| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
я сохраню тебя, как крематорий.
не навсегда - пока огонь внутри пылает.
я б основал всю сеть лабороторий,
чтоб воскресить - бессмертия не бывает.
мы последние кто видели седьмым плутон*,
и если завтра бомбы атомной приветствия,
я хочу чтобы твои руки,держали цветка бутон,
любовь - сквозь техногенные бедствия.
мы врядли будем нарисованы на амфорах,
скорее последним засветленным мгновением в фарах.
мы всего лишь с тобой - кучка пыли,подруга.
я рад,как Эль-Гордо**,что мы знали друг-друга.
(25.01.15)
https://vk.com/poeziyaw?w=wall-83632192_59
* - С 2006 года Плутон не является 9 планетой солнечной системы,а перераспределен в раздел \"планеты - карлики\"
** - Эль Гордо - гигантского галактического скопления
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579938
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2015
я способен был целовать весь мир.
потому что, мир - видел в твоих глазах.
в моих же, сейчас Памир,
а за ним пустынно выженные леса.
я мог трогать Млечный путь,
ощущал звездные нити, в прядях твоих волос.
очередная ночь, где не могу уснуть.
збиваясь со счета, надорвется голос.
будни без тебя сплошной недуг,
город, инкрустирует в меня печаль.
под симфонию памяти сплетенных ног
одиночество ставит печать.
https://vk.com/poeziyaw?w=wall-83632192_68
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579922
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2015
синоптика вривалася в життя,
ясними та похмурими деньками.
як хочу я отримать забуття,
не залишаться з власними думками.
я відкриваю скриню - мозок підріза.
є перші кроки, п'яні співи вранці,
і у душі у кожного - накопиться сльоза,
нема людей,бо час запрошує на танці.
я пам'ятаю всіх,але не всі мене.
життя іде,та сестро старість закупає тапці.
як хочу я знайти,впізнать тебе
у іншому житті, із посмішкою курячи на лавці.
занурюйтесь у спогади тих днів.
я сам ходжу знайомими стежками.
наш спогад - це мільйон вогнів.
шухляда в голові моментів з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015
"Помер проїздом...
Корсунь спав байдужий.."
і може помремо ми так,
чи лежачи в калюзі.
за покоління нове я недужий : від ледарів,
та до повій - цитують вас бездарні
і смакують смузі,
бо їм начхать на ярі сутінки подій.
Життя ,як ваше Берестечко :
є жаль,є жах, є біль.
Чи є катарсис, для мого
містечка,
та для мене,
скрізь цигарковий вій?
Мої роки ідуть - і ваші йдуть,
тут є альтернатива барикад,
На мене набігала лють
Що Україну рвуть кати,
яким би я бажав життя не знать.
Я не кляну вже прокляту країну,
і ми самі себе під цвинтар заведем
бо замість президента - крісло бабуїну,
та віручи в брехню,прапор несем.
Де ваше слово,панно Ліно?
Де поетичний молот,де той грім,де те святе колосся?
Незграби розідрали Україну,
і ми такі вже сиві,але очима більше ніж волоссям.
О ,панно, Ліно!
Нам часу,мало відвели боги на двох.
Для мене вже померла Украіна.
І ці слова - є наслідком безсоння,
та думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579650
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2015