| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Ти подумки з нею всоте, напевно, прощаєшся
Та вперше сьогодні скажеш, поглянувши в очі,
Що йдеш в нікуди, а не, як завжди, залишаєшся
Проти себе самого, в туман ти ідеш проти ночі.
Не обернешся тихо, щоб побачити сльози і погляд,
Не напишеш листа, на прощання бажаючи щастя...
Але не забудеш, як з плечей її ти скидав одяг,
Як розказував все, в деталі шалено вдавався...
Підеш, не подзвониш, не залишиш прощального фото,
Не намалюєш графіті, не зробиш тату на зап'ясті...
Ти тільки приснишся, та й те — лиш на мить, на суботу
Замість вічності, як ти обіцяв їй. Вічності щастя.
29.02.2016р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Ми однією маршруткою, але в різні напрямки
Їдемо ввечері втомлені, змучені.
Найважливіше замінили трикрапками,
Боячись показати, що трішечки скучили.
Я давно вже не тішився, зачарований вродою,
А Ти так соромишся, що не сил відірватися.
Запам'ятовую все до останнього подиху...
Ну, як тут, скажи, не закохатися?
Руку тримаю і безмежно хвилююся,
Кава п'янить, голова іде обертом...
Повз нас пробігає вечір по вулиці
Вогні ліхтарів відблискують золотом.
Я не хочу нікуди, нехай світ зупиниться,
З Тобою так добре. З Тобою щасливий я.
Дай ще на мить почуттями напитися
І випади в серці весняною зливою...
22.02.2016р.
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
Кава із термоса, небо під ноги,
Світ поділити на двоє до вечора.
Зведені долею наші дороги,
Рятуємось знову від галасу втечею.
Кутаю пледом у тиші під стукіт
Серця шаленого, що виривається,
Ніжно цілую я Твою руку
І місяць в цю мить нам посміхається.
Читаю на пам'ять вивчений вірш
У класі дев'ятому, мабуть, Єсеніна,
Так просто жити було без віз
У світі лише зі шкільними проблемами.
Обійму Тебе ніжно і помрію, зажмурившись…
Так добре з Тобою без слів, навіть в тиші.
І разом зі звуками ночі, що з вулиці,
Впущу Тебе в серце. І там же залишу.
02.02.2016р.
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Говори зі мною.
Навіть, коли слів вистачає лише на три крапки…
Коли холод, в якому мовчать дворняги-собаки.
Говори зі мною.
Дозволь обійняти.
Коли сили у Тебе ще є через край,
Коли простіше крізь двері, щоб крик «Прощавай».
Дозволь обійняти.
Довірся мені.
Коли світ опинився буквально на дні,
Коли діти ростуть на реальній війні.
Довірся мені.
Стань мОїм повітрям.
Тією, без кого я боятимусь жити.
Збиратиму зустрічей краплі і крихти.
Стань моїм світом.
06.01.2016р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=24852
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
А я ще заходжу на Твою сторінку,
А там все без змін. І це, мабуть, найгірше.
Коли розбивають на дві половинки
Серце стає вже на капельку іншим.
В мовчанні трапляється слів забагато,
Вигадую те, що існує в уяві.
І ріжу, мов вени, останні канати,
Хоча у житті їх, нажаль, не буває.
Я п'яний від Тебе — півпорожнього келиха,
Відвертий на стільки, що мені, навіть, соромно.
Ти добре потішила в мені холерика,
Натомість якого привела меланхоліка.
Як будеш поблизу — заходь, вип'єм кави,
Подивимось фільм і одразу забудемо.
Колись я не стримаюсь, запитаю, як справи...
Досі хворітиму. Проте, вже простудою.
23.12.2015р.
(с) Кучерявий
#Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015
Я між рядків зашифровую те, як без Тебе сумую,
У чай додаю, окрім цукру, дві ложки спокуси.
Ти – у мене в думках, у палітрі, якою малюю,
У зморшках біля очей, коли я з Тобою сміюся…
Ти в моєму «сьогодні». Щоранку, коли я прокидаюсь.
У кожному «завтра». Перед тим, як лягатиму спати.
І коли разом з вітром увечері десь я тиняюсь,
Я знатиму точно, що Ти мене будеш чекати.
Ти – в ароматі парфуму, без якого я вже задихаюсь,
У кінчиках пальців, якими так ніжно по шкірі…
Ти в серці моєму. Ти – в серці, я тихо зізнаюсь,
Ти – у мене в душі, що птахом несеться у вирій.
16.12.2015р.
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
Я ж обірвав усі канати,
Спалив мости, шляхи назад.
І як тепер у щастя грати,
Коли у серці шах і мат?
Як посміхатись? І навіщо?
Як Ти? Як сніг? Як ця зима?
Не може ж це тривати вічно,
А я повірив. Жартома...
І жартома знесло мій дах,
Шалений пульс, теж жартома...
Кохання тільки — в пух і прах.
А сподівався я дарма.
Надворі сніг лапатий ліпить,
Тюльпани він запорошив.
Усе, мов сон. Картина, ніби...
Якою я не дорожив.
03.12.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Не закохуйся, друже, у очі,
А закохуйся, краще, у душу,
Щоб не були безсонними ночі,
Бо насильно коханим не будеш.
Бо білитиме сильно між ребер
В голові — пелена із туману.
Ти ковтатимеш мовчки плацебо,
Запиватимеш градусом грами.
Ти на граблі укотре наступиш,
Зарічешся, Ти звісно. А як же.
Та нічого не зміниться. Дуже
Боляче буде, Юначе...
Ти зненавидиш власний почерк
Той, яким Ти в листах зізнавався
І слова, що не в голос — мовчки
Шепотів їй ночами і клявся.
Ти зненавидиш зиму зі снігом
І себе, а ще більше завтра...
Не закохуйся, краще. Віриш,
Ось така неприємна правда.
02.12.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Долі плетуться і переплітаються,
Руками, серцЯми, думками, розмовами...
Сотні раз в день в метушні зустрічаються,
Не помітивши шанс, щоб почати щось нОве.
В потягах долі єднаються митями,
За чашкою кави — її ароматами...
Долі єднаються метеоритами,
Коли розділяють їх цілі галактики.
Не вірять у Випадок, упускаючи зустрічі,
Одягають навушники, не чуючи голосу.
За окулярами сховались від вулиці,
За гороскопами, не помічаючи космосу.
Долі планетою, чАсом, розкидані,
Проживши життя, усе ж зустрічаються...
Просто потрібно, хоча б за обідами,
Не ховатись в мобільні, моменти втрачаючи.
19.11.2015р.
(с) Кучерявий
#Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2015
Двадцять дзвінків на день,
А потім – суцільна тиша.
Так різко душа зміліла
І тиші щоразу більше.
Стіни, стеля – все інше,
Ще одна надія змарніла.
Пусто на кухні, у ванні,
Та й щітки Твоєї немає.
Кватирку відкрию з повітрям,
В перехожій Тебе упізнаю,
Пустують дві кружки без чаю,
Тебе я втрачаю, Ти – вітер.
Волаю. Кричу. Безпідставно.
Ти снишся, а я прокидаюсь.
В книжках між рядків зачаїлась,
Я рідше із кимось вітаюсь,
Куди Ти поділась, питаю?
У Прагу? У Лондон? У Вільнюс?
Вертайся у душу, у мозок,
В життя, у свідомість, в майбутнє,
У сніданок ранковий, піввосьму,
У дзвінки, у прийняті й відсутні,
У сварки і уламки посуди.
Годі гратись у хованки. Досить.
Заповни півсерця собою,
Давай разом тішитись взимку,
Грати сніжки, ходити без шапки,
Купувати мандарини на ринку,
Заведемо кудлату тваринку
І їсти із чаєм канапки.
14.11.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2015
Обірвалася нитка від мене до Тебе,
А я, як на зло, звикати почав вже.
Коли забирають пів серця й пів неба
Стає пізно собі співпереживати.
Осінь мою змінили на зиму.
Холодну, морозну, щастя позбавлену.
І де тут у цьому наша провина?
Яке набуває небо забарвлення?
Клаптями сніг на землю, на серце.
А потім його крижаним називатимуть…
Радість далеко. Радість? А де це?
В черзі між домом і банкоматами.
Все починалося добре. Занадто аж.
А тепер розумію, у чому стратегія.
Люди, пакуючи життя у багаж,
Забувають майбутнє покласти.
Даремно це.
13.11.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015
У серці Львова. Ковтками кави.
Барабанним дробом по тілу. Душею.
Бентежить осінь мою уяву,
Зачарований нею, замилований нею.
Два стіки цукру. Солодкий вечір.
Під звук дощу старовинне місто.
Слова бувають вже не доречні,
За дві хвилини до цифри вісім.
Кутаюсь холодом, шарфом із листя.
Я забуваюся. Я забуваю.
В келиху щастя два грами віскі.
Минулого аркуші перегортаю.
Завмираю на мить. Тут усе завмирає.
Місяць в бруківці, наче у дзеркалі.
Когось занадто не вистачає
До повного щастя. До надто відвертості.
01.11.2015р.
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015
Я гуляю з Тобою цією осінню,
Хоча Ти, фізично, на іншій планеті.
Жовтень. Туман. Музика. Домисли.
Джульєтто, скажи, хто Твої Капулетті?
Озером чайки літають над хвилями.
Люди парами. За руки прив’язані.
Папір зіпсувати дуже легко чорнилами,
А Ти струмом по серцю. Вольтами. Фазами.
Обіцяй залишатися кожною осінню:
Дощами. Листками. Холодом. Місяцем.
Ходити квартирою сонною, босою.
Обіцяй залишатися, хоч мені і не віриться.
Цілуй мене словом. Нотами. Ямбами.
Торкайся до серця. Пінцетами. Скальпелем.
Будь кіноплівкою. Будь мелодрамами.
Тільки залИшилась, була би і далі Ти.
Давай, прогуляємось зимою ми сніжною,
У завірюху зігріємось кавою.
Знаєш, начхати свята, а чи грішна Ти,
Коли зносить дах з Твоєю появою…
25.10.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Мурашки побігли спиною до Тебе,
Крізь руки, які обіймають зап’ястя.
Говорю в пів голосу, Ти дивишся в небо.
Листя падає вниз. МабУть, це на щастя.
Цілую, а Ти мило так жмуришся,
Неначе дитина від сонця ховаєшся.
Шалено сумую до кожної зустрічі.
Як, скажи, це почуття називається?
Ти приходиш у думку, коли слухаю музику
І тікаєш миттєво. У дощі розчиняєшся.
На хвилину подзвониш до мене спокусою.
Як, скажи, це почуття називається?
Мерзнеш узимку, тому Тебе кутаю.
Читаєш уголос, а я усміхаюся.
Не знаю, що стало би протиотрутою
Цього почуття. Як воно називається?
Слів не знайшов. І мовчання замало.
Ти - посмішка перша і думка остання.
Це почуття, коли щастя спіймали
Два серця. Мурашки. Мабуть, це кохання.
24.10.2015р.
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015
Візьму й залишу Тебе на пам'ять.
Неначе фото. Неначе зИму.
Неначе серця свого частину
І сотні інших вже не цікавлять.
Поселю в думку, у рамку з листя,
Яке в ту осінь ще не опало,
Тебе критично не вистачало
У тиші вулиць, у передмісті.
Налию чаю, додам лимону,
Прикрашу, мабуть, його Тобою.
У ритмі пульсу, у серці бОю
Я поринаю в думках додому.
Ти – наче спогад у кожній ноті,
Вечірнє місто, зіркове небо.
За кілька слів я стою від Тебе
І відкладаю усе на потім.
Візьму й залишу себе на пам'ять,
Щоб Ти колись поринала в осінь,
Вплітала квіти в своє волосся
І з ними крихти мого кохання.
20.10.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Часом, два сонця мало,
Дуже холодна осінь.
Перони і автовокзали
Впізнають русяве волосся.
Часом, би плед і чаю,
Теплі руки, обійми…
Ще трохи – і я не впізнаю
Твій голос у свій мобільний.
Ще трохи – і я забуду,
Ще трохи – і Ти не згадаєш.
Як тішились ми. Як люди…
Ти іншого, мабуть, втішаєш.
Питаю Тебе про справи,
Брешу, що усе чудово.
Я все-таки маю право
На ще одну нашу розмову.
Напишеш мені в контакти?
Я просто вже стер мобільний.
На Твоє банальне «Як Ти?»
Наосліп друкую «Вільний»…
Часом, два сонця замало,
А, часом, я хочу до Тебе…
Табак і холодна кава
Замість чаю і теплого пледу.
14.10.2015р.
[kucheriavyivolodymyr|(с) Кучерявий]
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015
Переступлю через себе.
Набираю номер, який обіцяв не набирати.
Так далеко від неба,
Що навіть пластик міряють у каратах.
Так далеко до неї. Від тебе.
Серце за ребрами, наче за ґратами.
Читаю класику.
Хтось радив у школах частіше її читати.
Люди за масками,
Хоч рідко хто був у справжньому театрі.
Перемоги поразками
Міряють бідні духом, що на гроші багаті.
Музика голосно,
Щоб не чути було шуму із вулиці.
Там тепер холодно.
Осінь сонця повільно позбулася.
В голову домисли,
Що планета крутилася і перевернулася.
Відчай обличчями,
Які вміють фарбувати рекламою кольоровою.
Кохають за звичаєм,
Спілкуються напівзрозумілою мовою
Закусують піцою,
Запивають етиловою розмовою.
Трамваї по колу,
А люди рухаються проти годинникової.
Частішають «знову»
І крики увечері замість колискової
Так догоратимуть дрова
Ватри суспільства сумиренної непокори
10.10.2015р.
(с) Кучерявий
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015
Я не хочу, щоб вірш розривали на маленькі цитати,
Щоб лист зберігали, так й не відкривши конверт,
Щоб час і щоб щастя ділили на дні і на дати,
Міняли інші життя, немов би це експеримент.
Я не хочу, щоб осінь любили, бо всі її люблять,
Щоб літо чекали найдужче серед зими.
Думку свою рівняли з тим, що скажуть люди,
Щоб мир і життя зберігали патрони війни.
Я не хочу, щоб каву заливали по пластику в душу,
Не хочу, щоб книги палили через ціни на газ.
Щоб у вишиванці їли напівсправжні суші,
Я не хочу дрібниць. І через дрібниці образ.
Не терплю лицемірство. До півсмерті завчені фрази
Про те, що все добре, коли зовсІм не гаразд.
Щирість люблю. Коли у біді, але разом.
Дружбу. Кохання. Та тільки, щоб не на раз.
Не люблю одноразове: посуд, відвертість, доступність,
Не люблю тих, хто каже, що любить абсолютно усіх.
Краще, щоб до останнього подиху, дотику, пульсу,
Краще сльози від серця, а ніж удаваний сміх.
02.10.2015р.
[kucheriavyivolodymyr|(с) Кучерявий]
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015
В таку погоду добре пишуться вІрші,
Коли падає дощ, коли ти промокнув до нитки,
Коли не такий, як усі не значить, що інший
І останні ковтки ти залишиш, щоб потім допити.
В такий день тобі хочеться щось, та й змінити:
Якщо не весь Космос, то хоча би маленьку частину.
Несподіваний сенс з’являється в кожної миті
Ти ковтаєш повітря наче вперше і вже без зупину.
Ти шукаєш Її у натовпі, крізь осінню погоду,
Між вітром й дощем. Вона могла бути за рогом…
А небо лиє не краплі, а звичайнісіньку воду,
Ти зазираєш, а там немає вже більше нікого.
І ти сумуєш за Нею, хоча ви ще не зустрілись,
А сміливості в тебе її відпустити немає.
За крок до початку ви просто взяли й зупинились…
Падає дощ. Листя з дерев опадає.
29.09.2015р.
(с) Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015
Хтось пробрався у сАмі закутки,
У клітинки моєї душі.
Зустрічати осінні ранки там,
Коли землю омивають дощі.
Ненароком писати ввечері,
Пити каву на двох філіжанками,
Рятуватись від суму втечами,
Зустрічати щодень світанками.
Цитувати філософів звідчаю,
Навчати в маршрутках фізики,
Грати з долею в карти мічені,
Розуміючи кожні ризики.
Хтось закрався у душу Осінню,
Поки двері у неї відкриті
І залишився там же досвіта,
Коли кава добряче надпита.
28.09.2015р.
(с) Кучерявий
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015
Напевне, почуття не так легко стерти.
Хіба, ще сильнішими. А куди вже сильніше???
Між нами могли бути лише міліметри,
Я в потязі, а Ти на пероні... Так вийшло.
І слова ще не сказані наче безцінні,
А інші, написані, не потрібні нікому...
Люди не хочуть залишатися вільні,
Якщо є із ким забути про втому.
Написав Тобі лист, але так й не віддав.
І як тут можна сподіватись на відповідь?
Я скоро приїду на той же вокзал,
Ти лише почекай. Будь першою зіркою.
Усміхнись, я люблю, коли Ти посміхаєшся.
Дай поправлю з волосся у Тебе листки...
Осінь дощем біля нас починається,
А кохання звичайним торканням руки.
19.09.2015р.
[kucheriavyivolodymyr|(с) Кучерявий]
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015
Ти торкалася нотами, наче пальцями, до плечей.
Ти чуєш овації – і пече.
Це також сенсації. Все не те.
Торкаєшся пальцями за живе.
Шепочеш мелодії, з розуму зводячи
І роздягаєшся, позбавляючись одягу.
Обіцяєш залишитись. Знову потяги.
Тікаєш із вітром, ховаючись в протяги.
Пишеш, що скучила. За десять до сьомої
Будиш дзвінками, коли я спросоння ще,
Забуваєш про крАпки, нехтУючи комами,
Торкаєшся нотами, торкаєшся словом Ти.
І знову зникаєш від мене, від музики,
Волосся фарбуєш з рудого у русе Ти,
А я прошепочу: «Постій. Досить йти»,
Стань акордами щастя, а не самоти.
12.09.2015р.
(с) Кучерявий
#Кучерявий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
Вже закінчилась ручка. Ще кілька рядків і закінчиться зошит,
А я досі пишу, а потім беру й викидаю.
Замало ще слів описати, поставити крапку. І досить.
Відстань між мною й Тобою довша Дніпра і Дунаю.
Телефонні гудки доволі цікаві. Ти знаєш, я звикнув.
Кожен із них, наче міст, який нас з Тобою зближає.
Сто восьмий гудок. Сто дев'ятий набраних виклик.
«Абонент Вас не чує». Абонент не піднімає.
Пізнім літом жовтіє і падає осінню листя,
А разом із цим листи мої також до Тебе жовтіють.
Переїжджаю бруківкою ввечері у передмістя,
Де немає гудків, де душі гояться, а не черствіють.
30.08.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015
На дев'ятому поверсі дивлюсь на небо.
Тут воно, мабуть, вдвічі блакитніше
На дев'ятому поверсі, недалеко від Тебе
На відстані подиху залишитись вирішив.
Паперові кораблики, літачки, як у школі,
Сміх дітлахів за годину до вечора...
А я рахуватиму напівп'яні зорі
Тебе називатиму своєю Малечею.
Змагатимусь з місяцем, волітиму бачитись,
Опівночі знову загадаю бажання.
Слова у листах набуватимуть значення...
«Прошу, хоч не перша та залишися остання»...
Листя з дерев починатиме падати,
Осінь в обійми вітром закутає...
А я на дев'ятому продовжую бачити
Очі блакитні крізь небо і слухати.
10.09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015