Окси

Сторінки (1/4):  « 1»

"Раїса Петрівна"

Раїса  Петрівна  -  людина  свята!
Конс'єржем  працює  вже  довгі  літа.
З  часів,  коли  дім  наш  збудований  був,
Її  сюди  долею  вітер  задув.
Працює  старанно,  питання  немає,
Встає  дуже  рано  і  пресу  читає,
Завжди  посміхнеться,  завжди  привітає,
Усе  вона  бачить,  усе  вона  знає!

А  люду  багато  в  під'їзді  живе,
Купують  квартири,  хто  має  лаве,
Хоч  мешканці  різні,  а  всеж-таки,  люди,
Приперли  сюди  вони  жить  звідусюди....
Про  всіх  має  дані  Раїса  Петрівна,
Усе  пам'ятає  на  вищому  рівні!
Коли,  як  і  де  відбуваються  справи,
Які  в  кожній  кухні  готуються  страви.

Усіх  знає  тітонька  ця  поіменно,
І  хатніх  тваринок  як  звати,  напевно...
Родинні  дрібниці  у  кожній  хатині,
В  довіру  ввішла  вона  кожній  дитині.
Це  скарб  незбагненний!  Архів,  що  роками
Збирала  ця  жінка  своїми  руками.
Агент  ЦРУ  то  нехай  відпочине!
Раїса  Петрівна  -  це  вам  не  дівчина!

З  міліцієй  наша  Петрівна  на  "Ти",
Вони-  добрі  люби,  ніяк  не  менти!
Про  всіх  наркоманів  надасть  їм  інфо,
За  це  вона  має  в  дарунок  "UFO".
Ніхто  не  боїться  у  нас  крадіїв,
Петрівна-  це  пес,  що  одразу  б  їх  з'їв!
Чужий  непоміченим  в  дім  не  пройде,
Петрівна  свій  допит,  як  слід,  проведе!

Як  звати  коханок  сусідів  заможних,
Казати  дружинам  цих  дядьків  не  можна....
Вона  за  мовчанку  грошей  назбирала,
І  норкову  шубку  гарненьку  придбала!
Раїса  Петрівна  у  центрі  новин!
Вона  знає  все:  що,  де  трапилось  з  ким!
Що  білу  болонку  сім'ї  Галайко
Нахабно  запліднив  дворовий  Сірко!
Хто  крейдой  матюк  написав  на  заборі,
Що  діти  собаку  годують  у  дворі.
Що  Федір  із  шостої  знову  запив,
А  Толя  Петренко  машину  купив!
Що  Вася  з  Оксаною  знову  зійшлись,
А  Неля  з  двадцятої  їде  в  круїз!
Що  Свєтка  Шпачиха  з  новим  ковалером
Поклеяла  в  хаті  рожеві  шпалери,
Що  баба  Параска  квартиру  здає,
А  той  квартирант  із  балкону  плює...

Сховатись  не  можна  ні  в  день,  ні  вночі!
Як  с  чимось  не  згоден,  то  краще  мовчи!
Скажу  вам  одне:  без  цієї  людини
Нам  всім  у  дворі  не  прожить  і  години!
Хоч  заочі  дехто  і  лає  її,
Напевно,  він  знає  провини  свої....
В  житті  мало  правди,  вона  непроста!
А  наша  Петрівна  -  людина  свята!

P.S.  Персонаж  вымышленный,  собирательный.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612213
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 09.10.2015


"Дерево в пустыне"

Я  словно  дерево  в  пустыне,
Что  сохнет,  жаждою  томясь,
Я  жду,  пока  песок  остынет,
В  закате  солнца  растворясь...
И  сердце  жжет  мое  разлука,
Я  так  хочу  испить  воды,
Любовной  жажды  дремлет  мука,
Воды  источник  -  это  ты!
Я  так  хочу  с  тобой  быть  рядом,
Но  лишь  палящий  солнца  луч
Мне  сушит  сердце...Нет!  Не  надо!
Меня,  пожалуйста,  не  мучь!
Прошу  любви  твоей,  как  влаги,
Я  погибаю  без  нее,
И  нет  ценнее  мне  награды-  
Частичка  сердца  твоего...
Я  погибаю,  засыхаю,
Я  жажду  вынести  не  в  силах
И  сердце  от  любви  пылает,
И  кровь  моя  застыла  в  жилах!
Ты  нужен  мне,  как  дождь  пустыне,
Как  зор  слепому,  цвет  весне!
Я  без  твоей  любви  погибну,
И  ты  не  вспомнишь  обо  мне.



P.S.  Раннее  творчество,  написала  в  17  лет.  Ото  втюрилась  і  написала!!  :))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607858
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2015


ГРЕЧАНИЙ ПРЕЗИДЕНТ пов.

Так...  політика-біда!
Та  без  неї  -  нікуда!
Хто  в  політиці  знавець,
Той  для  на  усіх  -  взірець.
Так  і  в  нашому  селі
І  дорослі,  і  малі
Запевняють:  "Баба  Галя
Знає  всі  оті  деталі"!
Знає  все  вона  про  владу,
Та  й  скликає  на  нараду
І  сусідів,  і  кумів,
Та  охочих  аж  усіх!
Все  по  полцях  розкладе:
Кто  і  скільки,  де  краде,
Як  корупція  жирує,
Й  мерседесами  керує!
А  про  банківську  систему
Намалює  баба  схему,
Де  всі  гроші  осідають,
Звідки  ціни  виростають.
"Цих  пройдисвітів  пихатих
як  найшвидше  треба  гнати!!!",-
Як  їх  гнати  і  куди
Баба  знає  всі  ходи!

Схаменулися  сусіди:
"Досить,  бабо,  вже  сидіти!
Треба  в  Київ,  і  до  влади!
Може,  станеш  депутатом?
А  ще  краще  -  президентом!
Хай  звільня  апартаменти!"....
Як  один,  загомоніли,
Бабу  разом  підхопили,
Швидко  торби  позбирали
І  побігли  до  вокзалу.
Поїзд  в  Київ  довезе,
Може,  бабі  й  повезе...
І  в  столиці  на  вокзалі
Опинилась  баба  Галя.
А  з  вокзалу  у  метро,-
Так  казав  сусід  Петро.
Там  людей  силенна-сила
Баба  ледве  не  здуріла!
Як  у  прірві  побувала,
Але  шлях,  таки,  здолала!
І  шагає  по  Майдану
Баба  Галя  без  устану.
Гордість  розпирає  груди,
Крізь  огромниї  споруди
Подолала  баба  шлях,
І  тепер  стоїть  в  дверях.

"Відчиняйте,  товстопузи!!!!!!
Тут  прийшла  до  вас  бабуся!
Найлютіший  опонент,
Президенту  конкурент!!!"
Відчинили,  пропустили,
Бабу  в  кресло  посадили...
Відігрілась,  ожила,
І  розмову  почала:

"Я  -  посланець  із  народу,
Хоч  не  маю  певну  вроду,
Та  у  мене  в  голові
Пропозиції  нові!"
Все  по  пунктах,  все  по  правді:
"Що  ти  візьмеш  з  депутатів?
Що  просиджують  штани,
А  страждаєм,  врешті,  МИ!
На  селі  життя  нема!
Голосуєм  ми  дарма!

"Треба  діяти  негайно!
І  тому  офіціально
Заявляю:  я  готова
Працювать  без  вихідного!
Хто  не  встиг  іще  збагнути,
Президентом  хочу  бути.
Я  в  селі  -  авторитет!
З  мене  вийде  президент!"

Хлопці  чухали  за  вухом,
Кожен  з  них  бабуню  слухав,
Товсті  пики  покосило,
Стали  думати  щосили.    
"Ваша  справа  непроста.
З  президентського  поста
За  хвилину  не  звільняють,
А  собраніє  збирають,
Й  розглядають  всі  моменти
Що  не  так  із  президентом..."
Та  бабусю  не  спинити,  
Хоче  ще  поговорити:
"Пропустіть  мене,  панове,
К  президенту  на  розмову!
Зупинятись  не  збираюсь!
Кваптесь,  хлопці,  я  вже  лаюсь!!!
Підняла  бабуся  галас,
В  кабінетах  поховались
Хитрі  пики  всіх  чинців,
Що  не  знайдеш  і  кінців.

Вийшов  сивий  адвокат.
Він  наслухався  порад,
Поряд  з  бабцею  присів
І  таке  їй  говорив:
"Ви,  бабусю,  мудра  жінка!
Що  у  вас  за  поведінка?
То  навіщо  ж  так  кричати?
Треба  ж  про  здоров'я  дбати!
Ми  вас  слухали  уважно",-
Адвокат  сказав  поважно,-
"На  папір  все  записали
Й  президенту  передали.
Він  уважно  прочитав,
І  таке  мені  сказав:
"Я  із  радістю  віддав  би
Бабі  все  заради  правди!
Хай  країною  керую,
Все  вирішує  й  будує!"-
Тільки  вас  він  пожалів,
І  за  все  перепросив,  -
"Де  ж  бабусі  сили  взяти,
Щоб  цей  безлад  подолати?
Сили  мало,  бо  старенька,
Хай  живе  собі  тихенько...""

"Що  ж  мені  робити  далі?"-
Запитала  баба  Галя.
"Як  в  село  я  повернусь?
Як  я  в  очі  подивлюсь
Односельцям  і  сусідам?
Що  скажу  я,  врешті,  діду?"

"Ми  про  все  уже  подбали,
Й  на  гостинець  вам  придбали
ГРЕЧКИ  майже  сорок  кіл,
І  ковбаски  трьох  сортів.
Ось  квитки  в  СВ-вагон,
Вас  доставлять  на  пірон
Наші  хлопці  в  мерседесі,
Все  у  ваших  інтересах!"

Зустрічали  бабу  Галю
Всім  селом  на  тім  вокзалі.
Хто  дивився,  хто  мовчав,
Але  ГРЕЧКУ  кожен  взяв...
Баба  очі  опустила
І  пробачення  просила:
"Ой,  ви  любі  односельці!
Ця  невдача  крає  серце!
Я  хотіла,  щоб  для  вас
Вже  настав  найкращій  час!"
Всю  їм  правду  розказала,
Як  в  столиці  побувала,
Зустрічали  як  її,
Й  про  можливості  свої....
Люди  бабу  зрозуміли,
І,  напевно,  пожаліли:
"Бабо!  Все  не  так  погано!
ПРЕЗИДЕНТ  ви  наш  ГРЕЧАНИЙ!!!"
Гречку  їли  всім  селом,
І  за  кожним  за  столом
Бабу  Галю  пригадали,
І  здоров'я  їй  бажали...

А  на  площі  у  селі
На  три  метри  від  землі
Збудували  монумент,
ТО-ГРЕЧАНИЙ  ПРЕЗИДЕНТ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015


"Депутат и совесть"

Жил  на  свете  депутат,
И  портфелю  был  он  рад,
Только  совесть,  вот  беда,
Просыпалась  иногда...
Вроде,  наглый,  хитрый,  жадный,
Мутных  дел  невпроворот,
Но  нахапать  так,  как  надо,
Ему  совесть  не  дает!
Вот,  наклюнулись  деньжата,
Дело  нужно  провернуть,
Спрос  один  от  депутата:
Мирных  граждан  обмануть.
Окунулся  в  авантюру,
Зад  задействовал  сполна,
Вот  она  -  в  руке  купюра!
Оказалось  -  ни  хрена!
Все  просчитано  до  грамма,
Он  мастак  творить  дела,
Но  свершить  свою  программу
Ему  совесть  не  дала.
Разозлился  он  до  края,
И  покончить  с  ней  решил,
Воровать,  стыда  не  зная,
Он  хотел  что  было  сил!
Спать  решил  он  не  ложиться,
Ночью  совесть  загрызет,
Стал  в  политике  крутиться,
Очень  ждал,  что  повезет!
Совесть,  вроде,отступила,
Стал  богатым  депутат,
Но  не  те  уж  были  силы,
Ослабел  проворный  зад.
Закрутился,  измотался,
На  бесстыдство  нет  уж  сил,
Наконец,  заснуть  решился,
А  про  совесть  он  забыл....
Тело  толстое  в  кровати
Помещается  едва,
Спит  усталый  депутатик,
Лишь  потеет  голова.
Сон  недолгим  оказался,
Совесть  начала  душить....
Он  со  страху  ей  признался,
Что  успел  он  натворить.
Только  совесть  не  простила,
И  вонзилась,  как  могла!
Грызла,  мучила,  сверлила,
Словно  адская  пила!
Еле  выжил  этой  ночью,
И  не  знал,  как  дальше  жить?
Завязать  решил  он  точно!
Депутатом  впредь  не  быть.
Трудно  было  расставаться
С  дурно  нажитым  добром,
Только  с  совестью  тягаться
Силы  не  было  уж  в  нем!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015