніякої собаки немає, сім’ї теж немає, а як виглядає місто та світить сонце можна тільки здогадуватись. І найстрашніше те, що ти нічогісінько не можеш зробити, адже безсилий перед обставинами. Єдине на що вистачає сил, це просто бути поруч на відстані, підтримувати, щоб вона не відчувала самотність так яскраво. Ти просиш, ні благаєш про спілкування, розповідаючи про все-все, що накопичилось за ці роки, а вона у відповідь: « Не думай про мене, живи своїм життям», «Не витрачай часу», «Живи своїм життям». І її можна зрозуміти. Але тут два варіанти сказаних слів: цій людині байдуже, або ти їй настільки важливий, що таким чином вона оберігає від помилок…
Не знаючи як вчинити правильно, обираєш ЖИТИ СВОЇМ ЖИТТЯМ ЗА ОБОХ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718748
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2017
Просити пробачення інколи буває важко,
складніше ніж образити словом
або звинуватити у нечесній грі.
До цієї застуди ніколи не будеш готовий,
так само як переступити чужий поріг.
Існує кілька яскравих очей,
подивившись в які забуваєш про все,
навіть про те, чого не можливо забути сьогодні.
Той хто захоче, все одно від тебе втече,
залишивши після себе глибоку безодню.
От тільки тобі треба викинути в смітник розмови,
що нестерпно здавлюють голову.
Запам’ятай – не буває любові там,
де замість серця розтоплене олово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017
Можливо саме з нею у тебе все вийде,
будуть розмови до самого ранку
і погляди, які розумієте тільки ви.
Нехай від її дотиків вчорашні образи відійдуть,
настане день по-справжньому новий.
Послухай як пам'ять мертва догорає.
Це питання складного вибору:
спробувати щось змінити або з цим жити.
У мого світу немає протилежного краю.
але я не можу з тобою ним поділитись.
Колись написавши повідомлення влітку,
я побажала, щоб тебе любили всією душею
і любили щодня.
Мені не вдалося розірвати заплутані нитки.
Невже вона таки змогла?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016
Вимикається світло в квартирі навпроти,
важко бачити,
як причини не дістатись самих верхівок зникають.
Я втомилася опускати крила від невдалих польотів,
знаючи, що нікого це не цікавить.
Іноді здається, що замість серця у мене ластівка,
яка б’ється сильно та від болі об стіни тріпоче.
Господи, цей світ мабуть збожеволів,
тут люди допомагати не вміють і вчитись не хочуть.
Вдихнути останній ковток повітря перед падінням,
щоб в легенях не було сухо.
Я сумую за днями, коли говорила без слів.
Вірність застряла в мені по вуха,
поки сумнів на душі в’яже міцні вузли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2016
Я не знаю про тебе нічого, окрім того,
що ти сам розповісти поглядом зміг.
Під внутрішнім компасом тяжкість надто довга.
Вона тихо вночі забирає останні сили,
а на ранок голосно збиває з ніг.
У нас було зовсім мало спільного,
хіба лише кисень, яким дихали на відстані.
Час та спогади скоро душу все таки вирвуть.
Кохання – найбільша в житті істина,
після неї все поспіхом котиться в прірву.
Нехай ніжність залишиться серед рядків,
мовчки вкаже напрямок крихтами перцю.
Просто поруч с тобою для мене немає місця.
Шкода, але ти дізнатися чомусь не захотів,
що нам подарували одне на двох серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016
Ти скоро забудеш ці залиті тривогою очі,
не відновиш у пам’яті з минулого дату.
І мабуть з цим треба миритись.
Невагомість розливається ранковим холодом по кімнаті,
вмощуючись на диван, щоб залишиться тут жити.
Відчиниш двері і зникнуть мрії,
занедбаний досвід, втрати.
На підлозі смуток розмиється чаєм.
Хтось чекає здається - вічність, а комусь начхати,
що у твоїх легенях кисню не вистачає.
Важко втриматись щоб не піти,
взявши з собою тільки єдине - розум.
Час все розставить на свої місця.
Твоя сповідь залишиться
десь далеко за межами банальної прози,
нічого у відповідь не пообіцяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016
Дорога под ногами вязкая как сахар,
Я иду медленно, не ощущая страха.
В глубине пространства шелест суеты,
Наверное, так рушатся мечты.
Небо на часах застыло временем,
Постараюсь справиться, но хотя бы временно.
Не утонуть под знаками запретов,
Мне поможет дождь и осеней ветер.
Остановка «Здесь не ждут» серого участка
Разберёт мысли на две сотни частей.
Бросит в яму, где не видно дна,
Кто страдает сверху не моя вина.
Проще жить теперь мне без слов и чувств,
Я от них неделю мучусь и лечусь,
Верю, что простуда не заденет сердце,
Истинна, проста – не переусердствуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693842
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2016
Давай про особливо-важливе, стихійне
говорити кожної ночі відверто.
Там де на простирадлах є повний місяць,
ми знайдемо своє безсмертя.
Не вистачає тільки сезонного сяйва,
яке своїм теплом ще трохи і відновить
раніше зруйнований час.
Ти не знаєш як важко зізнатись у почуттях
коли немає взаємності,немає «нас».
Кажеш, що сьогодні станеш вільним,
адже вже зламав свої принципи, стереотипи,
життєві права.
Терпка неправда сковує тебе довільно
і роз’їдає дим захований у словах.
Я б могла полюбити ці світанки,
але мабуть не треба серце своє нівечити
брудом з середини.
Залиш на потім, розбий об холодні стіни обіцянку
повернутись до мене в середу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2016
Числа інколи вирішують все за тебе,
а ти не встигаєш озирнутись назад
і все стає трохи іншим.
Як тільки почуєш пронизливий щебет
закривай очі долонями,
нехай тиша стає голоснішою.
Незручно коли страх постійно поруч,
з ним навіть ніч до нудоти бліда.
Коли захочеться плакати – дивись в гору,
може хоч так зійде з серця крижана вода.
Ніхто не говорив що жити це легко,
ніхто тоді не сказав:
«Втрачати рідних теж треба вміти».
Тепер до щастя надто далеко,
тепер там холод, темрява і вітер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2016
Обставини змушують в минуле
не повертатись ніколи
і наодинці залишитись вдома.
Життя – наче потяг швидко минає колії,
а руки німіють від смутку та буденної втоми.
Десь за обрієм сонце повільно зникає,
мені сумнів до дірок виїдає мізки.
Краще стає коли знаєш що чекають
І знаходяться поруч або занадто близько.
Між рядків повідомлень суцільна тиша,
Зараз ніяк: не складно, не просто.
Він кілька днів себе ілюзіями тішить
Ніби у цьому світі сам один «дорослий».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2016
Мой мир давно уже за гранью риска,
Мне так не хочется забыть твои глаза.
Одиночество теперь настолько близко,
Что невольно хочется нажать на тормоза.
Совсем немного и наступить в сердце осень,
Ми перестанем вспоминать друг друга.
Ты покинул мою память ровно в восемь,
Когда остатки слов затянули вены туго.
Хотелось бы напомнить о чем то важном,
Но мысли глушат смысл этих дней.
Где то между домов многоэтажных,
Я пойму, что стала в два раза сильней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667474
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2016
Невже тебе зовсім не хвилює правда тиха?
Не цікавлять думки вечірні, мрії і простір?
Якщо ти колись наодинці доживав і ледве дихав,
То знаєш про уламки всередині, до болю гострі.
Твоє серце хоч раз розривало на дрібні частини ,
А душу кидали на підлогу чужим людям під ноги?
Якщо ти не бачив цього лиха, то тобі пощастило.
Роби як хочеш, попереду вільна дорога.
Обирай ту, яка не вбиває бажання світ змінити
І відчує твій відчай серед багатьох.
Повір, для когось Ти єдиний у всьому світі.
Тільки будь-ласка, не дозволяй собі бути останнім
і кохати за вас обох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2016
Ми на одній планеті з тобою живемо,
вдихаємо повітря
і бачимо сонце однаково, десь за кордоном землі.
Це місто давно вже не бачило справжніх історій,
душевного світла.
Тут вулиці стали надто вузькими,
вони смуток в собі зберегли.
Я інша, мене тепер не впізнати.
Ти забрав моє небо прямо із рук.
В очах твоїх щастя теж було не багато,
цю зустріч я таки з пам’яті сьогодні зітру.
Ми по різному розуміємо важливі поняття та мрії,
наші скелі ніколи не з'єднає стежина чи міст.
Під ногами простір зникає та від розпачу мліє,
а ти цього навіть не знаєш
і бачити чомусь не навчивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Скажи, як тепер зібрати ті частинки серця,
що час розкидав по усьому тілу?
- Коли не хочеться повертатись в минуле, з
робити б вигляд, що все ідеально ціле.
Тут наче живий кит подорожує
від розуму до самісіньких п'ят, непомітно.
Так часто буває,
що темрява може вибухнути світлом.
Зустріч стає особливо магічною,
коли відбулась під весняним дощем.
Прокидайся щасливим і
буде продовження, тоді буде все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Дівчина з бажанням жити,
але відсутністю нервів
і багажем відчаю тепер поруч з тобою йде.
Ти кожним словом сковуєш себе страхом сердитим
серед друзів, знайомих, пройдешніх людей.
А вона досі тобі вірить і
привітна при випадковій зутрічі за містом.
Між вами прірва оксамитових недопалків сигарет,
вивчені вулички, на яких тепер так тісно.
Взимку саме час гріти серцем
ту єдину вену з коханням, поки ще існує.
Памятай твої очі - золоте люстерце,
вони в ньому лезом памяті твої дії шліфують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2016
Хтось носить за плечима кілограми образ і докорів,
а в когось тільки свобода та гори.
Ти б ніколи не зустрів свого бажаного "Щастя",
якщо б не був залежний від нього та хронічно хворий.
Для більшості почуття абстракне поняття,
яке бачать за метр від себе і воно чуже.
А ти дихати без всього не можеш.
Тепер вони захищають, коли хочуть вбити ножем.
Перев'яжеш серцеві м'язи блакитною стрічкою,
нехай будуть з небом на одній хвилі.
Перед тобою стіни змуровані власноруч.
Ти тепер слабкий та безсилий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
Хворіють всі.
І навіть ті, хто має свіжий вигляд обличчя,
ховає під килимом в склянках пігулки гіркі.
Вони непритомніють не від того,
що безпорадність спустошила пошкоджене серце,
а просто щоб не відчувати себе бридким.
Хворіють всі.
У них під очима овальні синці і помаранчеві
руки та нігті.
Мабуть вони аж занадто сильні, щоб стояти
під дощем байдужості,
коли треба чимшвидше бігти.
Хворіють всі.
Так забивають в груди мідні цвяхи на совість,
а потім благають щоб вправили мізки.
У їхніх кімнатах кілька днів не викидали сміття,
під диваном не тільки неношений одяг,
там поховані мрії і коротка записка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2016
Візьми аркуш паперу із дерев’яної шухляди
і маркерами всіх можливих кольорів веселки
напиши історію свого життя.
Зрозумій, тільки від тебе залежить
що саме ти будеш тримати через кілька хвилин.
І ніколи, чуєш ніколи у інших , якщо вони тобі не рідні
нічого не питай.
Там у твоїй рожевій скриньці є тоненька голка
і нитки.
Вони там для того щоб зашити поранену душу.
Якщо ще досі боїшся солоної води із сліз,
то знайти того, хто стане рятівною жилеткою,
або інший варіант: залишайся на суші.
Обійми свого улюбленця пухнастого ведмедика,
який більше за інших знає всі твої бажання та секрети.
Маєш чим поділитися із ворогами,
то ділись і вони своє потім отримають.
А тобі із щастям треба заспівати дуетом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2016
Ніколи не соромтесь говорити про свої почуття. Не чекайте п’ятниці, понеділка, вихідних чи свята. Кохання не з’являється в певний день місяця, якщо воно є, то значить про нього не можна мовчати. Коли відчуваєте щось незвичне всередині себе, коли наче виросли крила за спиною і хочеться відірватись від землі, скажіть спасибі тому, хто все це вам дарує. Можливо так ви зміните своє життя на краще. Кохання тримається за взаємності і тільки тоді розростається чарівними квітами в душі, коли ним діляться. Віддавайте частинку свого серця і все обов’язково повернеться. ❤
І ще про один важливий момент )
Місце де чуттєві вірші допоможуть знайти частинку себе http://vk.com/dasha_mrachek Якщо є бажання долучайтесь. І нехай вам буде солодко на душі. #вірші_українською #шоколадна_лірика #поезія_яка_надихає #віршіпоезія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643852
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
Рано чи пізно тобі набридне зустрічати сусідів
які поглядами з голови до ніг дають зрозуміти
ти не така як інші.
Ти махнеш на все рукою, купиш квиток на потяг
і наступний день вже зустрінеш в Парижі.
А вони нехай як хочуть сприймають той факт,
що ти на декілька кроків від них попереду.
Нехай виїдають свій мозок чайною ложкою,
від злості свій одяг на шматки ріжуть.
Рано чи пізно ти закінчиш всі літні романи,
видалиш непотрібні номера в своєму телефоні,
а невідомий останній виклик підпишеш:
«Мій колишній Бойфренд»
Ці сонячні промені які хочеться затулити спокоєм,
подарують магічні символи у вигляді татуювань.
Саме так ти скажеш: Все досить, це THE END»
Рано чи пізно ти повернешся із величезною валізою,
в якій купа різноманітних легких суконь,
а в кишені гладенький камінець знайдений під аркою.
За столиком навпроти твій одногрупник
запропонує апельсиновий сік.
А ти щоб його не образити погодишся з думкою в голові:
« Я обіцяла собі не пити, чесно це остання чарка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2016
Ти занадто складний та незрозумілий.
Про що думаєш і чим звик дихати в останній час
зовсім не знаю.
Ти - як детектив із сотнею заплутаних схем .
Тебе навіть удача боїться покидати на пів дорозі
до будинку.
Ти тепер і для мене одна із тих заборонених
до розмов тем.
Але знаєш, я звикла стояти біля тебе поруч,
наче у мене під ногами вибухівка,
яка через хвилину закінчить цю виставу.
І якщо потрібно змагатись за обмежену
територію ,то я готова.
Аби тільки ти, в кінці три крапки поставив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2016
Поряд з тобою мені спокійно.
Я точно знаю, що завтрашній день
обов’язково буде вдалим.
Мені цілком достатньо твоїх теплих обіймів
та солодкого голосу.
І тепер над нами ніколи грім не вдарить.
Поряд з тобою мені легко.
Радію таким простим речам, як твоя посмішка
і зморщений від роздумів носик.
А коли ти так в очі дивишся, наче наскрізь бачиш,
я не можу на ногах стояти,
всередині феєрверки спалахують і їх заносить.
Поряд з тобою мені яскраво.
Навіть, якщо несподівано наглянуло таке нечасте
сонячне затемнення.
Я не боюся бути слабкою,
випускати повітряним змієм обережність.
В тобі я більше ніж впевнена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Я обміняла тебе у фараонів та богів
віддавши золото, собі взяла другу частину серця,
що зіткане було у кокон.
Ніч бісектрисою поділить землю, засвідчить сповідь.
І у два кола залишиться тут липовим кроком.
Приблизно ось що хотіла в тебе запитати
коли залишилась, а треба було, без роздумів собі піти.
" Скажи хто винен в наших бідах ?»
Небо, яке тоді без хмар стояло над тополями ?
Я? А може винен ТИ?
Не відповідай занадто швидко,
в сердечних справах деталі мають значення,
як свіжа вода в акваріумі для риб.
Ми вимушені переселенці рвемось туди, де жити не вирок,
щоб вільно і просто дивитись на світ згори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016
Заздрість заполоняє своїм біополем всю вулицю,
автоматично вимикаючи нічний ліхтар.
Сідає на лавку і точить свої білосніжні до нудоти зуби.
Серед білого дня своєю появою примушує її боятись.
Ти ж сам бачив ці божевільні очі,такі чорні і грубі.
Так легко і без сумління обриває останні листя берези,
прогризає залишки кори.
Їй так хочеться дістатись до самісінького дна,
до нутрощів.
Вирвати серце, ой як кортить.
Цікавиться, як росте коріння і що саме там,
так сумлінно вибирають дятли.
А коли дістанеться до суті, висміє до почервоніння щік
і з усієї сили, без вибачень в око ляпне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Щоб зрозуміти сутність жінки,
зовсім не треба володіти надзвичайними
здібностями, закінчувати Єль.
Навчись бачити в ній все особливе, вірити
і сприймати такою, яка Вона є.
Стань для неї залізною опорою.
Тепер ти її сталий хребет.
Уважно слідкуй за кількістю кальцію
в її організмі.
І Вона піднесе до небес тебе.
Будь обов’язково на два кроки попереду,
але роби вигляд, що залишився позаду.
Диктуй свої правила іншим,
її просто кохай.
І Вона ніколи тебе не зрадить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016
На балконі холодно, але це не заважає дивитись
як на горизонті між землею і небом
у своїх пунктах призначення живуть щасливі люди.
Якщо все таки вони повірять в свою унікальність,
то їхня емоційна суміш підкрадеться до розуму
і просто на правах жителя там буде.
На віконних рамах сповзла блакитна фарба,
а на склі мороз залишив візерунками
таємні шляхи та маршрути.
Я б з легкістю тоненькою мотузкою перейшла
на інший дах багатоповерхового будинку,
але там замало місця заспокійливим атрибутам.
Шкода, що немає можливості розкрити крила,
злетіти так високо, наскільки вистачить сил
і з’єднатися з ними.
Мабуть треба звільнити простій від сміття,
щоб нарешті зрозуміти,
потрібно слухати лиш себе єдину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016
Тіло зводить в судомах, ніби його облили бензином
і кинули сірник прямо в серце.
Ну що ж нехай палає , так мабуть буде краще...
Для всіх.
Помилка ця занадто дорого коштувала,
безсилим розумом в клітці і втратою свободи.
А я доводила всьому світу: "Ні, він не із тих".
Легені занадто швидко деформуються
у старі клубки ниток,
які спокійно живуть в такому зручному стані.
Якщо хтось навчить його слухати менше друзів,
то людиною і доволі непоганою він таки,
скажу я вам, стане.
Готова з Господом укласти договір на щастя,
за день до цього обговорити хвилюючі пункти,
і нарешті поставити свій підпис.
Про кохання до нього я краще потім розповім,
залишу до кращих часів.
Почуття потребують розповідей, але не зараз,
і дуже стисло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Безпритульність думок – це вже діагноз.
Так і запишіть до картки хворого, нехай хоча б десь,
у них буде місце де покласти валізи.
Вони безнадійно блукають у пошуках домівки,
щоб відчути затишок.
А їх просто порівнюють з дешевим невиразним ескізом.
Невже ось так легко їх можна забути,
викинути за межі дозволеного
і просто зникнути.
Ви серйозно вважаєте , що вони звичайні жарти?
Люди чудові актори.
Але сухий фільм із ще гіршим сценарієм
уже нічого не вартий.
Простіше простого розмежувати територію,
вигадати безглуздий план із купою неважливих
рангів.
Так він тримає у собі інший сенс, щоб не втопитись
у цій манірній рутині, повертається
гіркими сльозами руїнного бумерангу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2015
Ти потрібний мені веселим, в похмурий день,
який фарбує все на своєму довгому шляху
в сіру неприємну на вигляд зливу.
Змарніле небо втратило всю блакить,від того,
що хворіє зимовими дощами,
воно все тепло сподівань змило.
Те місце, де колись стояв твій автомобіль,
який гучним сигналом і стукотом колеса приховував
музейну ілюзію, зараз, щось більше ніж
просто зручна зупинка.
Там тепер цемент зберігає останній присмак свободи,
трішки хвилювання і повну чашу рішень,
за які тримаєшся, як за останню соломинку.
Якби мені хтось раніше сказав, що я більше ніколи
не зможу дивитись в такі свіжі і зажди привітні очі.
Я б прив’язала за кінець шматочок моєї душі,
нехай вона тобі нерви лоскоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2015
Виходиш ввечері на вулицю і бачиш, як на гілочках дерев,
огорнена повним місяцем
тихенько та в затишку спить мрія.
Між сходинками неба помилково заблукав вітер
і коли він так легенько віє,
вона вже летить на зустріч тому, хто її чекає.
Надихає, коли немов вперше ця крихітка
обережно набирає повітря
і всупереч всьому дихає на повні груди.
Ти тільки слідкуй за нею, друже і вчасно ховай вдома.
Зрозумій, це заради тебе вона так сильно припинила
любити холодний грудень.
Збирає все важливе в кулак і дивиться
своєму страхові прямісінько в вічі,
незважаючи, як проходять перехожі.
І якщо навіть здається, що ви кардинально різні
це тільки в черговий раз доводить вашу схожість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Він вчепився сильними руками в моє серце саме тобі,
коли день засинав
під солодким місяцем пізньої осені під шкірою.
Річ не в тім, що треба змінитись чи стати іншою,
просто мені б навчитись в краще вірити.
Як все болить в середині від найменших деталей
які його нагадують,
що хочеться із цього світу втекти.
Над таким вогнем треба гріти спогади тільки дуже обережно,
щоб не спалити пам'ять або обпектись.
Нічого в ньому особливого немає,
але це на перший погляд,
від такого факту я ще більше налякана.
Я зустрічаю таких як він десятками,
але жоден із них
не змушував серед ночі захлинатись від болю та плакати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Ти зранку такий цікавий, трішки в собі,
а знаєш тобі личить бути на висоті та після сну
ще десь далеко літати.
Пройшовши в такому загадковому стані дав чітко зрозуміти,
для своїх діток ти будеш ідеальним татом.
Для дівчинки тільки найкращі подарунки,
у вальсі кружляти також не проти.
А інколи заборонятимеш ласувати солодкою ватою.
І зовсім не проблема зачитати улюблену казку,
коли після прогулянки маленькій принцесі захочеться спати.
А якщо хлопчик буде,
то змайструєш найбільшу в світі дитячу ракету.
Навчиш в хокей та футбол грати.
Так легко випромінюєш добро, звертаєш уваги на деталі.
Це не складно, адже ти найкращий для них тато.
І без труднощів не обійтись,все в житі трапляється.
Невдачі були і будуть.
Головне щоб поруч була сім’я, яка чекає вдома за обіднім столом.
Вони – дорогі серцю люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Досить вірити в несподівану зустріч з тим,
хто мовчки пішов,
закривши руками палаюче сонце.
Сотні незрозумілих слів і норм того дня
збили з напрямку всіх без винятку
твоїх сердечних охоронців.
Ті гіркі на присмак значення та принципи
в пам’яті більше – ніж забути, все просто.
Великий талант зліпити дійсно значуще
і приблизити те,
що на відстані видніє малим зростом.
Відпусти легким поштовхом в минуле ті слова,
що хотіла сказати йому,
як подив останній.
Нехай відходить на той берег вечір
тихим досвідом впевнено, плавно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
Серед темноти видніють все нові,
незнайомі силуети.
У цьому царстві тіней ми не знаєм інших.
Саме зараз треба уважніше дивитись в очі,
а ми чомусь, боїмося відкрити їх трішки ширше.
Час над нами відверто глузує
і сміється з нашого сумного настрою,
що приносить вечір.
Не знаючи про наші плани врятуватися
від нав'язливих думок завдяки втечі.
Вчорашні помилки підуть нам на користь
обіймами дерев в лісі.
Пережити самотність достатньо важко,
якщо залишився в кімнаті один рівно в вісім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2015
У склянці з водою залиш свої принципи
як залишають у вазі квіти після гучного свята.
Від палючого сонця минулі мрії зникають,
так і не ставши чимось більшим
ніж просто штатком пирога з м’ятою.
Сьогодні ти веселий думаєш про все неземне.
Через п’ять хвилин від перехожого слово грубе.
Так сильно віриш чужим обіцянкам
зовсім не помічаючи,
як вони тебе із середини гублять.
Коли захочеш комусь подзвонити
у хвилини самотнього вітру,
згадай що десь на Землі є та,
яка буде поруч і навіть невластиві чоловіку
сльози витре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Зникають потяги з нашого поля зору
завжди надто швидко та непомітно,
на підлогу кидаючи після себе іскри гарячі.
Без слідів залишають нас рідні серцю люди,
проходячи повз з пустим поглядом,
ніби тоді чужих бачили.
Скільки їм впевненим потрібно часу
щоб такі рішення прийняти ,
незрозумілі для покинутих на дорозі.
Так невчасно приходять в дім
навесні холодні часи,
примушуючи квітнути фіалки в грози.
Що їм думалось тоді як спалювали
відчаєм все спільне ,
та йшли не озираючись прямо.
Можна пробачити їм майже все,
Але ніколи відсутність того, з ким забували
про несуттєве, і кого кохали до безтями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2015
Ніколи не знаєш що ховається в потаємних кишеннях твоєї свідомості. Вона - наче підземний перехід без світла, яскравих вогнів та ліхтариків, йдучи по якому наштовхуєшся на нові незрозумілі речі, об'єкти, розгледіти які не можеш тому що відсутнє світло. Маєш можливість тільки на дотик відчути форму та текстуру, а все інше прийде з часом. Тут нам не заважають поверхневі подразники яким в радість сліпити очі і автоматично закривати наші повіки. Ми з легкіскістю можем натиснути вмикач нашоі уяви щоб переміщатися в просторі за лічені секунди. Наша фантазія працює на повну швидкість, поступово запускаючи всі механізми нашого організму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616027
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Гострими лезами затисла болюча правда
живі матерії.
Знайти шлях щоб вирватись або втекти,
мабуть ніяк не можна.
Марно до серця носити спокій на світанку
і прикладати ліки,
воно надовго залишиться порожнім.
Всередині беззахисні дельфіни невпинно
об лід б’ються,намагаючись
розбити перешкоди для виходу.
З пошкодженими вщент легенями,
майже не живуть.
А ти пропонуєш повільно дихати.
Скільки їх задумливих пройшло поряд,
але так і не прикрили рану.
Я думала ти зумієш мене врятувати,
але ти натомість болюче ранив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Всім своїм тілом ціную ніжність.
Так солодко буває від неї часом .
Коли торкаються шкіри теплі руки,
ранок завжди приходить невчасно.
Мені б мати змогу Його «вдягати».
Я зовсім мало у нього прошу.
Якщо існує споріднене серце,
навіщо тоді потрібні гроші?
Сховаю таємні слова в скарбничку,
віддам тому, у кого ключа не буде.
Мені чесно нічого не шкода,
секрети не обов’язково знати людям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015
Нарешті п’ятниця. Натхнення на нові починання
і змога летіти птахом у вирій.
Не опускай втомлені ніжні вії,
невпевненість дорогу відчаю швидко прориє .
Ти ж така дівчинка хороша, завжди ввічлива.
Трохи сумна із очима добрими.
Якщо сумнів ключем води вдарить,
згадай що тільки змій називають коброю.
У тебе попереду цілих два дні вільних
на улюблені справи і рішучі дії.
Хочеш щось робити - давай зараз,
як прийде понеділок, тоді вже нічого не вдієш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2015
Чомусь стала прокидатися раніше будильника ,
цей проміжок в дві хвилини заповнюю
дивлячись пильно на стелю.
Що хочу там побачити не запитуй.
Щось в цьому ритуалі є такого,
завдяки чому, ранок океани на килим стелить.
Біля ліжка кілька чашок з гарячим чаєм
який частіше всього лишається на дні.
Для когось це просто фарбована вода,
а для мене, там туман сходить
по лівому краю зимових ланів.
Прикладу кінчики пальців до стіни і відчую,
як важко їм зараз мовчати.
Ти навіть уявити не можеш, яку кількість думок
вони кожної ночі ловили,
щоб наступний день все таки зумів початись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
Можеш говори що завгодно з надією
приховати стан речей і думати
пошепки без зайвих свідків.
Але ти мабуть про свої очі забув ,
які скажуть більше і залишать
на твоїй шкірі червоні глибокі мітки.
Ще трохи і ти розлючено зачиниш
свою пам'ять у темній коморі.
Як ти там зараз один?
Я без тебе вже не відчуваю
всередині себе раніше живе море.
Простягни руки до сонця,на твою територію
щастя згодом босоніж ступить.
Ти тримай двері відкритими навстіж,
Я з добрими намірами в цій черзі наступна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Той день став особливий як ввійшов в чуже,
незнайоме, без чогось особливого приміщення.
Як сходять вулкани після землетрусів,
так ти одним поглядом моє серце зміщуєш.
Давай повернемо той проникливий дотик руки
і холодний листопад.
Так важко тримати було під ногами землю і стояти,
коли всередині кров по судинам кригу топить.
Про все важливе і дійсне в мить забуваю
коли чую твій голос.
Нехай ми відмовимось від слів, та лиш тиша
замикає всі синхронні до неможливого кола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Ти звикай, що ніколи не стане черствим,
він про себе обов’язково нагадає,
твій забутий вночі спогад.
Спокійно, біля дверей розводячи
багаття тепла, відганяючи
тліючу вологу.
Все повернеться.
Пройде по колу пам’яті рухами
повільними але сміливо.
Як переливаються багряні листя
від осіннього сонця, так зійде веселка
над тобою дивовижно грайлива.
Ти навмисне відганяєш від себе
жовтогарячі пасма ніжності
і не заспокоїшся ніяк.
Коли побачиш в краплях дощу минуле,
запам’ятай тим спогадом буду я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015
Твоє прощавай при виході ніби говорило :
«звернись до мене ніжним словом».
Чому так швидко окреслила тебе
прикметником не того відмінку,
запитай у тієї яка стала для тебе святою.
Вона спокійно засинає у тебе на грудях
і тихо шепоче щось на вухо.
Ти для неї зірку з неба і крила
над бездомною прірвою, а вона
Тебе не навчилась слухати.
Давай, продовжуй для неї жити,
захищати від холодних вітрів.
Поки ти щодня символізуєш її зіниці
з новим подихом, вона не може зрозуміти,
Навіщо ти її зустрів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2015
Ти той з ким хочеться прокидатись
після довгого солодкого сну,
готувати сніданок і ранкову каву.
Пам’ятай, ти завжди моя сильна і надійна
підтримка у нелегких життєвих справах.
З тобою я готова кинути все,
без роздумів поїхати куди очі бачать,
пішки піти на край світу.
Твоя присутність дарує тепло,
а лагідний погляд серед зими літо.
В тобі я бачу своє яскраве майбутнє,
яке надійно бережу в кишені.
Спасибі рідний мій за все те щастя,
яке ти наче польові квіти
приносив в жменях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015
Обійми мене міцно-міцно з усієї сили ,
хочу знати як потрібна тобі тут і зараз,
в цій змученій холодом кімнаті.
Натисни на клавішу " Зміни" ,
нехай не на довго, поки триває день,
а за все інше ми потім заплатимо.
Пригорни мене до своїх мужніх грудей ,
тільки не заважай слухати серця ритми.
За вікном накрапає дощ,
та це такі дрібниці, якщо твої руки
разом з моїми небом вкриті.
Забери під своє тепле крило,
давай летіти разом і бажано без слів.
Ми з тобою близько до сонця, тому щасливі,
менше дісталось тим хто злий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015
Я не шукала його між перехожих
які постійно кудись поспішають
і не вдивлялась в образи знайомих,
щоб знайти рідні очі.
У всьому винен прояв сміливості,
що автоматично змінює
нахил букв і звичний почерк.
Я не шукала його між обмежених
проходів нічних вагонів
переповненого потягу.
Просто так сталося я зійшла
на іншій зупинці і зрятувалася від
віконних протягів.
На сонячній стороні дороги
випадково зустріла цього
замріяного віртуоза.
Таких таємничий вигляд схожий
на осінній погляд, та десь там далеко
він все таки серйозний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
Рятує тільки чай с м’ятою та мед.
Коли холодно стояти біля вікна,
дивитись на зоряне небо можу годинами,
слухати серцебиття вічно.
Мені можна, доля покарала мене сповна.
Торкатися підвіконня не так страшно як раніше
Відчуття тривоги зникло, пішло в небуття.
Деякі ситуації показали життєву істину,
Я більше не буду такою якою до цього була.
Дивно, відчувається чужа присутність,
Не вдається ні спокійно спати ні дихати
Літні прохолода надихає на не обдумані вчинки,
зібрати свої речі і кудись поїхати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
Я повернулась би до тебе в квітні,
та мабуть, не переживу,
другу поспіль без тебе зиму.
Може разом із снігами зійдуть
серцеві твої лавини і назавжди
нас покинуть.
Я чекатиму тебе скільки треба
і мовчатиму якщо зайві мої слова.
Хороший мій ….
Бути вірною зовсім не важко,
Але навіщо, ти валізи свої спакував.
І як після цього не хвилюватися?
Як не рахувати кляті секунди
на годиннику, які ти в поспіху залишив.
Ти створений з такої кількості рідин,
якби порівняти, то вони відсотків на сто
від льоду холодніші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
Закружляло, завіяло жовте листя
над твоєю блідою постаттю.
Вітер ніби знає, ти йому винен.
Ось так стояти і спокійно дихати,
жорстоко с твого боку, не відчувати
свою провину.
Тримаєш на відстані тепло
і не маєш намірів зловити хоча б
один коштовний спільний вечір.
Нестерпно хвилює що насправді
ти бачиш,коли перед тобою
дійсно важливі речі.
Налагоджуєш свої аналізатори
на крайні та залежні хвилі.
Ти мабуть не помітив,та
кораблі обвітрені, змучені
давно вже мости всі втопили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
Хочеться знати яка погода
в твоєму місті і з яким настроєм
ти виходиш з дому.
Навмисне своєю не до кінця прикритою
шиєю зводиш мої нерви
до стану сухої соломи.
По вулицям невчасно ллється
шум доріг, забороняючи тобі
дивитись прямо.
Тут навіть дерева пригорнулися
до мокрих тротуарів, щоб ти зрозумів –
«Вона тобі Богом дана».
Спитай у незнайомця :»А чи справді
існує та, що не згорає - Доля?»
І якщо є про що жалкувати,
то відбулося це з твоєї власної волі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2015
Разом з теплом розсіялись
непотрібні слова та рими.
Те, що ти колись тримав в голові,
зараз подорожує світом
гордо та незримо.
Сховай свою меланхолію.
Або поклади на останню потаємну
непомітну полицю.
Якщо об’єктивно дивитись,
то вигляд змученої ластівки
тобі зовсім не личить.
Доклади максимум зусиль,
щоб зібрати внутрішню картину
із шматочків в єдине ціле.
На своєму довгому шляху ти
побачиш чимало розбитих вікон,
тож бережи те своє, що вціліло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015
Твій спокійний і тихий голос нагадує вечір,
без якого неможливе закінчення дня.
Я згодна слухати вічно ці мотиви чарівності,
аби швидше настала тепла весна.
Мені зовсім не хочется цих холодних днів
і морозної свіжості,
що нестерпно обпікає шкіру.
В твоїх обіймах було б тепліше,
вони замінять сотні дешевих ганчірок.
Вільно та незалежно сходить лавина
з мого крихітного на первий погляд серця.
Відчуй внутрішні мелодії
і почуєш невидимі дня інших терції.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015
Моє улюблене місце для самотніх призначено.
Тут так тихо як на безлюдному острові.
Цікаво, ти знаєш який вигляд в тебе,
коли задумливо дивишся?
- Твоє обличчя ідеальне як з журнального постеру.
В очах твоїх присутній вогонь, що так натхненно палає.
Подивлюсь на тебе і всьому починаю вірити.
Це ж треба так вчасно зустріти тебе,
і відчути присутність мурашок під шкірою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
А якби з тобою спостерігати як заходить сонце,
що промені ховає за далекий обрій.
І рахувати зорі до безкінечності щасливого початку,
він принесе тепло нам та мрії хоробрі.
Цей різкий початок нам не завадить жити,
тримай стабільно почуттів швидкість.
Фантастично, але а той же час так реально
залишитись в думках твоїх подріблених та перемитих.
Ця ніжна ідентифікація твого образу в погоді,
від якої холоне в грудях кров.
Коли вирішуєш жити щасливо ,
натхнення призводить до порушення всесвітніх основ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Ти згадай що було колись.
До без пам’яті та здорового глузду
відбулося знайомство наше,
Не мало обставин змінили нас,
кілька кілограм смутку та роздумів
на ваги долі поклавши.
Невже тобі не хотілось бути разом?
Невже в твоїх очах не запалились
яскраві небесні зірки?
На відстані залишив глибокі порізи,
які мабуть переростуть в щільні образи.
Небо мабуть не випадково посилає нам
складні обставини,
після яких стаєш вдвічі рішучий.
Час так непомітно міняє все навколо,
зникає, як в годиннику пісок сипучий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Коли стискаєш всю біль в кулак
адже не знаєш як жити далі,
здається що весь всесвіт перекрив доступ для
будь-якого світла.
І нащо сподіватись, якщо всі надії
розвіяло небажаним вітром.
Марити цією обережністю
щоб не ранили душу,
краще нехай її не бачать зовсім.
Вирішити більше не підходити до
межі депресії,все буде кращим
не зараз, але невдовзі.
Безтурботно радіти і дякувати
за кожну мить коли були разом,
в тих днях було сяйва більше ніж треба.
Навчитись бути справжньою,
після того як згадаєш, що обоє під спільним небом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015
Нарешті вона пришла дівчина з рудим
волоссям, захопивши із собою смуток.
А ти так і не навчився шукати однакові
закінчення у кінці речення.
Так легко та без роздумів в чашці кави
розчиняєш чинники оточуючого світу,
щоб не шукати відповіді на значущу тему.
З літом розвіялись надії в які вірив приречено.
Новий день починається з відсутності
настрою, що досяг критичної межі.
Можливо це захисна реакція заниженого імунітету.
Зараз відпочинок не просто рефлекси ,
невід ємна потреба буденності,
що так невпевнено просить :збережіть.
Тільки в теплому светрі знаходишся в повній
ізоляції від суспільної павутини.
Турботи як завжди відходять на інший план,
просто з явився час вільний для роздумів
після яких навряд чи комусь свою планету відчиниш
Не залишилось жодної миті щоб все зрозуміти,
це насправді питання без відповідей.
А якщо об єктивно ти цього не просив.
Дивно але вени мають здатність звужуватись,
невідомо як. Все таки правда,
кожна пора має свої вагомі плюси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2015
У твої плани доля майже завжди вносить свої
корективи і від тебе мало що залежить,
Адже твої думки і посилання їй зовсім не відомі.
Вона як самовпевнена королева яка не вміє
звертати увагу на твій настрій,
І з легкістю б’є у лівий кут твоєї втоми.
Що зробиш ти коли «добрі» люди
кинуть під ноги скло і скажуть:
«Йди, ти ж бо без страхів, маєш залізну волю».
Небезпечно розпалювати вогонь
біля вітряків коли після безсонної ночі
аж занадто кволий.
Сучасне суспільство давно забуло
як це бути справжнім,
прогресує жорстокість і відсутність імен.
Зараз в моді самовпевнені дурні з вугільним
серцем, без розуму так натхненно
клеять діагноз «аніме»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Наші шляхи розійшлись як вектори на
світовій карті, ми не те що далеко, навіть
далі нікуди.
Тепер я знаю що таке паралельні лінії.
Хто знає чому планета так швидко змінює
місце свого знаходження,
а разом з тим і погоду. Вчора ще квітнули сади,
сьогодні весь цвіт вкритий інеєм.
Розгублено креслиш кордони своєї досконалості,
хоча нотки хвилювання все таки змогли
вийти на поверхню.
Даремно ти ховався від змін.
В твоїй голові добрі та чисті думки та характер
достатньо зверхній.
Досить порівнювати обставини, що виникли
Ти сам все покинув, знищив
підказки тернисті.
Власними руками розв’язав мотузки, вони
тримали спільний всесвіт. Тепер стій і дивись як осінь
вкриває останні миті жовтогарячим листям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Ти так ніяковієш коли він проходить
повз тебе, і намагаєшся зробити все,
щоб ніхто цього не помітив.
В твоїй голові вже сотні зірок почали
випусками різнокольорові
вогні,а ти і досі
дивишся вслід ніби над його головою
янгольський німб світить.
Майже відразу кинулась в очі його
надто впевнена хода,
і мабуть він довго обирає костюм для побачення.
Продумує все до дрібниць, і не дивуйся
чому завжди трішки серйозний,
йому важко будь-що пробачити.
Він навіть не здогадується про твоє
існування,
а в тебе плани на майбутнє
які не мають жодного значення.
Ти ніколи не скажеш як в душі все холоне
ось нарешті знайшла,
але тієї ж хвилини все було втрачено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015
Темрява опускається майже без
звуків, накриваючи шовковим
шарфом мої спогади.
Вони – вже хронічна хвороба
від якої рятуєшся тижневим
без емоційним голодом.
Я навіть і уявити не могла
наскільки міцно вони приїлися на
моїх і так зруйнованих
горем ребрах.
Якщо ті внутрішні війни розірвуть
мене на шматки ,
без шансів на зцілення,
то так мабуть треба.
Дійшло вже до того, що навіть
сонце перестало гріти на
раніше рухомі сердечні вени,
З моїх досягнень боротьби проти
самої себе користі нуль, тож нехай
залишаються вічним смарагдом
який світить шалено-зеленим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2015
Просто заплющ очі - лети
вільним птахом на зустріч
свободі.
Якщо навіть зустрів когось
із знайомих, кидай все, такі
як вони завжди по слідам бродять.
Як і більшість мають на меті
вкрасти трохи вільних хвилин
після яких залишаються
концентровані тіні.
Вслухайся в цю тишу,
В ній навіть погрози мають
прозорий контур, який
надвечір стає синім.
Озирнись в минуле, хто зараз за
твоєю спиною стоїть,
Поруч з тобою не ті л ю д и.
В твоїх легенях повітря міцним
капканом стисло, і той хто
обіцяв звільнити від цих лещат
через два кроки вже все забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015