Антон Українець

Сторінки (1/2):  « 1»

Історія року.

Історія  року.
Знаєш,  я  хочу  тобі
Щось  розказати
Знаєш,  як  ніжно
Тебе  я  люблю

Ти  так  приймаєш
Слова  ції  близько
До  серця  стежину
Проклали  тобі.

Одне,  такеє  буває
Що  зним  сілкуєшсь  рік
Одне  таке  може  бути
Що  радість  зникне  в  одну  мить

Ти  довго  сумуєш,  і  плачеш
Коли  він  кидає  тебе
І  ти  надумала  помсту
Щоб  митю  забути  його

Дні  йдуть,  дні  минають
Ночі  найтяжкії  в  тебе  бувають
Ти  бистро  заміну  для  нього  знайшла
Життя  своє  краще  лаштуєш

Вже  місяць  минув,
А  ти  все  гуляєш
Як  тільки  ніч,  в  долину  ступає
Ти  сіла,  згадала,  і  сльози  пускала.
Як  тут,  і  ти  не  чекала
Що  можеш  зробити  таке
Ти  подрузі  сказала,
Аварія  трапилась  зним.

Дні  ції  важкі  минають
Ще  дуже  тяжко  тобі  ставало,
І  ти  нічого  незнала
Що  доля  змінить  твій  шлях.

Тут  рік  новий  ступає
Багато  нового  дізнався  я
Що  ти  комусь  там  казала
Аварія  трапилась  зним

Від  цих  подій  шокований  був
І  хоть  такого  несталось
І  вигаданою  й  обманом
Аварія  ця  була.

І  тут  після  нового  року
Ти  стала  до  мене  дзвонити
Просити  пробач,  я  більше  небуду
І  плакати  сідала  ти  знов

Вже  другий  день  на  порозі
А  мій  телефон  мовчить
Як  тут  через  годину
Дзвінок  я  чую  від  тебе.

Коли  я  до  рук  беру  телефон
Я  бачу  знайомі  цифри,
А  вних  і  ім'я  твоє,
Написане  з  блиском.

Вже  може  як  тижень  минув
А  ти,  не  дзвонеш  й  непишеш,
І  тут,  в  мене  в  душі
Щось  зук  подало
Ти  мусиш  до  неї  дзвонити
І  просто  скажи  :  “ПРОБАЧИВ”.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2015


“Сон”

Я  на  палубі  стою
Та  на  море  поглядаю
Бачу  сонячний  обрій  вогнистий
Та  погляд  лишаю  на  нім.

Я  довго  дивлюся,  в  ту  далечінь
Та  очі  хватають  мій  біль
Я  зводю  їх  тільки  для  того,
Щоб  очі  протерти  і  зникла  нав'язлива  біль.

Я  зводю  очі  до  низу
Повільно  й  потрохи  я  йду
З  надією  тільки  на  краще
На  зустріч  з  тобою  в  житті.

Я  йду,  я  бачу
Що  зміни  вже  відбулись
На  палубі  очі  з  пильністю  впали
На  тую  дівчину,  що  тамто  стоїть.

Я  довго-довго  на  неї  дивлюсь
Ця  думка  ніколи  не  згасне
Як  тільки  зустріти  її
Та  з  ніжністю  слова  знайти.

Я  довго  та  довго
Все  думав  і  думав
Які  ж  то  слова  підібрати
Щоб  щось  для  неї  сказати

Як  тільки  надумав,  я  рушив
Ступаючи  ніжно,  по  палубі  цій
Я  тільки  не  чую  й  не  бачу
Цих  змін,  які  не  відбулись.

Нічого  я  вже  не  бачу
Є  тільки  думки,
Про  палубу  сону
Що  миттю  змінила  свій  рух́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2015