| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
яка ти на смак?
час не може сказати.
а я розкажу..
як красиво летіла в обійми,
мов пташка на ймення Одрі,
котра довго чекала приходу
весни..
ми
юні, прекрасні, горді
після жорсткої
зими.
як пітніло і дихало небо
від нашого мирного сну..
мені більше нічого
не треба -
я ніколи тепер
не засну.
як дезертир,
що впав і не може встати..
не можу стріляти
в життєвий вир..
які теплі у тебе долоні,
моя мила,
прекрасна
Одрі..
прекрасна
і мила Одрі..
я тебе не любив..
це щось сильніше
найщасливіші
тепер не тут.
десь інші створили
культ
і поколоняються
ідолам.
дивляться вранці
відео,
а потім малюють
кут
і радіють, бо ось воно.. Щастя.
знайшли. поховали заживо.
можливо у мене марево,
бо цілую твоє зап'ястя?
бо підпалюю зорі спомином
в надії,в молитві незрозумілій?
над уявним принишклим
комином
жевріє слово до милої..
(дощ розв'язав клубочок)
яка ти на смак?
не напишуть псевдо-пророки..
буде не так.
дай
відламати
шматочок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
В цього народу гарні судини –
Можна порвати не раз і не два!
Нікого жалувать – лихо-біда.
Справедливо…
Гарно-хороше з чогось,
Говорять про когось,
Запитують там,
Розказують сям,
Приходять звідти і йдуть у нікуди..
Люди.
Це плем’я руша у великий похід,
До кращої долі, далеко вниз.
І морок, і страх не показує
Хід, а лише стримує патоку
с
л
і
з
.
.
.
Плакати можна від щирості,
А можна і навпаки.
Ех, невблаганні ніжності!
Де повні руки гаків?
Нащо? Так легше рвати.
Нащо? Так добре брати
Й вивозити на смітник…
Нащо? Так зручно мати
Настояний в капсулі
Сік.
І впиватися чистим залізом…
(Та ні, все-таки домішки)
Борсайся в купі хмизу,
Народе мій
Переораний!
І з вірою в правди,
І з правдою віри –
Радься,
Гуляй красиво.
Вмієш і можеш,
Можеш і хочеш
Тільки-но спробуй…
Мощі
Святих, літописи давні –
Всі тобі в поміч,
Все православне.
Залізницею ирій птахів
Літає над випнутим небом…
Так треба.
Так треба,
Пантеро!
Хижакам охоче тут раді:
Чорним, великим, грішним,
Але – ніжним, теплим і
Лагідним.
Складно бачити тисячі звірів,
Муки, істерики, гнів…
Виживання? Всерівно,
Коли не видно днів.
Коли ніч меланіном під
Шкірою
Зраджує кожній клітині,
Віднині
Й назавжди пускатиму
Пазурі
Широко.
Глибоко.
Гостро і
Щиро
.
.
.
Дідусь в електричці чита
«Отче наш…» , просить у
Бога сили.
А я розриваю пітьму
Кожен раз,
Відтинаючи душу від
Т і л а .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629469
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2015
Ядро
Немає різниці, хто ти і звідки -
є лише куля і світу частини…
Мій милий друже, двічі платівка
сумнівно запише:"Велика Людина".
Висока? Низька? З уявою? Без?
Творча чи ні? Невідомо.
Маятник крутиться, глобус щез.
Сон прокидається знову
в судомах.
Непоганий кінець для твору
про комети, зірки і.. пустку.
Аромат хвиль пожовклий і кволий,
аромат сторінок - білий згусток.
Опустиш руку, піднімеш ногу
і буде зарядка для тіла!
Маятник впав на щербату підлогу
і стало усе зрозуміло
красивим.
Все буде добре, забудь
про чвари всередині Дива.
Пиши голосніше, погано чуть!
Ніколи не будь фальшивим.
Серце не вірить, що воно ціле
і ради не бачить у зло і добро..
насправді ж - Мистецтво -
важливе.
Ось, що можна назвати
Я д р о м .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2015
Це кінець!
Опускайте щити,
оббивайте пороги,
ставайте на ноги,
ховайте
шипи...
На герць!
Це життя!
Думайте про минуле,
дбайте про надбане,
цілуйте поранених,
робіть міцну сталь -
каяття!
Буде що буде…
Критимуть крила,
нащо нам вила
і революції
без еволюції?..
Свобода -
надсила.
Піхота, до бою!
Бастіони укріплено,
корогви роздано,
стріли намащено,
всі роздратовані..
Слава героям!
Похід проти течії:
кроками в небо,
кроками треба
до дна
сповна
опуститися..
Битися,битися,битися!
Хто переможе,
час?
Хто буде судити,
грішність?
Сукупність безтактних рас
знову сповідує
вічність.
Що їм канони,
що їм закони?
Як розділити кров
на ніжні і милі
прокльони?..
Воскресне нарешті
л ю б о в .
Це початок!
Постійні шанси,
нестача фінансів,
короткі романси
співця!
Післясловіє воїна
Якщо мир і гармонія - все, про що пише
поет - у кожному з нас,то…
Хто ще занотує історію
на декілька тисяч фраз?
(Думайте, люди,
лікуйте рани -
поки не бачать,
поки не рано..)
Хто ще подарує обійми
серед галасу дня і пітьми?
Здається,чомусь,дуже сильно
що протомирот і
ми.
____________________
Протомирот - протестуючий миротворець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620307
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2015
несуттєво суттєві миті,
несміливо сміливі сни..
незвабливо звабливі сіті
плетуть летаргію весни.
незабуті забуті слова -
незранене зранене серце.
в пеклі запеклого герцю
втомилась мала голова..
по колу колесо впало:
хоче й не хоче війни..
плакала пальмами Ява -
більше не буде
с т і
н и
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615826
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2015
погода -
кольору вишні,
серце -
ритмом у смерть.
я не свята
і не грішна..
тільки як круть і
верть.
випила знову
отруту
розкуту і
знезаражену.
люди більше не
будуть,
будуть усі
зневажені.
а вірші -
кольору вишні.
а строфи -
ритмом у смерть.
відразу
свята
і грішна..
і смішно
тільки на
ч в е р т ь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611052
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2015
Чистять серце церковні дзвони
Словами напрочуд жіночими:
"Грішникам – біль і спомин... ".
Кожному щось напророчили.
Без єдиного натяку зла,
Без химерного подиву дива –
Зачинили душі зі скла
Й по-варварськи в храмі
Розбили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601562
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2015
пробач. люблю. відпусти.
не тікай -
тримай
звідусіль:
по краплинці колючого поту,
на карті спресованих мрій,
міцно тримай,аж доти -
допоки
я сам
не свій.
відчуваю. вибач. помиримось?
не тікай.
а тримати -
смій:
у кожному ритмі слів,
навіть -
у власному відображенні.
пробач, я.. не хотів
говорити про чорне зображення.
(таке вже життя Митця,
така вже дружба у них...)
думай. мисли, а краще -
пиши.
постійно
пиши
Листи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601171
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2015
працюючи над власними словами
не хочеться заплутати рядки,
адже усім відомо,що між нами -
Поетами і Світом - навпаки!
якщо і пальці в кров,то лише боєм.
якщо і вітер свище, то в обличчя,
а коли перше й друге запах моря?
тоді,мабуть, я з іншого сторіччя...
_______________________________
де в північному сяйві гра щастя
стирає кородони між правдою-казкою,
сни принципово не хочуть прощатись -
сни в шестиструнній гітарі під настроєм.
а літні ранки без пафосу рамок
запрошують пальці до грифу і струн:
флажолети,лади,акорди,гами
змішались-сплелись в образі рун.
крізь мандри уяви стискаю мрії,
бо добре вже з цим ознайомлена -
якщо пальці в кров, то - боєм,
якщо вітер свище,то - болем.
а коли це все заборонено
у Потойбіччі?!
таки я точно
з іншого
Сторіччя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2015
Насправді - я люблю життя.
Ви вірите мені чи ні?
Тонке безладне каяття
Лишає ночі у вогні.
Записки - невдалий винахід.
Марні кадри повторів!
Олов'яний солдатик вистояв
Всупереч грі акторів.
Я люблю це життя примарне
Намарне і нанівець.
Розуміючи сни аномальні
Фатально втрачаю терпець!
Вже не думаю про сигарети,
Планети і кораблі.
Де музиканти і де ж це поети
Комет моїх втрачених днів?
100% кохання до Світу
І нуль до себе з причини -
Строфи писало несамовито
Погане минуле людини:
Суб'єкт невимовного щастя,
Лірик поганої вдачі,
Бунтар без тату на зап'ясті
І джентльмен удачі.
Імен чимало придумано,
Перекопано прірву листів.
Ідеали собі надумали
Сукні пафосно-марних слів.
Моя ліра пронизливо виє
Від тиску календаря...
І якщо Мистецтво жиє -
Житиму,власне, і я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590192
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2015
Прощавайте.
Прощавайте...
ПРОЩАВАЙТЕ!
Все почалось стусаном і ударом,
І з кулака в обличчя.
Озоновий шар атмосферу хмари
Пустив у ХХ сторіччя.
Але зараз не ті часи -
Суцільні гоніння рас,
Великі надії краси
Й - отупіння мас.
Чому саме в цьому світі?
Хто я тут і навіщо?..
Інформація створює сіті,
Мозок випалює вірші.
Іноді важко бути Людиною,
Тримати темп і баланс...
Будучи дорослою Дитиною
Дарувати Планеті шанс.
Правило "око за око" -
Це не для мене гонка!
Осліпнуть усі нівроку,
Прозріє тонка оболонка
Ж.
И.
Т.
Т.
Я.
Не фальшивого.
І невдаванаго,а..
Справжнього.
Некрасивого.
І НЕ Вигаданого!
Далеко позаду не видно межі:
Таке може трапитись з кожним.
Ще не час будувати вежі -
Пора зрозуміти,що можна.
Можна любити Свободу,
Можна кохати Сонце,
Або..
Бути Самотнього Роду
Й загинути Незнайомцем.
Та поки я виграю перегони,
Фінішу зовсім не видно.
Чую інших людей прокльони -
Ці крики огидні.
Людська Раса,хоче пити,
Мов Пташка..
ХІБА ЦЕ ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ?!
ХІБА ЦЕ ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ?
Хіба
важко?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2015