| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Моє волосся вітер голубить!
Повітря свіже швидко ковтаю!
Дуки про тебе, серце розбудять
І, ніби з вітром тим, відлітаю!
У цілім полі одна - єдина!
Кричати хочу до глибини душі!
У тому - спільна наша провина...
У тому світі! У небутті!
Для мене згуба - твоє кохання!
Нехай проллється весняний дощ!
І змиє сльози того прощання,
Й отруїть спогад зелений хвощ!
Моє волосся вітер голубить!
Повітря свіже швидко ковтаю!
Ніхто кохання вже не пригубить...
По долі хмарній своїй блукаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
... А я тебе чекатиму, мій сину!
Чекатиму у веснянім саду!
І ніби, ти, стоїш там біля тину,
Й гукаєш :" Мамо, я вже йду!"
Біжиш до мене, хлопчиком маленьким,
По тій траві, яку ще не скосили!
Повільно сонечко ховається низенько,
Мене, ти, обіймаєш що є сили!
На вушко щось шепочеш та смієшся!
Пустунчику маленький! Ясний сокіл!
Ніхто не думав, що не повернешся...
Вмить зникли і життя і спокій!
Навіщо ж так?! Ну як тепер без тебе?!
Усе не миле... Тільки - теплі сльози...
Здіймаю руки високо, до неба:
З`явись на нашім батьківськім порозі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
Крiзь дощ, негоду i тумани,
Поранена пташка летить.
Десь полетiв її коханий...
Сказав, повернеться за мить!
Чекала нiч... Чекала день...
Крило поранене болить.
Сили немає для пiсень,
Та, голос жалiсно тремтить.
" Може, що трапилось вдорозi?
Чи випадково заблудив?
А може, вже терпiть не може,
Й мене навiки розлюбив?"
На землю болiсно упала...
Ось, хтось кружляє ввишинi!
З останнiх сил, вона благала:
" Допоможiть. Допоможiть менi..."
Двi пташки стрiмко полетiли
I вниз не подивилися.
Сльози непрошено бринiли.
Життя, мов зупинилося!
Свого коханого впiзнала,
Який знайшов iншу, собi.
Вiд болю, гiрко застогнала -
Заснула у мiцному снi...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
...Однi говорять: "Це - дитинство".
А iншi кажуть: "Все мине.
Зустрiнеш, ти, ще свого принца,
Який в обiйми пригорне!"
Чи ж винна дiвчина - Троянда,
Що безнадiйно покохала?!
З пiзнього вечора до рання,
Тюльпану дущу вiдкривала.
Вiн - статний красень i стрункий!
Своїй подрузi свiт дарує!
I, аромат, злегка, п'янкий,
Манить! Приваблює! Чарує!
Своє кохання вже вiддав,
Панянцi, що росте з ним поруч.
Голос Троянди не вблагав,
Щоб повернувся вiн, праворуч...
Трояндi треба пiдрости.
Вона все добре розумiє.
Та, долею дано нести
Любов, де серце просто - млiє!
...Нехай говорять, що - дитинство!
Нехай говорять, що - мине!
Тюльпана називає" Принцом"...
I, з цим коханням проживе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017
Я щаслива, що разом з тобою!
Моя рідна кохана людина!
Кожен день наш омитий любов’ю
І струмочками щастя родини.
Я щаслива, що палко кохаю!
Ти – мій Янгол! Ти - радість моя!
Всі думки твої я відчуваю...
Ми – прекрасна, надійна сім’я!
Я щаслива, що ти в мене є!
Так нікого нвхто не кохає!
Ти – мій подих...Життя ти моє...
Мій вогонь, що у серці палає!
Вдячна долі, що подарувала,
Нам з тобою, кохання всю силу!
Нас навіки життя поєднало.
Я – щаслива! Я – дуже щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2017
Благословляю ту годину,
Коли на світ з’ явився ти!
Мій Сокіл! Мій Орел! Мій Сину!
Янгол любові й доброти!
Я кожен день молюся Богу,
Щоб ти щасливим, гарним ріс!
Щоб сяяли твої дороги,
Й у світ, усе прекрасне ніс!
Хай мир панує в Україні,
Де ти зростатимеш як цвіт!
Ти – пташечка в нашій родині,
Що набирає сил в політ.
Пишаюся тобою сину!
За тебе Господа молю!
Моя щаслива кожна днина!
Тебе цілую і люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2017
Хотіла б я пташкою стати,
Щоб високо в небі літати,
В польоті забути про все,
Про зранене серце моє.
Хотіла б я бути водою,
Щоб довго прожити з тобою.
А ти - щоб піском був на морі.
Прогнали б навіки все горе.
Хотіла б я стати землею,
Мене називав би своєю!
Ти б землю цю благословляв
Й мене про кохання благав.
Хотла б я піснею стати,
Щоб ти міг її заспівати...
Не хочеш любові й мене.
А я ж так кохаю тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2016
Вже вкотре ми святкуєм перемогу!
І славних ветеранів прославляєм!
Їм не страшні були війни пороги,
І не здавались важки роки раєм.
Боролись за свободу на землі!
Голодомор лякав – пережили!
До перемоги кожен день йшли,
Але не всі її зуміли принести.
Багато з них загинули у той час,
За наше щастя – душу віддали,
Та мир і спокій здобули для нас,
Нещадними ударами війни!
І спекою і холодом страшним,
Оборонялись від нападників завзято,
Був кожен день для них важким,
Та все ж, ці кроки привели до свята!
Травневий день для кожної людини
Освячений теплом і добротою
І в радісні такі хвилини –
Посмішка сходиться з сльозою.
Уклін, вам, ветерани, до землі!
Живіть найдовше якомога.
Надайте усі подвиги свої,
Які принесли чесну перемогу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578691
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 03.05.2015
Нічний Париж зовсім не спить…
Все метушаться люди.
Крапля дощу на склі бринить –
Дивлюсь, що з нею буде.
Згадала, як колись давно,
Жахливу річ сказала Вам,
Тоді ж бо було все – одно,
Й промовила: «Шерше ля фам».
І геть пішла я, сміючись,
А Ви, так і стояли.
В руках букет троянд і лист,
Ніби не йти благали.
Сміялася просто над Вами…
Літак мій скоро відлетить.
Забуду, що було між нами
І серце майже не болить…
Роки пройшли! Багато років!
Я загубилася в житті.
І втратила навіки спокій –
Настали дні лихі й важкі.
Помилку скоїла страшну,
Якщо кохаєте – простіть.
Я віддаю долю свою,
У Ваші руки, не впустіть.
Тепер, коли зустрілись знову,
Так само стоїмо в затінку –
Я Вам скажу всього три слова,
Щоб не шукали жінку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2015
Дві сусіди, через тин –
Лаються, весною
Сварку чути ще з гори,
Діло йде до бою.
Одна одній не уступить,
За шматок города.
«Мене всередині нудить,
Від вашого роду».
Обізвалася й друга:
«Бач, здійняла крику,
Благоверная супруга,
Свого чоловіка.
А до кого опівночі
Дяк, з дому тікав?
Я ж, бо, маю добрі очі,
Про вас, голубків знаю!
«Не до мене ходить він,
Нічною порою,
А прямісінько на млин,
З мішком за спиною…»
«Потім мішок за забор
І тебе чекає,
По селі, як той дозор,
Ходить, піджидає.
А раненько – на службу,
Не відпочивати.
Після з жінкою на дружбу,
До вашої хати».
«Ой, подруженько Одарко,
Ходімо до хати».
Вип’ємо горілки чарку,
За город проклятий.
Твій рід, дуже поважаю,
Про дяка мовчи….
Гарного тобі врожаю,
Цей рік та завжди!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575556
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 19.04.2015
Хто нас своєю любов’ю зігріє?
Хто приголубить рідненьке дитя?
Мамине серце за нас завжди мліє,
Мамине серце – джерельна вода!
Трапиться щось і відразу до мами,
Вислуха нас і промовить тихенько:
«Як мені, діточки, хороше з вами,
Хоч і болить неслухняне серденько».
Ніби недавно вона нас ростила,
Донька до школи не йде, а біжить,
Швидко час плине, вже одружила,
Ось, вже й онуків навчає як жить!
Так, крок за кроком, волосся біліє,
Мати, у гості, дітей з міста жде,
І пригостить, як вона лише вміє,
Ніби в долонях весь світ Їм несе!
Вже рученята тонесенькі стали,
Та, ще кружляє голубка рідненька,
Скільки в житті вона всього зазнала…
Мамо, моя сивочолая ненька!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575555
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.04.2015