| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Не клади бруківку, брате,
І залиш цю бочку.
Ще міністри й депутати
Не вдягли сорочку
Ту, що носим ми з тобою,
Що просякла потом.
Ще багато в нас при владі
Ситих абармотів.
Не збирай на тій бруківці
Снайперських набоїв,
Не покарані ще вбивці
Козаків-героїв.
Не вивозь ще чорні шини
Та отую сажу.
Краще нею вимаж, брате,
Кожну пику вражу.
Щоб з ланів широкополих
У Верховну Раду
Було видно, було чути,
Що НАРОДНА ВЛАДА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617122
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2015
Ви - не ягуари, ви - гієни.
Ягуар - то є тварина горда.
Він не роздягає полонених
Й не ховає у панчоху морду.
Ви - не ягуари, ви - шакали,
Ягуар полює лиш в саванні.
Ваші ж закривавлені оскали
Бачили всі люди на Майдані.
Ви - не ягуари, ви - ворони,
Ягуар не буде падаль їсти.
Ви ж лайном обгидили шеврони
Лиш заради кістки від міністра.
Ви - не ягуари, просто люди,
У яких ні совісті, ні честі.
Пам’ятайте, люди: суд, він буде.
Хто не вірив, ввірує нарешті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617121
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.10.2015
Тебе зметуть, як вранці з тротуарів
Бруд мітлами змітають двірники.
І ти відчуєш теж, як при ударі
Тріщать кістки.
Народ - не бидло, ти це зрозумієш,
Бо Україна - це тобі не хлів.
Збиратимеш врожай з того, що сіяв.
А сіяв ти не хліб.
Тебе у цій державі не забудуть,
Та пам’ятатимуть тебе, повір мені,
Як злодія, як лихваря, як вбивцю будуть
Усі наступні дні.
Ти крав багато і вбивав чимало,
Може й не сам, та Бог тобі суддя.
Коли родився ти, то жодна не палала
В небі зоря.
Даремно не впаде сльоза на землю
Тієї матері, що втратила дитя.
А сльози України вже рвуть греблю,
Через твоє життя.
Я не прошу тебе згадати Бога,
Згадати може лише той, хто знав.
Я попереджую: “На вовка йде облога”,
Щоб ти тікав.
Біжи туди, де ще тебе не знають,
Рятуй себе і всіх щенят своїх.
Тікай, кажу, ще поки не стріляють,
Ще поки білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616903
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.10.2015
Ви мовчите, ховаючись по норах,
А в Україні стало геть усе прозорим.
Через прозорі скриньки, на дільниці,
Кожен вважає, що в руках синиця.
Та, доки “беркут” нищить солов’я,
Не видно навіть в небі журавля.
Верховний Суд. О, матінко Фемідо,
Його прозорість лиш у беззаконні,
Яке передається швидше СНІДу
Разом з грошима у брудній долоні.
Прозорістю лиснить Верховна Рада -
Так звані. висуванці від народу.
За принципом: лише б не конокрада,
Обрали тих, хто вкрав у нас свободу.
А найпрозорішим є Кабінет Міністрів,
Куди не глянь, одні криві дзеркала.
Ну, не чиновники, а ілюзіоністи.
Зробили б так, щоб їх самих шукали.
Тераріум - вся наша гілка влади.
Усе прозоро, тож усім все видно.
Спостерігаємо, як копошаться гади,
А доторкнутися і страшно, і огидно.
Ми мовчимо, ховаючись по норах.
Хоч слід зробити чистим все прозоре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616902
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2015
Ти в пам'ять мою увійшла,
Та ні, влетіла,
Залишивши товар на стелажах.
Та ручка гелева,
Що так писать хотіла твої слова,
Що в мене на вустах.
Маленька ручка, а таке вчворила.
Всю душу вивернула, в серці записав:
Яка ти ніжна і яка ти мила.
Чому тобі цього я не сказав?
Я ж двічі брав з руки у тебе чека,
Ти двічі брала в мене копійки,
Але чому ні разу не торкнувся
Я до твоєї теплої руки?
Ти двічі, побажавши мені вдачі,
Всміхалася, а я увесь горів.
Чому не запросив тебе на каву?
Який я бовдур. Може я здурів?
Бо не узяв твій номер телефону,
Бо не сказав нічого і пішов.
Я втратив спокій, мов мобільник зону,
Я втратив все, лиш ніжний біль знайшов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2015
Летіла думка в небеса
І на шляху печаль зустріла.
“ Поглянь, яка вгорі краса,
Як манить нас безмежність біла”.
Та не піднявши голови, печаль,
Спустивши погляд в прірву,
Сказала в відповідь: “Дурна”.
Й подумала: “Собі увірву
Тієї радості шматок.
А думці й половини досить”.
І потягнулась до ножа,
Який під серцем часто носить.
Та ніж не встигла занести,
Думка пірнула межи хмари.
Її ж потягло до землі,
Не дав їй Бог літати дару.
Думки літають до зірок,
У них весь всесвіт на долоні.
Печаль заб’ється ж у куток
Й сичить, немов змія в бідоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574369
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2015
Іду у повній темряві, вночі.
Навколо зорі, та шляху не видно.
Отак і йду, не знаючи куди,
Надіючись зустріти душу рідну.
Що допоможе, виведе на шлях
Де ясно й видно даль під небесами.
І стане легше і зручніше йти,
І від падінь позаживають шрами.
Але ці очі, звиклі до пітьми,
На світлі будуть різати й сльозитись.
Може не слід виходить з темноти,
Коли на сонці боляче дивитись.
Дістав ліхтарик, завжди при мені.
Ввімкнув і стало видно під ногами.
Навіщо знати, що у далині,
Вдивляючись впаду і …
Знову шрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574368
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2015
Відкрила ти в житті моїм
Нову сторінку.
Залишила на ній вугляк
Та білу стінку.
І тихо, лагідно і ніжно
Так, на вухо,
Мені шепнула ти: “Пиши”.
А я щодуху
Узявсь тим чорним малювать
Сумні пейзажі.
Сльоза щокою поповзла,
Та руки в сажі.
Сльоза застигла на лиці,
Сіль в тіло в’їлась,
А на картині, в лапах вовка,
Либідь билась.
Махала білими крильми
І пір’я рвала.
З її очей, мов із небес,
Сльоза упала.
Упала на мою щоку
І покотилась
До тої рани на лиці,
Що вже ятрилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2015
Три слова: “треба”, “не”, і “можна”,
Вони закарбувались у роках.
То знак обмежень на слизькій дорозі,
Скрижалі у Мойсеєвих руках.
То чорна маска, вдіта на обличчя,
Морозна ніч, що сковує струмок.
То Ігорю віщунська тая притча,
Сухе табу на втілення думок.
То темні хмари, затуливші сонце,
Важкі замки на раєвих вратах.
То арматурні грати на віконце,
Ліс павутиння в кинутих хатах.
То глибина, яка застерігає
Та стримує над прірвою мене.
Тії слова - то сходинки до раю
Й найперша з тих сходинок - частка “не”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2015
Спитаймо народу:
“Що треба для щастя?”
Нікому складним
Це питання не здасться.
Жебрак скаже: “Гроші, -
Студентка, - роботу, -
Подружжя, - квартиру, -
Бабуся, - турботу”.
Спитайте у мами,
Спитайте у тата,
Чи навіть у брата,
Що книгу читає,
Спитайте в маляти,
Що м’ячик кидає.
Для щастя їм всім
Чогось не вистачає.
Чому ж ми не можемо
З тим, що ми маєм,
Бути щасливими?
Це ми не знаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2015
Мені подобаються квіти,
Ті, що не знають пил доріг.
Бо їх ніколи не лякає
Шум колеса, чи кінських ніг.
Вони цвітуть між трав зелених,
Їм легко дихати на волі.
Вони живуть і не бояться,
Що хтось зламає їх у полі.
Насіння впаде їх у землю
І нарік знов на місці цім
Вони цвістимуть наче вперше,
Щоб ніжність дарувать усім.
Коли я бачу в хаті квітку,
Що в білім горщику росте,
Я хочу взять в хліві лопату
Й пересадить у сад. Проте,
Вона не виживе на волі,
Її створили для горшка.
Видно, така у неї доля:
Жить, поки ще жива рука,
Що ллє у горщик воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573927
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2015
Чому так важко говорити
Про те, що лине у думках?
А ще так хочеться пожити,
Пройтись по різних сторінках
Тієї книги, що зоветься “Доля”,
Але на все є Божа воля,
На все у Господа свій час.
Напевне, він навчає нас
Отим життям, яке дає нам.
Він сам гортає сторінки
І добре, що не навпаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573606
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2015
Хто сказав, що жити важко?
Хто сказав, що вмерти тяжко?
Той лиш може говорить,
Хто вмирав на мить.
А той скаже, що нам жити
Треба мов востаннє.
Що радіть життю потрібно,
Як сонечко раннє
Радіє небу голубому
І землі сміється,
І несе тепло усьому,
Що життям зоветься.
Тому, треба жити, друже,
Хоч би ради того,
Щоб не був той труд даремним
Сонечка ясного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573604
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2015
Мається на увазі збірка віршів
Тетяни Коноваленко
"Алея життя"
В цій книзі, на кожній сторінці,
Розлита душа по краплинці.
Відчуй силу цього струмка,
Що вивела ніжно рука.
Пізнай повноводність ріки,
Що влила життя у рядки.
Поринь в безмежність океану,
Що омива болючу рану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015
Сльоза з щоки, як у безодню камінь,
У горлі, наче хтось здавив.
Що коїться зі мною, що за промінь
У душу мою світло опустив?
То її вірші, то той голос ніжний,
Який звучить, немов зоря в пітьмі.
Ввірвався у мій вечір сніжний
І розтопив мої вуста німі.
І розігрів мою замерзлу душу,
І обігрів її своїм теплом.
І зрозумів я, що я жити мушу,
Летіти, навіть з зламаним крилом.
Летіти, хоч би вслід за нею,
Бо вище, як вона, не підіймусь.
Тому радію лиш її польоту
І заздрю, якщо пощастить комусь
Летіти поряд з нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015