| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Хай кажуть, що життя – то мара,
Що ми лиш люди, люди без мети.
Хай кажуть,нас покриває хмара,
Отруйним димом ліні й пустоти.
Що у пустелі кожен – то піщинка,
Людина в морі – крапелька води.
А я вважаю, що людина - насінинка,
З якої квітка може прорости.
Легких шляхів не прагну я знайти,
І не живу, як більшість, без надії.
Я крізь вогонь готовий перейти,
Щоб вірити в красу своєї мрії!
Життям своїм лиш ти один керуєш,
Ти є художник, ти долі є поет.
Коли життя своє ти не цінуєш,
Тоді не вартий і кількох монет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614981
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2015
Камо Погосян
Чого бажаєш ти, солдате, розкажи,
Машину, дім, квартиру у столиці?
Вкраїну нашу, Боже, вбережи,
Лиш миру хочу, інше все - дурниці!
Додому хочу цілим повернутись,
Побачить маму, тата, дівчину мою.
Війну забути, більше не журитись,
Радіти, що вернувсь, що я живу!
Послухай друже, хочу я сказати,
Якщо останній бій, і зараз я помру.
Листа цього попрошу передати,
Для рідних він, скажи, що їх люблю.
Ти обіцяв, казав, що будем разом,
Жити в любові, та клятий терорист.
Убив тебе, поцілив автоматом,
Забрав усе, залишився лиш лист.
"Пробач кохана, я не стримав слова,
Пробачте мамо й тату, що лишив.
Згубив стежину, зруйнована дорога,
Та знайте, що всім серцем вас любив.
Я не шкодую, що життя віддав,
За мир, за нашу Батьківщину!
Що я не зрадник, що душу не продав,
Що доки жив, любив лиш Україну!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605205
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.09.2015
Камо Погосян
Ти шепотів – вона для тебе всесвіт,
Що поряд буть готовий все життя.
Ти любиш сміх її, вона не любить лоскіт,
На двох у вас одне серцебиття.
За запахом ти настрій визначаєш,
За поглядом – всю послідовність дій.
Якщо моргає часто – злиться. Знаєш,
Що поряд з нею сильний, не слабкий.
Хвилюється - пітніють в неї руки,
Коли їй страшно – міцно обійма.
Вона спокійна, хоч і покаже зубки,
Коли у чомусь є твоя вина.
Якщо я сплю – не хочу прокидатись,
Якщо помер – то, мабуть, я в раю.
Якщо живу, то мушу я зізнатись,
Що більше за життя її люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015