Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Україно...
Часи нелегкі настали,
Тож згадайте люди,
Як вас мати колисала.
Так і ви любіть
Рідну Україну,
Віддавайте шану
Любій Батьківщині.
Мовами різними
Ненька вам співала,
Та усе ж таки добро
Й щастя прославляла.
Мови в Україні
Значення не мають,
Адже українці
Ними розмовляють.
У сім'ї завжди панує
Злагода й повага,
Одне одного шанує,
Всюди рівновага.
Тож, благаю вас любити
Нашу Україну,
Аби в злагоді й любові,
Все життя прожити.
Моя країна - Україна,
Справедлива, сильна, мужня,
Україна - держава єдина,
Тож нехай вона буде й дружня!
Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579642
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.05.2015
Як добре прокидатися ранкової пори,
Як добре прокидатися без рокоту війни,
Як добре розуміти те, що все – Війни нема!
Лиш у душі залишились жахливі ті слова:
«На Київ!», «На Одесу!», «На Маріуполь!», «Львів!»
Карбовано на танках чужинців, не братів.
Як добре те, що знову почую солов’я,
Ганятиму з друзяками на веліку зрання,
Об’їмся вкотре вишень і ляпаса зловлю
Як добре те, що я життя люблю!
На жаль, я маю досвід , що радість не для всіх
Прийшла в домівки осінь
І принесла , на гріх, замість вишень лиш сльози
І міхи повні зла…
А пам’ять викарбовує тих хлопців імена,
Які зрання до ночі Вкраїну бережуть,
А Київ і Одеса, і Маріуполь, Львів…
Очікують живими своїх синів, братів!
Як добре прокидатися ранкової пори…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578463
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.05.2015
Гули гармати, постріли лунали.
Їм тяжко довелося воювати.
Вони не себе, людство захищали,
Ні перед чим не зупинялися солдати…
І падали вони, але вставали!
Захисники ніколи не здавались,
Життя заради миру віддавали,
Та що ж робити?! Що ж їм залишалось…
І у тилу завжди «бійці» були,
Які старанно й плідно працювали,
Хоча й навколо танки ті гули,
Бійцям вони останнє віддавали…
Пройшли далекі страшні роки,
І ми казали: «Мирно нині!»
Забули всі про війни, доки…
Не почалась війна на Україні.
І знов у нас гудуть гармати,
Ми знаємо війну не на словах,
І українці вирушають воювати,
Ідуть вони з сльозами на очах.
Не через себе воїни ридають,
Їм вдома сім’ї треба залишати,
Вони домівку рідну покидають,
Вже можуть не сказати діти «тато»…
Ми завжди мусим пам’ятати
Той час, далекий і незнаний,
Бо знову йдуть Вкраїну захищати,
Як в ту війну - Велику Вітчизняну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578459
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 02.05.2015