| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Просто закохуюсь у тебе,
Але навряд тобі то треба.
Не хочу знову постраждати
Та й тебе докорам оддати.
Жінка то слабкість чоловіча,
Коли їй дивишся у вічі -
Стає все марно й нанівець
І ти покірний жеребець.
Котрий ще має постраждати,
Щоб мов підбитий звір лежати.
“Три ‘’тми”
19 лютого 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Мій крик душі почуйте люди,
Що в світі новім мов приблуди,
Забувши звичаї свої
Майбутнє вироком вважають.
Згубивши до читання хист
Його гульками розбавляють,
Облишивши писати лист,
Що лиш нащадки прочитають.
Пішла велика та доба.
Ви загубилися у часі.
Долю писаннями назвав,
Більше не бралися кувати.
Борня за бутнє вічно йде -
Прокиньтеся дурні приблуди!
Хто упаде той пропаде
І памʼятать ніхто не буде.
Будуй майбутнє для дітей,
Син воїн і донька красуня.
Не вистоїть отей, чи сей
Коли всі по одинці будуть.
Борня за бутнє йде щочас
В якому ти, дурна свиното,
Тикаєш пальцями на нас,
Чи просто роззявляєш рота.
На тих, хто мудрости старій
Будує і дає обнови,
Хто досі ще будує стрій
І користає рідне слово.
Не те, котрим петра сусід,
А це, котре луна тут завжди,
Лишаючи усюди слід
Як опір, чи шматочки правди.
Таким вже є наш давній рід,
Котрий згадає, що не вирок...
І змолодиться старий дід
Скувавши нову долю в жилах.
Мій рід прокинеться, й тоді
З землі батьків втече чужинець,
Він стане в борні за своїх
У кого така ж кров у жилах.
Вороги зовсім не страшні.
Ніякі ті чужинські воші,
А гниди власні, бо дурні -
Він наче свій, а своїх косить.
Народе мій, прокинься вже!
Щоб збудувать біляву хату,
А в ній зростить гарне дитя -
Навчити і страхів не мати.
Борня за бутнє вічна є
І якщо ти будеш благати
То в волоцюги лиш підеш
Й ніхто не схоче тебе знати.
Життя — се доля є твоя,
Котру ти маєш сам кувати.
Ти та родюча є земля
З котрої зростає багато.
Борня за бутнє
2015.11.21
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622962
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2015
Ще поки ми брехні не відцурались,
Йдемо у темряві, шукаючи той світ
За який хоробро всі бились і вмирали,
За який холодно вмирав наш цвіт.
Треʼ все згадати й стати тим народом,
Що поступом своїм здригав міста,
Прозріти повністю забутим родом
Котрий в пусту розтратив сі літа.
Куй зброю ту, якою скрізь воюють,
Готуйся тілом — закаляй свій дух.
Знай, мудрого ніколи не одурять...
Будь тим, кого сприймуть на слух.
Боїться ворог рідного нам слова
Від єдности родів наших тремтить.
Народність нашу дужу і здорову
Не в силах жодна сила погубить.
Ми можемо збороти все на світі
Зібравшись думами, піднявши меч...
Розлючені розсудливо судити
І не здаватись всьому в супереч.
Зброя. 08.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619491
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2015
Хтось побут і нудьгу в собі ховає
Її все носить, і як немовлятко сповиває.
Подекуди її п'янять і убивають
Й в недовгім часі все новішу мають.
Частіше вісточки з минулого ми маєм,
Але продовжуєм своє, хоча і знаєм,
Все тратим, і шукаєм, і блукаєм,
Отож, минуле вчить майбутнє — забуваєм.
Або ж, напевно і не хочем сього знати,
Воліємо самі ми, не бажаючи, - страждати.
Згадайте і зберіться, розпочавши міркувати,
Коли захочете себе, ви, поміняти.
Знайдіть у вісточках минулого відвіти
На запити, чи будь-які питання.
Най проростуть думки як ті весняні квіти
І розростеться мудрість з отриманого знання.
20.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614810
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2015
Я стану ніччю
Щоб солодко ти спала,
Гарячим серцем -
Дійсності твоїй.
В палких обіймах
З тобою лишаюсь,
А ти лишайся
У міцних моїх.
Я буду словом,
Що тебе утішить,
Стану дощем
Коли захочеш пить.
Я надихну тебе
Щоб досі не здавалась
І пам'ятала
Як любить, і жить.
20.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2015
Прокиньсь в мені сила,
Що мрії ростила,
А потім заснула
Й про тебе забули.
Пронься як сонце,
Що гріє світання,
Опісля яких -
Завжди нові дні.
Прокинься же сила
Як подих у тілі -
Най стане натхнення
Змінити цей світ.
Рясній моя сутність,
Сильніш розростайся,
Засій усе силою -
Великих подій.
15.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613619
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2015
Він народився з нами,
Коли побачили ми світ.
Він коваль зламу,
Що волю може вбить.
Ви з ним боролись,
А я учився поруч жить
Й від страху в крові
Хотів утямити цю мить.
Ми з ним назавжди,
Аж доки не складем життя
Хоробро, чи відважно,
Але біль поруч — він дитя.
15.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613596
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.10.2015
В уяві ти пахнеш духмяністю трав,
В очах відбиваються роси.
Біленьке личко твоє споглядав
І коси ж - зернисті покоси.
Така миловидна й вражаюча суть,
Що серце розкуте до болю.
Засліплені очі від таких красунь,
Котрі досконалі собою.
Принадна постать ладної краси,
Чаруєш, спокуса в думках,
Ніжна тендітність і холод роси -
Мені посміхнись уві снах.
11.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
Ми так далеко в цьому світі,
Що загубились між зірок.
Ця смута спокою не лишить -
Напише чимало стрічок.
Ти повертайся лиш назавжди,
Бо я з тобою зверну гори,
Пройду усі старі дороги -
По яких важко було йти.
Так, збережи себе для мене
Та повертайся лиш назавжди.
Мені нічого більш не треба
Най тільки поруч будеш ти.
30.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2015
Я подарую тобі безсмертя,
Хоч як би там і не було -
Усе залишиться в легендах,
Що створені з життя твого.
Твій образ вічний, досконалий,
Що вирваний із старих книг,
Залишиться на цій планеті,
Майже померлій вже землі.
Ти там залишився навічно,
Ще всім даруючи надії,
Ось це і буде твоя вічність,
Безсмертя, Amamos La Vida.
16.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607716
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2015
Тебе сюди щось привело
При втраті власних волей.
Спокусою все заплело
Із невідомих болей.
Летіли листям місяці,
Мерзли в зимовому морозі,
Але це все вело сюди
Цього бездонного порогу.
Ступи лиш крок та пропади -
Залиш своє ти існування.
Там розтворись серед води
І вперше, і востаннє.
27.08.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2015