| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
Я знаю почему она ушла,
что повлияло на её решенье.
Наслушавшись в достаток песнопений
за пазухой не скрывшего гроша
трагично так, решительно -
ушла.
Не посвящайте никому стихов,
вас сразу гласом нарекут поэтом.
Не сбросите потом, увы, оков.
Поэт - а значит беден и "с приветом".
Попробуй докажи потом толпе,
что ты не шут, слова - не развлеченье,
поэзия, друзья, огромный труд.
Поэзия, друзья, как нареченье.
Но если же оценивать людей
способностью наполнить холодильник -
цените красоту прожитых дней
возможностью проснуться под будильник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726323
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.03.2017
Зашторены окна плотно,
и двери замками закрыты,
не знаем что будет завтра,
вчерашнее же - позабыто.
Но взгляда не сводим с реалий:
рождение новой эпохи?
И если нам правду сказали,
умоем посланнику ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638412
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.01.2016
Прогнивший пол, колеса спущены.
Салон задымлен, весь шатается.
По темной улице, запущенной
автобус старый еле тянется.
Стекло разбито над иконами,
что по привычке здесь приклеены,
скрипучий дворник во все стороны
размазал все что так хотели мы.
Разбиты фары, освещается
дорога тускло звездопадами,
и по асфальту разлетаются
осколки звездной пыли градами.
Скрип тормозов, рука протянута,
извозчик зол, багаж немаленький,
не повезло - война окончена,
места для инвалидов заняты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637589
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.01.2016
Под пристальным взором
Всевышнего,
бескрайним простором
услышанный,
по землям давно уже
выжитым,
выжженным,
ступаешь обиженно,
выжатый,
выживший.
Тяжелым ботинком
оставленный
след человечества:
спален и кухонь
прокуренных,
сдавленных -
морем смываемый –
жалок. А ты -
ископаемый
вид человека,
бездарный, и
вряд ли достойный
на звание
вещи музейной,
ведь каменный
твой саркофаг
неприметный,
заваленный
хламом,
не нужен
истории
даром.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626991
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.12.2015
За слово взялся
снова.
Здорово.
Словами сыт не будешь -
все равно.
А если из двух зол -
то большее,
нырять уж с головой
поможет мне
нехитрый алкоголь -
побольше бы.
Не приходить домой,
но можно ли?
Остаться нам с тобой
в заложниках,
и заложить под ноль
все прочее.
Гулять по полю вдоль,
подошвою
черкая шар земной,
и прошлое
вычеркивать долой.
И позапрошлое.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618009
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.11.2015
До міліметра вивчений маршрут,
де кожен гвинтик, кожен цвях і прут
нагадує сторінку із життя
того, для кого це буття
не довше, не коротше ніж
тунель,
що іноді поєднує серця.
Хоча частіше зберіга місця
робочі тим, для кого: " трясця,
чорт із ним" - стало девізом ранку,
та життя.
Тим, хто виносити сміття
звик вранці, бо ж нема кому,
а ввечері не факт, що заверну
додому, і тому
навіть порожній беґ
повторно спорожню.
І до вагону, вивчений маршрут,
де кожне дерево, калюжа, бруд,
нагадує сторінку із життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605072
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.09.2015
Убежден,
что все нормально:
жизнь в столице,
все легально,
есть жилье,
вернее спальня
на троих. Парадоксально:
три за год, или за месяц
тысячи. Карьерных лестниц
не умелец строить. Бесит.
Совершенно не известен
(потому что не икаю),
не пишу помпезных песен
(впрочем и не исполняю),
крикнуть: Я так не играю!
Хочется порой, но знаю
криком этим испугаю
разве что себя. Сползаю
на пол, гнусно, залил
бокалов пару - отпускает,
таким меня никто не знает.
А после сон,
день солнцем залит,
герой в делах весь,
важен, занят,
а дома друг, который знает
его каким он есть.
Бывает на руки сядет,
и заладит мурлыкать,
вынуждая гладить
морщинистую кожу.
Хватит. Пора вставать:
хандрить и плакать,
писать и рвать,
вставать и падать,
а после снова пить и спать,
и убеждать себя опять,
что все нормально...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604626
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 06.09.2015
Від цього світу божевілля,
як не шукай, нема спасіння.
Є алкоголь, та є похмілля -
короткий термін чудо-зілля.
Із даху ввись, та тане пір'я,
вінець терновий для спасіння
кого? Пусте насіння.
Є пагін, та нема коріння.
А далі що? Змирившись з горем,
по вітру - перекотиполе.
І знов по колу, знов по колу,
Все нижче шлях веде. Навколо
болото Стікса, Флегетоном
спускаємося нижче, шлях додому
відрізано назавжди, душі оптом
продалися за безцінь Пану Чорту.
Живемо тілами, земними ділами,
ні совісті, честі лише папірцями
замилюєм очі, і правди не хочем
А потім дивуємось: чом місяцями,
роками нещастя завжди поміж нами?
Все просто, панове, під небесами
всі рівні, сказане, зроблене вами
і робить братів та сестер ворогами.
Здається збагнув хто із нас божевільний,
як засланий в Томіс нещасний Овідій,
чекаю я волі, чекаю амністій,
бо душно мені у запеклому місті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2015
"…Любовь моя, мы встретимся в аду,
Я в грозном вихре закружусь с тобою!
Так птицы, ураганом на беду
Влекомы, изнурённые борьбою,
Туда, где дух летящий платит мзду
Безжалостному ветру-кнутобою."
Ю. Ли-Гамильтон "Франческа да Римини - Паоло Малатесте". Перевод Ю. Лукача
"Так я сошёл, покинув круг начальный;
Вниз во второй; он менее, чем тот,
Но больших мук в нём слышен стон печальный.
..............
И я узнал, что этот круг мучений
Для тех, кого земная плоть звала,
Кто предал разум власти вожделений."
Данте, "Божественная комедия". Перевод М. Л. Лозинского
Адресату
Как далеко б не занесло на крыльях чувсвт,
каким бы ни было число входящих - пуст
отныне телефон. Изящный хруст
ломающихся пальцев. Ну и пусть
неумолкает звон десятка братцев -
не нервничайте, я еще вернусь,
ведь вечным будет шум в угаре танцев.
В отличии от чувств, что утонули в море быта,
обстоятельств, прекрасных ссор, а после -
лжепредательств..
Но все ничто в сравни с набором качаств,
что обладаешь ты, а это много значит.
Союз был временным, увы. Как Пакт ненападенья
твердил о разделеньи Польши, так и мы
порвали меж собой, но, видимо, тебе досталось больше.
Твердишь о невозможности возврата? Возможно.
Точку невозврата прошли как Данте девять кругов Ада,
но мы остались на втором, и надо
бы сказать о том, что здесь всегда нам будут рады.
И если встретимся потом, то знай, я буду на втором,
на вахте Миноса спроси, меня уж точно знает он,
разгадывали с ним шарады. Ты заходи, здесь будут рады...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593042
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.07.2015
Много знакомых хороших,
и медалистов, и прочих
призеров признанных, впрочем
дело не в этом, а вот в чем:
закончив школы, лицеи,
себя так сильно жалели
что заполняли те щели,
в которых их поимели.
И удивления нету,
коль поступаешь ты в гетто,
то приготовься сыпать кости-
будешь подан к обеду.
И хоть мир полон на беды,
и хоть он вредный и дерзкий,
но если есть мечта и в голове не пусто,
то действуй!
Сюда успеешь вернуться!
Здесь без тебя разберутся!
Ведь мир не ограничен нашим регионом! Порвутся
пусть цепи те, что нас держат,
нас здесь никто не удержит.
Ведь только тот кто борется, тот и победу одержит.
С окраин вырваться хочешь?
Дитя крестьян и рабочих.
Так вырывайся, в чем проблема?
Тебе ясен мой почерк?
Такой вот кратенький очерк:
бухать не хватит здесь почек.
Коль понял мой посыл
то действуй, буду рад тебе очень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592713
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.07.2015
Наче потворна комаха,
над головою без даху,
зціпивши зуби, продовжую
рухатись.
Хоч моє тіло у ранах
далеко не бездоганне,
та в ньому серце гаряче є -
подивись.
Іду по мінному полю,
страху не маю і болю,
та в грудях все ж таки щось
щемить.
Мабуть це сум за тобою
і мого вірша героя
очі побачити ще б
на мить.
І гору над почуттями
беру, приходжу до тями
очі заплющую і, як
колись,
живлюся мріями, раєм,
вірю, що не помираєм,
а після, очі підношу
у вись:
- Агов, небесне світило!
Чому ти нам не світило,
у час коли необхідне
було?
Мабуть верховне мірило,
так вийшло, нам присудило
самим дістатися до
зірок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015
Я - незалежний острів
в океані слів.
Я - незалежний острів
в морі речень
Я - незалежний острів
між річок віршів.
Я взагалі
безмежно
незалежний!
Я острів
не заселений людьми.
Були колонізатори -
Нестало.
Признань і дифірамбів
вистачало,
пустих,
від мене теж,
дістало...
Я - незалежний острів,
в океані слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2015
Я – Робот, копія людини,
вінець науки. Як тут не крути,
титанові пластини і прути –
уже в минулому. Тепер Я – точний ти.
Не матимеш ти влади наді мною
Вже час настав, верховна влада – Я
Пройшли часи помилок у історії,
Цивілізація для мене – немовля.
Життя тепер - це точний розрахунок,
Мільйоном більше, менше – не біда
Для мене - діаграма це, малюнок.
Для вас – розруха, голод і війна.
Щодня я обробляю безліч файлів:
Наука, разум – головні знання
Щодня я видаляю безліч спамів:
Релігію, мистецтво – на сміття.
У висновку не потребую дяки
Цей дивний новий світ не осягнуть.
Змін не зазнаєш особисто ти ніяких -
"Демос" на "технос" – замінити не забудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2015
Ніколи не писав я про кохання,
про ніжність, біль розлуки, забуття...
Але сьогодні в мене є зізнання,
сьогодні я відчув всю біль життя.
Шекспір писав: "Очей до сонця не рівняли,
корал ніжніший за її уста"- це все брехня!
ЇЇ не зустрічали ні ви, ні він. А правда ось яка:
Похвали, не пусті мої слова,
дізнався про ходу Богинь із неба,
і музика - саме її слова,
і наче вже нічого і не реба...
Тільки б побачитись, і фото в мене є,
тремтячими руками в діалозі пишу:
Давай зустрінемось, скажи от тільки де?
І через мить стоятиму я на порозі
з букетом квітів, пляшкою вина,
а хочеш, буде плюшевий ведмедик?
Нарешті на екрані є слова:
"Сьогодні, ЦУМ, я буду там о третій"
Мене осяяло мов блискавка з небес,
хвилина - і я мчу уже в підземці.
Судомно ухопившись в телефон
рахую імпульси в закоханому серці.
І от я тут, аж подих завмира!
Шукаю поглядом прекрасную Джульєтту,
дивлюсь, вдивляюся - а все її нема...
Хоч є якась, стискає сигарету.
Хоча вона не тягне на "Джульєтту"
Ну максимум на "Джу", але дарма
стою я тут, сховавшись за вазоном.
Виходити мені нема резону.
Кохання серця мого тут нема.
Хоч ще не раз мені писала тая діва,
в онлайні я для неї не з'явлюсь.
От тільки темними, похмурими ночами
на фото ті я слізно подивлюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Пейзажі асфальту замінюю лісом:
лісом у місті. Пакую валізи.
Прямую до моря, свіжого бризу,
де носа заткнувши у воду полізу.
В єднанні із натовпом, вглиб темноти,
до пащі великої синьої тварі.
На повні легені мовчатиму:
Ти! В полоні зі мною!
На дальнії далі
безмежності станцій!
На них хоч на мить
відкриється черево дивної риби,
де сотні людей, мов ікринок, летить
під владою долі,
під силою хвилі!
І ти разом з ними в пітьму полетиш.
Я трохи пізніше піднімусь нагору,
руйнуючи звичну асфальтову тиш
розкатами грому! Словами з альбому,
де будучи юним записував вірш
маленький хлопчина із мікрорайону,
якому брехали: захочеш - злетиш!
Злетів!
Не сподобалось!
Вертайте додому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Як хочеш миру, готуйся до війни -
чи не до того змалку нас привчали?
Як небезпека буде – борони,
повстань, як прадіди повстали!
Не май жалю до ворога, дивись –
це ж палить він твою одвічну землю!
Сади, поля, не видно вже зірниць!
Повсюди дим, пітьма – повсюди пекло!
На місці не всидіти – підведись,
Схрести правицю з лівою рукою,
Сміливо підніми над головою!
З ненавистю на ворога дивись!
Так і живемо, так простіше жить,
Щодня перемикаємо канали:
Поразки, перемоги – що робить?
Чи демократів слухать? Лібералів?
І все б воно нічого, та життя
Втрачає цінність за таких розкладів.
Рахуєм кількість влучених снарядів! –
у ціль. А не збережених життів…
Сценарій актуальний цей завжди
Для Ваших, Наших, ворогів і друзів,
Та не для нас. Не просто в мирі жить,
Але за мир стоятиму я, друзі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2015
Недопалок викину,
видихну.
Виверну
всі свої думки
навиворіт,
вигоню
всіх своїх демонів.
Димом окутаю,
наче отрутою
викурю ненависть,
заздрість,
позірство,
пафос,
патетику,
впвненість зайву,
підроблену етику,
цю характерну для мене
еклектику!
Критику всю
залишу на папері,
стан характерний
постійній істерії
вже не про мене,
я тепер - прерії:
тихі, спокійні, рівнинні прерії.
Свіжі, сухі, прохолодні прерії.
Прерії. Прерії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588748
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2015
Не дозволя, не дозволя
носити туфлі на підборах.
Каже, я – зависока,
так і є…
Коли підходить Цілувати
губи,
Те й діло, лиш до
грудей дістає…
Вічний бешкетник,
бізнес дев’яностих .
Він сам всього досяг!
Та звідки знать?
З різницею у віці в двадцять років
питань таких не треба задавать.
Та й гріх жалітися:
салон є свій,
машина,
до речі дуже гарна і зручна,
як вчора їхала, звертала, там, на розі
Дивилась заздрісно вся дворова шпана.
Ой,
ви пробачте, то все його друзі,
як прийдуть, аж до ранку гомонять.
А я,
то серіал якийсь дивлюся,
то ще чимось питаюся зайнять
свій вільний час.
В мене його багато,
як переїхали із Києва в Москву:
лиш подорожі, спа-салони,
шопінг, тусовки в клубах,
так от і живу.
А я хотіла бути журналістом,
ба навіть більше,
вступила на журфак.
І зустрічатися з гарнющим футболістом,
писати вірші,
вийшло якось так…
Тепер я полонянка у хоромах,
яскрава іграшка,
що має один брак:
високий зріст, і туфлі на підборах,
як бачите,
яскравий тому факт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588335
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2015
Задуха міста. Вирвавшись з окраїн
чимдуж я поспішаю "за кермо".
Скидаю з себе прокляте ярмо, і...
одягаю інше. Не дано.
Хоча свобода суто суб'єктивна,
Хоча свобода і не має меж,
Моя свобода - телефонна книга,
і кількість друзів на сторінках соцмереж.
Я не збираюсь відкривати очі,
я навпаки - закрию їх чимдуж,
щоб не тривожили мене щоночі
десятки бідних і нещасних душ.
Тих, що лишилися позаду
Пасивних споживак брудних спільнот,
які лишили між своїх чеснот -
любов? Ні. Хтивість насолод.
Неначе розглядаю триптих Босха!
...Та приєднатись все ж спокуса є...
Ціна висока в аптечних кіосках
на виріб "2" любити не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2015