Андрій Фомін

Сторінки (1/8):  « 1»

Крила

Навколо  літо  зеленню  буяє:  
Дерева  листям  шелестять
І  квіти  в  клумбах  зацвітають,
А  думи  мої  ген  летять.

Не  знаю  я,  що  є  зі  мною,
А  серце  раз  по  разу  завмира,
Нема  в  мені  душевного  спокою
І  радість  від  життя  уже  не  та.

Якби  хоч  зрозуміти  ті  причини,
Що  обумовлюють  цей  дивний  стан,
Відсіяти  усе,  що  є  вторинним,
І  рівновагу  віднайти,  баланс.

Проте  немає  того  розуміння…
Аж  часом  хочеться  кричати
І  швидко  бігти,  бігти  до  зомління,
Піти  за  небокрай  і  потім  не  вертати.

Але  ще  більшим  є  бажання  ласки,
Тієї  ласки,  що  піднімає  із  колін,
Що  із  мужчин  зриває  маски,
На  Вчинки  надає  натхнення  їм!

Та  ласку  ту,  нестримну  ніжність,
Лише  кохана  в  силах  дарувати…
Без  неї  в  серці  -  пустота  і  бідність,
Словами  це  не  змалювати…

Адже  кохання  –  то  святі  є  крила,
Які  дають  можливість  полетіти!
Коли  з  тобою  поруч  люба,  мила  –
З’являється  бажання  жити!

Так  жити  як  ніколи  ще  не  жив:
Дивитись  в  її  очі  і  у  них  тонути,
Забути,  що  колись  тужив,
В  міцні  обійми  любу  загорнути.

То  ж  ось  де  криється  причина…
Підґрунтя  цих  емоцій  очевидне:
Мені  ще  доля  не  надала  крила  –  
Тому  життя  моє  одноманітне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2015


Героїв подвиги звитяжні

Прокинувся  уранці  як  завжди,
Але  не  відчуваєш,  що  це  ти…
Всередині  усе  болить,  кипить!  
Невже  цього  вже    не  спинить?
Невже  війна,  і  люди  гинуть,
І  плач  по  краю  нашім  лине?
Невже  не  буде  нам  спокою,
Чим  Богу  завинили  ми  з  тобою?
А  вороги  сміються  і  радіють  -  
Політики  повільно  діють:
То  перший  Мінськ,  то  другий,
Та  мирний  план  занадто  недолугий…
Стріляють,  ріжуть,  бомбардують,
Захоплених  безжалісно  мордують!
Чи  люди  ви  чи  люті  звірі?
Ви  ж  присягали  православній  вірі!
І  заповідь  одна  для  всіх  -  не  вбий,  
Проте  загарбник  зовсім  не  такий!
Він  має  індульгенцію  Кирила,  
Щоб  Україні  урізати  крила,
І  нашого  народу  мрії  топити  у  крові.
Лише  в  такому  разі  окупанти  на  коні!
Але  жага  свободи  не  загасне,
І  залунає  скрізь  і  повсякчасно:  
Героям  слава!  Слава  Україні!
Ми  -    єдна  нація  віднині!
І  переможе  Україна  звірську  лють,
А  ворога  із  пам’яті  зітруть,
Героїв  подвиги  звитяжні,
Які  ввесь  час  без  сумнівів,  відважно
Боролися  за  Батьківщину!
За  рідну  неньку-Україну!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586741
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.06.2015


Ландыши

Жизнь  преподносит  множество  сюпризов,
Но  все  они  звучат  как  в  музыке  реприза:
Опять  весна,  взгляд,  сердце  защемило…
Повтор,  а  может  дежавю?  Звучит  красиво!

Вот  входит  в  дверь  она,  идет  к  рабочему  столу,
Но  дела  нет  ей  до  него,  а  каково  ему  (?):
Проходит  мимо  и  мило  улыбается,
Симпатию  не  выдать  сильно  он  старается…

Так  пролетает  час  за  часом,  день  за  днем.
Он  смотрит  на  неё  -  глаза  горят  огнем.
Любуясь  ею  ежедневно  в  тайне  ото  всех,
Винит  себя  за  это,  будто  совершает  грех…

Но  не  могло  так  долго  продолжаться:
Украдкой  взгляд  бросать,  робеть,  бояться.
Решился  вдруг  и  ландышей  букет  купил.
Но  все  же  страху  своему  он  уступил,

Цветы  оставил  на  столе,  а  сам  ушел  как  вор,
Ушел  поспешно,  боясь  услышать  приговор…
А  вечером  вердикт  и  с  сожалением  ответ:
«Спасибо.  Мне  приятно  очень.  Нет»

Порой  отсутствие  ответа,  безмолвность  окрыляют,  
А  сказанные  вслух  слова  на  землю  опускают,
И  наша  жизнь,  которая  сюрпризы  преподносит:
Кому  –  то  все;  кого-то  в  сторону  отбросит…

И  не  смотря  на  все  житейские  капризы,
Безмерно  рад  он  каждому  сюрпризу,
И  каждой  встречей,  взглядом  наслаждаясь,  
Надеется  и  ждет  судьбу,  ни  чуть  не  каясь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586564
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2015


Душа

Стихи  -  не  ровня  женской  красоте,  
И  существует  эта  тема  вечно,
Но  возразить  никто  не  сможет  мне,
Душа  лишь  в  людях  безупречна!

А  красота  –  жестокая  приманка,
Как  светлячки  все  к  ней  летят,  
Она  вначале    манит  плавно,
Потом  сгорают  все  в  огнях.

И  залечив  ожоги  красоты,
Приходит  ярко  понимание:
Рассыпались  все  вдруг  мечты  -
Не  там  сосредоточили    внимание.

Душа  –  вот  истинная  ценность,
Мы  душу  любим  в  человеке,
А  тело  –  оболочки  бренность!
Союз  души  с  душой  –  навеки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586540
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2015


Тебе

Твой  стройный  стан,  улыбка,  взгляд…
Походка,  локон  шелковистый…
Все  это  –  непривычный  нежный    яд.
Но  без  него  мой  день  уже  немыслим.

Твои  манеры,  нрав  и  жить  стремленье…
Ты  так  застенчива,  красива  и  мила…
Все  это  –  драгоценность  тех  мгновений,
Что  благосклонно  дарит  мне  судьба.

Твои  веселость,  легкость,  безупречность…
Стесненье  комплиментов,  похвалы…
Тобой  бы  любовался,  восхищался  вечность!
Лишь  только  мне  позволила  бы  это  ты…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586420
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.06.2015


Настанова

Не  варто  жити  нам  поволі,
Бо  так  зайдемо  ми  в  неволю,
У  рабство,  найми,  у  кайдани  -  
Не  допоможуть  і  майдани.  
Всім  нам  по  совісті  потрібно  жить,  
Щоб  гірких  сліз  опісля  не  пролить
За  тим,  що  знищене,  розбите  ворогами,  
Які  зреклися  бути  доньками  й  синами,
Величної    квітучої  країни,
Яку  ми  гордо  звемо  Україна!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586361
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.06.2015


Повага

Життя  заплутане  і  одночасно  з  тим  просте,
Але  шукають  люди  вічно  відповідь  на  те,
Що  істиною  є,  і  дружбою…  любов’ю,  
Нерідко  омиваючи  ці  пошуки  своєю  кров’ю…

Ще  древні  нам  заповідали  жить  по  честі,  
Не  дивлячись  на  час,  проблеми  і  нашесті.
Проте  втрачає  людство  землю  під  ногами,
Один  для  одного  стають  всі  ворогами.

Немає,  начебто,  від  того  порятунку:
Ні  схованки  чи  ліків,  обладунків.
Але  секрет  простий,  на  нього  ти  зважай  –
Повагу  самостійно  заслужи  і  інших  теж  ти  поважай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2015


Вырвалось (навеяно Бродским)

Писать  стихи  -  великий  труд...
Не  каждому  дано  стихи  понять!
Но,  по-любому,  строки  обосрут  -
Всегда  найдется  мелочная  блядь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586167
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.06.2015