| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
в пам'ять про Блаженнішого Любомира Гузара
Журливий вітер, кланяється листя.
Безодня втрати, щем сумний.
І не біда, що особисто
Ніколи ти не спілкувався з Ним.
Завжди був поруч, сльози на очах
Утерти вмів - і страх зникав.
Законом був, показував Він шлях
Як жити праведно, боятися гріха.
Ні крапельки нещирості і зла,
Лиш промені любові й доброти
Спливали із святійшого лиця,
Місток довіри прокладаючи завжди.
Твій заповіт - для нас дороговказ:
Добро творити, гідність берегти,
Чинити милосердя кликав нас,
Правдивою дорогою іти.
Відходиш до Небесного Отця...
Чим пустку ми заповнити змогли б?..
Трудитися, щоб зерна у серцях,
Засіяні Тобою, проросли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737454
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2017
А Ти до нас приходиш знов і знов
З надією порятувати світ.
Даруєш милосердя і любов
Впродовж двох тисяч з лишком літ.
І світ щораз запалює вогні,
Пишається розкішністю вітрин.
Насправді потопає у брехні,
В глухій безодні грішних павутин.
І світ красою манить звідусіль,
Довершеним так хоче видаватись.
Гниє зсередини, сховавши біль,
Пускає метастази вузлуваті.
В погонях новизною здивувати
Нерідко забуває головне:
Приходиш Ти, убравши вбогі шати,
Предивне дійство, чудо неземне.
Сьогодні крізь прозору занавісу
Показуєш Ти до спасіння шлях.
І царство миру й правди заповівши,
У світ земний явився немовлям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Я до тебе пишу незастиглою кров’ю;
Навіть тут, у раю, неспокійно мені.
Молитовного храму збиваю пороги,
Метушиться душа поміж хмар уві сні.
Не болять вже побої, згоїлися рани.
Підрізає лиш крила бездія твоя.
Я зробив, що умів. Розірвав я кайдани,
Залишивши можливість змінити життя.
Не зважаєш чому? Злодіячиш надмір!..
І плекаєш надію – все зійде із рук…
У сувої життя неминуче, повір,
Похвилинно записано кожен твій рух.
Я не в силах сьогодні нічого зробити,
Але знай, що не будуть безкарними дні.
Обіцяю у снах твоїх бути щомиті,
Доки рідна земля у свавіллі й вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2016
Очі додолу…
Біль і страждання.
Кача по колу
Плине печальна.
Очі додолу…
Виступи, сцени.
Хвилею болю
Кров стигне у венах.
Очі додолу…
Довід розмитий,
Свідчення кволі –
Немає чим крити.
Очі додолу…
Тиха байдужість?..
Борг за тобою
Числиться дужий.
Очі додолу…
Мрії поснули.
Сотня довкола –
Ні́, - крокам в минуле.
Очі додолу…
Страх, бездіяння.
Дякуєм долі -
За клич незрівнянний.
Очі додолу…
Ни́зький уклін вам.
Зба́гнем поволі –
Все ми́рське є тлінним.
Очі додолу…
Свічка згорає.
Вторим свідомо:
“Вони не вмирають…”
Очі додолу…
Ангели мовлять;
Запал крамольний
Згубити не зволять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645466
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2016
До дня Захисника України
Ти стоїш під покрівлею ночі.
День пекельний чи сніжна пітьма.
Не відступиш,- я відаю точно,
Нездоланна бо сила твоя.
Я повернуся,- очі говорять,
Переможемо,- вторять уста.
І відважно заб’ються у бою
В унісон молодечі серця.
Під козацькії сурми вперед
В обороні своєї землі.
Не загине Вкраїна, не вмре.
Тричі слава й доземний уклін.
Згине ворог під покривом ночі,
Стихнуть кулі, розвіється дим.
І ти вистоїш,- знаю я точно.
ПовернЕшся додому живим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613358
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2015
Прямуй до мети, де незвідані далі,
Де свіжістю манить покошений лан.
Енергію всотуй, тисни на педалі.
Хай ніжно лоскоче щоку вітрюган.
Хай інші говорять, а ти не зважай.
Хай кажуть: "Не зможеш". Ти мрію плекай.
Як треба, пройдися по лезу ножа;
Спинися, зажди і біжи, мов ріка.
Чим далі, то швидше міняй передачі;
Освоюй нові повороти доріг.
Долай перепони, приймай неудачі
Черговою спробою, кроком до мрій..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611649
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.10.2015
Вдягаємо маски, міняємо ролі;
Керує життя, режисує сюжет.
Сьогодні радієш і сміху доволі;
Вже завтра в полоні мінорних тенет.
Примірюєм маски щомиті нові.
Поношений образ в минулому тоне.
Сезонні вітрила на кінчики вій,
На щоки наносять свої напівтони.
Життя наумисно або мимохіть
Примусить безвиході роль відіграти;
Скорботну вуаль, мов полатану сіть,
Натягне на плечі, і вкине за грати.
Прожити цю роль – непосильна напруга;
Життєву енергію всотує піт.
Покинути роль і з порочного круга
Нам вирватись – важче. Манить, як магніт.
Життя є театром. Костюми, завіси…
У кожного свій самобутній покрій.
Одну дістаємо, як іншу повісим -
Лиш скинемо маски на смертнім одрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
Прийми вітання, мій народе вільний,
Низький уклін за честь твою і силу.
Твоя жертовність і робота спільна
Чарує світ, нові долає схили.
Я – горда бути краплею у морі,
Cтраху не мати. З нами Бог Всевишній.
Стояти будем в спільній непокорі!
Не ті ми, що були. Ми – не колишні.
Незламна віра в серці хай палає,
Мов тисячі вогнів горить завзято.
Свободи подих землю обіймає,
Церковні дзвони кличуть лиш на свято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2015
Ми знАйдемо вихід від рабства й зневаги.
Нам заповідь Божа – вказівка одна.
Дорогою правди, життя і поваги,
Обвита свободою, кличе весна.
В дорозі життя крізь вагання і темінь
Свідомо гартуємо нації силу.
Ми вступим в свою обітовану землю
Народом стійким. Ми розправимо крила.
Лиш в правді є сила і силою – правда.
Хай віра захопить в полон нас сповна.
Ми скарб закладемо - ніхто не завадить.
І вільно ходою наступить весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601806
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2015