| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Солдате! Мій захиснику відважний!
Так хочеться подякувать тобі,
Що ти, в цей час тяжкий і стра́шний
Не залишив країну у біді.
Хай як там тяжко не буває в бою́,
Тримайся сам і побратимів ти тримай.
Моя душа завжди з тобою,
І за́вжди буде – так і знай.
І що б не сталось – не здавайся.
Я вірю в тебе: ти герой.
Згадай сімʹю, та підіймайся.
І памʹятай, що Бог завжди з тобой.
Я бачу мирне небо над собою,
І цим завдячую цілком тобі.
Солдате, друже, мій Герою,
Ти спокій забезпечуєш мені.
І я ніколи не забуду цього.
Моє серденько, зовсім ще дитяче,
Переживає все за тебе, і від того
Сумує, іноді ще й навіть плаче.
Бо знає: надзвичайно тяжко
Знаходитися там, у пеклі тім.
Коли далеко твої рідні – дуже важко,
І згадується щохвилини рідний дім.
Ти не повинен помирати,
Додому повертайся ти живим.
Чекають там на тебе батько й мати,
Та й, впевнена я, тисячі родин.
Найбільше хочу, щоб живими
Ти повернувся й друзі всі твої;
І незалежність України
Ви разом з ними здобули!
Я вірю: буде мир і буде щастя,
Скінчиться жах, що нас лякає нині,
І з гордістю ми зможемо сказати:
Героям слава! Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606721
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.09.2015
Прийшла пора, прийшла страшна година,
Коли застигла Україна у вогні.
І кожна молиться щовечора родина
Щоб припинились ці пекельні і жахливі дні.
Безжальний ворог, окропивши кров’ю
Мою рідненьку землю, далі йде.
І залишивши ту дитину сиротою,
Що плачучи ночами батька жде.
Навіщо треба мучити Вкраїну,
У час, коли надворі 21-й вік
Зробити полем бою Україну
І змусити забути часу лік?
Так хочеться сказати: схаменіться!
Невже не бачите, що вже зробили ви?
Зберіть всю зброю, поверніться
Й залиште наші в спокої краї!
Я хочу чути сміх дітей,
І бачити щасливу Україну.
І назавжди той час забути й день,
Коли повісив зашморг ворог Батьківщині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.09.2015