| Сторінки (9/822): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
ПРАВДА – ВІД БАТЬКА
В вічі регоче страшна епоха,
Виклик за викликом, дихає вічність.
Батькова правда – нелегка ноша,
Всівся мені на раменах наплічник.
Терня залазить глибоко в душу,
Гострі кути, коли ходиш по колу,
Батькову правду несу, бо мушу –
Я вже не чую себе за тим болем.
Часто мішенню правда ставала –
Вийшла на світ із його заповіту.
Ми ж бо стаємо вогнем без кресала,
Мучні ми з нею у цьому світі.
Хтось біля неї нагріє руки,
Хтось від світіння аж мружить зіниці.
Ну, а комусь вона ще й за науку:
Правда освячує й правда святиться.
Важко без неї і з нею, батьку,
Геть не проста – її тіло зі сталі.
Ви дали мені правду. Дякую.
Ви дали мені те, що самі мали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Впав смартфон лицем на пляшку,
Вмить розбив екрану маску.
Заболіло аж до крові,
Стримавсь ледь на кривім слові.
– Жаль. Така солідна втрата,–
Каже син, побачив тата.
– Безумовно, річ – коштовна.
Пляшка, хоч не була повна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Вбивають нас гуртом і поодинці:
Стріляють в серце, скроні та в лице.
Нас нищать скрізь і не лише о…динці –
Де ми впадемо – встане деревце,
Струмочок вийде, оминувши камінь,
Щоб дати знов комусь нове життя.
І буде Бог, він буде завжди з нами
Заради правди та нових звитяг.
І буде Син, і буде з нами Мати,
Весна із бруньки сад благословить.
Ніхто не буде більше убивати,
Лишень калина рясно закровить.
І буде світ дивитися: «Герої!»
Та згине враг, як вранішня роса…
Гойдає нас ковчег старого Ноя,
Рятуйте, Україну, Небеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
СНІЖИНКИ
На берізки й на ялинки
З неба падають сніжинки,
На хати і на доріжки,
Аж в снігу загрузли ніжки.
І на вії до Яринки
Примостилися сніжинки.
І на спинку кошеняті
Їх насипало багато,
І синичці в годівничку –
Геть засипали пшеничку.
Всі пробачили їм дружно,
Бо вони – красиві дуже.
***
Білі-білі всі сніжинки,
Кожна, наче, з павутинки.
Хоч вони усі – сестрички,
Мають дуже різні личка.
Часом трохи – вередливі,
А зате – які ж красиві!
ПЕРША ЗИМА
Киці диво-дивина:
Замела кругом зима.
Ще не бачила вона,
Що воно таке – зима.
Скрізь шукає де весна,
А її – ніде нема.
ЗАВІРЮХА
Замело усе в саду,
Грає вітер на дуду.
Грає вдень і уночі,
Ходять білі павичі,
Розпустили крила й хвіст,
Як почули вітру свист.
МОРОЗЕЦЬ
Покусав мороз за щічку
Нашу дівчинку Марічку.
Вся – така, мов полуничка,
Змерзли пальці й рукавички.
Змерзли чоботи і ніжки,
Як з’їжджала з гірки трішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
/Пам'яті співака Віталія Болоножко/
Війна вбиває солов’їв
І так це боляче – до крику:
Летять у небо. На землі
Заплачуть гірко ліра й скрипка.
Зима обтрусить білий цвіт
І стане білою пустеля.
Без солов’їв збідніє світ
І збліднуть з горя акварелі.
Крізь жаль бринить якась струна,
Кружляють Янголи на сцені.
Війна-зима, зима-війна,
Пісні та сльози – нескінченні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Клювали круки Батьківщині душу,
А Стус кричав од болю та жалю,
Його думки виходили із мушлі,
Його Слова кидали до калюж.
А він писав нам Біблію Свободи
За ґратами своїх переконань.
Великий Син великого Народу
Пішов на небо в вересневу рань.
У спадок нам – його безсмертя муки,
Його синівська віра та любов,
Ті сплави віршів – надміцні сполуки,
Він смертю смерть навіки поборов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Лягла на спочинок матуся
І спати їй аж до весни,
Натруджені ніженьки й руці,
Та вісті – недобрі з війни…
Вдягнулася в чисте убрання,
Вишиване милим перстом.
На ньому – любов і старання,
Освячені сльози хрестом.
І снились їй сонячні далі
В Різдвяну замріяну ніч,
І запах дзвіночків конвалій,
Незмінний десятки сторіч.
Так гріла холодна перина
З мільйонів сніжинок-сестер,
Як влігся туман на долинах,
Немов легкокрилий етер.
Свята, хоч молися до неї,
І вічі святі, і вуста.
І зветься матуся Землею,
Від Бога – її красота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Приютила Планета бездушних потвор
На своїх гобеленах земної краси.
А вони, проти правил усіх й проти норм,
Зафарбовують чорним небесну їй синь.
І тече всюди їхня кривава ріка,
І біжить та ненависть зі швидкістю світла.
Там забулась про ніжність залізна рука
Та не бачить, що квітка край вирви розквітла.
Птах кружляє над згарищем смутку щораз,
На могилі вмостився засмучений цуцик.
А в потвор не минає, а шириться сказ –
Зачинитись не може Планета на ключик.
І рецептів нема від цієї біди,
Милий Боже, вирішуй щось з нами нарешті.
Не спиняє історія нині ходи –
За пів кроку гостинна Планета до смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
На цій землі – всі дати, як одна,
Позначені тим безкінечним сумом.
Земля свята, безцінна їй ціна
За кожен схлип, за кожен сум і думу.
В ній предки стогнуть від болючих ран,
Від наших бід, від нашої тривоги.
А ми у спадок маємо талан
Писати кров’ю наші епілоги.
В нас – ДНК до е-нного коліна,
Час не розірве крові ланцюжок.
Одна така на світі Україна,
Як і один у цьому світі Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Дерева складають руки
В молитві перед хрестами
І море у них розпуки –
На тисячу літ ще стане.
Рясніють могили в полі,
А в них – козаків без ліку,
Упали вони за волю,
Жадану таку з правіку.
На груди впаде дорога
І щезне курганів слід.
Лишень пам’ятають в Бога
Останній на смерть похід.
Там ходять фантомні болі
Та коней прозорі тіні.
А світ таки збожеволів:
Дозволив, щоб в Україні…
Кружляють орли у небі,
Тривожать самотній степ.
Справляють епохи треби
Парадом усіх планет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Всесвіт спить під зоряною ковдрою
І гойдає тиша таїну,
Нічка ця здається надто доброю,
Місяць їй у вічі зазирнув.
Мідна осінь, срібний кінь копитами
Ледь сполохав спокій сновидінь,
Красоти, митцями недопитої,
Вистачить на сотні поколінь.
Дотик пензля, трепету симфонії,
Чи цнотливих зашарілих слів.
Б’ють підкови, мов церковні дзвони і
Від краси залишили нам слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2023
В перервах між фазами гострого болю*
Побачиш як яблука падають в трави –
Зі сміхом, як діти веселі юрбою.
Закони природи – закони без правил.
Побачиш, як промінь розрізав листочок,
І так це – красиво, не схоже на рану.
У кленів красиві червоні чубочки,
На вроду ще кращі за всі ікебани.
Нанизані роси на всі павутини,
В такому намисті – лише діаманти.
І час відбиває коштовні хвилини
Метелику з казки в маленьких пуантах.
Усе! Закінчилась чарівна перерва,
За біль ухопилась усеньким єством.
Такі співчутливі сьогодні дерева
І пульс розігнався далеко за сто.
*біль за усіх НАС
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
/Пам'яті 19-літнього Воїна Іллі Романовського/
ЮНИЙ ГЕРОЙ
Жовта осінь, чорне танго,
Бій пекельний, бій останній,
Юний воїн, юний Янгол
Впав на землю на світанні.
Впав за землю, впав за небо,
За Свободу всього світу,
Став для інших оберегом
Воїн мужній, воїн Світла.
От, якби не клятий ворог–
Не було б у нас печалі,
Не кричав би чорний ворон
Від сьогоднішніх реалій.
Світла пам’ять, пам’ять вічна
І на небі, й на Землі!
– Україна буде вільна! –
Обіцяємо Іллі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2023
Падають, падають зорі
В трави пухнасті без ліку,
Йдуть світлячки із двовзорів
Всіх кольорів сердоліку.
Світиться золотом нічка,
Тішиться миле дівчатко,
Ловить у жменьки Марічка
Тайного світу початки.
Зорі сплелись у віночок,
Небо обнялось й землиця,
Світиться щастям струмочок:
Зорі пливуть до криниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
В пам'ять про полеглого 19-літнього Воїна
Єгора Муху
Як без тебе, братику, сумно на землі!
Ось, що означає те «бути на нулі».
Ти тут – з побратимами, ти – Герой у нас!
Ваші фото схожі всі на іконостас.
Стало в домі порожньо, де ти зараз, брат?
Повернися, братику, повернись назад!
Ти уже був Воїном, я – іще дитям,
Я тебе чекатиму все своє життя…
Виросту і житиму я за нас обох,
Ну, а поки котяться сльози, мов горох.
Вічна тобі пам’ять, братику Єгоре,
А відлуння каже: «Горе, горе, горе…»
Запалила матінка свічку воскову,
Твоїм світлим іменем сина я назву!
Будуть у нас вулиці із ім’ям твоїм,
В пам’ять ти записаний шрифтом золотим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
/до дня смерті Василя Стуса/
Цей велет думки не боявся смерті,
Він бачив скрізь отих живих мерців,
Які дивились грізно в душу жертви,
Самі боялись слів і олівців.
Він не мовчав – все чули стіни й грати,
Все міченим доносили гінці,
Не вмів поет словами торгувати
І не писав для нелюдів й людців.
Він вільним був у тій важкій неволі,
У нього правда була на лиці!
Незрозуміло завше вузькочолим
Чому народ обожнює митців.
Чому вони живуть в своїх творіннях
Й нащадкам світять їхні промінці,
І воскресають в пору Воскресіння
Так, як Ісус в терновому вінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Ви бачили місяць на фініші серпня,
Протягнуті руки його до Землі?
Так ніби хотів він пробігтись по стернях
І навіть гойдався в ріці на веслі.
Котився по небу розпеченим колом,
Здавалося часом, що то – колобок.
У місячнім сяйві ніч слухала соло,
Як бились серця наші чув сивий Бог.
Боялись «шахедів», як бачили сяйво,
Не знаю чи був цьогоріч зорепад.
– Всі війни одвіку й донині, всі – зайві! –
З протестом виходять зірки на парад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
Сонця яскравий бриль
Дивиться жовтим оком,
Знов Іловайський біль
Вирветься ненароком.
Сонечко, сонях, со…
Скільки вас там синочків?
Яв, мов кривавий сон,
Зраджені: крапка! Точка*!
Воля вбита впритул,
Соняхи тому свідки.
Вилізли тисячі дул,
Вийшли не знати звідки…
Правда, брехня і - дим,
Реквієм просто неба.
Дощ не змиває сліди,
Плаче й справляє требу.
Виросте сонях знов,
Щоб нагадати людству
Де проливалась кров
Й болю великі згустки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
Молися, Матінко, за нас,
Молись до Сина і Отця.
Молись, Пречиста, повсякчас
У наших зболених серцях.
Молись до Сина за синів,
Молись за кожну матір сина,
Молись за доньок на війні,
Молись за нашу Україну!
За грішний світ увесь молись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Він вірив небу більше, ніж собі,
Був капітаном в зоряному морі.
Манили завше далі голубі
І бойова мелодика моторів.
Не раз ставав із ворогом на прю,
За Землю був в великому одвіті,
Він клятву дав Небесному царю
Свою країну завше боронити.
Чому? Чому? Ще сто разів: «Чому
Такий удар одержав він від долі?"
Останній раз – задачу надскладну
Й остання мрія: впасти в чистім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Крізь біль і відчай йде моя любов,
Іде до Тебе по стезі тернистій.
Не замовкає трепет молитов
В душі, у серці та у кожній книжці.
Мене в Тобі вбивали і не раз,
Мій рід на смерть пішов, але не зрікся!
І бачу я очей іконостас*,
І гени ще міцніші, ніж залізні.
Люблю, люблю й любитиму повік –
Моя земля від роду і до скону,
Не можу я любити віддалік,
З Тобою я тримаю оборону.
З Тобою біль у нас один – на двох,
На двох усі світанки променисті.
Мені Тебе подарував сам Бог,
Щоб тут гойдався рід мій у колисці.
*з допомогою архівів України встановлено
70 імен священнослужителів роду Шостацьких за 4 покоління
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023
Дари від матінки-землі
Доспіли в пору лихоліття.
В льоху, коморі й на столі
Яскраво світять.
І пахне миром кожен плід,
Хоч чув не раз він голосіння.
Де піт і кров – там виріс хліб
Для Воскресіння.
Плугам подяка і гарбі,
І колосочкам, що вродились.
Спасибі, Отче Наш, тобі
За світлу милість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Рвуть пуповини та ниті
Дрони, ракети й кулі.
Що кажуть сьогодні в світі:
У Делі та у Стамбулі,
В Пекіні та Будапешті,
В ООН та у Ватикані?..–
Чи бачать вони нарешті,
Що світ сидить на вулкані?
Скоріше вмирають душі,
Тіла ще в пітьмі блукають,
Сьогодні творіть грядуще –
Бо зло не стоїть й чекає.
Ця нечисть така всюди суща,
Пускає свої метастази.
І буде таке із людством,
Що нині йому ти скажеш.
Байдужість усіх вбиває,
Не вийде вона із бою.
Байдужість така – навзаєм,
Тотожна вона з ганьбою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Оленівка, Оленівка, Оле…
Як боляче, як боляче, як бо…
Довіку пам’ятатиму… Але,
Ще більше пам’ятатиме їх Бог.
Горів-палав у полум’ї «Азов»,
До раю через пекло йшли Сини,
Та не спалити нам до них любов
У божевільнім полум’ї війни.
У наших душах - попіл середмість,
Дим очі їсть на образах святим.
За зраджений «Азов» хтось відповість
І за пекельні муки всім живим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
Не подають убивцям рук
Й не підставляють другу щоку!
Війна без масок і перук
Сліди залишила від шоку.
В бою не здасться мій народ
Й на ринзі він – непереможний.
Якщо й не буде нагород –
То переможцем буде кожний!
За всіх сердець шалений стук,
За вбитих Янголів й домівку
Не подають убивцям рук
Сьогодні, вчора і довіку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
Немає, жаль, Бабіча Гліба,
Є слово від нього – на щастя.
Вірш був колись сіллю до хліба
І кров’ю він був для причастя.
Земля причастилася нею,
Взяла ще й автограф на згадку
І слово, натомість, єлею.
Поставлена честю печатка!
Скрізь видно святих, видно й грішних,
Як лакмус цією добою.
Патронами стали всі вірші –
До бою, до бою, до бою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Внучка питає: «Що снилось, бабусю?»
Я правду сказати дитині боюся.
Ще дуже маленька у мене вона,
А снилась бабусі огидна війна.
І сон той був, жаль, лише чорних тонів,
Котилися піт, а чи кров по спині.
Такий, як тунель, що без краю-кінця
І навіть не мала в руці каганця.
Всю душу порвала на дрантя жура
І вирішив Дух, що проснутись пора...
Що скажеш онучці? – Дитина ж вона,
І чує і бачить усюди – війна.
На цей раз охоче брехню обираю:
«Не знаю, забулася, не пам’ятаю…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
Тримають на своїх раменах
Герої Вітчизну та світ.
Під жовто-блакитним знаменом,
Тож краще видніше, хто свій.
І б’є ППО всю ту нечисть,
Що цілиться в наші життя.
Скрізь – полум’я, наче із печі,
В горнилі козацьких звитяг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
Маки біжать за авто,
Маки гукають: «Спиніться!»
І не чує їх крику ніхто,
Всеньке літо в червоних спідницях
Маки біжать за авто.
Здоганяють моє дитинство
Там волошки і сокирки,
Де ромашки живуть урочисто,
Роки потягом над швидким
Здоганяють моє дитинство.
Утікає воно щодуху,
А за ним – дорогі обличчя,
І ні взору мені, ні слуху,
Й не вернути їх з потойбіччя…
Утікають кудись щодуху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Звільніть Азов, звільніть Азов!
Для чого їх із пекла – в пекло?
Закатувати враг готов, –
Звільніть, поки іще не смеркло!
Бліді, знеможені, живі!
Їх судять монстри аж до страти –
Уми ж бо й дзеркала криві,
І доки може світ ще спати?
– Звільніть Азов, Звільніть Азов!!! –
Скрізь материнські чути крики.
На вільних не знайти оков,
То їх убити хоче дикий!
Звільніть Азов, ви ж о-бі-ця-лиииииии!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Недобрий ранок і ще гірша ніч,
В сльозах важка молитва на обличчі,
Домівки схожі на огарки свіч
У двадцять... двадцять першому сторіччі.
Смертельним криком полум’я кричить,
Сирена вовком виє від безсилля,
А світ мовчить, упевнено мовчить –
Нас з головою криє вража хвиля.
Пливуть уламки від людських життів
До берегів надії й безнадії,
Летять думки, мов чорне конфетті
І попіл днів всідається на вії.
Немає снів, коротка літня ніч –
Її украли дрони та ракети.
А ми – самі з собою віч-на-віч
На цій долоні вічної планети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2023
/тріолети/
Глуха стіна – це навіть не фортеця,
Це – мур сліпих, глухих і без душі,
Вона – супроти істини деревця.
Глуха стіна – це навіть не фортеця,
Комусь луною часом відізветься,
Сама вартує мізерні гроші.
Глуха стіна – це навіть
не фортеця,
Це – мур сліпих, глухих і без душі.
ОРДА
І знов орда наздоганяє,
Біда ірже, ревуть мотори,
Такого більше світ не знає.
І знов орда наздоганяє,
Ось-ось сама уже сконає.
Підходить слово їм – потвори.
І знов орда наздоганяє,
Біда ірже, ревуть мотори.
УЗД
Зробити б душі УЗД,
Щоб знати усі її вади.
Таке її сяйво бліде –
Зробити б душі УЗД.
Гасили немало людей,
Як прагнули влади для влади.
Зробити б душі УЗД,
Щоб знати усі її вади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
/тріолет/
Борони нас, Боже, борони,
Борони у цю лиху годину
Від суми, біди та від війни.
Борони нас, Боже, борони,
Від цієї довгої зими,
Збережи нам Матір-Україну.
Борони нас, Боже, борони,
Борони у цю лиху годину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
Бракує слів, бракує сліз –
Йдуть наші долі під укіс.
Мені так соромно за світ,
Його мовчання пустоцвіт.
Його заціплені вуста
Не варті нашого листа.
А що ЄС, а що там НАТО –
Не бачать НАС в ілюмінатор?
ООН – тепер якесь ОНО,
Весь світ іде на саме дно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2023
Світ спросоння протирає очі,
Ми не спали – нас вбивали знов.
Серіал для них – над нами злочин:
Результат малих й великих змов.
Є подвійне дно у цій валізі,
Як її нам важко донести!
У руїнах ми та у залізі,
Без дощів ростуть у нас хрести.
А куди спішити, не пече ж …їм,
А у нас все закипає геть.
Це у них іще не вдарив грім,
А у нас – стає на п’яти смерть.
В нас вбивають молодих та сильних,
Зі страху старі умруть самі.
Там не люблять праведних і вільних –
Чи глуха я, чи вони – німі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Налякані ночі лиця
І тремор душі – за край.
Незламна, моя столице,
Молюся за тебе, знай!
Здригаються златоверхі
Та стогне старий Дніпро.
Шепочуть вуста пошерхлі
І меч – під моїм ребром.
Боюсь за святу Софію,
Хрещатик і Бабин Яр...
Та віру маю й надію,
Що влучить у ціль зброяр.
Ховаються, хто де може:
У лоні, в підвалі, метро…
І шепіт – до крику: «Боже!» –
Летить до каштанових крон.
Змішалась краса із кров’ю,
Уламки крадуть життя,
Римую свій біль любов’ю.
Столице моя свята,
Не можна тебе убити –
Ти наше серцебиття,
Ти просто приречена жити
Для нашого майбуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023
На Гімназійній* вулиці весна:
Сміється промінь – будуть Мир і Жито.
Знов снився древній житич в моїх снах,
Як час ішов по місту гордовито.
Звучить молитва з глибини віків,
То рече віть її із мого древа
За світлу пам’ять наших Прабатьків
Промінчик впав до німбу кришталевий.
Дзвенить трамвай, біжать кудись мости,
Такий Житомир рідний і далекий
Любив Клеонік**, в нього був мотив,
Бо ж центром став його святої Мекки***.
Іще не стерлись пам’яті сліди,
Ще виринають з хвиль забуті миті,
Я повернусь коли-небудь сюди,
Аби зв’язати міцно роду ниті.
*вулиця в 19ст.
**Клеонік Мефодіїв Шостацький – уродженець Подільської губернії, випускник Київської Духовної академії, відомий священник, законоучитель чоловічої гімназії №1 міста Житомир в 19ст.- на початку20ст.
***в цьому випадку – як центр діяльності
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2023
Холодні вітри Карелії
Байдужі до мого горя.
До правди ведуть тунелі і
Вона уже майже поряд.
Там плачуть дерева донині
В урочищі тім, Сандармох,
І знають про них в Україні,
І чують, як плаче там Бог.
Всі сльози мої, всі – солоні
І я не соромлюся їх –
Рідня моя є на іконі,
Убита заради утіх.
Лежать у чужій там землиці
Невинно убитих тіла,
Ридає свіча у каплиці –
І є таємниця числа…
Не знаєш у котрій де ямі
Струхнявіли мрії людські.
Лиш сосен «Амінь» там і «Амен»
І реквієм за упокій*.
Найгірші убили найкращих,
Хоч їхні вкушали хліби.
І дише з ворожої пащі
Брехня, немов дим із труби.
Там СЛОН і ГУЛАГ – весь некрополь,
Безумців гріхи й кров умів,
Та пам’ять, як небо висока
Й цитати безсмертних псалмів.
Не хоче в це вірити серце,
Морозом – по моїй шкірі
Життя моє навпіл роздерте
Війною на стрічечці миру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
Зело дісталось вище мурів,
Плетуть інтриги спориші
І щемно-щемно на душі:
Самотні дворики в зажурі.
Бузки іще течуть по вулиці,
Не зупинити повінь цю,
Тече до рук краса митцю,
До слова слово міцно тулиться.
Сидять на кожній гілці нотки:
Цвірінь, ку-ку та ніжні трелі –
З грудей маленьких менестрелів
Цілющі й радісні на дотик.
Минають люди і домівки,
Світ поспішає до кінця,
А сад – такий, як до вінця
І марить плодом кожна гілка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023
Тут Мами рождають Героїв,
А ходять самі пів живі.
І що ж ти нам, враже, накоїв
На нашій священній землі?
Нема цим Матусям спокою,
Їх горе гризе день і ніч,
Як гладить Матуся рукою
Печальний холодний граніт
І дивиться в очки камінні,
І просить хоч слова із вуст.
Ці Мами живуть в Україні,
І кожен синок їх – Ісус,
Розп’ятий на крилах епохи,
Убитий за віру й любов.
І справжня Мадонна – їх Мати
За силу її молитов.
За кожного сина молитва
Від неї летить в небеса,
Допоки на смерть наша битва –
Шепочуть Матусі вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Матусі дуже схожі між собою,
Та в кожного – найкраща від усіх.
Із ликом кожна матінка святої,
Хоч й є на кожній первородний гріх.
Така матуся, хоч молись до неї,
З доріг далеких – під її крило.
Краса її – величніша камеї,
Душа, ото – цілюще джерело.
І руки, завше пахнуть руки хлібом,
Світлиця й сад – то є той самий рай.
Така проста, земна, а кожна – з німбом,
Вона – ларець любові та добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
Сховайте, мамо, від біди мене.
Тепер ви – янгол, дивитеся з неба.
Нехай вона повз мене промине,
Мені її ні крапельки не треба.
Хто ті лелеки, мамо, біля вас? –
Вони такі прекрасні у польоті
І квіти ваші схожі до прикрас,
Й хатинка ваша – вся у позолоті.
Це – справді рай, це – справді, мамо, – рай,
Він – із краси та вічної любові.
Така та грань, невидима та грань,
Де розчинились ваші колискові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2023
Малесенька дрібка надії
На денці у когось жевріє.
Вслухається в тишу щоночі,
Вдивляється хлопцям у очі.
Не знає, що всує, все всує:
Ніхто і ніщо не врятує.
Загинув ще першого дня,
Як влізла до нас москальня.
Лежить при дорозі й не знає,
Як мама в молитві чекає.
Не дасть Бог матусі по вірі:
Убили дитину ту звірі.
Шепочуть над ним тихо клени
І кажуть, що він – безіменний.
Він номером три – на розп’ятті,
Така його доля на старті.
Відоме ім’я лише Богу,
Та він теж не скаже нічого.
Душа б’є крильми, мов та птиця
І плаче щоразу церквиця,
Не шлють у нікуди конвертів,
Тут заздрять живі трохи мертвим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
В рудому лісі – непрохані гості,
Непрохані гості – в моїй Україні!
Непрохані стелять самі собі постіль,
Де привиди ходять і чорні тіні.
Непрохані світяться – Божа покара.
А світу здається, що це – наш клопіт.
Тут з лихом знайома всіляка хмара,
Тут душі згорають на дим і на попіл.
Тут пам’ять блукає невідспівана,
В рудому лісі поховане щастя.
Тут нота життя – на пів ноті обірвана
Без сповіді та причастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Образи, обрАзи, образИ –
Наголос диктує їхню сутність.
Дотиком молитви і
гюрзи –
Образи, обрАзи, образИ.
Кладемо себе на терези,
Де на шальках світло є і сутінь.
Образи, обрАзи, образИ –
Наголос диктує їхню сутність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
Немає матусі на світі,
Нарцисів її – повний двір.
Казки їм розказує вітер.
Природа , таки – ювелір:
Розсипала пам’ять по саду,
Де мама ступала колись.
Дивлюсь у дитинства свічадо,
Хоча на душі – падолист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Налив вже не білий, а – сивий,
Горбатий і трохи кривий,
А був він, як батько красивий.
Він слухав ноктюрни трави
І знав всю симфонію сонця,
Романси дощів та вітрів,
Життя проминає чи сон це?
Налив, як і я постарів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
За точним київським часом
Деревами пахне у квітні
Й красою сади вагітні.
За точним київським часом
Вертаються з вирію птахи
У наше стривожене небо,
Щоб справити з нами требу
Вертаються з вирію птахи.
За точним київським часом
У нас – хвилина мовчання
І дуже болючі прощання
За точним київським часом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Не знаю де свої, а де чужі,
Не знаю чи живі, чи може мертві.
Я сам вже далі, аніж на межі
Лежу у полі і не хочу вмерти.
Не хочу в пекло і не хочу в рай,
Ще маю цілувати Перемогу.
І у мені щось просить: «Не вмирай!»
І я молюсь, і ви моліться Богу.
Летить снаряд, здригається земля,
І вкотре рана заболить сильніше,
Я – безпорадний, наче немовля,
Бо небезпека – справа і лівіше.
Моліться, люди, я вас так люблю,
Не так самотньо буде в цьому полі.
З братами легше бути на нулю,
Ані ж на волі бути у неволі.
Я чую поряд ходять вороги,
Моліться, люди, чую: ви – зі мною.
Перемагають наші навкруги
І я живим виходжу з цього бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
На цьому трагічному тлі,
Де падають бомби з небес –
У спільному домі Землі
Лунає: Христос наш Воскрес!
І поруч йдуть радість й журба,
Бо ворог не знає межі.
Нам – подвиг, йому – лиш ганьба
З все більшим числом тиражів.
Воскрес! І Йому знов болить
За наші убиті серця.
Як нам Перемога вже снить –
Війні ще не видно кінця.
Убили таких молодих
У ніч Воскресіння кати.
Не виростуть юних сади:
За віру пішли до святих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Шукаю слово в словнику:
Яке підходить слово кату
За наднелюдяність таку? –
Ніяк не можу відшукати.
Кажу, що він – скажений звір,
А потім думаю, що гірший!
Вже не витримує папір
Усіх моїх печальних віршів.
Кажу, що Юда він й Пилат,
Але йому замало цього –
Він гірший, гірший во стократ,
Бо він вбиває нас і Бога!
Хоч як шукаю – не знайду,
Та бачу образ сатанинський.
Прийшов у світ цей на біду,
Прийшов на горе материнське.
Країна нечисті й потвор,
Всі – вороги з самого лона.
Стосорокамільйонний хор
Чекає доля Вавилона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Ведуть вороги на Голгофу
Не гірших, а кращих ведуть,
Відомо одному лиш Богу,
Кому більше цвяхів заб’ють.
Один з них готовий померти,
Стікаючи кров’ю за всіх.
Чи варті ті грішники жертви,
Що знов продублюють свій гріх?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Пташеня з дитячими очима
По-сирітськи просить теплоти.
Доброта тепер уже – причинна,
Чи уже немає доброти.
За туманом, за туманом небо,
За снігами канула зима,
А пташина висипала щебет
Просто так, направду, задарма.
Зачепилась нотка за берізку,
Впала до підсніжника до ніг,
А одна упала на маніжку,
Щоб її, мов доброту зберіг.
В вівтарі світанку воскресає
Пісня недоспівана колись.
Догорає темінь і згасає,
Благовіст, в дорозі Благовіст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Сховала себе від снігу,
Від снігу та від дощу.
Лелеченькам не до сміху,
Нізащо зимі не прощу.
І ворогу не пробачу
За наших соколиків біль,
Щодня я за ними плачу,
Як їх везуть звідусіль.
Так хочу живих зігріти
Останнім своїм теплом.
Щоб жити, усім їм жити –
Прикриє мій вірш крилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2023
Виглядала зимою снігу
І на шибках – морозних квітів.
Не скажу, що мені на втіху,
Випав сніг на душу у квітні.
Випав сніг на дахи й дороги,
І бійцям притрусив окопи,
У зими і весни діалоги –
Де зігрітись зостався клопіт.
І така та зима ще клята,
І така ця весна вже прошена,
А Ісусу нести розп’яття
У серця наші вщент спустошені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Загинув, загинув, загинув…
Не сила це чути і знати:
Усі некрологи, і дати.
Як важко зростити людину,
Носити під серцем і в серці,
Любити, чекати, молити
І сіяти, сіяти жито,
Й собою вкривати від смерті.
Знамена летять кудись з вітром,
І першої пташки молебень
За тих молодих, що на небі
Летить над розстріляним світом.
Заплакав маленький підсніжник:
«Які полинові новини –
Загинув, загинув, загинув…»
Розсипала перли всі ніжність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
Нахворілась я так, як Леся,
От би ще написати так,
А чи вістрям гострого леза
Біль одрізати весь. Однак…
На кривавому полі нині
Хтось заплющив очі, мов льон.
На Поділлі та на Волині…
Плачуть лики святі з ікон
І розбиті життя аж навпіл,
«До» – десь там, а у нас – «опісля»,
Рвуть волосся на собі Мавки
І мовчить тепер лісу пісня.
Чи навідають нас солов’ї,
Чи розквітне нам рута-м’ята?
Йде весна – не стихають бої,
Кажуть – рік, а війна – десятий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Поліська квітка пахне віршем,
Її краса заквітчана вінцем.
Слова безсмертні стали віщими,
Народжені маленьким олівцем.
Краса душі напоєна росою,
Нектаром лісу, запахом лугів.
За скарб було їй слово і за зброю,
Коли думки сягнули берегів.
Сопілка знає цього лісу пісню,
Де причаївся папороті цвіт,
Любов жива, крізь млу багатолітню
Вона іде до нас у грішний світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Я любила небо до безтями,
Причащалась таїнством його
І його блукала манівцями,
Громовиці лиш лякав вогонь.
Вірила, що там, на білій хмарі
Янголи – у сукнях золотих.
А тепер там – сліз, як в Ніагари
Й набирають смерті висоти.
Думають де влучити ракети,
Щоб убити дерево Свободи
І кричать на світ увесь поети,
І лукавлять підло ляльководи.
Там зірниць налякані очиці
І тремтять в руках прощальні свічі,
І немає спокою в божниці
Навіть в двадцять першому сторіччі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
І сни, і марево, і яв –
Усе наповнене війною.
Як люд страждає, і земля
За непомірною ціною!
На полі бою всі – щодня,
Ракети, бомби скрізь і міни,
З молитви зіткана броня
В ім’я Отця, во ім’я Сина…
І ходить ворог поміж нас,
Прикрившись іменем Господнім,
За нас справляє парастас,
І крики чує із безодні.
Скрізь пахне кровію святою –
Ми пишем Біблію Свободи,
Ми – українського покрою,
Святий народ серед народів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
На шляху – бар’єри й барикади,
Ставлять їх великі та дрібні.
– Ставте, ставте, ставте, Бога ради,
Скільки вже наставлено мені!
Не від них залежить те, що буде –
Все, що ставлять – матимуть собі.
От їй-Богу, дивним-дивні люди:
Всі гріхи ще носять на горбі.
В душі бруд складають, як в архіви,
А в архівах – стільки чистоти!
Їм самим не бачити верхівок,
Їм самим хрестів не донести!
Зупинити хочеться їм світло,
Та не вдасться – темінь утече.
І якщо квітує пишно квітка,
Навіть ворог: «Гарно!» – прорече.
Як потік гірський не зупинити
І як час не стримати й на мить –
Світлу душу нічим не убити,
Бо вона – із Богом гомонить*!
*тихо розмовляти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Коли кровоточать нам душі, мов рани –
Ще грають в наперстки чинуші та храми*.
Нехай помовчать вороги та манкурти,
Коли Україна говорить про Крути!
Де бились й вмирали юнці із безсмертя
І жоден із них не боявся померти.
Де падали в сніг мурав’ї** та Герої,
І було замало в них сили та зброї.
Зупинений ворог і мир Берестейський –
Сюжет не казковий і геть не біблейський
Нехай помовчать вороги та манкурти,
Коли Україна говорить про Крути!
*ворожі
**підлеглі червоного командира Муравйова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
Поміж убитих – напівмертві,
Це – ми такі, це – ми такі.
У цій пекельній круговерті
Все ж сильні ми, ми – не слабкі.
Від цього горя плачуть сильні,
Серця палають і метал.
За те, що ми до болю вільні
Летить на голови «Кинджал».
Влучає в діток-янголяток,
Влучає в кожного із нас.
Регоче людожерів натовп –
Страшний і в профіль, і в анфас.
В нас – ріки крові, гори – горя,
Цим кровопивцям мало ще!
І наче світ це про говорить,
А нам від того – глибший щем.
Хтось там під тягарем руїни
І день, і ніч на суд чекав…
Котились сльози України,
А для глухих – дарма гукав.
Убита молодість і старість,
У храмах вітер зради свище.
Нас скільки в Бога ще зосталось
На цім смертельнім попелищі?
Десь чути голос: «Жити, жити…»
І крізь асфальт росте трава.
Довіку нам не розлюбити
Свободи нашої слова!
Згори у пеклі, лютий враже,
І щезни із лиця Землі!
Хоч нас від тебе ще поляже,
Але залишаться й живі,
Щоб пам’ятати кожне ймення
І не забути жоден гріх,
Не буде цій орді прощення,
Вона уже – торішній сніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Мадонна в метро з немовлям,
Їй лячно і холодно дуже.
Здригаються небо й земля,
І падають зорі в калюжі.
І ходить столицею смерть,
Шукає собі щось на втіху,
Їй хочеться крові та жертв,
Так схожа на хижу вовчиху.
Не знає малятко про це,
Сховалось під крильце до мами
Із юним і добрим лицем,
Й пошерхлими трохи вустами.
Сирени, тривоги, метро –
На фото завмерла хвилина.
Киянка, що любить Дніпро
З ікони вже дивиться в Римі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2023
Новий рік прийшов, а настрій – ні:
Дівчину убив рашист проклятий
І сльоза дістала кожну матір,
І мені так боляче, мені…
За життя не знала це дитя,
Що мені годилося в онуки.
Гірко так і сумно від розпуки:
Зупинилась Музика життя.
З голови упала ця ракета
Прямо в душу славного Народу.
Все одно не вкрасти в нас Свободу –
На усіх них вистачить пакетів!
Світла пам’ять, дівчинко, тобі,
І легких, легких тобі хмаринок –
Райський сад – тобі, замість ялинок
І у небі – білих голубів.
Вчора, під час обстрілу, ракета смертельно поранила
молоду дівчину Музику Оксану. Багато хмельничан бажали
стати донорами дефіцитної групи крові для неї.
На жаль, поранення було смертельним і дівчина померла.
Вічна пам’ять тобі, дитино!
Смерть ворогам і ненависть від усього світу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023
Хочеться підвести під ним риску,
Хочеться його перечеркнути,
Щоб не було навіть чути писку –
Стільки він насіяв бід і смути.
Може то примарилось чи снилось,
Може то не з нами – лихо це?
Може то – не в нас хрести й могили,
І дощі не випали свинцем?
А які, які прекрасні лики
Стали кам’яними назавжди.
Ми пізнали: ненарод той – дикий
Налетів у сад наш на меди.
І не дяка, марно дорікати –
Рік, який згубився у війні,
Рік, який вирішував багато
І не дав нас взяти за три дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
На весну чекаю у мушлі зими,
Чи буде перлина наразі не знаю.
Мені ж адресовані кимось із раю,
Пішли до сусідів мальовані сни.
Залишились довгі-предовгі думки
Й розкішне безсоння в гаптованій сукні
І час зупинився, мов потяг швидкий,
Збагненною стала шифрована сутність.
Нарешті, нарешті світанку рентген
Зробив мені знимку заради прозріння.
Як грає про зиму зимі сам Шопен –
Я слухаю й думаю про Воскресіння:
Зійдуть із хрестів зледенілі гріхи
І вибухне брунька – провісник начала,
І води моєї без назви ріки
Заплакані лики умиють причалам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022
Чотири – як чотири пори року,
Чотири – як чотири кінці світу
Ніколи не повернуться у літо,
Зустрівши на шляху своїм жорстоку…
На жаль, на жаль, на превеликий жаль
Не буде вже «Святоші» й «Аполлона»,
«Тарасія» не буде й «Непийпива».
Дивитись буде око об’єктива,
Кимсь буде з них написана ікона.
Ця легендарна молодь і козацький стрій,
Безсмертний подвиг гідної людини.
Як серце заболіло в України!
Із чотирьох сторін – уламки мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Я не зрікаюсь, Господи, тебе:
І серце все моє тобі належить.
Любов моя сягає до небес,
Де стерлись всі умовності та межі.
Я рву неправди вузи назавжди,
До тебе йду крізь згарища епохи,
Ступаю в предків пам’яті сліди,
Які мене ведуть до Перемоги.
Горять в вогні війни календарі,
Таких святих у жодного народу
Нема. Я бачу лики кобзарів:
Вони слізьми вимолюють Свободу.
Я не торгую вірою, як ті
І не ділю її на чорну й білу,
Живу й умру на цій землі святій,
Аби вона воскресла у неділю
Від ран і горя, від страшних утрат,
Від зрадників і ницих, від роzії.
Люблю тебе ще більше во стократ!
Чекаю в Україні на Месію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Сніп повен зоряним колоссям
Туге тримає перевесло.
Душа ридає безголоссям:
"Ніхто ніколи не воскресне!"
Добірні зерня скине вічність
В Різдвяну ніч на грішну Землю
І будуть сходи канонічні,
Аби ж були всі недаремні.
Аби напоєні любов’ю
Всім досхочу із сонця чаші,
По вінця вірою живою
Наперекір лихому часу.
картина художника Олега Шупляка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
Крізь туман пробивається день,
А крізь відчай – пелюстка надії,
Хоч не віриться в жодний едем,
Та, буває, нагадують змії.
Щось не так, щось не так! Що – не так?
Білий світ збився, думаю, з курсу.
Хоч на совість всім світить маяк,
Та йому все ж бракує ресурсу.
А йому так бракує душі
У тілесному вимірі часу.
Пішки йдуть невгамовні дощі,
Намочивши всім грішникам ряси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
І не чернець, і не мирянин –
Він світ ловив і світ – його.
Сходивши босими ногами,
Він скрізь шукав лише любов.
– Початок всьому із любові,
Й всьому – кінець, якщо нема.
І у мовчанні та у слові –
Скрізь філософії весна.
Бруньки Свободи, корінь, віти,
В його «Саду…» росли думки,
Які нагадували квіти,
Судилось їм цвісти віки.
І був весь світ в його долоні,
Таки зібрав усі скарби,
Мав світлий образ на іконі
У відображенні доби.
***
Якщо сумуєш без причини,
Годуєш мислями біду –
Вклонись Отцю, Свят Духу й Сину…
Шукай в собі Сковороду.
Іди й собі у світ широкий,
Не зупини й на мить ходу –
І буде ум, і буде спокій,
Не забувай Сковороду.
Пізнаєш істину і щастя,
Й пісні божественні в саду
І дасть життя тобі причастя –
Шануй в собі Сковороду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Забракло сили написати всіх,
Кого знайшла у 33-х списках.
Який це – гріх, який це, Боже, гріх,
Як помирають діти у колисках!
Яка біда, як люди – на людей,
Яке безумство – виродки прокляті!
Так не було ніколи і ніде,
Щоби убивця називався братом.
Боялись шибки кроків і чобіт,
І колоски кривилися від болю.
Світ бачив і не вірив цьому світ,
Що впало більше, ніж на полі бою.
Нема хрестів, немає їх могил,
Жалі всі збожеволіли від жаху.
Скажіть же, як ці нелюди могли
Чекати аж донині свого краху?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
Пам'яті полеглих Героїв-пілотів
Вони обіймали небо,
Вони берегли наш світ.
Вкривали їх хмари пледом,
Просили: «Ви лиш живіть!»
І бились мужньо соколи
З мутантами у бою.
– Помрем, не дамо нікому
Землицю святу свою.
Казали, Янголи ніби,
Хтось "Привидом" називав.
А в них таки були німби –
Творили вони дива.
Бувало підбиті крила,
І був надскладний віраж,
Боліло, а як кровило,
Як гинув весь екіпаж.
Як гинув один за сотні,
Ридали мільйони враз.
Героїв маєм сьогодні,
Що виконали наказ.
Кружляють пташині зграї,
Заплакані очі зір.
Герої, на жаль, вмирають –
Всім гаслам наперекір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Ця нічка чорна, як ворона,
А чорний день – такий, як рік.
Не спить дитя, не спить Мадонна –
Кривавий двадцять перший вік.
Нас убивали поодинці,
Уже вбивають нас гуртом.
Іде епоха по сходинці
Із закривавленим хрестом.
Такі підйоми та падіння
У всього світу на виду.
Всихає ворога коріння:
Зерну не бути та плоду.
Ми переможем неодмінно!
І упаде безславно кат!
Ми – Україна. Ук-ра-ї-на!
Оригінал – не дублікат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Той вибух влучив в мене вранці,
Вже був квиток і сухпайок.
Назад, стиснувши міцно пальці,
Я повернулась. Йшов кленок,
Ішли берези, горобина,
Ішли стривожені думки:
Моя незламна Батьківщина
Дивилась в дзеркало ріки.
Похмуре небо проводжало,
Чекало знов мене село –
На цей раз знов не обійняла...
Мій біль узяв мене в полон:
Допоки, скільки і для чого
Свята земля болить від ран?
Тривога, в кожному тривога –
Душі безжальний вітрюган.
Кричать сирени, б’ються вої,
Читаю вголос їм псалми.
Вони – титани світової,
Найкращі Господа Сини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Так багато сумних новин,
Що не знаєш: живеш чи ні?
Відлетів днів прожитих клин,
Не повернеться вже на весні.
За туманами – десь сама
Намагаюсь втекти від себе,
А попереду – ще зима
І над нами – тривожне небо.
Там – розстріляний горизонт,
Десь опалені вщент дерева,
Вже не знаєш, де тил, де фронт
І розбіглись блукальці-нерви.
А крізь сум цієї війни
На бруківку летять каштани
І приходять батьки у сни,
Щоб загоїти наші рани.
Я заходжу в осінній сад –
До останньої краплі крові
Там калина поміж листопад
Віддає свої смутки Покрові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Козацькі могили ніяк не заснуть,
Тривожать віками ворожі набіги.
Хрестами камінними вої ростуть,
Собі не дозволивши спокою й ніги.
Козацькі хрести із мечами в руках
Під зоряним небом зі свічами болю,
Прострелені душі в зітлілих латках
З нащадками стануть до смертного бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
КОЛЬОРИ БАТЬКІВЩИНИ
Сорочку мати вишила мені
Блакитними та жовтими нитками,
Щоб оберегом була на війні
Любов така, дарована від мами.
Під градом куль вона була не раз
Молитвою краси, була й бронею.
Мені тихенько мовила: «Не час
Лягати експонатом у музеї».
Передавав я ворогу «привіт»
Від тих полів, що спалені в вогні,
Летіла пісня за межу орбіт
«Сорочку мати вишила мені».
Її любов тримала у бою –
Найкраща зброя від моєї мами,
Найбільше в світі вишите «люблю»
Блакитними та жовтими нитками.
Так майорить свободою наш стяг,
Як вишиванка на святому силуеті.
Два кольори, ці кольори життя
Розквітли скрізь на матінці-планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Кургани вже стали ярами
І люди – не ті, що були,
Засіяне поле кістками,
Де вічний покров ковили.
Птахи кричать досі надривно,
Аж висох Бужок із жури.
Там сплять козаки тихо-мирно
Гучніші бандури – вітри.
Уже вгомонилися тіні –
Не ходять давно ні за ким.
Там падає час по краплині,
То мчить стрімголов на баскім.
Легенди здіймуться на хвилі,
То знову ідуть в забуття.
Той шрам на землі, як на тілі
До предків болить співчуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2022
Про війну писати я не вмію,
А про мир умію, та не можу.
Не мовчу про бідну Балаклію,
На Ізюм, як дві краплини схожу.
Я кричу, хай світ увесь почує,
Я боюсь повірити в це горе.
Ще летять ракети на Чугуїв,
Повернулись знов голодомори.
– Доки буде? – хтось скажіть хоч слово,
Боже милий, думати боюся…
То ж не люди, справді, – людолови.
«Вічна пам’ять», – плачу і молюся.
Крізь ізюмське скло дивися, світе,
На катівню з іменем роzія.
Хай до них приходять всі убиті –
Я клясти по-іншому не вмію.
Наші сльози їм впадуть на душі
І самі хай будуть на колінах
Одна восьма виродків на суші –
Хай їм в горлі стане Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Тікайте, орки, бо Свята Земля
Не може нечисть на собі тримати.
"Ми єсмь народ*" – і нас не подолати
Ніколи навіженим москалям!
Поранені й убиті – на весь зріст
За Батьківщину встали ми горою –
Впадуть усі, хто сам прийшов з війною,
В майбутнє прокладаючи нам міст.
Умиті кров’ю, потом і слізьми
Ми виросли до статусу Героїв.
Весь знає світ, що ворог нам накоїв –
І монолітом стало наше МИ.
Втікають від молитви і хреста –
Нас не здолати ворогу ніколи!
На запах інші, інші ми на колір –
Я повторюсь: Земля у нас – Свята!
*з вірша Павла Тичини «Я утверждаюсь»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
/Пам'яті юного подільського Героя
Максима Свінціцького/
Я так часто бачу твої очки
На Алеї й на Стіні жалю.
Зупиняюсь, плачу там, Синочку,
Я тебе, мов рідного люблю.
І не знаю, що тобі сказати,
Бо немає втіхи у словах…
Я б життями рада помінятись,
Щоб жив ти, а я щоб не жила.
Та, на жаль, ця функція не діє –
І нести мені свій біль назад.
А алея ликами рясніє –
Янголів Божественний там сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Не вірила в свій біль, а він – уже болів.
Хто пальцем не рухнув – не має мозолів.
Ненавиджу усіх, хто міг, а не зробив!
Він – з тими, хто убив, він – з тими, хто убив!
Це – другий Іловайськ? – Знов соняхи цвітуть.
Кудою і куди, з чим підемо в майбуть?
Кудись біжить сльоза, а з нею – і життя,
На жаль, на жаль нема, немає вороття.
Безсмертний полк «Азов», люблю тебе, люблю!
Моє тепер «люблю» – із повені жалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
За кожну поранену думку,
мої налякані вірші
я від цієї нації
вимагатиму репарації*!
За кожне убите фото,
за день, що забрав для фронту,
за кожен знищений колосок,
за заплаканий голосок,
за вбиті музеї й театри
я буду від них вимагати,
за вкрадену віру предків,
за вічний неспокій планети,
за вбиті цв’яхи у голови,
за біль – розпеченим оловом.
За зламаний код ДНК,
за кров на їхніх руках
за злочин кожного вибл...дка нації
я вимагаю вже репарації!
За Леонтовича, Стуса…
І за розп’ятого вкотре Ісуса.
За муки ГУЛАГу і Сандармох,
де плакав напівпритомний Бог.
За Бучу, Гостомель, Ірпінь,
могилок в дворах напівтінь,
за спрагу і воду з калюж,
за горе страшне довкруж,
за крик божевільних сирен,
прильоти з різних арен,
скелети убитих міст,
за все, що украв рашист,
за атом і за полон,
за весь цей армагедон,
за вбитих і не рожденних
через бісів нічних й полуденних,
за рану на ймення «Азов»,
злочинність їхніх церков,
за виразку цивілізації
я вимагаю всім репарації
За всі вісімсот років,
я вимагаю від орків!
До неба – мур на кордоні
з дотриманням всіх канонів
на всі, на всі покоління,
без визначення коліна
я вимагаю глибокої резервації
цій божевільній нації!
Репара́ція — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Дякую, Польще, Вітчизно-
Земле святих прабатьків.
Ти не чекала на тризну
Біля старих вітряків.
Ти нам відкрила обійми,
Ти нам дала хліб та сіль.
Горда, велична і вільна
Всіх запросила за стіл.
Вкрила своїм омофором,
І не боялась катів.
Часто молилась з собором
Ради спасіння життів.
Чули вкраїнці твій «Амен»,
Вірили в чудо з чудес.
Дякуєм, Польще, що з нами
Ти під покровом небес.
Я в цю тривожну годину
Тут, в Україні живу.
Кинула ти десь зернину,
Схожу лицем на Литву.
Виріс мій рід аж до неба,
Я ж бо не бачила вас.
Маю відлуння від гербу
Й пам’яті іконостас.
Ми переможемо! Вірю!
Полум’я згасне війни.
Візьму у дар тобі миру,
Стрінемось, стрінемось ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
В мені від тебе є краплина:
Литва плюс Польща – в ДНК.
А решта все – вже Україна,
В мені тече її ріка.
Тебе не бачила я зроду,
Балтійських хвиль та бурштинів.
А все ж люблю твою свободу
Та мужність твою у борні.
За те, що Вільно стало вільним,
І не було в тобі раба.
За всі думки твої живильні,
Що ти – народ, а не юрба.
Люблю тебе за мудру Далю,
Люблю сестер, люблю братів
Й вітри віків на тім причалі,
Де перехрестя двох світів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Кричу і плачу: Ангела* убили!
А він – ще юний, сповнений краси.
Дивитись вже немає в мене сили –
Куди не глянь – синівські скрізь могили.
Кричать в мені утрат всі голоси.
Алея довша, Ангела ікона
Озветься болем тим, хто ще дожив.
Не замовкає Матінка-Мадонна
І з нею плаче ніч її безсонна
В криваву пору українських жнив.
Про сум віщують злякані віоли
І стежка поміж трави навпрошки.
Як не заплачеш? – Сумно, як ніколи:
Забрало небо на шляху до волі.
Один на світі Ангел був такий!
*Вадим Ангел
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Країна в жалобі, в жалобі Тернопіль:
Герої додому приїдуть з війни.
Земля постелила квіткову їм постіль,
Там ляжуть спочити брати і сини.
За неї вони віддали найдорожче,
Життя не поверне ніхто їм назад.
Це знали вони, але змушені конче
Вогнем зупинити ворожий парад.
Земля ця рождає Героїв і жито,
Й жертовний сердець полум’яних неспокій.
Яке це сумне двадцять другого літо -
Країна в жалобі, в жалобі Тернопіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
Як *** заводять сирени –
Летить від «сябрів» звірина,
Їм байдужа наша війна.
На вікнах тремтять цикламени,
Ховається тиша за штори –
Штовхаються хмари в бігах
І птах замовкає в лугах –
Не знають куди летить горе.
Черешня, кривава на колір
У Мозирі кличуть: «Купи!»
Доставили наші кати –
Такої не їли ніколи.
Цьогоріч у неї смак горя
І виросла серед зими,
Дитячими вмита слізьми.
– Наважте тієї, що поряд.
– Купіть мелітопольські сльози
І горе Херсона купіть,
Щоночі нехай воно снить –
Де Мінськ і де Гомель, і Мозир…
Заплакані очі у квітів,
Гойдають вітри прапори…
Ви – також убивці, «сябри» –
Стандарти та Гости совітів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Співала мати колискову –
Заснув синочок вічним сном.
Вона із горя та любові
Співала пісню, як псалом.
І гірко плакали солдати,
Як чули вічне «люлі, лю…».
Співало горе й свята мати,
На світ увесь – її «Люблю!»
Синок заплющив міцно очі –
Знайомий голос і сльоза,
Так нотки краяли співочі.
Лазур небес і бірюза
Хотіли маму пригорнути,
Забрати біль собі на мить.
Умом не можна осягнути
Ту колискову, що бринить.
Весь світ із присмаком цикути
Усе єство її ятрить.
Співала мама колискову –
І не здригнувся її глас,
Вже мала витримку військову –
Загинув Син її за нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
Вуаль туману, сонна ще ріка,
Укотре сонце відмикає день.
Цей ключ тримає Господа рука
Задля вселенських людству одкровень.
Лягли смарагди килимом на луг,
Вивчає мову дерева митець,
Така краса! Знімає капелюх
На знак поваги тихий вітерець.
П’є златогривий з дзеркала ріки,
Здається, вип’є всю її до дна.
Торкає перший промінь до щоки –
Народжується миру таїна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Щоденник жахіть це маленьке дитя
Писало й читало на дні підземелля,
Дивилося в очі щоразу смертям,
Що долі на муку невпинно скрізь мелють.
Білявий хлопчина напився журби,
Хоч часто йому бракувало водиці.
Він міг і не вижити навіть, якби
У нього не була вся правда в правиці.
Тримав її міцно в руці аж сто діб,
З темниці літопис він виніс нарешті.
Щоденник йому був дорожчим за хліб –
Він має всю правду до світу донести.
Він має сказати дорослим мужам
Про всю філософію темені й світла.
Про той Маріуполь, де був чорний жах –
Жахіття його лише восьмого літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
В згвалтованій Бучі багато біди:
Могилки в дворах, закатовані діти.
Тут вижив поет, із поетів один,
Щоб біль свій повідати всенькому світу.
Він бачив цей жах без рожевого скла –
Вже був загартований горем і болем.
Не знав ані дня, ані дати числа,
Без хліба й водиці він жив дуже кволо.
Крізь шпарку в підвалі ловив промінець.
Нашіптував вірші, йому лиш відомі.
Як мантру казав: «Це – іще не кінець»
І це – вже для нього була аксіома.
Були його дні дуже схожі на ніч,
Здригалось і падало небо додолу,
Дивилася сумно зруйнована піч
І вже не зосталось нічого від дому.
Кричати – не можна... Він болем писав
Свої, окуповані ворогом вірші,
Йому диктували самі небеса,
І билося серце гучніше від тиші.
Він плакав, як бачив жахіття війни,
Дивилася Буча, немов з того світу,
Змішалися запахи смерті й весни,
Навіки на серці, залишивши міти.
Він є літописцем страшної війни,
І всі його вірші побиті до крові.
Когось він щоразу просив: «Обійми»
Й живим залишився заради любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Ти, дівчинко, знала, що там так буває,
І куля не знає шляху вже назад.
Ні тут і ні там не було тобі раєм –
Хіба, лиш тоді, як заходила в сад.
На колір він схожим був до камуфляжу,
Оздоблений цвітом таким, як зефір.
Зреклася ти сукню, так схожу на княжу –
Тобі Перемога потрібна та Мир!
Собі не сказала: «Не йди, бо там – страшно!»
Пророчий залишився тайною сон…
До Бога лети вже тепер, вільна пташко,
Дивитися будеш святою з ікон.
Була ти в окопах за Янгола Світла
І гоїла рани всім доторком крил.
Сад буде чекати тебе цього літа –
Натомість почує у відповідь крик.
То птаха рахує розстріляні душі,
Їх весни невинні, вервицю зі сліз.
Зі свого блокпосту – крислатої груші
Душа доторкнеться смарагдових риз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Засівали люди поле,
А навкруг – війна, війна…
Било люто з «градів» горе –
Сівачів уже нема.
Впали зерням на землицю,
Розіллялась синява,
Світлі усмішки на лицях –
Нерозказані слова.
Покотились цівки крові
В русло, де котився піт.
Сумно буде колоскові
Та заплаче маків цвіт.
Наче проскура, хлібина
На стіл ляже у ціні.
Горе – тата, біда – сина
Вбили орки на війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
Збуди мене, Боже, від чорного сну!
Хто перший придумав скажену війну?
Кому це потрібно, який з неї зиск,
Для чого, для чого ці тисячі військ?
Для чого ці смерті, ця кров і весь бруд,
Хто виростив полчища підлих іуд?
Хто ненависть сіяв й збирав врожаї –
І стали чужими навіки свої.
І стали своїми чужі нам Сини
Посеред розпуки, посеред війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Стріляли в Одесу – убили домівку,
Упало додолу життя на бруківку.
Убили дві мами, дві доні убили!
Чи вистачить сили, чи вистачить сили!?
Чи вистачить сліз на одного мужчину? –
Щодня убивають його Батьківщину.
Питається в неба: за що і для кого –
Ракета одна – і немає нічого?
Лиш пам’ять свята – у руці в телефоні,
Його страстотерпці – усі на іконі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Батько обожнював сина,
Навзаєм любив його син.
«Спіткала біда Україну!» –
Почули обидва з новин.
Покликали сина до війська,
Пішов за ним батько й собі.
Чума розповзлася російська –
Матуся день-ніч при мольбі.
Скрізь вибухи – небо палає,
А батько для сина, мов бронь.
Світає, темніє, світає –
Не має спочинку вогонь.
Прогнали думки, наче мухи,
В атаку – на ворога, в бій!
Обидва вони – відчайдухи,
Вони ж на землі, на своїй!
Син бачив, як цілились в батька,
Собою його затулив…
Привиділись мама і хата,
Й дівчина, яку так любив.
На цьому скінчилось видіння,
А очі – такі голубі…
А в батька – німе голосіння:
Він це не пробачить собі!
«Немає, нема більше сина!» –
Ридає душа на весь світ.
З ним плаче свята Україна
І Бог біля райських воріт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
ДЕНЬ СОРОКОВИЙ
БРАТ
Брат злякався війни, в Європі
На обід проковтнув язик.
Задля чого йому мій клопіт? –
Він так гарно там жити звик.
Раптом я попрошусь до нього
Від ракет і ревучих бомб.
Я ж – ні кроку, до Перемоги
В Україні, де воїн – Бог.
Не поїду, не бійся, брате,
Не втекти мені від війни.
А тобі дозволь нагадати:
Рідні були наші мами.
Ти забувсь запитати: «Як ти?»
Сороковий сьогодні день.
«А чи брат ти мені по факту?» –
Запитаюся у сирен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022