Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Звільни мене, молю тебе
Мене тримають у полоні днів!
Мені здається краще вмерти,
Ніж жити так, немов не жив.
Немов ці стіни - це життя,
Немов ці правила правдиві.
І все іде до забуття.
Бояться люди навіть зливи.
Вони бояться посміхатись,
Казати всім про почуття.
На когось лячно полягатись.
Бояться смерті. Вот біда!
Мені ж не сумно помирати
Тільки б на твоїх очах,
Щоб вистачило сил сказати:
"Своє життя обрав ти сам!"
Колись зустрінемось з тобою,
Коли цей сумний згине світ.
І відамося ми любові,
Лише вона не прагне слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Я не умру. Я просто перестану жить.
И это тело в гроб положат.
Я разрешу лишь близким погрустить,
А остальные не тревожат.
Я не на столь прекрасный человек,
Чтоб без меня кому-то не дышалось.
И я умру. Чтоб больше в этот век
Моя душа ни грамма не менялась.
Я просто, молча, тихо улыбнусь
Вздохну легко и кану в лето.
С бабушкой и папой обнимусь.
Они должны же быть хоть где-то?
А я умру, как все мы умираем,
Когда в ночи глаза мы закрываем.
Душа уходит на свиданья с теми,
Кто в нашем сердце, словно тени..
Я вновь умру, сама не понимая,
Что мертвых нет, мы их в сердцах скрываем.
И выхода оттуда не найти,
И только там, бессмертные они!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699310
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2016