| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Йому завжди бракувало волі і простору.
Не те, щоб любив все з перцем, просто любив трохи гострого.
Не любив відчуття спраги і голоду,
любив сонце, але надавав перевагу холоду.
Не любив гарячі руки і холодні ноги,
дратувався, коли поруч хтось з поганим настроєм, чи відчуттям тривоги.
На людях завжди веселий, все безтурботно і просто.
А! Ще не любив дівчат низького зросту.
Хоча іноді, попри всі умовності і перепони.
Низькі чи високі — не суть, “обривали” усі телефони.
Чи був відвертим? Часто збирав в кулак всю волю.
Не нарікав на людей, на світ, на долю.
Міг розповісти щось, але то так, між іншим,
наче боявся одразу здатися гіршим.
Такий увесь мужній, сильний, дуже красивий,
ніби на заздрість усім, непристойно щасливий.
І по житті наче вітер, завжди на зустрічній смузі,
Неформальний лідер, в пріоритеті діти, частіше - друзі.
Якщо у авто, то так стрімко кудись, без зупину.
Дуже зрідка коли, на якісь дрібниці, мав вільну хвилину.
Чому так? Бо не обмежити жодним простором,
того, хто наче й не любить перцю, а потребує гострого.
© Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Тобі б розібрати його на частини, на фрази,
Коли б то набути насправді потрібного вмісту,
І знати чого б він хотів не колись, а відразу,
Тоді б суперечки не мали ні сенсу, ні змісту.
Тобі б зрозуміти умовні підтексти теорій,
Коли ні питань, ані підсумків, навіть логіки…
Ви для майбутнього? Чи, може, так, для історії?..
І най йде до біса твій древній конспект з педагогіки?…
І от — твоя стримана лексика, мить філософії,
В нього — тверда позиція — ехом по місту…
Де кожен з вас щось, для когось таки уособлює,
А загалом — все банально, без сенсу, й без змісту…
© Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Дощ плаче надмірно від ранку в спітнілу шибку,
Нестримні краплини зливаються щільно в плеса,
Від холоду навіть волосся по тілі дибки...
Для когось спокій, для когось суцільні стреси…
І пробирається морок в дрібні шпарини,
Та відчайдушно ховається... за комірці...
Знаєш, що так рятує в такі хвилини?
Моя холодна рука, в гарячій твоїй руці…
© Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020
Боляче завжди лише спочатку, а потім, знаєш,
Якось цей біль розповзається смутком безмовним…
Наче, уже і не думаєш, не відчуваєш,
Як твоє тіло з гарячого стає безкровним.
Є розуміння - ти вже нікому нічого не винна,
Ніби... ти йдеш по льоду, а тобі вже й не слизько.
Ти вже давно ні для кого не половина.
Лиш трохи прикро, коли небайдужа колись людина...
Падає низько…
(с) Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2019
Ти переймаєшся: «Як воно? Що скажуть люди?»
Вчора тебе ще дружньо хтось штурхав в плече…
Та не дивуйся, що завтра по іншому буде.
І не лякайся, що там… коло серця пече…
Часом питаєш: «А що, і кому я винен?»
Інші за тебе вирішують, як тобі краще.
Іноді шепіт твій ехом від розпачу лине.
Іноді криком… Іноді… Буває важче…
Ну, що за сльози? Не варто. Хіба для себе?
Воно ж живе… Воно зажди рветься на волю…
Але не всім твою душу бачити треба,
Хтось порадіє навіть твоєму болю…
Примарний світ із примарних людей, ілюзій,
А ти не належиш до тих, в кого стадні інстинкти.
Краще нехай - це ризик на зустрічній смузі,
Краще нехай - це життя непрості лабіринти…
© Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018
“В твоїм небі знову буде світанок...”
Це наснилося? Дивно так, уві сні…
Босі ноги йшли до закритих фіранок,
Знову буде світанок?… А небо ж темне...
То, мабуть, ні…
“Ти налаштуєшся знов на потрібну хвилю...”
Кажеш, нескладно? Кажеш, у цьому все?
А поряд хтось лютує від свого безсилля,
Та тебе інша хвиля тепер несе.
То, мабуть, все…
“Ти ще літатимеш, в тебе для того є крила...”
Трішки наважитись… От вони і несуть...
Твоя душа, ось що справжня є твоя сила.
Скоро світанок. Ще небо темне. Та вже не суть.
10. 06. 2018
© Вікторія ІВАНИЦЬКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2018
Вечоріло…
В парку на лавці плакала жінка.
Як їй боліло…
Вище у барі – музика дзвінко.
Знов просто неба…
Поряд, збігають униз, чиїсь ніжки.
«Треба…»… «Не треба…»
Музика в барі: «Давай, братішка».
Хлипнули хмари...
І на щоках уже темні алеї…
Наче примара...
Байдуже кожен біг біля неї..
Не ворухнулась…
Місто пригоди свої відшуміло.
Жінка всміхнулась…
Ще не забулось... Та вже не боліло…
© Вікторія ІВАНИЦЬКА
1.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2018
Лиш подумки знову у смутку осінніх мелодій,
До тебе так ніжно і гаряче я пригорнусь…
Твій дотик на тілі залишився, знаєш, відтоді,
Коли ти уперше несміло його доторкнувсь…
Так можна кохати, повір, все життя кохати…
Зійшлись із рахунку проведені ночі і дні,
Бо варто лиш очі хороші твої згадати,
Й твій дотик, котрий вже назавжди живе в мені…
© Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016
Ммм… Як це смачно: «Ти для мене, як кава»…
Така приємна, ніжна, солодка, ласкава,
І коли навіть маленький ковток проковтнути,
Вже не забути…
Коли ж з горнятка її, бодай, не надпити,
Можна, мабуть… Можна якось трішки прожити,
Але хіба її станеш менше любити?…
Саме такої…
І терпкувато-гіркої,
І коли з цукром, і без -
Це ж її не псує,
Бо головне, що вона в тебе… десь,
Просто є…
Бо й без вершків, чи без пінки, чи без молока,
Іноді, так…
Може бути навіть й така…
Але ж цього ми так вперто не помічаєм,
Й не замінити її так банально… чаєм…
… Як це безцінно, бути для когось, як кава,
Така приємна, ніжна, солодка, ласкава…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Оглянешся… І вже мене нема…
А доки це насправді ти збагнеш,
Я не скажу, що буду не сама,
Та вже не повернеш… Не повернеш…
І тільки очі, сповнені жалю,
Зрадливо ще подивляться колись,
А в них печаль, й несказане… люблю…
Бо, не зійшовшись, долі розійшлись…
© Вікторія Іваницька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2016
Примарне щастя… Там, за чужими дверима,
Місця не буде ніколи для нас обох.
Доля жартує з такими, як ми… З такими…
Яких, як недивно, але прощає Бог…
Де у когорті любові, й теплих пробачень
Міра своя є довіри… віри й тепла,
Де ніщо інше не набувало значень,
Окрім того, що беріг, берегли, берегла…
Там, в наших споминах, пізніх, в спогадах ранніх,
Мрії, бажання - справжні, де зміст, і суть…
… Й примарне щастя… В світлі подій останніх…
Бо за чужими дверима… обох не ждуть…
© Вікторія ІВАНИЦЬКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Коли мороз вже корчився щосили
І раз за разом десь хрумтів самотньо…
Я, може, й подумки давно просила,
Але ти сам вернувсь....
Безповоротно?...
І знов зустріла. З виду незворушно,
А у душі було ж чому радіти…
Ти заблукав…Ти повернувсь… Тут душно…
Та все дарма, коли кохаєш… вітер…
© Вікторія ІВАНИЦЬКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2015
В думках з тобою більше не засну,
В думках з тобою не прокинусь знову…
В свідомості стривоженого сну -
Чужа розмова…
Де в колотнечі бруду та інтриг,
Вже й не дивує, що комусь не йметься,
А раптом хтось "сховатися" не встиг…
То просто в серце…
Вже по живому ріжуть, без ножа,
Рвуть на шматки, летять дрібні уламки,
І сипляться у дивних віражах
Пісочні замки…
Прости… Вже більше, мабуть, не живу,
Зламався світ притворства та ілюзій,
І десь між сном, і тим, що наяву –
Усі загрузли…
А що тепер? Лиш спогади і час…
Хоча мені такі вони навіщо?
Коли щораз в них буде менше нас…
І відчай…
© Вікторія ІВАНИЦЬКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Я знаю…
Десь з часом минеться усе наболіле,
Усе відійде, все розвіється світом кудись,
І смуток, й печаль і усе, що забути хотіла,
Я знаю…
Колись…
Я знаю…
Допоки в долонях ще сліз є краплина,
Яку не шукаєш в душі десь глибоко на дні…
Я ж просто людина, слабка і безсила людина…
Не знаю…
Лише…
Чи потрібно це ще мені?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Поспішаєш? ...
Не йди так швидко…
Так багато ще мусим сказати…
Як же нам цю тоненьку нитку
Стало важко в клубок змотати…
Розпустилась сама поволі,
Білосніжна була і чиста,
А як стрілися раптом дві долі,
То й заплуталась ненавмисне...
З часом стала така тендітна,
Що й не візьмеш уже руками,
Зовсім іноді не помітна,
Що аж дивно, чи є між нами?
І чи стане колись мереживом?
…Поспішаєш?...
А я… не обмежена…
Вікторія Іваницька 14.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2015
Може, тепер? Може, навіть цієї осені,
Більш не ховаючи тіло під теплим плащем,
Вперше ногами й без того холодними, босими,
Йтиму, змиватиму біль вже тверезим дощем…
А як шкода… Ми були… Та не стали реальними,
Постаті дві і одна лише тінь на стіні,
Знаю, що зустрічі іноді є фатальними,
Вірю в це я, та чи віриш ще ти мені?...
Де вони ліки? Приречено хтось їх шукає…
Коли насправді вже глибоко так ятрить…
...То мене Бог так тобою за щось карає…
Але й тебе Він за мене вже не простить…
Вікторія ІВАНИЦЬКА
16.10.2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015
Не говори…
Ми давно не мовчали удвох…
Тільки слова, що в моїх прочитав ти очах -
Ти повтори…
Повтори… повтори… для обох,
Чи відчуваєш ще те, що у тих словах?
Не говори…
Що тепер у думках твоїх?
Може, вже пізно, а може, іще не час…
Мовчки…
Якщо ми колись промовчали їх,
Годі й тепер, коли каже вже хтось за нас…
Вікторія Іваницька
3.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015
В своїй любові чиста і свята,
Для когось грішна… Чи простиш їй, Боже?...
Що рай небесний жінці не мета,
Якій земне життя на рай не схоже…
Що їй не втішитись теплом чужим,
Коли пригорнуть, як самотню пташку,
Що навіть біль у розпачі німім,
І у молитвах передати важко…
Що її вкотре буде через край…
Святої й грішної… нема по вінця…
Ти просто сили, ти хоч сили дай,
Бо чи простиш ти, Боже, жінку в жінці?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
Розчарування…
Та вже не тримаю образу…
Чи були разом?...
… Мабуть, і жодного разу…
Й те поєднання нестримне
спраглого тіла…
… Мабуть, хотіли...
Тільки чому знову біль…
проникає у груди?
… І не забуде???
Розчарування…
Образа…
Усе відбулося?...
… Мабуть, здалося…
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
Те кохання моє приречене
Не моє тепер… Не моє…
Обезсилене геть, і зречене,
Вкотре серденько віддає…
Чи ж відчути тобі по-справжньому
В чому болі моєї суть?...
Може… Ти візьмеш? Інші зраджені,
Теж із радістю віддадуть…
Не моє тепер… Дочекалася…
Знов прощалася… Як німа…
Тільки як оце? Як це сталося?
Що й віддати кому нема?...
(2014р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
То ніжний погляд торкнеться очей несміло,
То, раптом, знов все банально незрозуміло…
Й лиш поміж сотень із натовпу звичного люду,
Потім я знов «випадково» шукати буду…
Той ніжний погляд, торкнувшись очей несміло,
Вже з розумінням… банального незрозуміло…
(серпень, 2014)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Доля…
Ми раптом... шляхами йдемо невідомими,
Хоч донедавна і подихи були спільними…
Так із закоханих двоє стають знайомими…
…Але не вільними…
Відчай…
Не вдасться бути обом почутими,
Мабуть, із болем на двох вже ніщо не зрівняється,
Так із закоханих двоє стають забутими…
… Біль повертається…
Спогади…
В пам’яті все до хвилини кожної,
З часом ті спомини стануть для двох отрутою…
Так із закоханих двоє стають…
… А можна я…
Тільки для тебе ніколи не стану забутою?...
(9.08.2013)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2015
Чи пам’ятаєш, як починалося наше літо?
Липовим цвітом... Медовим липовим цвітом…
Лягали роси на трави вечірні шовкові,
І хвилювалися синьо поля волошкові…
І кожен з нас тоді потай про вранішнє небо...
Думав… Не треба…
Тільки тепер я, без тебе, вже вкотре літо,
Все обминаю ті липи з медовим цвітом…
(липень 2014)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Коли все є, та раптом… і немає,
Коли сама з собою вже безсила,
Коли надія назавжди зникає,
Коли знов руки… А я ж мала крила…
Коли б душі заплакати нестримно,
Коли й сльозинки вже зронить несила,
Коли була, як бути не повинна,
Коли… А я ж нічого не просила…
Коли, тепер… нічого не забути…
… Як мені бути?...
5.02.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2015
Плакало небо…
Приречено плакало небо…
Плакало так…
Наче просто… заради тебе…
А із дощем,
твої сльози змивало з обличчя…
Плакало ще…
Бо мужчині це, наче… не личить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
За все попросити у Тебе я хочу пробачення…
За наші розмови, за ті неймовірні побачення…
За те…
Що без права на те…
Я дозволила мріяти...
І жодного разу думок тих не сміла розвіяти.
За те, що з Тобою й без Тебе... в Тобі сенс я бачила…
За те, що Себе я… за Тебе в Собі не пробачила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2015
У кожного в душі своя печаль,
Яка не раз непрохано озветься,
Й у кожного, на щастя… чи на жаль,
По-різному в житті усе минеться…
І тільки біль, яка була на двох
Розділена на рівні половинки,
Щоразу виникатиме в обох…
Маскуючись зрадливо у сльозинки…
16.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
Відриваєш повільно з основи,
Чергову, ледь прив’ялу пелюстку,
Відриваєш пелюстку знову,
І пелюсток вже зовсім не густо…
І підхопленим вітром нізвідки,
Їм летіти кудись нестримно…
А стебло без пелюсток - не квітка…
А стебло без пелюсток – дивне…
І розчавлене на узбіччі,
Де пройшло вже людей чимало,
Привідкривши востаннє вічі,
Непотрібно-забутим стало...
21.02.2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015