Наталка Долинська

Сторінки (6/543):  « 1 2 3 4 5 6 »

Чорнобильська весна

Ішла  весна  по  світу  крокувала,
Вдягала  квітом,  зеленню  сади,
А  ми  усі  тоді  того  не  знали,
Що  мить  одна  лишилась  до    біди…
Чорнобиль!  Пеклом  став  в  страшний  той  квітень,
Бо  розділив  життя  на  після  й  до,
У  паніці  й  жаху  дорослі  й  діти,
Тікали,  рідне  залишаючи  гніздо.
Палали  біллю    і  земля,  і  небо,
Зола  смертельна  все  живе  вбивала,
І  ви  тоді  не  думали  про  себе,
В  двобої  з  атомом  на  захист  світу  стали!
Низький  уклін,  здоров’я  і  снаги,
Вам,  тим  хто  від  біди  нас  всіх  закрив.
За  те,  що  зупинити  ви  змогли,
Біду  страшну.  І  Землю  зберегли.
Печуть  серця  за  тими  хто  пішов,
В  промінні  смерті  згасли  їхні  долі…
 Віддавши  нам  своїх  сердець  любов,
Ваш  подвиг  не  забудеться  ніколи.
О  скільки  ж  вас  Чорнобиля  герої  
Пройшли  той  шлях  крізь  стронцій  і  уран!
Ви  Янголи  весни  страшної  тої,
Низький  уклін  і  вічна  дяка  вам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016


Обпалило Чорнобилем землю і небо



 

Обпалило  Чорнобилем  землю  і  небо,
Джин  урановий  вирвався  із  глибини.
І  пташок  захлинувся  від  розпачу  щебет,
Піднялися  на  захист  Вітчизни    сини.

В  знавіснілім  вогні  долі  ви  обпалили,
Та  приборкали  смерть  у  жорстокім  бою.
Її  хижий  оскал  зупинити  зуміли,
В  боротьбі  відстояли  ви  землю  свою.

А  якою  ж  ціною  за  це  розплатились!
Не  минуло  безслідно  нічого  для  вас.
Те  проміння  ядуче  в  тілах  поселилось,
Й  багатьох  хто  там  був,  вже  забрало  від  нас…

Ну  а  ті  хто  зостався  воюють  до  нині,
Із  хворобами  б’ються  щодня  в  боротьбі.
А  у  кріслах  державних  зажерлися    свині,
І  гребуть,  і  гребуть  у  кишені  собі!

І  у  тих  хто  ціною  життя  і  здоров’я,
Відстояв  цілий  світ,  забирають  усе.
Кажуть  пільги  тепер  не  потрібні  Героям,
Я  не  можу  мовчати  сьогодні  про  це!

Тридцять  років  минуло,  як  сталося  лихо,
Але  рана  болить  і  вона  ще  жива.
Кожен  рік,  відлітають  чорнобильці  тихо,
А  в  живих  забирають  чинуші  права.

Тридцять  років  лише,  а  їм  пам'ять  відбило,
Що  ці  люди  для  нас  відстояли  життя!  
Що  їх  долі  пекельним  вогнем  обпалило,
Вам  доземно  Герої  вклоняюся  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016


Світ прекрасний



Світ  прекрасний  не  втомлююсь  я  дивуватись,
Цьому  диву,що  зветься  так  просто  –  життя!
В  нім  є  час  сумувати  і  час  посміхатись,
Мчить  шаленою  швидкістю  куля  Земля.

 В  ньому  лагідне  сонце  іде  за  дощами,
І  веселка  заграє  у  небі  для  нас.
Осінь  золотом  сипле,  а  зими  снігами.
І  весна  знов  із  травнем  станцює  нам  вальс.

 Літо  степ  одягне  у  васильки  і  маки,
Різнотрав’ям  запахнуть    барвисті  луги.
Це  життя,  що  продовжує  нас  дивувати,
Хоч  не  завжди,  на  жаль,  помічаємо  ми

Тих  речей,  що  навколо,  які  поряд  з  нами:
Шелест  трав,  і  буяння  садів  на  весні.
Шум  дощів,  і  поля,  що  хвилюють  житами.
Світ  дарований  небом  –  мені  і  тобі.    

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016


Поділися з другом добротою

Вік  прогресу,  інновацій  вік,
Летимо  вперед,  все  поспішаєм,
Так  минає  в  нас  за  роком  рік,
В  спішці  головне  не  помічаєм
Поряд  скільки  тих  кому  тепла,
І  уваги  нашої  бракує.
Подаруй  краплинку  їм  добра,
Й  слово,  яке  душу  полікує.
Друже  поділюся  я  з  тобою,
Підставляй  долоні  я  насиплю!
Ти  живи  у  серці  з  добротою,
Посміхайся  світові  привітно.
Не  тримай  лиш  в  себе.  Не  тримай.
В  світі  нині  суму  так  багато.
По  краплині  друзям    роздавай,
Хай  і  в  них  на  серці  буде  свято.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2016


Допоможіть дитину врятувати!!!

Допоможіть  дитину  врятувати!!!
Не  дайте  згаснуть  вогнику  в  очах!
Ми  маємо  їй  шанс  в  житті  цей  дати,
Щоб  подолати  цю  хворобу,  жах!
Лейкоз...який  страшний  діагноз.  Люди
Нас  так  багато  разом.  Поможіть!
Нехай  у  Лізи  завтра,  завтра  буде,
У  наших  силах  цю  біду  спинить!  
Хоч  не  багато  всім,  хоча  б  по  трішки,
По  краплі,  назбираємо  грошей,
Нехай  біжать  її  маленькі  ніжки,
Стрічати  сонечко  і  новий  день.
Благаємо,
допоможіть  врятувати  дитину.  Ціна  порятунку  500  тис.  гривень.  Рідним  самим  не
впоратися.  Дайте  Лізі  шанс  на  життя!  

     

Ощад  Банк
6706  3500  1272  0234  Куліненко  Катерина  Андріївна  (мама)

Приват  Банк
5168  7556  2465  1069  Куліненко  Тетяна  Олександрівна  (бабуся)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2016


Давно так мала спокій у душі


Давно  так  мала  спокій  у  душі,
Свята  минули  з  сумом  і  тривогою…
І  все  сумніші  пишуться  вірші,
Вкраїна  йде  тернистою  дорогою.

Щодня  в  нас  біль,  кроваві  рани,  смерть.
Солдати  гинуть  в  нас  і  мирні  люди.
Наповнилася  чаша  болю  вщент.
А  в  Україну  найманці  –  приблуди

Все  лізуть  й  лізуть  -  сіють  нам  біду.
Навчилась  я  ненависті  і  злості!
Я  люто  ненавиджу  ту  орду,
Що  з  зброєю  прийшла  до  нас  у  «гості».

Кривавий  недоумок,  що  в  Кремлі,
Приніс  моїй  країні  жах  і  горе!
Новітній  фюрер  «руської»  землі,
Всміхаючись  пролив  крові  вже  море.

В  Чечні,  Молдові,  Грузії  воно
Криваву  бійню  стерво  розв’язало!
З  імперськими  замашками  давно,
Людей,  що  вміють  думати  дістало!

Ця  мавпа  із  гранатою  в  руках,
Сама  ж  на  ній  дасть  Боже  підірветься.
Бо  все  посіяне  –  біда,  і  сльози  й  жах,
Все  окупанту  бумерангом  повернеться!

Я  знаю  точно  –  перемогою  для  нас,
Війна  скінчиться  –  так  і  буде    вірю!
Настане  знову  миру,    щастя  час!
Прийде  кінець  безславний  скоро  звіру!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


Синові

         
Якщо  в  серці  твоєму  журба,
Це  мине,  сонце  знову  засяє.
І  потрібні  знайду  я  слова,
Від  яких  мрія  крила  здіймає!

Йди  мій  сину  ти  гордо  життям,
Не  корися  невдачам  ніколи.
Ти  все  зможеш!  Назавжди  затям!
Ти  лишень…  не  ховайсь  від  розмови.

Не  буває  безвиході  знай,
Це  життя  тебе  перевіряє.,
Очі  в  низ    до  землі  не  спускай,
Глянь  не  небо,  там  сонечко  сяє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


Селянину



Тобі  я  дякую  трударю,  селянине,
За  роботящі  руки  мозолисті.
За  те  що  всіх  годуєш  ти  щоднини,
За  обрані  стежки  твої  тернисті.

Ще  темна  ніч,  а  ти  вже  на  ногах
За  працею  спочинку  ти  не  маєш,
Бо  на  своїх  натруджених  плечах,
Камінні  джунглі  міст  весь  час  тримаєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Проблема

   
Сьогодні  у  нас  є  проблема  єдина,
На  жаль,  як  не  сумно  та  це  ми  самі.
Світ  знищує  вперто  довкола  людина,
Вбиває  себе,  і  подібних  собі.

Живемо  неначе  сьогодні  і  крапка,  
А  завтра  вже  хай  і  трава  не  росте.
І  нижче,  все  нижче  спускається  планка,
Байдужість  холодні  серця  обплете.

До  прірви  вже  крок.  Зупинитися  треба.
Байдужість  вбиває  –  позбудься  її!
Прокинься,  мій  друже,  є  завтра  у  тебе!
Яким  воно  буде  у  волі  твоїй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


Загадки - добавлянки, для Оленки і Іванка.



Сірі  хвостик  і  голівка.  
Сірі  всі  його  пір’їнки
Весь  день  весело  стрибає,
У  пилюці  душ  приймає.
Цей  кумедний  молодець,
Має  назву
                                     (горобець)

Тато  змайстрував  хатинку,  
Приладнав  на  деревинку,
Між  зелених  гілочок,
Чорний  оселивсь  
                                                               (шпачок)

 Гнізда  в’є  коло  людей,
Там  висиджує  дітей,
Вчить,  як  виростуть,  літати,
Хто  ці  пташки?
                                         (ластів’ята)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Більшої радості мамі не треба


Там  де  світанок  запалить  зоря,
десь  загубилася  юність  моя.
 Стежку  до  неї  ніяк  не  знайти,  
 Йдуть  мої  діти  по  ній  у  світи.

 Світить  для  них  уже  юна  зоря.
 Щастя  у  Бога  проситиму  я.
 Ні  не  для  себе  у  мене  вже  є.
 Дітям  хай  долю  щасливу  дає.

 Більшого  щастя  мамі  немає.
 Хай  буде  добре  все  серце  благає
.  Милість  Господня  хай  їх  не  минає
 Хай  доброта  їм  серця  зігріває.

 Більшої  радості  мамі  не  треба,
Дітям  лиш  щастя  вимолить  в  неба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016


Взаємне кохання

       
Безцінний  дарунок  кохання  взаємне,
Який  жаль,  що  не  кожному  доля  дає.
В  нім  щирість,  і  крила,  воно  всеоб’ємне,
Тепло  яке  гріє,  і  щастя  в  нім  є.
   
У  ньому  не  треба  ні  слів,  ні  пояснень,
 В  коханому  погляді  знайдеш  слова.
Воно  не  шукає  ніяких  роз’яснень,
Чия  у  нім  правда,    чия  в  нім  вина.

Тебе  не  образить  кохана  людина,
Принижень  й  докорів  там  не  знайдеш,
В  взаємнім  коханні  –  стежина  єдина,
Пройдеш  ти  по  ній,  як  все  це  збережеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016


Весна


Який  тяжкий  сьогодні  день,
Душа  спустошена  і  квола.
У  скроні  стукає  мігрень,
Я  мчусь  вперед,  та  все  по  колу.

І  тут  стіна,  і  там  стіна,
Шукаю  виходу  з  обставин,
Та  ось  промінчик  із  вікна,
Мене  всміхнутися  заставив.

Дивлюсь  на  двір,  а  там  весна!
Бруньки  ось  -  ось  зірвуться  листям.
Весна  крокує  чарівна,
Сміється  сонце  в  небі  чистім!

Так  хороше!  Весна!  Живу!
О  як  же  я  її  чекала!
Забутий  біль.  Вперед  іду.
Бо  справ  попереду  немало.

Весняний  дощ  той  змиє  день,
Я  вирвусь  з  замкнутого  кола.
Прийшла  весна  –  пора  натхнень,
Шпачок  висвистує  їй  соло.

Так  хороше!  Весна!  Живу!
О  як  же  я  її  чекала!
Забутий  біль.  Вперед  іду.
Бо  справ  попереду  немало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016


Не заміниш жалістю кохання



Не  заміниш  жалістю  кохання,
Ношу  цю  не  пронесеш  далеко,
Ти  втікай  від  цього  без  вагання,
Розрубай  той  вузол  хоч  нелегко!

Знай,  на  жалості,  не  розквітають  квіти,
І  обходить  щастя  стороною,
Мріям  поряд  з  жалістю  не  жити,
Не  злетіти  пташкою  стрімкою.

Жалістю  кохання  не  заміниш,
Щастя  у  ній  жоден  не  знайде.
Озирнутися  назад  не  встигнеш,
Як  повз  тебе  доленька  пройде.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016


Я можу вибачить багато



Я  можу  вибачить  багато:
Слова  різкі,  тягар  образ.
І  пліткарям  які  завзято,
Мої  кістки  мили  не  раз.

Пробачу  грубість  недалеким,
Не  щирість  фраз,  і  не  любов,
Пробачить  можу,  хоч  не  легко,
І  тих  хто  біль  приносить  знов.

Пробачу  у  житті  багато,  
Я  не  пробачу  лиш  одне,
Дітей  моїх  не  смій  чіпати!
Тоді  не  стримаєш  мене!

За  них  я  у  вогонь  і  воду,
Без  повагу  віддам  життя,
Ти  спробуй  їм  завдати  шкоду,
До  віку  не  пробачу  я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016


Монолог річки


Я  ще  з  прадавніх  тих  часів,
Була  вам  помічниця.
Я  тамувала  спрагу  всім,
А  зараз  подивіться!

Вода  суцільна  каламуть
І  риби  в  ній  немає.
Тут  навіть  жаби  не  живуть,
Життя  в  мені  вмирає!

На  дні  бляшанки  і  пляшки
Я  дихати  не  можу!
Якісь  пакети  і  дошки
Щодня  в  собі  находжу.

Хіба  ж  не  другом  вам  була,
Спекотною  порою?!
Я  ж  скільки  користі  несла!
А  зараз,  що  зі  мною?

На  річку  вже  сьогодні  я,
Так  мало  схожа  стала.
Все  менш  води  стає  щодня,
Усе  позаростало.

Про  допомогу  друзі  вас,
Вже  не  прошу,  волаю!!!!
Не  можна  більш  втрачати  час,
Рятуйте,  я  вмираю!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016


Весна


         
Ще  зелені  немає,  чорне  все,
А  у  повітрі  пахне  так  весною!
На  крилах  вітер  нам  її  несе,
І  скоро  розцвіте  усе  красою!

Не  терпиться  зеленому  листу,
Розправитись,  На  сонечку  зігрітись.
Весільну  сад  одягне  мій  фату.
Під  дахом  ластівка  гніздечко  зліпить.

Так  хороше!  Весна,  весна,  весна!
З  країв  далеких  шпак  вернув  до  хати.
Парує,  дихає  земля  масна.
Душі,  як  пташці  хочеться  співати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2016


Не поспішай дорослішати синку



 Не  поспішай  дорослішати,  синку  ,
Роки  дитячі  швидко  пролетять,
Настане  час  з  батьківського  будинку,
В  життя  доросле  потім  вирушать.

Грай  у  футбол,  у  піжмурки,  у  ладки,
Сповна  насолодися  цим  дитино!
Морозиво,  цукерки,  шоколадки,
Пора  твоя  найкраща  це  мій  сину!

Не  поспішай  дорослішати  синку,
Роки  промчаться  швидко  наче  птах.
Час  не  повернеш,  навіть  на  хвилинку,
Дитинство  своє  бачитимеш  в  снах.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016


Вклонись низенько праці хлібороба


Вклонись  низенько  праці  хлібороба,
За  хліб  який  у  тебе  на  столі,
Вареники  смачні,  духмяна  здоба,
Його  стараннями  дісталися  тобі!

Душею  тліє  щоб  зима  в  морози,
Снігами  білими  укутала  поля,
А  в  літню  спеку  щоб  дощі  і  грози,
 Щоб  напилася  матінка  земля!

Як  буря,  град  не  спить,  переживає.  
Душа  за  кожний  колосок  болить.
Ціну  людської  праці  добре  знає,
І  чи  знайдете  щасливішу  мить,

Коли  зерно  добірне  наче  злото,
Долоням  віддає  своє  тепло,
Як  бачить  результати  він  роботи,
Співає  серце  радісно  його.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016


Давно так мала спокій у душі


Давно  так  мала  спокій  у  душі,
Свята  минули  з  сумом  і  тривогою…
І  все  сумніші  пишуться  вірші,
Вкраїна  йде  тернистою  дорогою.

Щодня  в  нас  біль,  криваві  рани,  смерть.
Солдати  гинуть  в  нас  і  мирні  люди.
Наповнилася  чаша  болю  вщент.
А  в  Україну  найманці  –  приблуди

Все  лізуть  й  лізуть  -  сіють  нам  біду.
Навчилась  я  ненависті  і  злості!
Я  люто  ненавиджу  ту  орду,
Що  з  зброєю  прийшла  до  нас  у  «гості».

Кривавий  недоумок,  що  в  Кремлі,
Приніс  моїй  країні  жах  і  горе!
Новітній  фюрер  «руської»  землі,
Всміхаючись  пролив  крові  вже  море.

В  Чечні,  Молдові,  Грузії  воно
Криваву  бійню  стерво  розв'язало!
З  імперськими  замашками  давно,
Людей,  що  вміють  думати  дістало!

Ця  мавпа  із  гранатою  в  руках,
Сама  ж  на  ній  дасть  Боже  підірветься.
Бо  все  посіяне  –  біда,  і  сльози  й  жах,
Все  окупанту  бумерангом  повернеться!

Я  знаю  точно  –  перемогою  для  нас,
Війна  скінчиться  –  так  і  буде    вірю!
Настане  знову  миру,    щастя  час!
Прийде  кінець  безславний  скоро  звіру!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016


Якщо жінка кохає

                           
Якщо  жінка  кохає  то  стерпить  багато,
І  байдужість  ,  і  біль  що  ти  їй  вже  приніс.
Та  терпінням  її  зловживати  не  варто,
Переповниться  чаша    жіночих  як  сліз…

То  тоді  начувайся,  сповна  вже  «віддячить».
Будьте  впевнені  все  пригадає  вона!
Добра,  ніжна,  терпляча,  як  Янгол  неначе,
Та  зламаєш  їй  крила,  є  в  неї  мітла.

За  сім'ю,  не  вагаючись  в  полум'я  й  воду,
Все  по  силі  тоді  їй,  усе  до  снаги.
Але  спробуй    у  неї  забрати  свободу…
Спробуй  волю  її  одягнуть    в  ланцюги?!

Якщо  жінка  кохає  то  стерпить  багато,
Подаруй  ти  їй  крила  кохання  своє!
І  роби  подарунки  не  лише  на  свято,
Щоб  вона  відчувала,  що  ти  в  неї  є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016


Хандра

                 
Я  так  стомилась…  Остогидло  все.
Я  спокою  бажаю!  Хочу  тиші.
Тривожитись,  що  завтра  принесе.
Лиш  радісні  писати  хочу  вірші!

Стомилась  думати,  за  що  купити  хліб,
І  де  нарешті  вже  знайти  роботу.
Стомилась  відбиватися  від  бід,
Розправить  хочу  крила  для  польоту!

Тпру  !  Стій.  Щось  не  туди  мене  несе!
Роз  нюнялася  наче  те  дівчисько!
Це  лиш  хандра  і  зараз  це  мине,
Душа  ти  чуєш,  як  весна  вже  близько?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016


Я не маю такої звички


Я  не  маю  такої  звички,
У  минулому  копирсатись,
Все  одно  вже  у  ту  нам  річку,
Не  зайти,  хоч  би  як  старатись.

Я  не  думаю  як  би  було,
Я  ціную  оце  –  що  є!
Що  було  те  вітрами  здуло,
Я  ціную  життя  своє.

Є  у  ньому  і  сонце  й  хмари,
Радість  є  й  вистачає  сліз.
Я  минулих  невдач  примари,
До  старих  поскидаю  валіз.

І    на  смітник!  Не  маю  звички
У  минулому  копирсатись.
Бо  ж  навіщо  коли  в  ту  річку,
Не  зайти  хоч  би  як  старатись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016


Бувають поведінки мотивації

Бувають  поведінки  мотивації,
І  є  на  жаль  в  суспільстві  категорії,
Яким  плювать  на  цінності  і  нації,
У  них  в  житті  свої  є  бач  теорії.

І  спонуканням  вчинкам  цим  негарним,
За  підлість,зраду,зло-винагородження.
І  дуже  часто  це  бува  безкарним,
Тому  передбача  на  жаль  продовження...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016


Листопад

Холодний  вітер  мокре  листя  гонить,
Понуро.  Листопад.  Осінній  день.
А  парком  дощ  немов  господар  ходить,
Співає  монотонних  нам  пісень.

 Всі  поспішають  в  затишок  домівки,
Компанія  дощу  не  до  душі.
На  гілці  мокрий  горобець  лиш  тільки,
Вниз  проводжає  краплі  дощові.

 Крокую  парком.  Кутаюсь  в  пальто.
Осінній  день.  Похмуро.  Листопад.    
Як  жаль,  що  не  навчився  ще  ніхто
Ласкаве  літо  повернуть  назад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016


Почуйте жінку



Почуйте  жінку  коли  та  мовчить,
В  її  очах  усе  ви  прочитайте.
І  зрозумійте  коли  їй  болить,
Не  треба  зайвих  слів,  не  задавайте.

Почуйте  все  без  слів,  душею  Ви!  
І  сповідь,  і  надію  й  сподівання!
Не  в  голос  сказані  почуйте  молитви.
Не  важко  це  коли  в  Вас  є  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016


Вже двадцять п’ять промчалось років



Вже  двадцять  п’ять  промчалось  років,
Як  відшумів  наш  випускний.  
І  задає  життя  уроків,
І  результат  з  нас  кожен  свій

 Отримує.  І  перездачі  
Можливість  доля  не  дає.
Лиш  кожен  день  нові  задачі,
Будуємо  життя  своє.

Вже  двадцять  п'ять…  А  наче  вчора,
Шкільний  дзвінок  дзвенів  для  нас,
І  Альма  матір  наша  школа,
І  наш  непосидючий  клас

Суботники.  І  як  з  граблями
В  нас  лицарські  бої  були  
Макулатуру  як  збирали,
 І  на  поля  ходили  ми.

Хіба  ж  усе  тепер  згадаєш?
Дитинства  нашого  дива.
А  час  летить,  він  поспішає,
І  стежечки  на  жаль  нема,

Щоб  у  дитинство  повернутись,
Хоч  на  хвилинку,  хоч  на  мить!
Хоч  у  шпаринку  зазирнути!
А  час  летить,  а  час  летить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016


Більшої радості мамі не треба


Там  де  світанок  запалить  зоря,
десь  загубилася  юність  моя.
 Стежку  до  неї  ніяк  не  знайти,  
 Йдуть  мої  діти  по  ній  у  світи.

 Світить  для  них  уже  юна  зоря.
 Щастя  у  Бога  проситиму  я.
 Ні  не  для  себе  у  мене  вже  є.
 Дітям  хай  долю  щасливу  дає.

 Більшого  щастя  мамі  немає.
 Хай  буде  добре  все  серце  благає
.  Милість  Господня  хай  їх  не  минає
 Хай  доброта  їм  серця  зігріває.

 Більшої  радості  мамі  не  треба,
Дітям  лиш  щастя  вимолить  в  неба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016


Людина світом йде природи цар


Сьогодні  світ  наш  зовсім  іншим  став,
Ніж  той,  який  з  дитинства  пам'ятаю.
Ніхто  вже  не  чекає  на  листа,
Прогресу  вітер  час  переганяє.

Зв'язок  мобільний  є  і  Інтернет,
Але  катма  живого  спілкування.
Шукаємо  життя  с  чужих    планет,
А  на  своїй  суцільне  руйнування.

Людина  світом  йде  природи  цар!
І  знищує    моря,  ліси,  поля.
Кислотний  дощ  іде  із  чорних  хмар,
І  родить  нам  нуклідами  земля.

На  жаль  забули  люди  вже  давно,
Що  ми  також  частинка  цього  світу,
Що  іншого  не  буде  нам  дано,
Що  завтра  нашим  дітям  в  ньому  жити.

Хай  йде  прогрес.    За  нього  я  лиш  за!
Та  маємо  про    те  не  забувати,
Що  дана  нам  природою  краса,
Від  рук  людських  не  має  помирати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016


Поділюся настроєм

       
           
Поділюся  настроєм  чудовим,
Думаю  тут  вистачить  на  всіх!
Настроєм  яскраво  –  кольоровим,
Радість  є  у  ньому  й  щирий  сміх!

Сонячне  проміння  весняне,
Спів  пташок  і  крапель  передзвін,
Хай  же  він  нікого  не  мине,
Усмішок  у  ньому  стане  всім!

Простягайте  руки  розбирайте,
Із    близькими  й  друзями  діліться.
Щедро  його  в  душі  насипайте.
Добротою  до  сердець  торкніться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016


Поки живу

                                                     
Поки  живу  я,  значить  ще  не  пізно,
Помилки  що  робила  виправляти.
І  недоспівану  ще  доспівати  пісню,
І  не  дописане  ще  можна  дописати.

І  ще  назад  я  можу  озирнутись,
Із  вдячністю  на  шлях  яким  пройшла,
Поки  живу,  ще  можу  посміхнутись,
Душі  частинку  дати  вам  тепла.

Поки  живу  я,  значить  ще  не  пізно,
Щоб  мріяти,  кохати,  і  радіти!
А  недоспівану  колись  ще  мною  пісню,
Мої  підхоплять  вже  дорослі  діти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016


Я змінилась?

                         
Я  хіба  змінилась?  Це  не  правда!
Може  трішечки  лиш  стала    інша.
Я  життю  і  людям  завжди  рада,
Хоч  миліша  серцю  стала  тиша.

Може  й  не  така  я  вже  як  вчора,
Довірять  навчилася    не  всім,
І  серед  хвали  людського  хору,
Нотки  фальші  відрізняю    в  нім.

Я  змінилась?  Ваша  в  тім  заслуга.
Хто  всміхався  й  кинув  камінь  в  спину.
Завжди  видавав  себе  за  друга,
Потім  взяв  штовхнув  в  тяжку  хвилину.

Я  не  впала.  Втрималася  знову.
Та  не  всім  тепер  я      довіряю.
І  не  кожному  вже  вірю  слову.
Хоч  хороших  більше  в  світі  –  знаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


Розминулися в часі


Розділив  же  хтось  рискою  землю  і  небо…
У  цім  всесвіті  друже  ми  рідні  й  чужі.
І  мені  так  далеко  і  близько  до  тебе,
 В  різний  час  наші  кроки  пройшли  по  землі.

Ми  неначе  піщинки  у  вихорі  долі,
Розкидали  вітри,  роз  жбурляли  роки,
І  стежки  наші  не  перетнуться  ніколи,
Не  торкнутись  ніколи  твоєї  руки.

Я  ж  була  в  тому  місті,  по  парку  гуляла.  
Там  і  ти  років  сорок  до  мене  бував.
У  віршах  я  твоїх  про  той  час  прочитала.
Знаєш…  ти  їх  неначе  зі  мною  писав.

І  ми  поряд  з  тобою  по  місту  ходили,
І  вдихали  осінній  грибів  аромат,
 Нас  дощі  прохолодні  з  тобою  мочили,
Із  хмарин,  що  туди  припливали  з  Карпат.

Знаєш,  друже,  що  ми  не  знайомі  нічого,
Розминулися  в  часі.  Ну  що  ж,  так  бува.
Зовсім  різні  у  мене  з  тобою  дороги,
Але  наче  із  серця  одного  слова.

Розділив  же  хтось  рискою  землю  і  небо…
У  цім  всесвіті  друже  ми  рідні  й  чужі.
І  мені  так  далеко  і  близько  до  тебе,
В  різний  час  наші  кроки  пройшли  по  землі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


Так хочеться в дитинстві побувати


Ви  помічали  як  минають  дні?
За  роком  рік  біжить  не  наздогнати.
Летить  так  час,  й  дорослій  вже  мені,
Так  хочеться  в  дитинстві  побувати!

Там  все  інакше,  пахне  молоком,
Бабуня  смажить  запашні  млинці,
Я  граюся  з  її  рудим    котом,
І  пташка  щастя  у  моїй  руці.

Там  килим  споришевий  у  саду,
Медові  груші,  найсмачніші  в  світі!
І  я  по  росам  споришем  іду,
Збираю  стиглі  сливи  соковиті.

 Ви  помічали  як  минають  дні?
За  роком  рік  біжить  не  наздогнати.
Летить  так  час,  й  дорослій  вже  мені,
Так  хочеться  в  дитинстві  побувати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016


Муза примхлива дама


Муза  примхлива  дама,
Йде  коли  їй  заманеться,
Чи  я  в  дорозі,  чи  вдома,
Знову  в  мені      озветься.

Іноді  сміхом  кидає,
Та  все  ж  частіше  сумом,
І  у  душі  палають,
Ті  не  веселі  думи.

То  не  пускає  спати,
То  піднімає  з  ліжка.
 То  починає  грати,
Мишка  вона,  я  кішка.

Хочу  її  спіймати,
Ну,  а  вона  тікає.
А  як  я  хочу  спати,
Знову  мене  гукає.

Муза  примхлива  дама,
Прийде  коли  захоче.
Совісті  а  ні  грама!
Знов  не  закрию  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016


Не збираюся я сумувати


.
Не  сімнадцять  давно?  Та  начхати!
Не  модель  я  давно?!    Не  біда.
Не  збираюся  я  сумувати,
Головне  в  світі  я  не  одна!

Ну  і  що,  що    кручуся  щоденно,
І  турбот  завжди  безліч  я    маю.
Про  сім’ю  турбуватись  приємно!
Я  в  любові  натхнення  черпаю!

Йду  вперед  опираючись  долі.
Помиляюсь.  І  все  виправляю.
Не  спинюсь  і  не  здамся  ніколи,
Бо  цей  світ  я  безмежно  кохаю!


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016


Ви навчили мене рідну мову любити (Вірі Петрівні Лозінській моїй вчительці присвячую)

Ви  навчили  мене  рідну  мову  любити,
Шанувати  народ  свій  і  батьківський  дім.
Ви  казали  колись,  треба  в  світі  так  жити,
Щоб  і  дітям  не  соромно  було  твоїм.

Вам  уклін  до  землі,  за  хорошу  науку.
Те  що  сіяли  Ви  бур'яном  не  зросло.
Пам'ятаю  малою  мене  Ви  за  руку,
Привели  у  «Струмок».  Як  давно  це  було!

І  з  тих  пір  до  сьогодні  хворію  віршами.
В  них  і  біль,  щастя  крила  і  мрії  мої.
Так  хотілося  б  цим  поділитися  з  Вами!
Та  на  жаль    не  знайти  Вас  уже  на  землі…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016


Почуйте жінку




Почуйте  жінку  коли  та  мовчить,
В  її  очах  усе  ви  прочитайте.
І  зрозумійте  коли  їй  болить,
Не  треба  зайвих  слів,  не  задавайте.

Почуйте  все  без  слів,  душею  Ви!  
І  сповідь,  і  надію  й  сподівання!
Не  в  голос  сказані  почуйте  молитви.
Не  важко  це  коли  є  в  Вас  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016


Не мовчіть



Не  мовчіть.  Розмовляйте  з  близькими.
Розкажіть  свої  мрії  і  болі!
Говоріть,  щоб  не  стати  чужими,
Від  розмов  не  тікайте  ніколи.

Говоріть  про  роботу  й  новини,
Про  дітей  і  батьків,  про  книжки.
Говоріть  щоб  не  стати  чужими,
Бо  летять  наче  птахи  роки.

Пригадайте  щасливі  моменти,
Відпочинок,  свята    пригадайте.
Не  скупіться  ви  на  компліменти,
Теплотою  свій  дім  огортайте.

Розмовляйте!  Завжди  розмовляйте.
Не  губіться  в  самотності  млі.
Половинку  за  руку  тримайте,
Бо  не  вічні  ці  дні  на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016


Холод


             
Холод  пробирає  до  кісток,
Листя  під  ногами  помирає.
А  мені  б  ще  літечка  ковток,
І  туди  де  тепле  сонце  сяє!

Вітер  виє,  наче  хижий  звір,
Мерзнуть  руки,  літечка  б  хоч  трішки…
Сіра  вулиця  у  мене,  сірий  двір,
Сірим  листям  встелені  доріжки.

І  на  серці  сіра  каламуть,
Сум  дощі  осінні  навівають.
А  мені  б  ще  літечка  ковтнуть,
І  туди  де  солов’ї  співають.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016


Наснився мені дощ



Наснився  мені  дощ.  Він  гірко  плакав.
І  цілу  ніч  у  шибку  стукотів.
Прозорими  сльозами  тихо  крапав,
І  щось  мені  розповісти  хотів.

І  сердився,  що  я  не  розуміла,
Обурено  гримів  у  небесах.
Мене  лякала  його  міць  і  сила,
Та  відігнавши  свій  подалі  страх

На  двір  я  вийшла.  Ніби  здивувався
Він  заспокоївся,  торкнувся  моїх  щік.
Зніяковів.  Зі  мною  не  прощався
Неначе  привид  у  тумані  зник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016


Ми вистоїмо




Хіба  могли  собі  ми  уявити,
Що  як  діди  пізнаємо  війну?!
І  той  хто  братом  звав  прийде  убити,
Любов  до  волі  ставлячи  в  вину.
Хіба  в  страшному  сні  могло  наснитись,
Що  рідну  землю  у  боях  тяжких,
Нашим  синам  прийдеться  боронити,
Що  скільки  ж  з  відти  не  вернеться  їх?!
Жили,  у  братство  вірили  віками,
У  дружбу  між  народами  двома,
І  не  помітили  коли    з  «братами»,
Прийшла  до  нас  з  жахіттями  війна!
Крізь  біль  і  сльози,  у  вогні  пекельнім
Відроджується    Україна  –  мати!
Зійшлись  в  двобої  у  бою  смертельнім,
Добро  і  зло  на  сході  воювати.
Ми  вистоїмо,  діло  наше  праве!
Бо  рідний  край  бороним  від  біди.  
І  знову  мир  прийде  до  нас  в  державу,
 До  матерів  повернуться  сини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016


Та зима нас із вами змінила

Та  зима  нас  із  вами  змінила,
Нагадавши,що  ми  українці!
Що  народ  то  є  міць  і  є  сила,
Наше  щастя  у  рідній  сторінці.

Під  напором  в  мороз  водометів,
Під  кийками  безжальних  катів.
Лиш  густіше  ставало  наметів,
Голосніше  лунав  наший  спів.

Той  порив  до  життя  і  свободи,
Зупинити  не  міг  вже  ніхто.
Бо  ми  справжнім  ставали  народом,
Розправляючи  вільне  крило.

Йшли  під  кулі    беззбройні  хлоп’ята,
Віддаючи  ще  юні  життя,
Поряд  з  ними  і  мами  і  тата,
Йшли  у  бій,  за  нове  майбуття.

Відстояли!  І  близько  неначе,
Зовсім  поряд  вже  щастя  було!
Та  країна  моя  знову  плаче,
Знов  гуляє  просторами  зло!!!!!!!!!

І  у  бій  за  свій  дім  –  Батьківщину,
Піднялися  і  доньки  й  сини!
Знов  довівши  –  ми  справжня  родина,
Стали  кращі,  змінилися  ми!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016


Осіння музика

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Осіння  музика  сумного  падолисту,

В  мені  її  симфонія  звучить,

В  пожухлім  листі  літо  променисте,

Останню  з  нами    добуває  мить.

Крізь  музику  дощу  й  пориви  вітру,

Звучить  мелодія  чарівна  скрипки,

А  осінь  знову  холоду  палітру,

Виплескує  на  помутнілі  шибки.

І  золотом  з  дерев  в  м’якеньку  ковдру

 Укутує  турбОтливо  землицю.

Згорає  промінь  літечка  у  котре,

Щоб  повернутися  і  сонцем  заіскриться.(фото  Павла  Арчикова)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016


Пам"яті Вані Яковенка

 

Ти  не  пішов,  ти  завжди  поряд  з  нами,
У  спогадах,  у  серці,  у  думках.
В  полку  небеснім  з  іншими  синами,
Тримаєш  Україну  на  руках.
Вже  рік  минув,  а  ми  не  ймемо  віри…
Вже  рік  минув,  а  нам  усім  болить.
Ти  прагнув  захистити  нас  від  звіра,
Пішов  ти  рідну  землю  боронить.
Ти  знаєш  Ваню  всім  тебе  бракує…
Чекають  рідні  досі  ще  на  тебе.
І  хто  сказав,  що  час  усе  лікує?!
Ти  подивись,  як  з  ними  плаче  небо!
Такі  як  ти  назавжди  слід  лишають  -  
У  спогадах,  у  серці,  у  думках!
Живуть  герої  вічно,  не  вмирають,
Тримають  рідну  землю  на  руках!



Летять  журавлі  в  синім  небі,
До  тебе  Іванку  до  тебе.
Несуть  тобі  вісточку  пташки,
Як  з  болем  змиритися  тяжко.
Сумують  і  тато  і  мама,
Ятрить  в  душах  їхніх  та  рана,
Бо  більшого  горя  немає,
Як  рідних  в  нас  смерть  забирає.
Не  наша  в  тім  Ваню  вина,
Що  в  край  наш  ввірвалась  війна…
На  фронт  ти  пішов,  не  ховався,
Там  долі  твій  шлях  обірвався…
Ятрить  в  серці  рана,  ятрить,
Душа  від  безсилля  кричить!
І  знову  над  світом  лунає  –
Героїв  зоря  не  згасає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016


Голод

Сидить  хлоп’я  самотнє  на  шляху

 

Мале,  брудне
хлоп’ятко  край  дороги,

Сидить
опухлі  випроставши  ноги,

А  поряд  з
ним  стоїть  мов  пустка  хата,

Там  з  голоду
померли  мама  й  тато

А  він  малий,
не  знає  що  робити,

І  як  же  далі
в  світі  цьому  жити?!

Завмерло  все
у  відчаї  й  жаху,

Сидить
хлоп’я  самотнє  на  шляху,

Чи  є  хто  ще
в  селі  живий?  Зостався?

Він  через
силу  із  землі  піднявся,

Не  слухалися
ноги,  мов  чужі

Пішов
селом…Нікого.  Ні  душі.

Скосив
проклятий  голод  геть  усіх,

І  з  уст
дитини  божевільний  сміх,

Зірвався  і
здригнулася  земля.

А  там  за
мурами,  розкошами  Кремля,

Всміхався
хижо  і  цинічно  кат,

 І  називав  себе  «наш  старший  брат»…
 
Я  пам’ятаю

 

Я  пам’ятаю
33го  жахи,

Хоча  мене
тоді  ще  не  було.

Голодні  і
опухлі  малюки,

Неначе
пустка  вимерле  село.

І  мертві
люди  просто  край  доріг,

Яких  нема
кому  похоронить,

Бо  сил
бракує  для  опухлих  ніг,

Щоб  навіть
просто  по  землі  ходить.

Безвихідь,
розпач  і  беззвучний  крик,

Але  такий  що
глухнуть  небеса!

Знов
тридцять  другий,  тридцять  третій  рік,

У  пам’яті
народній  воскреса.

Я  пам’ятаю  ті
жаху  роки,

Хоча  мене
тоді,  ще  не  було,

Історії
трагічні  сторінки,

Коли  вбивали
голодом  село!

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016


Лист з передової

І  в  жорстоких  боях  і  в  моменти  спокою,
Мамо  захист  я  твій  відчуваю  завжди.
Оберегом  молитва  твоя  наді  мною,
І  я  чую  крізь  відстань  твоє  «Захисти!»
Знаю  нене  рідненька,  як  тяжко  чекати,
Як  в  тривозі  за  нас    твоє  серце  болить.
Так  вже  склалося  –  випало  стати  солдатом,
Маєм  нині  Вітчизну  свою  боронить!
Все  мине,  від  гуркочуть  на  сході  снаряди,
 І  на  землю  Вкраїнську  повернеться  мир!
І  лиш  з  льоду  з  небес  осипатиме  градом,
 БеТееРи  в  чохли  знов  одягнемо  ми.
Не  сумуй  же  рідненька  бо  я  повернуся,
Лиш  відгонимо  ворога  з  наших  земель,
Зачохлю  автомат,  у  цивільне  вдягнуся,
І  повернеться  спокій  до  наших  осель.
 А  поки  ти  чекай  і  за  нас  помолися,
Бо  молитва  твоя  береже  всіх  синів.
Я  вернусь  неушкодженим  ти  не  журися,
Бо  молитва  твоя  помагає  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016


Може це і тяжко назвати віршем) ) ) Але це бувальщина! тож для настрою) ) )

Лечу  на  ви  передки  з  вітром  велосипедом.

А  наді  мною  таке  безкрає,  блакитне  небо!

Пшеничне  поле  неначе  море,  гойдає  хвилі.

А  там  васильки  в  степу  квітують  бузково  –  сині.

 

Із  різнотрав’ям  тихенько  вітер  щось  розмовляє,

Мені  так  добре,  душа  радіє,  відпочиває!

Як  жаль  що  рідко  мені  буває  така  нагода,

Побути  разом  на  самоті  –  я  і  природа.

 

Неначе  птаха  летіла  степом,  та  склались  крила,

Я  не  стомилась  –  китайське  колесо  спустило…)))))))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2015


До дня захисту дітей. ВСІ МИ РОДОМ ІЗ ДИТИНСТВА



Із  дитинства  всі  ми  родом,
Всі  маленькими  були.
Міряли  калюжі  бродом,
Всіх  котів  у  двір  несли.

Все  було:  коліна  збиті,
І  розірвані  штанці.
Чужі  вишні  соковиті,
Прудка  ящірка  в  руці.

І  не  завжди  нам  до  школи,
Йти  хотілося...  Ова!
Не  забудеться  ніколи,
Дивовижна  та  пора.

А  тепер  лиш  подивіться,
Діти  роблять  те,  що  й  ми.
Тож  не  дуже  вже  й  сваріться,
Дайте  бути  їм  дітьми.

Не  засмучуйтесь,  що  знову,
Весь  брудний  прийшов  малюк.
Зіпсував  футболку  нову,
Ще  й  упертий,  як  віслюк.

Пригорніть  його  до  серця,
Швидко  пролетить  цей  час.
Що  дитинством  дзвінко  зветься,
І  згадаєте  не  раз.

І  позбивані  колінця,
І  футбол  під  ворітьми.
Тож  не  дуже  ви  сваріться,
Дайте  бути  їм  дітьми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2015


Горджусь герої Вами! Пам’ятаю!

   


У  мене  два  діди  пройшли  війну,
За  рідну  Землю,  за  народ  свій  воювали.
Перемогли  коричневу  чуму,
Щоб  діти  й  внуки  тих  жахіть  не  знали.
Крізь  дим  пожеж,  під  кулями  в  бою,
Вони  звільняли  землю  від  фашизму.
За  мирний  день,  за  посмішку  твою.  
Сьогодні  скрізь  років  минулих  призму,
Несу  в  душі  я  пам'ять  про  дідів,
За  подвиг  Ваш  я  голову  схиляю!
Хіба  потрібно  тут  багато  слів?!
Горджусь  герої  Вами!  Пам’ятаю!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2015


Не можу я надихатись весною



Не  можу  я  надихатись  весною,
Вона  в  мені  буяє  і  цвіте.
І  тріпотить  листвою  молодою,
Проміння  розсипає  золоте!
Повітря  напоїлося  садами,
Мене  п’янить  солодкий  аромат.
Весна  крокує  впевнено  полями,
Пташиний  хор  співає  їй  :  «Віват!»
Весною  я  надихатись  не  можу!
Я  в  ній  купаюсь,  я  у  ній  живу!
Вона  мене  бентежить  і  тривожить,
Я  знову  в  юних  рокАх  наяву!
На  вигляд  я  доросла,  зріла  жінка,
А  у  душі  сьогодні,  як  дівча.
Така  весною  я  буваю  тільки…
І  яскравіш  горить  душі  свіча.

 

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2015


Пам’яті Вані Яковенка мого земляка, що віддав своє юне життя за нас

                     
Цвітуть  дерева  в  молодім  саду,
Як  наречені  вишеньки  убрались.
Пішов  господар  на  страшну  війну,
І  в  дім  батьківський  чорне  лихо  вкралось.
А  молоді  дерева  шелестять,
Неначе  син  із  мамою  говорить.
На  листі  сльози  росами  блищать,
А  садом  біль  і  розпач  чорний  ходить.
Садив  дерева,  мріяв  підростуть
Щоб  всім  на  радість  фруктами  родити.
Війна…  І  перервався  Долі  путь…  
Ну  а  йому  б  ще  жити,  жити,  жити!
Війна!  Болюча  рана,  так  ятрить,
У  найстрашніших  снах  не  уявляли.
Кричить  душа  згорьована  кричить.
І  сиротами  стали  тато  й  мама.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Війна в двадцять першому віці

Війна  в  двадцять  першому  віці
Діди  б  не  повірили…
Сьогодні  фашисти  не  німці,
Брати  стали  звірами.
І  сунуть  щодня  в  Україну
Нам  танки  і  гради.
І  роблять  з  Донбасу  руїну,
Спокій  наш  крадуть.
За  що  ми  так  підло  ножа,
Отримали  в  спину?!
Болить  моя  квилить  душа,
За  що  народ  гине?
За  те,  що  в  Російськім  ярмі
Не  хочемо  жити?!
За  те,  що  за  ці  всі  віки,
Не  зміг  нас  убити
Червоний  кровавий  режим
 Що  нищив  роками!
Це  ти  «старший  брат»  нас  навчив,
Добру  з  кулаками!
Ніколи  мій  мирний  народ
Не  ліз  воювати.
Хоча  він  зазнав  скорбот,
І  горя  багато.
Трудився  на  рідній  землі,
Орав  її  сіяв.
Став  кісткою  в  горлі  тобі
Бо  вибрав  НАДІЮ?
Війна  в  двадцять  першому  віці
Діди  б  не  повірили…
Сьогодні  фашисти  не  німці,
Брати  стали  звірами.
Та  хочу  тобі  я  сказати  –
Даремно  стараєшся!
Народ  мій  тобі  не  здолати,
Ти  ще  дочекаєшся!
Повернуться  сльози  мами,
Ще  ріками  болю,
Війну  ти  затіяв  з  нами?
Готові  до  бою!
Наталя  Гузнак(Стоян)
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2015


Бувають поведінки мотивації

Бувають  поведінки  мотивації,

І  є  нажаль  в  суспільстві  категорії,

Яким  плювать  на  ціності  і  нації,

У  них  в  житті  свої  є  бач  теорії.

І  спнуканням  вчинкам  цим  негарним,

За  підлість,зраду,зло-винагородження.

І  дуже  часто  це  бува  безкарним,

Тому  передбача  нажаль  продовження.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576492
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015


На узбіччі дороги, де ліхтар на стовпі,



На  узбіччі  дороги,де  ліхтар  на  стовпі,

Сумно  з  вітром  шепочуть  квітки  неживі.

А  тополі  і  клени  волають,кричать

Мрії  тут  зупинились  їм  більш  не  літать!

Ланцюжок  обірвався  дитячих  слідів...

Він  дорослим  і  сильним  так  стати  хотів!

Як  завжди  стежка  з  школи  до  дому  вела,

Де  на  нього  чекали  батьки  і  сестра.

Гул  мотра.Удар.Крик  жахливий  і  страх.

Біль  нестерпний,і  гасне  життя  у  очах.

І  згорьована  мама,і  шлях    в  небуття.

Із  чиєї  вини  обірвалось  життя?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015


Шалений біг


Таїни  всесвіту  збагнути  не  можливо.
Не  в  силах  іноді  ми  хід  подій  змінити,
 Пусте  відкинути,  залишить,  що  важливо
За  те,  що  маємо,  життя  своє  цінити.


Я  в  перехрестях  долі  загубилась  
Блукаю  в  лабіринтах  як  дитя.
З  стежини  щастя  так  давно  вже  збилась,
несу  у  прірву  знов  своє  життя.


Біжу  кудись  я  завжди,поспішаю.
Спинитися  уже  не  маю  сили.
А  іноді  мабуть  сама  не  знаю.
Куди  лечу?Сама  себе  спинила...


І  озирнулась  на  прожиті  роки,
Є  діти,дім,коханий  чоловік.
і  на  душі  такий  вселенський  спокій!
Бо  ж  не  даремний  цей  шалений  біг!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015


Ромашка


23:38


Розквітла  край  поля  ромашка  тендітна.

Щодня  усміхалось  їй  сонце  привітне,

Перлинами  роси  її  прикрашали,

А  дощики  щедрі  водой  напували.

Та  літо  минуло.Ромашка  зів'яла.

 Сумне  і  зажурене  листячко  стало.

Осіні  вітри  пелюсточки  всі  здули,

До  самой  землиці  сердешну  зігнули.

Та  тихо  жила  в  ній  теплилась  надія!

Довкола  вітрище  насіння  розсіяв.

Прокинеться  знову  вона  на  весні!

І  буде  ще  чути  пташині  пісні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015


В вечірньому небі




В  вечірньому  небі  пожежа  палає.

Червоні,  мов  жар  небеса  пломенять!

Та  ніч  покривало  на  них  опускає,

І  зарево  мусить  потроху  згасать.

Ось  мить!  І  навколо  нічого  не  видно.

Окутала  темрява  ночі  усе.

Останній  блиск  згаснув  у  небі  безслідно.

Лиш  місяць  рогатий  в  нім  варту  несе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015


Бабусин сад.



Бабусин  сад  весілля  знов  справляє!

Марш  Мендельсона  заспівав  шпачок.

Вінчальну  сукню  все  навкруг  вдягає.

Каштан  старезний  запалив  свічок!

Таке  солодке  і  п'янке  повітря!

Кружляють  ніжні  пелюстки  в  танку.

Зелено-біле  яблуневе  віття,

Вже  губить  цвіт  немов  сльозу  гірку...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2015


В ожидании чуда







Безграничное  счастье  сияет  в  глазах,

Осторожно  ступает  она  не  спеша!

За  комочек  под  сердцем  испытует  страх,

В  ней  живет  жизни  чудо!Она  хороша!

Грациозна,прекрасна  в  своей  полноте.

Драгоценную  ношу  несет  бережливо.

Спит  ребенок,младенец  в  ее  животе.

Ей  совсем  не  легко,но  она  так  счастлива!

Что  красивее  можеш  увидеть  на  свете?!

Хоть  весь  мир  обойди,краше  не  увидать!

Осторожно  шагает  по  нашей  планете,

В  ожидании  чуда  та  женщина  МАТЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015


ЩАСЛИВА МИТЬ







Щаслива  мить,забуті  біль  і  муки,

І  всі  страждання  йдуть  у  небуття!

Коли  візьмеш  уперше  в  свої  руки,

Своє  новонароджене  життя!

Найкраща  мить,найважливіша  в  світі!

Заради  неї  варто  біль  стерпіть!

Бо  кращої  ти  не  відчуєш  миті,

З  дитиной  першу  зустріч  пережить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2015


ВОЗДАСТЬСЯ



Воздасться  кожному  за  зло  і  за  добро!

 Все  бумерангом  знову  повернеться.

Бо  з  часом  жодне  діло  неспливло.

За  все  відповідати  доведеться!

У  цьому  світі  всі  ми  тимчасово,

І  всі  підем,хто  перший  хто  пізніше.  

Прийдуть  за  нами  нові  люди  знову,

І  стане  світ  хоч  трішечки  добріше!

Знов  повернеться  доброта,порядність.

Ми  станем  співчувати  розуміти,

І  неробитимемо  ближнім  пакість.

Бо  ж  як  сваритись  краще  в  мирі  жити!

 У  цьому  світі  всі  ми  тільки  гості,

І  всі  підем  хто  перший,хто  пізніше!

Невипускай  з  душі  своєї  злості,  

І  стане  світ  наш  трішечки  добрішим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015


ЖИТТЯ ЛЕТИТЬ





Життя  летить  немов  пташки  крилаті,

Як  річка  на  весні  біжить  стрімка.

 Незчуєшся,як  час  вже  відлітати,

Під  жебоніння  жалісне  струмка.

Усим  свій  вік  відміряно  прожити.

Хто  юним  йде  не  бачивши  життя.

А  дід  старий  зморився  вже  просити,

Спочинку  в  смерті,лету  в  небуття.

Один  як  перст  лишивсь  на  цілім  світі.

Давно  помер  вже  одинак  синок.

А  дід  живе  і  у  веснянім  цвіті,

Він  вже  нечує  щебету  пташок.

Бо  старість  все  і  слух  і  зір  забрала,

Беззубий  рот,тремтіння  рук  і  ніг.

Життя  пройшло  і  лиш  одне  зосталось.

Чекання  смерті  на  старий  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573107
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2015


​СОНЯЧНА ДОРІЖКА (пісня)

 
Сонячна  доріжка,  в  росяній  отаві.

В  небі  пропливають  хмарки  кучеряві.

Велетні  дерева,  килимок  із  квітів,

Сміх  крилатим  птахом  і  щасливі  діти.

 

Школа,  гомін,  радість,  сонце  у  долонях,

Клени  осінь  вбрала,  в  кольори  червоні.

У  танку  останнім,  листя  вже  кружляє,

Сонячного  літа  промінь  догорає.

 

Журавлі  зібрались,  знову  у  дорогу,

Наче  все,  як  завжди,  а  в  душі  тривога.

Бо  не  скрізь  в  нас  мирно,  бо  страждають  діти,

Бо  загиблим  хлопцям,  несемо  ми  квіти.

 

Боже  милосердний!  Миру  дай  Вкраїні.

Доля  усміхнеться  кожній  хай  дитині.

В  сонячних  доріжках,  в  росяній  отаві,

Згинуть  хай  навіки,  вороги  лукаві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015


У нас тихо… все так як завжди…



У  нас  тихо…  все  так  як  завжди…

А  на  сході  пекельна  війна.

Бережете  Ви  нас  від  біди,

Що  російський  прислав  сатана.

Ми  в  затишних  домівках  спимо,

Ви  в  окопах  під  шквальним  вогнем.

Наче  мир…А  в  душі    все
одно,

І  тривога  і  болісний  щем…

 Українці  мої!    Земляки!

Вам  доземно  вклоняємось  ми!

Патріоти  мої!  Вояки.

Не  пускаєте  далі  війни.

Щоб  в  нас  тихо  було…  як  завжди

І  під  мирним  ходили  ми  небом.

Ви  звільняєте  край  від  біди,

Допомога  нам  ваша  так  треба!

Вам  вклоняюся  я  до  землі!

І  молитимусь  хлопці  за  вас.

Повертайтесь  здорові  усі,

З  перемогою  в  радісний  час!

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2015


Життя




Життя  складна  і  незбагненна  штука.

В  нім  все  змішалось  радість  і  печаль.

Прожить  його  то  не  проста  наука.

Щоб  не  було  за  день  прожитий  жаль.

А  людям  всим  властиво  помилятись.

Живем,вчимось  на  власних  помилках.

 Крізь  сльози  намгаємось  сміятись,

Сміливо  у  душі  ховаєм  страх.

Веде  до  щастя  стежечка  терниста.

Немов  панно  складаєм  дні  в  роки.

І  як  коштовне  дороге  намисто,

Нанизуємо  досвід  на  віки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015


Великоднє свято йде по Землі

Розпахтілися  пАски  на  столі,
Великоднє  свято  йде  по  Землі.
Линуть  щирі  молитви  до  небес,
Бо  Христос  між  нами  є  –  Він  воскрес!

Божий  сину,  нам  усім  поможи!
Україну  захисти,  збережи!
Відведи  від  нас  це  лихо  –  біду,
Хай  синочки  більш  не  йдуть  на  війну.

Скільки  сліз  ми  пролили  за  цей  рік,
Наш  Ісусе,  потурбуйся  про  тих
Хто  сьогодні  ризикує  життям,
Щоб  світило  мирне  сонечко  нам.

Розпахтілися  пАски  на  столі,
Великоднє  свято  йде  по  Землі.
Линуть  наші  молитви  до  небес!
Божий  син  між  нами  є  –  Він  воскрес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015


ЦІНУЙТЕ

                                                                     
Цінуйте  кожен  день  і  кожну  мить!
Життя  своє  на  морок  не  марнуйте!
Живіть,  цвітіть,    творіть,  вперед  ідіть!
Та  долю  алкоголем  не  руйнуйте.
Прожити  так,  щоб  сором  вам  не  пік,
А  діти  мали  чим  за  вас  пишатись.
І  справам  добрим  не  ведіть  ви  лік,
Бо  ж  головне  людиною  зостатись.
Стрічайте  ранок  радісно  завжди,
Подякою  за  день  минулий,  вечір.
І  не  бажайте  ближньому  біди,
Тоді  і  вам  тягар  не  здавить  плечі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


Про буденне

                     
Живем,  щось  робимо,  чогось  бажаєм.
В  буденних  справах  пролітають  дні.
І  тільки  згодом,  якось  помічаєм,
Що  стихли  в  серці  нашім  солов’ї.
За  клопотами,  круговертю  років,
Розгублюємо  мрії,  серця  цвіт.
І  вже  душа  чекає  тільки  спокій,
І  часто  нам  не  милий  білий  світ.
А  іноді  так  тяжко,  як  проблеми,
Обсядуть,  що  не  можна  продихнуть,
Свої  реальність  ставить  нам  дилеми,
Тоді  не  знаєм,  як  нам  далі  будь.
Але  ту  стіну  пробиваєм  знову,
Знаходим  вихід  і  вперед  ідем.
Усмішкою  стрічаєм  днину  нову,
Хорошого  попереду  ще  ждем.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015


Я не переймаюсь

     
Швидко  наче  птахи,  роки  пролетіли.
Не  спинити  час  той  і  не  наздогнати.
Юності  світанки  в  зливах  відшуміли.
Мабуть,  за  прожите,  треба  звітувати.
Що  там  за  плечима?  Пройдені  дороги…
Що  нема  багатства,  знаю  не  біда!
У  прожитих  роках  щастя  і  тривоги,
І  душа  у  мене  досі  молода.
Я  живу,  стараюсь    Бога  не  гнівити.
До  людей  з  Любов’ю,  до  людей  з  добром.
Я  не  переймаюсь,  час  бо  не  спинити.
Своїх  рідних  краще,  огорну  теплом.
Знаю,  що  не  марно  ті  роки  прожито,
Хоч  посад  не  маю  і  регалій  я.
Та  найбільше  щастя  –  мої  рідні  діти!
Найдорожчі  люди  –  то  моя  сім’я.
А  ще  вдячна  долі,  гарних  друзів  маю.
Добре  слово  скажуть,  серденьку  тепліш.
Не  вернути  юність  до  порогу  знаю.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        
Та  з  добром    у  світі  жити  веселіш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015


Зозуля

                         
Маленьке  янголятко,  світле  диво!
Народжена  для  мук,  не  для  життя.
Дарунок  Господа  для  мами  хтиво,
Якій  потрібні  гроші,  не  дитя.
Коротка  сповнена  страждання  доля.
І  боротьба  маленької  душі.
Покинута  напризволяще  доня,
Прийде  не  раз  до  мами  у  ночі.
Зозуле,  як  на  світі  будеш  жити?
Чи  серце  із  граніту  у  грудях?
Тобі  твій  гріх  до  скону  буде  снити,
І  чорний  горбик  бачитимеш  в  снах.
То  хто  ти?  Жінка?  Берегиня?  Мати?
Як  же  могла  покинути  дітей?
І  як  могла  ходити,  їсти,  спати,
Дивитись  в  очі,  говорити  до  людей?
А  десь  в  стражданнях  помирала  тяжко
Твоя  кровинка,  донечка  твоя.
Таке  збагнути  до  нестями  важко,
І  зрозуміть  тебе  не  можу  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015


Криниця


Стоїть  криниця  на  краю  села,
Яка  не  раз  від  спраги  рятувала.
Вона  така  вже,  як  і  світ  стара,
Та  людям  сили  до  життя  давала.
В  її    глибинах  гомінкі  струмки,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
Все  жебонять  про  прадіда  старого,
Який  лишив  на  довгії  роки,
Частинку  свого  серця  молодого.
Копач  той  давній  день  і  ніч  трудивсь,
Щоб  заіскрилась  у  відрі  водиця.
Про  нього  спомин  на  віки  лишивсь,
Стара  ота,  як  світ  стара,  криниця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015


Мрії

               
Живуть  в  душі  моїй  бентежній
Дитячі  мрії  чарівні.
Блукають  в  просторі  безмежнім,
Я  часто  бачу  їх  у  сні.
"Ну  і  дивачка!"  -  скажуть  люди...
І  досі  мріями  живе.
Я  ж  не  зважаю  на  осуди,
Й  благаю:  "Хай  це  не  мине".
Не  розучитися  щоб  мріять!  
Всміхатись  сонцю  і  радіть.
Нести  в  душі  Надію,  Віру,
Життя,  як  в  юності  любить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015


Покинута садиба





Покинута  садиба  сумувала.

А  вітер  тоскно  квилив  в  комині.

Все  бур'яном  навкруг  позаростало,

потріскалися  шибки  на  вікні.

Занедбане  подвір'я  всіх  лякало.

Старалися  обходити  його.

З  тих  пір,як  там  господаря  не  стало,

Лиш  кіт  не  кинув  дворища  свого.

Старий,облізлий  тільки  шкіра  й  ребра.

Ну  хто  такого  пустить  до  двора?!

Ну  а  йому  багато  і  не  треба,

Хіба  що  краплю  людського  тепла.

Покинута  садиба  й  кіт  облізлий,

все  дивляться  з  надією  у  даль...

Вже  сутінки  розкидав  вечір  пізній.

І  розіслав  безвихідь  і  печаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571576
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015


Не можу тих я зовсім зрозуміти



Не  можу  тих  я  зовсім  зрозуміти,

Хто  в  Україні  народився  й  ріс.

Невже  не  вільно  вам  було  тут  жити?

Чи    весь  цей  час  на
вас  хтось  справді  тис?

Хіба  російською  вам  розмовляти

Забороняли  тут  всі  ці  роки?

І  як  давно  вдалося  вам  «догнати»

Що  ми  і  не  були  вам  земляки?

Це  ж  що  виходить?  Нас  лише  терпіли?

І  ця  ненависть  в  вас  завжди  була?

Не  раз  ми  за  одним  столом  сиділи,

І  от  тепер  ми  стали  «бандерва».

Все  українське  зараз  вас  дратує?

Не  подавило  нашим  вас  борщем?

Кому  тут  кисло,  потяг  в  нас  курсує,

Вперед  в  Росію,  геть  не  пізно  ще!!!!!!  

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015


Вечірні барви

                               
На  вечірні  барви  я  люблю  дивиться.
Як  на  землю  сутінки  спускаються.
 Там  неначе  фарби  диво  розлилися,
Небеса  вогнями  загораються.

Може  то  веселка  в  небі  заблукала?
Чи  прийшла  із  зорями  зустрітися.
 Та  заговорилась  з  ними  й  задрімала…
Й  почала  усмішкою  світитися.

Може  то  небесний  чародій  художник,
З  кольорами  в  небі  забавляється?
Та  не  закохатись    в  ту  красу  не  можна,
В  небеса,  що  барвами  всміхаються.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015


А я могла б…


А  я  могла  б  тебе  не  знати...
Не  чути  голосу  твого...
І  дні  мої  могли  б  минати,
Зустріла  б  іншого  когось.

Не  стрів  би  очі  ти  ніколи
мої,  що  люблять  так  життя
І  не  почув  моєї  мови...
Та  бачиш  кругла  в  нас  земля...

Десь  серед  інших  стежок  в  світі
Одна  життям  нас  повела.
На  ній  нам  плакати,  радіти
І  мрія  в  нас  на  двох  одна...

Колись  нас  доля  поєднала,
Так  було  треба  небесам...
Нам  діточок  подарувала,
Чого  бажати  більше  нам?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015


В житті не буває чернеток на жаль


В  житті  не  буває  чернеток  на  жаль,
Помилки  на  ньому,  помарки.
То  радість  безмежна,  то  сум  і  печаль,
То  сонце  яскраве,  то  хмарки.

Так  кожен  своє  проживаємо  ми,
І  гулі  собі  набиваєм.  
То  палимо  часом  в  минуле  мости,
То  стежку  до  нього  шукаєм.

В  житті  не  буває  і  чистовиків,
Його  уже  не  перепишеш,
І  змінює  радості  суму  мотив,
То  гамірно  в  ньому,  то  тиша.

Отак  і  гортаємо  книгу  життя,
Минають  листаючись  роки,
Там  щастя  сторіночки,  і  каяття,
Тривога  у  серці  і  спокій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015


Дороги, стежечки, шляхи


Дороги,  стежечки,  шляхи
Вас  пройдено  не  мало!
Каміння,  терни,  реп’яхи,  
Стелились  під  ногами.
Та  вдячна  долі  я  за  те,
Що  вчила  виживати.
Було  не  легко,  та  про  те,
Навчилась  я  багато.
І  все,  що  маю  у  житті,
Не  впало  мені  з  неба.
Та  тим  цініш  здобутки  ті,
Тож  мабуть  так  і  треба…
Бо  тільки  той,  хто  заробив,
Трудом  і  потом  власним.
І  зберегти  те  все  зумів,
Той  зна  –  життя  прекрасне!
Дороги,  стежечки,  шляхи
Вели  мене  по  долі.
Каміння,  терни,  реп’яхи
Кололи  ноги  голі.
Життя  не  пестило  мене,
А  все  частіше  било.
Та  вдячна  долі  я  за  те,
Що  волю  не  зломила!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015


Стою коло хати низенької


Стою  коло  хати  старенької,
А  память  в  минуле  верта.
В  той  час,  як  була  я  маленькою,
Як  бігли  босоніж  літа.

Крислатий  горіх  зустріча  мене,
І  слива  мов  кличе  "Зайди".
Заплуталось  сонечко  променем,
В  залишені  мною  сліди.

Он  там,  на  ослоні  під  хатою,
Бабуся  чекала  завжди.
І  спогад  знов  птахом  крилатим
Запрошує  в  двір  той  зайти.

Стою  коло  хати  низенької,
Шукаю  сліди  у  росі,
Бабусі  моєї  старенької
Туманиться  погляд  в  сльозі.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015


Не модно

               
Не  модно  зараз  ввічливими  бути.
А  доброту  за  слабкість  часто  мають.
Від  молоді  таке  можна  почути,
І  де  слівця  ті  тільки  підбирають.
Буває  дівчина  красуня  юна,
Словесний  бруд  навколо  роздає.
Одягнена  так  стильно,  у  парфумах,
Та  чи  жіночність,  цнота  в  неї  є?
Сьогодні  часто  для  дітей  батьки,
Рвуть  жили  й  пупа,  щоб  усе  ті  мали.
Душа  ж  росте  пустою  навпаки...
Їх  людяними  бути    не  навчали

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015


Где то там на окраине лета

Где  то  там  на  окраине  лета,

Ходит  юность  босая  моя!

Лаской  мамы  и  солнца  согрета,

колыбельной  певца  соловья!

Где  то  там  осень  в  душу  стучится.

Жизни  зрелость  пришла  на  порог.

На  окраине  лета  лучится,

Лиш  одна  из  мильона  дорог!

Я  прошла  этот  путь  как  умела,

То  ликуя,то  плача  навзрыд.

Может  дерзко,а  может  не  смело.

Что  ж  так  сердце  за  прошлым  болит.

Потомуль  часто  ночью  не  спится,

в  краски  осени  тропка  одета!

И  все  чаще  и  чаще  мне  снится,

Юный  лес  на  окраине  лета!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015


ДВА КРИЛА



   

Подаруйте  мені  два  крила,

Я  так  мрію  про  них  вже  давно.

Щоб  я  скрізь  устигати  могла,

Який  колір?  Мені  все  одно!

Щоб  за  думкою  стрімко  увись,

Я  летіла  легеньким  пером.

Щоб  могла,  як  в  дитинстві  колись,

Не  стрічатися  в  світі  із  злом.

Подаруйте  мені  два  крила!

Так  давно  я  вже  мрію  про  них,

Я  б  з  небес  принесла  вам  добра,

Поділивши  його  геть  на  всіх.

Назбирала  б  ясних  промінців,

Сонця  теплого  друзям  усім,

Щоб  крізь  завісу  зимоньки  днів,

Чули  літечка  лагідний  спів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2015


І знов повернеться…

                 
І  знов  повернеться  все  на  круги  своя.
Знов  буде  день  і  знову  ніч  настане.
Шалено  крутиться,  як  і  колись  земля,
І  сонце  нам  світить  не  перестане.
Вітри  знов  будуть,  дощ  і  заметілі.
Жара  і  холод,  щастя  і  печаль.
Безсилля  й  сила  у  душі  і  тілі.
Нестримна  радість,  невимовний  жаль.
Сьогодні  сонячно,  похмуро  завтра.
Тривога,  потім  спокій  у  душі.
Та  головне,  щоби  не  згасла  ватра,
Вогонь  життя,  щоб  не  погас  в  тобі.
І  як  би  тяжко  не  було,  борися!
Не  стій  на  місці,  не  пливи  за  течією.
Спіткнувся,  знов  на  ноги  підведися,
Стань  долі  сам  господарем  своєї!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2015


Моя Долинська!

                                   
Моя  Долинська!  Доленька,  колиска!
Тут  всесвіт  мій  і  трепетна  душа.
Батьківський  дім  і  пісня  материнська,
Дитинство,  що  блукає  в  споришах.
Блакитне  небо,  де  таке  знайдеш?!
А  зорі  уночі?!  Які  ж  тут  зорі!
З  доріг  далеких  знов  сюди  вернеш,
Бо  ж  зачекались  верби  і  тополі,
Які  разом  з  тобою  тут  росли,
Тяглися  ввись  до  сонечка  ясного,
І  свідками  закоханих  були,
І  досі  не  забули  ще  нічого…
А  там  тоненька  стежечка  біжить,
Що  босоніж  малою  я  топтала,
Дитячих  мрій  тут  зупинилась  мить,
Я  звідси  в  світ  дорослий  відлітала.
І  де  б  мене  шляхи  не  повели,
Вертали  знов  до  рідного  порогу.
Я  тут  черпаю  сили  і  снаги,
Я  тут  тамую  болі  і  тривоги.
Моя  Долинська!  Доленька,  колиска!
Тут  всесвіт  мій  і  трепетна  душа.
Батьківський  дім  і  пісня  материнська,
Дитинство,  що  блукає  в  споришах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2015


Пані тиша

                 
Сонце  скотилось  в  перину  із  хмар,
 Небо  бузкове  вбрання  одягнуло.
Повниться  вечір  казкових  примар,
Щось  таємниче  в  імлі  промайнуло.
Скрикнув  з  просоння  наляканий  шпак,
Знову  все  стихло,  лиш  листя  шурхоче,
Місяць  мені  підморгнув  неборак,
Може  сказати  таємне  щось  хоче?
Тихо  на  землю  спустилася  ніч,
 Килимом  неба  тихенько  я  тішусь.
Ось  засміявся  стривожений  сич,
 Знову  замовк.  І  прийшла  пані  тиша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015


Три почуття Надії, Віри, Любові.


Шукала  дівчина  любові  ,  шукала…
Вітри  байдужості  холодні  долала.
До  ран    кривавих    босу  душу  стоптала.
Та  все  ж  Надія  в  її  серці  палала.

Несло  життя  зневіру  їй  і  тривогу,
Здавалось  щастя  не  прийде  до  порогу.
Роки  в  самотності  сумній  все  минали,
Її  вуста  так  поцілунків  жадали.

Вона  на  людях  ще  трималась,  світила.
І  Віру  в  долю  у  щасливу,  носила.
 І  в  той  момент  коли  найменше  чекала,
Любов  її  крилом  своїм  наздогнала.

Самотні  ночі,  залишились  позаду.
Пила  із  келиха  життя  вона  радо.
Сіяли  очі  мов  два  вогники  -  зорі,
Ітиме  шляхом  не  сама  вже  по  долі.

Тому  хто  вірить  посміхається  щастя,
В  житті  все  вийде,  все  задумане  вдасться.
Як  поряд  будуть  три  сестриці  чудові,
Три  почуття  Надії,  Віри,    Любові!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015


В природі все знайдеш

************        
В  природі  все  знайдеш,любов  і  вірність,
Красу  величну  і  тендітну  ніжність.                                                                                                                                                                                    
Стрімкий  потік  і  джерела  буття,                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                
Природа  вічна,  як  саме  життя!
Любові  символ  -  пара  лебедина,
Лебідка  в  лебедя  на  все  життя  єдина,
І  гордий  сокіл  в  чистих  небесах,
Це  символ  волі,  непокірний  птах.
Нарцис  милується  в  живій  росі  краплині,
Волошка  дивиться  у  степ  блакитно-синій,
Тендітний  паросток  до  сонця  пнеться,
І  жайвір  піснею  над  полем  розіллється!              
                                                 
***********
Луги  гаптовані  квітками,
І  річка  –  стрічка  в  далині.
Ви  ніби  в  пам’яті  віршами,
Сьогодні  снилися  мені.
П’янке  від  запахів  повітря,
Над  степом  сокіл  гордий  птах!
Тепло  землі  і  подих  вітру,
І  жайвір  в  синіх  небесах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015


Я живу, як умію


 Я  живу,  як  умію,
 Із  печаллю  і  сміхом.
Про  не  здійснене  мрію,
Сум  зі  мною  і  втіха.
Маю  друзів  багато,
Тих,  хто  заздрить,  теж  маю.
Можу  світ  обійняти,
Я  кохана  й  кохаю.
Маю  сонячну  долю,
Діточок  народила,
Двох  синочків  і  доню,
Будь  Людьми  завжди  вчила.
Я  живу  як  умію,
Жити  чесно  стараюсь.
Чужу  біль  розумію,
І  людей  не  цураюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015


Однокласникам

     
Галасливі  були,  як  горобчики,
Ми  колись  всі  дівчатка  і  хлопчики.
А  сьогодні  ось  -  дяді  і  тьоті,
всі    солідні,  поважні    в  роботі.
Так  давно  стіни  школи  покинули,
В  самостійність  дорослу  поринули.
Нас  вітри  розкидали  по  світу,
Щоб  життєвим  премудрустям  вчити.
В  багатьох  з  нас  дорослі  вже  діти,
Дехто  внукам  устиг  порадіти.
Та  хоч  часу  багато  минуло,
Одне  одного  ми  не  забули.
Світять  зорі  дитинства  нам  крізь  роки,
Залишаємось  ми  однокласники.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015


Мої думки

 
Мої  думки  веселі  і  сумні,
Нестримні  наче  коні  вороні.
Все  рвуться  десь  і  просяться  на  волю.
І  я  давно  уже  скорилась  долі.
Їх  відпускаю,  хай  собі  летять!
Бо  не  спинити  їх,    не  загнуздать.
Рядками  у  мій  зошит  все  лягають
І  серед  ночі  часто  підіймають.
Те,  що  на  серці  в  мене,  на  душі
Народжує  усі  мої  вірші.
Хтось  зрозуміє,  хтось  і  поглузує,
Та  душу  небайдужу  все  ж  почує…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015


Мої діти…

     
Мої  діти,  мої  крила
І  надія,  й  сенс  життя!
Моїх  мрій  живі  вітрила,
В  них  -  продовжуюся  я.
З  всіх  коштовностей  у  світі,
Лиш  вони  у  мене  є.
Вами  дихаю  я  діти,
Б`ється  серденько  моє...
І  у  Бога  я  прохаю,
Ти  багатств  не  посилай.
Щастя  для  дітей  благаю,
І  здоров`я    їм  давай.
 Хай  складеться  все  як  треба,
Хай  не  скривдить  доля  їх,
Милість  посилає  небо,
Бережи  їх,  Боже,  всіх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015


Коли…

 
Коли  образа  так  пече
Що  сльози  градом  ллються.
Я  на  твоє  схилюсь  плече,
І  в  очі  подивлюся.
Коли  проблем  в  душі  вантаж,
Із  ніг  мене  збиває,
То  ти  на  це  будь  ласка,  зваж,
Все  разом  подолаєм.
Коли  від  боротьби  стомлюсь,
Покинуть  мене  сили.
Мов  за  соломинку  схоплюсь,
Підтримай  мене,  милий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015


Поезія

           
Пишу,  пишу  свої  рядки,  читаю...
Їх  відправляю  часто  у  сміття.
Навіщо  все  -  не  раз  себе  питаю?
Навіщо  це  прийшло  в  моє  життя?
За  роком  рік,  все  далі,  далі,  далі...
Сум`яття    струн  душі.  Болить?Авжеш.
 Тепер  усі  і  радості  й  печалі
Ти  по  життю  зі  мною  лиш  несеш.
Ще  в  юності  (минуло  скільки  років!)
В  шалене  слово  закохалась  я.
Подарувала  і  тривогу  й  спокій,
Моїй  душі  на  вік  поезія!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


Диваки

                       
Всерйоз  їх  часто  не  сприймають
 І  мають  їх  за  диваків.
У  мріях  сонячних  витають,
І  в  кожній  квітці  чують  спів.

Вони  беззахисні  бувають,
Бо  так  закохані  в  цей  світ,
Що  біль  крізь  серце  пропускають,  
Несе  їх  слова  зореліт.

Папір  і  ручка  -  вірні  друзі,
Думки  поета  збережуть,
Він  душу  довіряє  Музі,
Чи  сонце  в  ній,  чи  каламуть.

Отак  живуть,  радіють,  плачуть,
Крокують  світом  диваки.
Не  лиш  очима,  серцем  бачуть
Думки  лягають    у  рядки.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015


ЦІНУЙ ЖИТТЯ



10:54


Цінуй  життя  свого  ти  кожну  мить!

Ти  пий  його  вдихай  на  повні  груди.

Цінуй  життя,умій  його  любить!

Люби  життя  бо  ж  іншого  не  буде!

Хоч  іноді  і  гірко  і  болить,

 і  на  шляху  не  ті  зустрілись  люди.

Ти  закохайся  в  сонячну  блакить!

Люби  цей  світ  бо  іншого  не  буде!

Всим  труднощам  в  житті  на  перекір,

Вперед  крокуй  з  піднятой  головою!

 Тобі  під  силу  все,ти  тільки  вір!

Цінуй  того  хто  поряд  із  тобою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015


Прокидайся Росія!!!!!!!!!


Прокидайся  Росія!!!!!  Відкрий  же  нарешті  ти  очі!!!!!
Досить  вірити  бредням  кремлівського  хама  тобі.
Він  народ  мій,  країну  роздерти  і  знищити  хоче!
Гинуть  кращі  сини  за  свій  край  у  тяжкій  боротьбі.
Піднімайся  Росія!  Твої  у  нас  гинуть  теж  діти.
Ради  чого  скажи?  Амбіційного  горе  царя?
По  людських  бо  кістках  йому  звично  давно  вже  ходити.
Гинуть  наші  сини  і  у  цьому  вина  є  твоя!
Ти  ж  роками  мовчиш!  Значить  згодна    із  тим  що  він  робить?
Він  руками  твоїми  воює  весь  час,  подивись…
Скільки  сиріт  і  вдів  тих  що  вбили  у  війнах  тих  ходить?
Маєш  все  ти  зробити  щоб  звір  цей  скажений  спинивсь!!!!
Прокидайся  Росія!!!!!  Ще  трішки  і  пізно  вже  буде!!!!
Захлинешся  ти  скоро  в  сльозах  і    в  гарячій  крові.
Не  пробачать  мовчання  твого  і  байдужості  люди!
І  убитих  синів...  Чуєш  ти?  Не  пробачать  тобі!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015


Душу, як навчити…




Душу,  як  навчити  не
страждати,

Від  неправди  і  болісних  слів.

А  чи  може  поставити  грати,

Щоб  чужий  туди  лізти  не  смів.

Та  на  жаль,  так  частіше  буває,

Більшу  біль  завдають  нам  свої,

Ті  від
кого  найменше  чекаєш,

Напускають  у  серце
жалі.

І  від  того  -  удар  той  міцніший,

Ну,  а  рани,  болючі  в  стократ…

Як  навчити  будь  душу  глухішой

До  близької  людини  образ.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015


ФІЛІЖАНКА КАВИ


Я
гарячої  кави  наллю  філіжанку,

 І  відкину  всі  справи  на  потім  свої.

 Я  сповна  насолоджуюсь    тишею  ранку,

Хоч  на
мить  про  проблеми  забуду  й  жалі.

За  віконцем
ще  темно.  Мій  дім  спочиває.

Лиш  годинник  відлічує  голосно  час.

Він  летить  наче  птах,  він  кудись  поспішає,

Він  біжить  уперед  не  чекаючи  нас.

Так  потрібні  мені  ці  безцінні  хвилини…

Перебрати
думки  в  тиші  і  самоті.

Щоб  наснаги
черпнути  для  нової  днини,

Та  боюся
мене  зрозуміють  не  всі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015


Верба

 
Вітри  її  додолу  гнули,
Мороз  їй  крону  обпікав.
І  перехожі  часто  чули,
Як  час  натомлено  стогнав.
В  густих,  зелених,  буйних  косах,
Сухих  гіллячок  сивина.
Та  у  весняних  ніжних  росах,
Була  прекрасною  вона!
Весна  щороку  одягала,
Вербу  у  листячко  нове.
І  віть  плакуча  оживала,
Радіючи,  що  знов  живе!
Щоразу    більше,  час  жорстокий,
Ставало  в  гіллі  сивини.
Минали  дні,  минали  роки,
Не  зустрічає  більш  весни…
Неначе  горе    почорніла,
Верба  на  вулиці  стоїть.
Що  сталось  і  незрозуміла…
Їй  зелень  в  вітах  досі  снить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015