Анна Міщанчук

Сторінки (1/2):  « 1»

«Слухаю дощі»


Слухаю  дощі  цілий  день,  
Вірю  в  те,  що  впаде  стіна,
Але  для  когось  людина  –  мішень,
В  когось  мета  одна  –  війна.

Де  ж  знайти  ті  слова,
Які  стануть  ключем  до  добра,
Моя  душа  очікує  на  весну,
І  цілій  країні  раптово  не  до  сну.  

Не  поспішай,  подивись  назад,
Зазирни  в  сяючі  очі  дітей,
Невже  необхідно  чути  постріли  гармат,
Чи  краще  навчитися  цінувати  кожний  день.

Якщо  буде  важко,  значить  ти  на  висоті,
По  –  справжньому  жити,  значить  не  здаватися  без  бою,
Хочеться  не  вміти  жити  без  мети,
Вміти  бути  скалистою  горою  і  тихою  травою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604653
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.09.2015


Механічно

Кожного  ранку  всі  поспішають,
Зазвичай,  на  роботу  або  в  інші  місця.
Вони  все  прекрасне  навколо  не  помічають,
Закриті  так  міцно  на  ключ  їхні  серця.

Таймер  безупинно  рахує  дні,  ночі,  роки,
А  все,  здається,  що  будемо  жити  вічно,
Поки  нас  будять  ранками  будильники,
Ми  все  робимо  механічно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604160
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 04.09.2015