| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Зберу у жменю всі свої печалі
І зранку розсиплю по вітру,
Хай летять всі монохромні жалі-
Забуду, що боліло досі.
Розпущу по земних просторах,
Нехай все забувається погане.
І мов плющ вхоплюсь за крихти,
Щоб хоч надія розцвіла.
21.01.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2016
А ти сьогодні побачиш мене уві сні,
Таку розтріпану і зовсім не твою,
І іншому в обіймах ночі
Я цілуватиму гарячі губи.
Проснешся в холодному поті,
Прошепчеш в темряві «Не моя…»
Вдих і вдих, і знову вдих…
Я з іншим тої ночі була.
І в ту ніч я багато забула,
Я нарешті відчула , що значить
Кохати й коханою бути.
Я снила тоді не тобою… Пробач.
Можливо пройшло, можливо не наше,
Я любила і марила тобою,
Та ніч розпусна і чужа
Всі сни про нас згубила…
15.01.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Забули…Вирвали серце з грудей.
Кричати по півночі в небо:
Хочу злетіти над планетами,
Кришталь кохання не зібрати.
Розбий і ти, забудь і прокляни.
Навіки закопана у вежах часу,
Сумніви розклювали у пустці-
Безглуздо повертатись із вічності.
Світло мереж як за гратами-тиск,
Не хочу золотих кліток вже.
Забули, розбили, стоптали.
Я вирвусь- обіцяю… Дождись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2015
Хочеш я тебе сьогодні зігрію любов'ю?
Хочеш заплачу тихенько, тебе забуваючи.
Якщо захочеш сонця чи дощів в зимі,
Пообіцяй мені, що скажеш — я зроблю.
Хочеш ніколи тебе серед днів не залишу,
Хочеш зараз піду і залишу все як є?
А хочеш розіб'юсь промінням об хвилі,
Розсиплюсь на мільйони кристалів кохання.
Хочеш зацілую тіло, і так до самого світанку,
Або скучатиму, кожен раз тебе чекаючи.
І крізь пелену днів насуплених і злих
Поклич, якщо захочеш, обіцяю— прийду..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Я буду поруч коли настане осінь,
Я залишусь, коли впаде на землю дощ
І за вікном не дорахувавши всіх прохожих,
Полечу на світло днів, що не забути.
Я постараюсь залишитись назавжди,
За ширмою коротких днів тебе знайду,
Крізь хуртовини, весни, сни погані,
Я буду поруч кожен раз, лиш обійми.
13.10.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015
Коли нарешті відчиняться вікна,
Впаде мереживо минулих днів,-
Я тебе забуду як непотрібний сон,
Викину із голови найкращі хвилини.
Спяніють зорі на світанку жовтої осені,
Я знову не спатиму цілу ніч до ранку...
Я не втрачу сенс життя, коли тебе не стане.
Можеш назовсім піти- так буде краще.
Я випила себе до дна і закрилась-
Не відчиню ніколи любові святій,
Боятимусь жити, дихати й когось любити,
Але Богом княнусь: забуду назавжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
Чому ми з тобою зустрілись саме тепер?
В мене ще не зажили минулі рани,
Ще марлеві повязки на них промокають.
Ти ж такий неначе в сонці лавр.
І звідки ця любов знову впала?
Покажіть мені цього непунктуального Амура,
Мені здавалось, що я любила лише його,
А тепер ти мені снишся холодними ночами.
Крилатими, я думала, бувають лише весни,
А моя любов для мене розцвіла восени,
Ми зустрілися, по-моєму, так невчасно,
Але прошу залишайся тепер назавжди...
11.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015
Давай викреслимо частину із життя
І назавжди залишимось ніким.
Мабуть, так буде краще і для тебе, і для мене,
Ми втомились брехати "люблю"...
Забудемо про всі найкращі моменти,
Очі одне одного, що всміхались вночі,
І ніжні слова, і дотики, що будять тіло.
А за кілька років не згадаєм нічого.
Ми відвикнемо скоро від "нас"-
Ти сьогодні вперше мені не снився,
Знайду заміну тобі, хоч якусь... Ніяку...
Але давай залишимось тепер ніким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
В той день коли закінчиться ненависна війна
Мабуть уже не плакатимуть стрункі тополі при дорозі,
Мабуть уже виростуть нові ромашки без крапель крові,
І знову височітимуть нові високі братські могили.
Пектимуть груди тисяч і мільйонів українських жінок
Пропаленими словами з листів: «Ти за мене поцілуй
Нашу доню і маленького ще ненародженого сина» ,
Й крикливі промови з трибун стануть нікому вже не потрібні.
Вони померли в боях, забуті в окопах, заховані в широких полях
І не зможе сказати ніхто хто і де поліг за волю.
Проволає черговий раз радіо:« Ми вільна країна.
Скінчилась війна. Вітаємо тих, хто вижив й вернувся!»
А років за 10 забудуть імена героїв назовсім,
Забудуть дітей, що родились по війні без батька,
Що ніколи не бачили усмішку татову й злість,
Забудуть про все і всіх- хай тільки закінчиться війна...
24.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601799
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2015
Я проснусь среди ночи- это уже привычно,
Мысли как птицы над моей головой,
Тихие шаги в пустой квартире-
Сердце мое почти остыло.
"Нет никакой любви!" - ты кричал...
А я верила. И что же теперь?
Простить или забыть? Не знаю,
Ведь сейчас мой друг пустота...
В тишине ночной бессмыслености
Я тихонько на кухню пойду:
Сделаю кофе, затянусь сигареткой...
Ну и что же, опять эти слезы?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593590
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2015
Колись й тебе поб'є життя,
Я вірю, вернеться бумерангом все,
І лічені секунди до кінця-
У прірві опинились всі надії.
Старе місто і вулички тихі-
Я сама сиджу на порозі.
Убитий сенс життя думками,
Відвикаю потрохи від "нас".
До ранку сидітиму так,
Викурю пачку "десятки",
Вип'ю чашками кави бідон
І знову думати буду про тебе.
Нікотином задихаються мої клітини
І мозок вже не здатен ні на що,
А ти все снишся кожну ніч
Неначе весь світ в однім тобі.
Хочеш сліз? Не заплачу, забудь...
Свої сльози довірю лише дощу,
Холодному, як звір що серце рве.
Я стала сильніша на ціле століття...
Повір, моє життя - малий стрибок
Від першого крику до останнього подиху,
Але совість твоя- страшний пророк,
Як вічне прокляття тобі тяжітиме завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2015
А ти не дивуйся, що я плачу сьогодні
І прошу: не треба квітів живих...
Між нами давно вже нічого нема,
Лиш по звичці вечірня зустріч в кафе...
Гарячий шоколад не зігріє більше душу
І серце остиває від брехливих слів.
Калиново-медоцвіто усміхнувся вечір,
А ми сиділи й розуміли: щось не так...
Бився безпорадно вітер в шибки,-
Ми не плакали і не сміялись:
Дивились в очі і бачили лиш правду...
Нашу звичку змінити пора...
Нам більше не потрібні квіти й кафе,
І гарячий шоколад не допоможе...
"Чекатимеш мене у нашому домі?"-
Тихенько твої ворохнулись вуста...
14.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2015
Що ти можеш знати про те що в мене на душі?
Що ти можеш знати про те що я відчуваю?
Ти знаєш лише те що побачив й почув,
Ти знаєш лише мою безкінечну кількість масок.
Ти ніколи не дізнаєшся більше ніж я того хочу,
Ти з часом всеодно ж забудеш, повір.
Я начеб-то і вірю тобі тепер як колись,
Але вітер новий- я більше тобі вже так не відкриюсь...
23.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015
Ніхто й ніколи не бачив її сліз,
Не бачили смутку її, ні горя.
Вона завжди сміялась й раділа,
Незгасний клубок енергії життя.
Любила, сміялась, жила -
А потім зникла назавжди з життя...
Занадто сильно вона полюбила,
Занадто сильно довірилась серцю.
Вона часто страждала вночі
Й вітала сльози подушка до ранку,
А вдень усміхалась як завжди-
Раділа, любила, жила...
Він не знав справжню її,
Всміхнувся, моргнув і пішов...
Назвжди, дівчино, пішов...
Зламав її, убив її у ній.
Але навіщо було йти і їй?
Весна ж буянила надворі
І цвіли ромашки польові
На могилі дівчинки, що завжди сміялась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015
Летали, наверное любили...
Когда туман сходил с небес
И звезды в лужах улыбались,
Нас мечты уносили в запретный мир.
Я ушла - сама виновата, знаю,
Но боль не утихнет опять до утра...
Ты вспопниш? Зачем? Не надо...
Высохли лужы сегодня в обед.
Я сама испытала эту боль,
Я хотела свободы - получила вполне,
Мне хватило... Больше не надо, наверно...
Разбила сердце тебе- если сможеш, прости...
Я жалею? Не знаю... Просто плохо одной,
С тобою было как-то теплее,
Настолько, что таяли алые розы ,
Когда ты меня ночью обнимал...
Я растрепала остатки нашей любви,
Я белые крилья навсегда поломала...
И теперь, сидя в тишине совершено одна-
Я надеюсь, ты меня когда-то простиш...
03.06.15г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585445
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 05.06.2015
Не залишай мені на серці рани,
Чуєш, я молю тебе, благаю!
Бо, знаєш, я тобі ще довіряю,
Хоч ти й зламав усі мої життєві плани.
Я холодними пальцями тиші торкнусь,
І заплачу опівночі німими сльозами,
Пролечу сумною звісткою над небесами-
Може, я колись ще до тебе вернусь...
Немає вже ні гордості, ні щастя - лиш біль,
І серце самотнє крається напополам,
Уже нічим у світі не зігрітись нам-
В душі лиш пустка, неначе сіра цвіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2015
У діжі часу утопились спогади,
Немає більше "нас", неначе й не було-
Життя розставило крапки над кожним "і"
І стіни дощу нас навіки заховали...
Розтратили тепло колись задарма,
А тепер вітри і нічим вже зігрітись.
Остання сигарета лише розчарувала...
Я тебе вже напевно не побачу...
Але й не забуду- повір мені...
Зчорнілі квіти... Сітка неба...
Навіщо? Напевне хтось пожартував
Й сюжет зіпсувши, заново не переписав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2015
Она просто устала жить...
Покончить с собой?.. не вариант...
Она не слабачка по жизни,
Ее просто сломала судьба.
Она просто устала жить,
Каждое утро отключать будильник,
Кофе сварить, затягнутся дымом,
И опять через силу смеяться...
Она просто устала жить,
Устала от фальши этого мира,
Устала боротся за место под солнцем...
Она хочет умереть... Но это не вариант...
27.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577497
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2015
Не клич мене будь ласка за собою,
більш не клич... Я благаю...
Мені уже не стане сил
ще раз повірити твоїй брехні...
Я стільки вірила, чекала і любила,
а ти плював на мої почуття.
Втікало у безодню небо голубе
і сили залишали моє тіло...
Чуєш? Не ти, не ти... А я тебе
Сьогодні покидаю!.. Мабуть, назавжди...
Але не клич мене вже за собою...
Більш не клич... Я благаю...
18.08.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2015
На душі холодний смуток тиші,
Темно-бордові сутінки весни,
і ти вже серед зірок отих печалей...
Більше не зачепиш і я не заплачу...
Світила осінь калиновим сміхом
І плакали хризантеми на вікні.
Нас вбила синь щасливих днів,
Розчинила у безодні людських очей...
Як жаль що небо байдуже сміється,
А айстри вчора з болю почорніли...
Ми давно вже на різних полюсах
Усміхаємося лиш самотнім сяйвам.
04.04.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015
А життя все пролітає повз
І час стікає швидко так,
Наче вода в Ніагарськім водопаді.
Тільки ти залишився на довго чомусь.
Тебе не цікавить ні час, ні життя,
Тобі байдуже що зі мною буде-
Ти чомусь залишився й не йдеш...
Знаєш, я сильною стала тепер:
Не жалію, не плачу і не кричу.
Хочеш залишитись- залишайся,
Тільки одне попрошу вночі:
Не стій на порозі - відкриті двері-
Мені холодно сьогодні від тебе...
23.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576593
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.04.2015
Зупиніться негайно трагічні хвилини!
Скропились кров'ю ромашки білі польові,
Вмирали і вмирають українські діти
На своїй страдальній хліборобській землі.
О Боже, за що вмирають хлопці молоді?
За що втопитись в сльозах має українська земля?
Хіба Україна вже не належить собі?
Хіба мало страждала історія мого народу?
Не вмирайте, прошу, українські солдати!
Не знущайся , доле, з нашого брата!
Ми хочемо миру у своєму не бідному краю.
Хіба це багато? Хіба це лиш мрією буде?
Маріє Свята! Я до тебе руки в молитві
Складу:"Дай миру і волі моїй Україні!
Хай не заплаче більше жодна українська мати
Над своїм сином - воїном-захисником!"
Нехай ні на сході , ні на півдні країни
Не червоніють більше українські рани.
Я прошу вас, вояки , лише одне:
Повертайтесь , кохані, додому живими...
24.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576319
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.04.2015
Останнє зітхання нашого кохання
недожило до ранку: пробач!
Я не вбила його, я його берегла,
хоч вітер щоранку шептав: " Не треба!"
Я тебе не хотіла втрачати...
Чи віриш мені? Ти ідеш?
Я бачила вчора, як померло кохання-
залишились двоє чужих на землі.
Сльози троянд зібрало сонце в жменю
і розсипало із неба рясно по обіді,
кохання наше тоді вже не жило:
надломились долі, залишивши двоє хворих...
16.07.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2015
Візьми мене з собою шум осик,
Віднеси у рай вишневих снів,
Де лине музика позолочених арф
І чорна хмара щастя не краде.
Візьми мене з собою шум осик,
Затули мені вуха від земного болю,
Закрий мені очі від ароматів весни
Й вкради, і загуби у незнанні небес.
Візьми мене з собою шум осик,
Може, я тобі колись за те віддячу...
Поглянь: я ж уже тепер не плачу,
Чи ти хочеш більшої віддяки собі?
Візьми мене з собою шум осик
І розсип над полем проливним дощем.
Ні! Краще розлий сонячним промінням...
Або не показуй, заховай від світу...
Візьми мене з собою шум осик,
Відсип мені у пазуху трішечки сонця
І трішки усмішок беріз-сестриць,
І не забудь про щасливих дубів.
Візьми мене з собою шум осик,
Я хочу з тобою над раєм пролетіти,
Де музика невидимих цимбал
Лікує калинові струни наших душ.
Візьми мене з собою шум осик,
Я тобі взамін шептатиму пісні.
... Лиш, чуєш? Незабудь: я ще чекаю,
Я чекатиму тебе мабуть завжди...
17.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576112
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2015