Альона Галицька

Сторінки (1/4):  « 1»

чому так швидко все минає?

чому  так  швидко  все  минає?
чому  міняються  слова?
люблю,  кохаю,  не  забуду  -
ти  що  таке?  ти  хто  така?

звідкіль  ти  взявся  в  моїй  долі?
навіщо  кидаєш  слова?
на  вітер,  на  думки,  на  мої
навіщо  блудить  тумана?

гарні  словечка  душу  гріють,
запалюють  маленький  огоньок
і  іскорка,  з'явившись,  вже  не  тліє
а  розгортається,  як  той  клубок.

а  потім  слово,  ще  одне
таке  вже  добре,  та  не  дуже
усе  ще  гріє,  та  не  те
а  потім  зовсім  вже  морозить...

спочатку  жар,  а  потім  холод
твої  слова....  твої  слова  
а  потім  погляд...
the  happy  end  -  на  серці  попіл

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015


Вільний полон

"у  вільний  полон  візьми  мою  душу
і  серце  моє  захопи
одного  тебе  кохати  я  мушу
сьогодні,  і  завтра,  завжди

візми  моє  серце,  візми,  безталанне
і  душу  мою  забери
навіщо  мені  воно,  окаянне
бери  собі  назавжди"

і  думка  проходить,  і  сонце  сідає
години-хвилини  біжать
де  серденько  моє?  там  вітер  гуляє
свистить-заміта  заметіль

навіщо  віддала,  тому  хто  не  цінить
навіщо  кохала  його
дзвенить  порожнеча  -  сама  необачна
любила-кохала  його...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015


Горіти тобі в пеклі

горіти  тобі  в  пеклі,  вражий  дух,
що  змусив  сумувати  ти  мене,
що  змушував  глотати  сотні  мух,
чекаючи  з  відкритим  ротом  щастя...

а  щастя  -  це  не  ти,  а  воля...
Це  воля  думки,  руху,  слова...
це  те  що  робиш  ти...  не  доля
не  доля  сліз,  не  доля  мух.

тих  мух,  що  напридумала  собі
в  години  радості,  печалі.
тих  мух  бажаю  я  тобі!
вдавись...  залиш  мене  в  покої!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015


Cумую я, сумують ночі

Сумую  я,  сумують  ночі,
палають  зорі  за  вікном
і  буду  я,  і  будуть  ночі
ридать  та  лить  сльозу  струмком.

чому  скажи,  чому  скажи  ти,
чому  ридають  ночі  в  ясні  дні,
чому  не  можуть  все  забути
й  залишити  усе  це  в  давнині.

наступить  день,  прийде  світанок,
можливо,  десь,  колись,  мабуть..
і  буде  там  веселий  ранок,
можливо,  десь,  колись,  мабуть..

а  зараз  ніч,  хитає  зорі
і  трусить  сльози  з  них  дрібні
й  наступить  ранок  в  моїй  долі
та  все  залишаться  струмки  сумні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015