| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Чому так,Боже мій?Чому?
Чому так коле в душу?
Чому від болі в серці я кричу?
Мене ж ніхто не чує
Чому терпіти мушу?
Невже ніхто не допоможе,
Ніхто не витре сльози?
Я ж молюся до тебе , Боже
Набридли вже майбутнього прогнози.
Всі кажуть , що все буде добре.
Та не знаю я такого слова . Ні!
Невже так швидко моє серденько завмре?...
Та ні! З'явився ти.
Не можу й дня без твого імені прожити
Любила я твої слова підтримки
Та ти покинув мене як й всі...
Дякую,за всі з тобов пов'язані думки
Мої сльози це краплі зранку на росі...
Колись , коли закінчиться зима
Тоді ми поговоримо про вічне,
Ти зрозумієш все,і навіть більше,
Ти маєш здатність зменшувати мить
А поки що- мовчи, бо ще серденько болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
Він прийшов так тихо й непомітно,
І нікому не сказавши , він не кричав.
Він не плакав проходячи повз її вікна,
Він зради з посмішкою встрічав.
Це було недавно , чи позавчора,
Він був один , із чашкою кави ,
Він щось читав , його душа прозора,
Та щось змінилось , захотілось йому слави.
Він вважав , що слава - це добре,
«Це гроші , дівчата й ніякої зради»
Та не знав він , що впаде за обрій,
Скоро… дізнавшись правди.
Три роки марно він з нею провів,
Вже не хочеться йому ніякої слави,
Він їй нічого не відповів ,
А заховався у великії трави.
Ті трави – це добре чи зле?
Вже як вирішить для себе душа.
Для нього пропало все у світі гниле.
А залишились найдороще –...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Недавно в мами на колінах ти сидів ,
Тихенько книжечки гортав,
А зараз повторюєш життя дідів,
І жалієш , що матір самотню залишав.
Вона сидить ,в руках тримає пеленки,
Солені сльози до землі впадають,
І знає , що біля нього їздять танки,
І людей безжалісно вбивають.
Як вона довго не чула твій голос,
Та що ж робити? Бог так завелів,
Твоє життя як тоненький волос,
Лиш Бог до вас послав ангелів.
Хвилею крові накрило Вкраїну,
Чоловіки гинули , і жінки,
А "браття"раділи без зупину ,
Бо душі їх гнилі , а серця крижинки.
"Уся надія син , на тебе!
Відомсти за душі рідних,
Хай Бог війну цю розгребе,
Хай упокояться душі бідних."
На її руках засинає син молодший,
У нього батька вже немає , тільки брат,
У нього сни дитячі , найсолодші ,
Ще не здогадується , що братова душа на небесах.
Хоч літо за вікном , та сохне листя,
Душа над хмаркою стоїть,
"У нас , синочку непрохана гостя",
А син зза хмар до матері говорить"Потерпіть".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2015