| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Небо сьогодні в хмарах, перах,
сиві бархани, пейзажами манить
пустеля блакитно-біла.
Хтось дав би все, навіть більше,
тільки б відчути її,
треш у самотній тиші і божевілля вир,
що затягує...
Мусимо все ж тримтися,
скільки ж у кожне враження
вклавши своїх причин,
хтось зустрічає ніч,розпалив камін,
жар від її колін -
краплями по стні та по стелі
пожовкло-білій,
хтось поливає квіти, їде в моїм метро
за годину до справжньої творчості,
хтось тут ховає горе за посмішку,
хтось проливає на стіл вино,
в когось - справжня, сяйлива Любов
загорілася в домі, і цілуючи рідні долоні,
він сміється зі страшних казок,
хтось тримається за курок прохолодний,
хтось вчергове пішов із дому під засвічені ліхтарі,
хтось сидить у своїм лайні,
не збираючись відступати, -
і святково у тиші яскравій
поступово палав горизонт, -
та комусь аж горить до пригод навіжених,
хтось втомився і ліг на землю,
а комусь це усе до душі...
я до чого це все - вночі
ти побачиш у дзеркалі правду,
і не варто собі брехати, -
жити з нею лише тобі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2015
перед початком ефіру треба прокашлятися,
вільний мікрофон мені сьогодні в студію,
відверто із відвертими, а небо
ізгори всміхається,
цокотить снарядами, мутними
новинами й дивними-дивними подіями,
хто би в дитинстві надіявся, що так усе близько,
мов потоком річки у швидких часом надто днях,
сам собі весь розклад, і суддя, і ворог, і брат
тільки згори і ізнизу Всеосяжний.
я зі своїми записками ходжу у повнім метро,
той же брутальний блюз,
ночі такі ж безсонні,
мов околиці Берліну,
білим-біло у очах по коліно
від зеленого й синього світла,
тільки вони-там
проводжаю очима блакитний трамвай,
збирається на холодний літній дощ,
світять жовті світляки
навпрошки у прошиту наскрізь краплями ніч,
курю із нею, всміхаюся ,
думаю, скільки навкруги ще незвіданого,
навіть у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
Ось тобі вся твоя свобода!
Забирай, мій коханий котик,
стань нарешті уже дорослим,
заплітали на вечір коси
святкові зелені верби...
Неділя! тебе, завмерши,
чують сьогодні всі!
Навіть шепіт у цій весні чути здалеку,
тож, виходячи із парадного,
навіть у покаяння дощ
не бери із собою зонт,
все, що з нами було разом, -
залишається завжди справжнім,
на моєму лівім зап"ясті - черговий шрам,
зобов"язаний цим світам світанковим,
та міняти усе довкола
можеш навіть ти,
мій пухнастий котик!
В місто, вижате у пригодах,
в парки, поки сухі, холодні,
у біденний ранковий сум
занеси весну!
Зачудовані, унизу мерзнуть клени,
все заснуло, та поки темно,
Кошеня! будь собі обережним,
і частіше дзвони, напевне,
поки не розколовся світ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015
Міг би, звісно, зробити й більше,
та буває й гірше.
Так уже не роблять, не пишуть,
покладу ненадовго осінню нічну теплу тишу,
дам уже спокій своїм сусідям,
та й по давнадцятій тільки вкрило.
Мірки ростуть, бірки більшають,
джинси уже інші,
навіть уже в обличчя дивиться інший
з дзеркала в темну спокійну вічність,
різний такий Подол в дощові години,
і стукотить хвилинами бедрик в моїй стіні,
а за вікном та ж спокійна сирість,
ллються ті ж самі війни,
тільки Донбас очільно зрушений вщент стоїть.
Але Київ, видно, все ще влаштовує тиша,
сирі святкові будівлі з повними барами тих,
хто гріється спрагою в мерзлу осінню ніч,
облетіли під ноги мої за півдня і півночі дерева,
напівпорожні, обдерті привиди теплого літа 2015,
я тут тебе ще згадаю, брат-рік, я ще тобою не надихався,
я ще з тобою в дні, які ввечорі пахнуть пледом,
теплим сливовим вареням
і стукотливим шурхотінням тріпотливих і мов живих
краплинок по холодному білім залізі
усю не таку вже й довгу вітристу жовтневу ніч
23.10.2015
00.36
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2015
неквапно тягнеться ніч, осінь біжить,
вмазана в світлі прозорі вікна,
ще одна списана, довголітня
зваблива та дика історія закінчилась,
ще і іще один на живих берегах та березах,
мінус, - вологі кеди,
сон,- очевидний плюс
зошит іще один закладу
в своє рідне і різне минуле, -
місто собі тонуло
скільки буденних літ,
скільки на цій землі
пам"ятали місто,
світло в своєму світі,
що із очей кричить,
не відпускай, хоч спробуй,
крига з усіх боків,
і, розтопивши цим світлом її,
нам ще б навчитись ходити, і по воді,
ну,
а воно все жовтішає на очах,
падає загорілим листям під наші кроки,
лежить обабіч цих доріг широких,
дивних його мешканців,
навіть уже копів,
і всміхається
03.10.2015
1.51
(картина "Пішохідний міст", художник Олександр Андреєв)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2015
у абсолютно чистому дощі
візьми ключі, - і виключи
якість неначе тіні, наче привиди
під опадаючими липами
на листячку,
в нічному світлі зір та ліхтарів,
лапатий сіяв сніг,
і сіється, мов стид, мені під ноги,
навколо сіра каша на всі боки,
простягнуті Сирецькою забори,
подерта клякса з вікнами на носі,
виносить втома і туди заносить
безстрашних або сірих, без личин поводирів,
а далі стежкою - і по ніжній по щоці погладить ліс,
і будуть колихатися нам вслід тополі,
в моєму місті прокидалась воля,
я й з нею зараз саме, і з тобою,
жестянкою по даху проскрегоче, і все?
закінчилися в нас на цей раз дні?
ееееее ні, хороші ви мої,
і далі буде
там уже як буде, сам бачиш,
як кому диктує Бог,
коли прийде пора,
а зараз в мерзлих зломлених дворах
схилились верби,
і поки тут ще сіро й темно то спи,
але його лучі вже поряд,
і Він, усміхнений, в тобі і тут, навколо,
і текстах цих, і в морі, і в мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
на мережі, без допущеної межі,
зі стаканом кави в руці
ти зберешся колись вночі й перестанеш не спати,
і продовжуючи ковтати із наявностей саме ті,
що уже влаштовують,
в запрасовану свою голову,
і побільше слів пустих,
захололи міста, мости,
наболіло моїм народу,
та жалітися, окрім Бога,
тут не варто й нема кому,
ти питаєш мене, чому
без надходжень стоїть бюджет,
зміни так і не стали змінами,
і чи винні ми в тому? винні.
більшість з нас,
але так, авжеж...
вітер рве листопадове небо,
не було біди, моя бейбі,
тільки нудно нам без біди,
та і біди минають всі,
і зустрівши тебе у дні,
коли тут неспокійне закінчиться,
чим заповнимо нашу тишу?
я у погляді непохитному
і надалі побачу ці іскри,
і хотільось би дуже вірити,
ми не зрадимо в очевидному,
і, вже кожного дня старіючи
завжди будемо заодно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
Ось тобі вся твоя свобода!
Забирай, мій коханий котик,
стань нарешті уже дорослим,
заплітали на вечір коси
святкові зелені верби...
Неділя! тебе, завмерши,
почують сьогодні всі!
Навіть шепіт у цій весні чути здалеку,
тож, виходячи із парадного,
навіть у покаяння дощ
не бери із собою зонт,
все, що з нами було разом, -
залишається завжди справжнім,
на моєму лівім зап"ясті - черговий шрам,
зобов"язаний цим світам світанковим,
та міняти усе довкола
можеш навіть ти,
мій пухнастий котик!
В місто, вижате у пригодах,
в парки, поки сухі, холодні,
у біденний ранковий сум
занеси весну!
Зачудовані, унизу мерзнуть клени,
все заснуло, та поки темно,
Кошеня! будь собі обережним,
і частіше дзвони, напевне,
поки не розколовся світ
13.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2015
Прокидайся!
гойдались качелі у млоснім парку.
зеленім, ігристім та терпким, немов вино
з пекучим присмаком пастельний чистий сон,
моя навіжена, бентежна, жива Любов,
і всі хто тут жили. в пожовклих, трісканих,
мов старе скло спекотних днях,
втомившись бути у сирих ночах одна,
ти здашся
люди бо часто обирають кількість,
а не якість, жасмін зацвів,
пустивши зірочки сріблясті,
оновлений в кишені м"ятий паспорт,
з підкладкою. з рекламою, з підкастом
побачимо, чого насправді варті ви,
тримайтеся за крісла за свої,
ми вже йдемо!
Усе, що наболіло, несемо в брудних руках,
пустеля з болем б"ється у очах,
самі нас довели до пустоти?
Тепер побачите, до чого всі ці сни,
Тепер почуєте, для чого восени клекоче п"яний дош,
чому плететься вздовж моїх дорог
по чорних та блискучих проводах
злий дикий виноград,
не охолов, а тільки нагадав, плющем самотнім
огорнув мене, і морем став
твій теплий блюз,
я ваших посмішок та масок не боюсь,
підходьте ближче до своїх озер, калюж,
дивіться, бо тільки ми міняєм зараз тут і тишу,
а навкруги, - самі лиш одиниці,
одні лиш одиниці та нулі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2015
Подих, ще один, - дихати знов легше.
Крісло затишне м"яке,
зачудовані шепчуть вежі,
обережніше, тут усюди вологий бруд,
я воюю 10 захмарну добу із дощами
ночами самотніми з цими краплинами тут,
і моя полохлива темрява знов зароджується,
знов оформлюється, народжується
у синіючім з сірим небі...
Люди сипалися, мов кеглі,
ще дивуєшся кожен день, як і я?
Непотрібні сухі слова,
полохливі птахи...бувай.
Своє ліжко не застеляй,
бо ці ночі настільки довгі,
шо і я, і ти, збожеволіли в них, безсонних.
Рами сипалися віконні,
візерунками по Подолу грає
теплий танцюючий дощ,
пам"ятаю, все це і відбулось
в цих подвір"ях крикливих доль,
почорніло і віджило, після цих
неймовірних і повних, немов вино,
як криштальні дзвенячі його
червоніли прозорі келихи,
як у морі обійми щирі й відверті,
прокидалися...я напевне
цілий рик так уже не спав,
посміхайся, і тільки так,
з часом хриплий приходить смак
цих самотніх сакральних ігор...
Тильки у сериалах та фільмах,
якщо їх про нас колись знімуть,
хай покажуть усе, від неба донизу,
хай усе проживуть, чуєш, вивезуть!
ну, а ми, не чекаючи видео,
будем пити ковтками життя!
25.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015
Скільки сьогодні бачив людей,
в скільки дивився очей на Хрещатику,
в переході мій день потонув,
я кричав до цих труб
в напівтемряву, бавлюся з ревером, сумно...
чоний чехол на підлозі гранітній,
Revo, ніяких квітів,
посміхаюся після "Тримай",
закурюю свій Parlament - і знов до них...
тягнуться довгі липневі дні,
кохання завтра відправлю
у теплий Львів бандероллю,
доберусь - виловлю його,
викрою з плівки
в останній пастельний сезон.
І знову я тут, за розбитим столом,
спрага вина, - без кохання, знаки,
я тримаю тебе на руках,
і все ж нікуди не дінусть,
жили й дивились, ходили, молились
і добре, що хоч байдужого чужого щастя
у очах їх було достатньо,
що все ще не втрачене,
ящо серед 100 їхніх пар
бачиш справжню, шалену Любов,
в якій навіть спраглий серпень
холоне за кожним ударом,
я втомлено відкладу гітару,
струни щасливо блищали,
я посміхаюся їм...
з вами усе життя; покладіть мене
в разі чого з гітарою, чуєте?
рок"н"ролл з тими рваними струнами,
а не кончений траурний марш,
джин або на крайняк коньяк
у прозорих стаканах із льодом,
радіо Rok's без реклами
сталеві гітарні струни
і справжні тільки друзі,
а далі, - будь, що буде,
я був і лишусь молодим
21.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015
...Дні, почорнілі у негоді, гнуться,
тихо собі плетуться
до полонин наших радостей, бід,
рік складається у черговий рік,
дочекаємось попри лід весну
її буяючу, бунтуючу, непереможну зеленнь,
ми все стояли, та дивились в темінь,
висвітлюючи згорблених людей,
читаючи уважно схеми, уже втомилася?
Воно й не дивно тепло?,. Лягай,
маленька, поряд і поспи напевно,
на вулиці в сталеві дзвони та прапори
посріблені тримаючи в руках орудує зима,
і ми, освітлені, нескорені, вже скоро
підемо далі у свої світи,
побачиш все іще до того,
як зійде вже торішній чорний сніг,
тож висипайся! Нехай життя дає любов,
натхненних, хоч і важких та жданих перемог,
за кавою в Тибеті чи в метро
іще зустрінемось, тож просто спи допоки, -
нехай передранкова суміш цього простору,
в якій уже гудуть клаксони водіїв
у твій глибокий та прекрасний світ не потрапляє,
а ми тут оборону потримаєм,
не вперше й не востаннє, чуєш, ні?
(за вікном починає розгоратися варта світанку)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2015
Літо таке жарке, аж пекельне,
Знизу всміхається небо пастельне,
що з нами буде, якщо ми знайдемось,
щоб не розходитися ніколи,
і щоб такі ж глибокі зорі, як раніше,
я тобі їх не залишу, цих спогадів,
просто так, начувайся,
навіть тишу чекатимеш,
бо я надто довго це в собі ховав,
аж виривається,
бо за запиленими буднями
ми вже і заходів не бачимо,
як до смерті у них ховатися,
як накручувати, зриватися
рідним в обличчя,
як валятися у підніжжя,
бути справжньою бідою,
як чудова передранкова кава-постріли,
як гарячі спраглі обійми-черги,
як утоплений в буденному божевіллі
шалений нічний драйв із надривом,
як вогонь, який я колись роздмухаю,
як ранок після бунтарської ночі утрачених,
як надія, яку не втратити до кінця,
як похилена шахівниця
із дивними та крутими, покрученими,
красивими і Бог знає якими фігурами,
та і грати все цікавіше.
До зустрічі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2015
Я знаю, всі ми любим крайнощі,
любимо, щоби нас любили,
бути хорошими, добрими,
мучати вперту долю,
і щоби все не закінчене
вкрилося теплою ковдрою,
граблі, круги, повтори,
потвори, старі та нові,
ще одна хвиля, подих,
ти і сама не хочеш
бачити у них правду...
Ходять навколо дзеркала,
бруд свій в очах ховають,
байки під ніс співають
чесними голосами,
скрізь все одне й те ж саме,
тільки керую сам я,
в бурю, в картаті рифи
курс виглядає дивно,
бачиш, великі риби
дивляться вгору знизу,
в темно-зеленому морі діють свої закони,
хочеш, - тоді не пробуй,
десь тут висів твій робот,
хочеш, - живи як хочеш,
ще раз про це говорити,
ясно і так, звідки квіти,
коли вже покажуться ягідки
всіх персональних вчинків,
підлих та злих заготовок,
справ, не закінчених в пору,
літ, що проходять поряд,
наших же літ, ну а зорі
світяться в літньому небі
кожної ночі липня...
...Як прозвучить різниця
нашого слова й діла,
нашого гарного тіла,
нашого ж екзокостюму,
чуєш? хочеш брехати, - будеш
сам собі потім в стужу,
множ на роки калюжі
і на нулі прибутки,
плутай свої педалі,
скидуй усе подалі,
скидуй лічильник правди,
але якщо ти справжній,
але якщо ти справжня,
на тобі в руки долю,
на тобі в погляд море,
на тобі в груди серце,
на тобі в душу світло,
на тобі в очі сонце,
на тобі в очі іскри,
на тобі гострий розум,
в пальці побільше сили.
На, і гори нестримно
все в тебе, чуєш, вийде,
Тільки закусиш губи,
візьмеш усе в свої руки,
вивчиш всі карти, звуки,
правила й напрям руху,
вивчиш життєві знаки,
візьмеш собі запаску,
тих, хто по-твоєму вартий, -
і не зламаєшся, брате
я десь почув і знаю,
скільки Боженька посилає сюди переможців_)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2015
Передчуваючи 27й,
посміхаюся дому,
повному вицвілих уже мрій,
що сміються з зелених стін,
я закарбую нас таких же назавжди,
буду всміхатися в старості,
усі кудись тікають,
дороги, справи,
життя полум"яне й яскраве,
світлі й гарячі ночі,
теплі м"які обійми,
(думаєш, незрозумілим тут вірять?))
ломані сірі плити,
зелений квітучий Дніпро, вітер,
гарячий і жовтий пісок,
таюче, мов ріжок, літо,
розкидані смолоскипи по-дикому,
розпорошені в стиглому житі
якісь такі різні діти,
і такі, друже, бач, діють розклади
у моїй незалежній неначе та вільній державі,
але всі уже навіть і звикли, правда?
Упивалося літо часом, скільки
уже накапало, і летить собі далі,
закохані пари в трамваї,
пробки по місту місцями,
вечір все гладить, заспокоює,
люди бредуть додому,-
завтра лише вівторок,
тривають дорожні роботи,
не завершуючись ніколи,
волога нічна прохолода,
крики тих, кого ще не втомив алкоголь,
і початок серпня, який підсумовує.
Всім на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2015
Я не забуду тебе, ніколи!
Хай в небі безкрайому плачуть зорі,
хай ракушняк осідає піском в душах,
завірюхи крутить сніг,
але я тебе не забуду, ні!
Серед літа і серед зими, пам"ятатиму.
Не забуду твоїх очей
з оксамитовим блиском в їх глибині
на яких гасне сонце,
як на шовковім м"ятому блискові, -
ти всміхнися ще раз мені, -
і пронизливе чисте проміння
всміхнеться мені,
я його не забуду ні!
Будь спокійною, тепло та легко мені в твоїх снах,
але щастя шалено в очах посміхається,
з тріпу в тріп плавно переливається,
вирує, лоскоче зеленою ефедрою
пллом укриті ноги,
9 діб - одні дороги, але я так само з тобою.
Височіють крани вантажних доків,
ночі проскінуті вогким холодним сріблом,
дорога котиться серпантином,
ховається мій місяць в передосінньому небі,
нами так щедро задимленім,
- та ось замахали крилами, враз знялися -
і шукай, наче вітру в самотнім степу,
де не видно слідів від колишніх стоянок,
де немає 1100 однакових заправок,
тільки гори та кедри ї
на твій особистий квадрат кілометра
Я сплету вінок з гірських квітів,
і нехай нагадає про тебе, мила,
на кривих міжгірських стежинах,
на прогрітім за день камінні,
і на морі, синім-пресинім,
де вирує останній шторм
31.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015
Місто застрягло в дощах, ,
потім знов посвітлішало,
і в вересневу тишу
я запускаю стяг,
де за туманом правда, сестра,
я ідеальних ні тут, ні там,
не нагуляв, нагулявшись.
Їх не було серед тих,
хто до болі крошив цей світ,
хто раоздавав ключі
від різних державних матриць,
з тими, хто брів в аббатство,
я їх ще не зустрів
блазні та музиканти
теж іще, сестро, ті,
купу-прекупу пристрастей,
напрямків, бісиків в голові,
панків та здібних масок
в світі купаються цім,
мов передосінні ожинні квіти,
в часі, що сам летить,
і напевно-то вже немарно_
ми в якусь хвилю справжні,
в осені ж цій колись
обсипемося, заусміхаємося морщинами,
мов пожовклі зоряні клени,
тільки б горіти зеленим,
тільки б мости берегти,
і любити справжніх,
в наших сталевих хребтатих горах смарагди,
майже добрались, довго ще, та побачиш,
тільки багато не говори,
ніч красить голоси в різнобарвні марви,
а смарагди світяться вдень і вночі
20.08.15 22:59
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2015