| Сторінки (1/30): | « | 1 | » |
коли ніч розлила темну рідину,
ювелірно розклала зірки і місяць,
і знову думки твій розум місять,
ти й цієї ночі лишився без сну...
набридливо тебе вони затягують,
у світ шо у голові розмальований,
і спогади всі тепер оживають,
ти знову без сну, якийсь стурбований,
не можеш заснути, заставити не можеш,
затихнути це море думок і тупої маячні,
шо починає штормити повторно щоночі,
ти знову без сну, знову на темному дні...,
здається цілу вічність тягнеться ніч,
і ти вирівнюєш поглядом стелю,
тай обертався тисячу раз на всібіч,
ти знову забрив в цю безсонну пустелю...
за ніч продумав купу дурного контенту,
шо твоїм розумом нав'язаний вперто,
ти хотів випити трохи міцного абсенту,
бо набридло без сну, зізнайся відверто...
як заснув, напиваєшя сном ти жадно,
і радості межі нема, не придумав,
заснути для тебе це більше ніж складно,
та над тим шо потрібно, так і не подумав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015
шаленій від сонця, що тепло нам дарує,
та місяця, що доповнює ансамбль зірок,
від вітру, що свіжістю весняною чарує,
і від мрії, до якої лишився останній крок,
шаленій від любові, що зігріває серце твоє,
що барвами розмальовує чорно-білі дні,
і кожен день кохання, які тобі Бог дає,
шаленій, поки все на яву, а не в цвітному сні...
шаленій від подорожей, від різних країн,
не шукай відмовок, шо пахнуть самообманом,
бо потім старість завіє з життєвих руїн,
твої літа пролетять, і окутає не молодим туманом,
шаленій від краси, що оточує тебе навколо,
від неба, що манить голубим покривалом,
не забуть про друзів, не надійся жити соло,
не відвертайся і не живи чужим ідеалом,
шаленій від життя, поки ти молодий,
від усього подарованого тобі з неба
напивайся ним і шаленій поки ти живий,
бо потім часу не буде, та вже буде й нетреба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2015
слова усі сказані, вірші написані,
ніч прилетіла у мою світлу душу,
всі букви давно, як зорі розсипані,
зібрати їх ніяк вже себе я не змушу,
пишу як вмію, не маючи таланту,
ці знаки розділові, якісь ямби, хореї,
я не стану у ряд, де письменники-атланти,
нема в мене бажання і такої ідеї,
я просто виливаю словами душу,
бо крутяться слова ці у голові,
я відчуваю що написати це мушу
бо нема як позбутися тої дурні...
я пишу як вмію, не маючи таланту,
то якась невідома мені хвороба,
це що написання шкільного диктанту,
тіки диктує не вчитель, а злоба,
а іноді диктує нестримна любов,
іноду сама її величність душа,
деколи, без перебільшення, кров,
що ллється на Сході не спіша...
отже пишу з помилками вірші,
з душею навпіл і знаків немає,
це просто хоббі, не більше,
та скоро лінь це хоббі здолає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
ти вичерпуєш мене своїм поглядом,
не лишаєш мені ти ні одного шансу,
та залишиться все це лиш спогадом,
покину сцену, так і не зігравши романсу,
ти доводиш мене своїм дотиком,
до тремтіння й щемить щось у серці,
ти вбиваєш мене своїм поглядом,
ти восьмий колір у моїй веселці,
і побичивши зразу тікав би,
та завмираю й милуюсь тобою,
я безвісті вже давно пропав би,
та забираєш і ведеш за собою,
я нераз вже хотів все забути,
переключитися на щось інше,
та як беру олівець я у руки,
стає мені знову гірше і гірше,
самовільно слова вилітають,
про твої безмежні очі,
про губи, що вогнем палають,
я дивився б наних щодня і щоночі,
про твою щиру і світлу усмішку,
що заманює підступно у клітку,
і відчуття всі знову вперемішку,
я сподіваюсь зустрінемось влітку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015
хіба коли не спиш, не думаєш ти про майбутнє?
не думаєш яке життя твоє жалюгідне й паскудне,
чи ти не маєш мрії, чи просто бажання відсутнє?
та ні, тобі просто лінь, а це звичка, це поняття осудне,
коли не спиш, ти думаєш про ті проблеми,
якими ти отучуєш постійно себе,
а доля робить із цього всього меми,
та зовсім не смішать вони тебе....
не спиш, а в голові хаос безтолкових думок,
який буйно ураганить і підбурює бажання,
ти розумієш, твій розум окутує жахливий смок,
що нав'язаний тобі з дитинства, із самого рання...
не спиш, й думки не йдуть, ідеями палає розум,
це світ що перед сном прокидається,
він на ранок нікуди не дівається,
він просто ховається,
бо часу нема... ти вдень бігаєш, не звертаєш уваги,
не надаєш цьому всьому поваги,
а треба б, треба слухати розум,
треба більше діяти, ризикувати, більше відваги...
і ти досягнеш мети, буде тобі щастя,
а ти пускаєш все хай тече собі, як вже вдасться...
© s.dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
ти відчуваєш себе супер-вільни птахом,
ввжаєш шо літаєш не маючи кайданок,
а зараз я обріжу твою уяву одним махом,
ти прокидаєшся в неволі кожен ранок,
ти обмежений рамками свого бюджету,
женешся весь час за дурними грошима,
щоб посунути стіни фінансового намету,
кожна хвилина то гроші... і кожна година,
ти обмежений нитками всесвітньої павутини,
що краде в тебе ті цінні й незворотні години,
ти просиджуєш в інтернеті всі вільні хвилини...
та не доходить як не пояснюй це клітка людини,
ти обмежений тупими законами своєї країни,
країна - для людей, затягує зашморг на шиї,
чиновник грають усіма кодексами України,
перемішуючи простих людей у помиї...
ти думаєш ти можеш шось змінити? можеш...
лиш позбудься найгіршого обмеження тіні,
тобі потрібно почати щось робити, як хочеш,
лиш треба спочатку позбутися впертої ліні....
© s.dubanych vk.com/protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
куди летиш, скажи я полечу з тобою,
бо тут мене в кайдани закувати хочуть,
я прагну, я горю, хочу здобути волю,
та лелеки у відповідь лише клекочуть...
заберіть мене у світ, де ворогів нема,
де непотрібно рахувать в неволі літ,
там де завжди теплом цвіте весна,
там де відсутній жорстокий гніт,
і встелена земля квітками,
там де правди міцний граніт,
не розсипається ночами й днями,
там де вільно люди говорять не шепочуть,
де від лобові падають без тями,
та лелеки в відповідь лише клекочуть...
й летять, заманюючи голосами...
і проведу їх поглядом у даль,
та опустивши голову повернуся до саду,
під яблуню собі я сяду....
і впаде на очі сну вуаль,
там де лечу понад горами...
де з висоти я споглядаю на людей,
і переповнююся почуттями,
і безліч відкритих дверей,
лиш треба не опускати руки,
й невідвертатися від рідних тих очей....
© s.dubanych vk.com/protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015
ні... ніщо уже не буде як раніше...
наївність поховали з першим патріотом ще торік,
тепер вже дій, не слів, потрібно більше,
нам вже набрид ансамбль політиків-калік...
вже не буде ганебних крадіїв бюджету,
я знаю, прийде той гідний, вірний патріот,
і не повторимо ніколи ми того сюжету...
я думаю ми проскочили вже найгірший поворот...
і чесно кажучи, тепер я знаю хто то українці,
це вільний, щирий, добрий і безстрашний народ...
це люди, що змінилися в цій бійці,
і хай образить їх ще хоч один проклятий ідіот...
звичайно... є негідники, ще не профільтрували,
та час покаже хто є хто,
котрі добродії, що захищали, чи виродки, що продавали,
від Божого гніву, не сховається ніхто...
хай на престол знов сяде вже Феміда,
що заблукала, і в Україну не іде,
щоб розвалилась ця ворожа піраміда...
яка щодень лиш горе нам несе...
і лишиться в історі ця перегорнута сторінка,
що так повчально нам дала урок,
заграє знову на бандурі українка...
і більш не буде у віршах печальних строк...
© s.dubanych #proUA #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2015
теоретично вільні, та на практиці раби,
ми вічні в'язні часу та непростої долі,
хочеш ти не хочеш, що роби не роби,
а нам ніколи так і не здобути бажаної волі,
ти може говорити досхочу і більше,
тішити себе думками про вільний політ,
а насправді обмежень все більше і більше,
такий крихкий і дивно нестійкий моноліт,
монолітні стіни вільної людини, то брехня...
стіни які ми видумали собі для оправдання,
теоритичне це працює, а в душі...
нас мучать, нескінченні і болючі страждання,
ми раби грошей чи інтернету, ще якоїсь дурні,
самі себе загнали в клітку і повісили замки-закони,
тепер самі ж порушуємо ці межі і кордони,
і нарушаємо власні умови і непотрібні заборони,
теоретично вільні, та поки луна серцебиття,
теоретично є та воля чи нема, та пофік...
головне прожити правильно життя...
#протаке
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
там за вікном люди крутять, кожен свої педалі,
та тихо шепчуть про мрії, самі собі попід ніс,
тікають швидко і страшно від проблем чимподалі,
і залізають все глибше у страхів своїх густий ліс,
ті люди дивні усюди, ті люди наче верблюди,
тагають тяжко чи легко на свому горбі свій хрест,
курсують лиш по-життю, як кораблі без причала,
вони бажанням палали, серце чиєсь підкоряли,
та свої долі ламали, бо серце то Еверест,
щоб його підкорити треба дуже хотіти, та бажання замало,
треба сили прикласти, напевно це їх зламало,
ці дивні люди-верблюди, і кожен крутить педалі,
на велику мрії, летять у далекії далі,
там де їх люблять чекають, де двері всі відкривають,
а не стоять на порозі, від стуку падають у знемозі,
без любові так важко, так одиноко і страшно,
про любов волають, її не чекають,
її потрібно шукати, а не під дверима чекати...
© s.dubanych #про100слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
торкнися до неба, що палає синєвою,
повір у казку, що малють місяць і зорі,
омийся чистою, дощовою водою,
відчій ту краплину душі в цьому морі,
ти знаєш як добре мріяти і вірити в диво,
невинно, по-дитячому дивитись на світ,
не треба ставитись до життя так примхливо,
повір у неможливе, продовжуй свій політ,
лети собі сміло по-дорозі із вітром,
на крилах із щирості, доброти, довіри,
поділися душевним, сонячним світлом,
і запалися чистим полум'ям віри...
живи без прикладів, позбався шаблонів,
вчись на помилках своїх, не батьків чи інших,
слідуй послушно лиш нормам власних законів,
і ніколи не діли людей на кращих і гірших,
просто слухай поради свого серця, не збреше,
бо будь-хто злукавить, навіть рідні і близькі,
прислухайся до них, вони хочуть добра тобі,
та лети своїми висотами, хоч які бува низькі...
© s.dubanych
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
сім годин щоб торкнутися неба,
маску відчаю з лиця свого стерти,
щоб повірити відкритися треба,
щоб дізнатись за чим плачуть верби,
сім годин щоб шепіт неба почути,
і про майбутнє від Бога дізнатись,
смак життя свого справжній відчути,
треба жити по-справжньому старатись,
сім годин щоб здійснити свою мрію,
щоб повірити наївно у дитячу казку,
і відновити стару добру надію,
та... ти знову знайдеш відмазку,
сім годин щоб зрозуміти послання,
і по зірках віднайти вірний шлях,
щоб зробити це, збільши старання,
наведи порядок у своїх думках...
© s.dubanych
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2015
@продали...
вже рік на голові тернистий вінок
сльози, на щоці, з кров'ю вперемішку,
а колись він був не з тирня, а з квіток,
і сум на обличчі змінив щиру усмі́шку...
їй життєво необхідний волі ковток,
бо вона не житиме у кайданах, згине...
їй потрібен у вілний світ квиток,
бо у неволі вона швидко до Бога полине,
вона юна, її плечі не витримують тиску,
її очі тускніють, а душа так ясно палає,
хоч і бракує в очах її того щирого блиску,
та пісня в серці ні на мить не стихає...
вона вірить, що сини й дочки врятують,
вона любов їм свою дарувала і вчила,
вони крик про допомогу її тихий чують,
вони просто не знають яка у них сила...
вони стараються з усіх сил, дістають шаблі́,
та давно вже Іуди продали нашу єдину,
продали Батьківщину за прокляті рублі,
продали... нашу Україну...
© s.dubanych #protake #нашаУкраїна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2015
тут повітря чистіше, ніж на вершині Альп,
вдихаєш мов напиваєшся божественного нектару,
тут поля непроглядні розкидаються в даль,
тут не зустрінеш ти рабськую, нечистую хмару,
тут люди що славляться добротою безмежною,
щирістю чистішою за найдорожчий діамант,
гостинністю приємною, некорисливою, належною,
співочістю, що позаздрить будь-який музикант,
тут чорноземи що славні родючістю щедрою,
пшениця колоситься золотистим покровом,
люди відомі трудолюбивістю і завзятістю впертою,
лиш політики погані, що не дорожать своїм словом,
тут козацька земля, горить у ворога під ногами,
тут пісня не стиха милозвучна, солов'їна,
тут небо мирне і вільне над головами,
ім'я землі цій Україна!..
© s.dubanych #protake #ріднаУкраїна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2015
@щось_таке… [6]
поламані крила...
зціплені зуби...
крокуєш уперто до мрії, мила,
ідеш ти піднявши гострі тризуби,
нестримна козацька живе в тобі сила,
поламані крила...
поламані долі...
цілуєш синів у холодні ти губи,
співають дзвони голосом волі,
моральні норми перетворились в згуби,
поламані крила...
поламані мрії...
ти очі нам заново на світ відкрила,
спонукаєш нас до невпинної дії,
ти нас силою нескорення омила...
поламані крила...
поламані життя...
ми зможемо, ми відновимо твої вітрила,
ти даруєш надію на краще майбуття...
Україно, ти нас любов'ю навік оповила...
© s.dubanych #protake #щосьтаке_series
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
@щось_таке... [5]
лети людино...
ти вільна...
людино, не має рамок і кордонів,
твоя воля безмежна і сильна,
не створюй штучних законів,
лети, лети...
лети на крилах дивовижної мрії,
нездавайся на шляху до цілі,
просто лети, ти вмієш, я знаю
дурні всі емоційні заметілі,
хай не зупинять тебе біля краю...
лети людино...
зроби ще крок...
злети у небо чите, синє,
над хмарами, до сонця, затям цей урок,
запам'ятай комбінацію, бо час так невпинно лине...
візьми на замітку ці слова поміж строк...
лети...
буть трішки боживільна,
бо твоя загибель повільна,
у неволі уявних кліток...
зроби цей крок...
ти вільна!.. затям цей урок!
лети і я летітиму,
просто і безупинно летітиму,
і буде воля, весна, життя, надія...
чиста невинна мрія...
що приведе до жаданої ейфорії...
хай здійснаяться наші всі мрії!..
© s.dubanych #protake #щосьтаке_series[b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2015
запали вогонь...
запали в мені іскру надії,
хай зникне холод долонь,
і зникну нездійснені мрії,
запали любов...
хай живе в тобі сяйвом ночі,
щоб кипіла в жилах кров,
щоб світились задоволені очі,
запали серце...
хай палає ватрою волі,
щоб переповнилось щастям озерце,
і не зупинилось тромбами долі,
запали душу...
хай горить добротою людською,
я просити, благати вас мушу,
не згоріть від зажигалки рабської...
запали і гори...
вічно, невпинно, яскраво,
не дивись ні на кого, твори,
проживи це життя цікаво...
© s.dubanych #protake #щось
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
намалюй мені сон, що бачиш щоночі,
чи небо чистіше за воду Лінапакан,
намалюй глибокі, сині очі,
чи думок потаємних океан...
намалюй мені теплу весну,
чи портрет, що дивиться на зорі,
намалюй мені мрію щасливу й ясну,
чи ніч, що розкинула сіті непрозорі,
намалюй мені пісню найкращу в житті,
чи просто, тиху, мелодію хорошу,
намалюй мені світ що пливе в доброті,
чи погоду світлу, весняну, погожу,
намлюй мені все що завгодно, прошу,
я знаю, я можу тобі точно довірити,
зітри війну і намалюй нам мирну ношу,
змусь весь Світ нам повірити...
© s.dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2015
#недописаний #недовірш...
будь вільним завжди й усюди,
літай, мов птах без обмежень,
немає кордонів ніяких, а люди,
не помічають усіх застережень,
навіщо ми малюємо кордони?
навіщо створювати собі бар'єри?
непотрібні нікому дивні закони,
які закривать нас у вольєри,
навіщо бути залежним від чогось?
навіщо держатись чужих правил?
непотрібні нікому приклади когось,
не треба щоб нами хтось правив...
© s.dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2015
#Таке
І мільярд зірок вже виступили проти,
І тисячі планет вже проти нас пішли,
Та все ж любов зіграє печальні ноти,
І вже це просто не моживо побороти,
І любов на дно іде, і всі наступні повороти,
І навіть ти коли стоїш навпроти,
І все...
Уже утрачно кохання, бо здались ми,
І відгуки несчасного зітхання,
Так просто не відпустити, ні,
Я просто тону, слів немає,
Любов уже не зігріває, останній подих,
Все... Кінець, і серце моє вже згорає,
Так і загинув...
Бо хтось комусь любов'ю не відповідає...
І серця вже шматочки не зібрать,
Бо розучились щирості і правди,
І людину вже людиною ніколи не назвать...
© s.dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2015
ця дивна птаха знов не прилетіла,
це море крові скоро стане океаном,
знов плаче стара мати посивіла,
чи побачить сина, чи не забраний туманом,
ллються ріками сльози материнські,
птах миру вже давно десь заблудився,
вбивають дітей вірних, вороги чужинські,
не стихаю бої мов диявол пробудився,
і кожна хвилина то цінність безмежна,
жага до життя не стиха ні на мить,
адже наша квітуча Україна незалежна,
вільною буде, за неї серце щемить,
ця дивна птаха і сьогодні не з'явилась,
молоко у повітрі забере знову вірних дітей,
та птаха надія наша безмежна... заблудилась,
птаха миру потрібна... така жадана для людей...
© s.dubanych #protake #dubanych
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015
портрет написаний словами,
ллється з душі на зовні віршем,
про ту, що керує душі моєї вітрами,
за неї, я впав би на землю дощем,
портрет написаний словами,
написаний, несвідомо, серцем,
незбагненно відкинутий думками,
і стертий розмумом впертим,
портрет написаний словами,
викарбований щирим натхненням,
подарований святими небесами,
що стоїть на небокрузі знаменням,
портрет написаний словами,
дивний, і погляд не на мене,
написаний самотніми ночами,
нестримне бажання, огненне,
портрет написаний словами,
портрет тієї, що любить дощі,
що залишиться всього словами,
що залишить лиш слід у душі...
© s.dubanych #protake #dubanych
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
Допита кава, докурена остання сигарета,
Останній вже написаний куплет вірша,
Ти не у моїй системі сонячній планета,
І на мої невидимі ти полюси не поспіша,
А так хотілося б тебе вже обійняти,
За руку взяти, і кудись таємно втекти,
Під зоряним небом просто прогулятись,
І вигаданий ключ до щастя знайти,
Так хочеться до тебе ніжно доторкнутись,
І посидіти просто на одинці в тишині,
Лиш помовчати і тихо із щастям зіткнутись,
І подивитися закохано в щирі очі твої,
Так просто посидіти й насолодитись,
Один одним повністю й сповна,
Один в одному навік розчинитись,
І забути всі сказані слова...
© #dubanych vk.com/protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2015
#більше/менше
так мало лишилось у світі любові,
все більше фальшивих мелодій звучить,
все менше правди у нашому слові,
все більше кожен про любов мовчить,
так мало лишилось у світі совісті,
все більше використовуєм близьких,
все більше чекаємо, якоїсь, користі,
все більше поступків в нас низьких,
так мало лишилось у світі щирості,
ми важко говоримо правду гірку,
все більше грязної брехні і прикрості,
все менше шансів переплисти ріку,
так мало лишилось у світі... доброти,
ми скупі і корисливі постійно ходим,
все менше у світі людської простоти,
все меше слів подяки знаходим,
а треба нам більше щирості і правди,
нам треба постійно й багато любити,
нам треба совісті більше, доброти,
нам треба... треба навчитися жити....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015
#Забулися
Цей світ давно уже не милий,
Ці люди вже давно черстві,
Для кого пафос цей увесь паршивий,
Для кого крики ці усі пусті,
Всі цінності, що були вічні,
Забуті людством вже давно,
Поступки всі ці не логічні,
Які приносять тільки зло,
Забулась доброта душевна,
І правда чиста, як вода,
Забулась поведінка чемна,
Яка в людині ще жила,
Забулися поступки героїчні,
Загубилися у пам'яті сповна,
І всі герої ті, що були вічні,
Вже змила їх історія нова,
Вже непотрібні маски добродушні,
І загубилася людська душа,
Вже ніщо насвіті не потрібне,
Людині мила вже ця пустота,
Ця пустота, що в серці затаїлась,
Вичікувала підходящий час,
Коли із добротою вже зустрілась,
Перемогла її ураз,
Тепер вона у людськім серці,
Тепер її уже нескоренить,
І як її ми допустили, вперті,
Ніхто не зможе пояснить.
© #dubanych vk.com/protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2015
Хоробрі серцем, вільні душею,
Йдемо у бій боронити єдину,
Закохані щиро й зачаровані нею,
За неї житиму, за неї і згину,
Не хочу я жити на колінах, ніколи,
Краще помру із зброєю в руці,
І роскажуть дітям як ми побороли,
Диявола гнилого, що жив у Кремлі,
І славно лунатимуть пісні душевні,
Про славетні хоробрі серця,
Про воїнів, які у всьому вправні,
Які віддали за Батьківщину життя,
Які героїчно побороли тварину,
Яка остогидла вже всім,
І славно вони захистили Україну,
На зло ворогам усім,
І житиме вічно їх слава велика,
У наших із вами серцях,
І розквітне наша Вкраїна велична,
І вдихне вона вільно життя,
Хоробрі серцем, вільні душею,
Вкраїни славної дочки й сини,
Навіки повязані з цією землею,
Патріоти України вони.
© #dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559838
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.02.2015
Нова ворожа канонада прозвучала,
Новий поранений чи вбитий патріот,
Скажи нам Боже, за що така нам кара?
За що ти ставиш на коліна наш народ?
За гріх який ти нас так от караєш,
За що ми заслужили цю війну,
Ми ж завжди добрими були, ти знаєш,
Ти знаєш, нашу славу недурну,
Ти ж знаєш, що ніколи ми не нападали,
Ніколи не гнобили ми чужий народ,
Ти ж знаєш, завжди ворогів долали,
Ти ж сам дав сили і любові до свобод,
Ніразу ми не бачили ще нагороди,
Завжди лиш новий каторжний етап,
Одних перемогли, а інші уже на порозі,
І йдем по-кругу сотні літ ми так,
Коли ж нам даш уже спокійно жити,
У мирі, щирості і доброті,
Коли закінчать нас уже гнобити,
Коли нас втопиш в щедроті,
Можливо ти нам хочеш показати,
Що ми забули вже любов до нашої землі,
Що вивелись вже всі патріоти,
Що дух козацький втратили вже ми,
Та знаєш що не втрачено назавжди,
Ти знаєш, козаки живуть,
І воля що в крові текла внас зажди,
Ні перед ким вже на коліна не впадуть,
Лиш перед тобою Отче наш духовний,
До тебе Боже я звертаюся, прости,
Ми подолали страх наш невимовний
І просимо, нам Україну збережи...
© #dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559716
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2015
наговорити так багато і красиво,
а потім підписатись під пусті слова,
для багатьох усе це неважливо,
та не змиває ту брехню життя-ріка,
тече вода, життя тече за нею,
а ми пливем як кораблі до межі,
і лячно нам, ми прикриваємось брехнею,
а правда б'є, і тонем від брехні-іржі,
ми обіцяємо вже говорити правду,
щодень ми брешемо самі собі,
і знову падаємо у бездонну яму,
напевно нам не вибратися... ні...
напевно ми навік попали в пастку,
і крик про допомогу не стиха,
нам важко визнати поразку,
за це і топить нас життя-ріка,
потроху тонемо і тягнемо всіх за собою,
ми тупо вперлися у ту стійку дурню,
самі себе вбиваєм сковані журбою,
не впевнені чи подолаємо життя-ріку...
© #dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2015
кидає небо передзвонами гучними,
біда вже на порозі стоїть неждана,
відблискує тв новинами сумними,
ховає сина, нещасна та мама,
такий молодий, він був такий юний,
тепер перед Богом на коліна упав,
обірвались душі його, вічної, струни
мелодія стихла, опустів його зал,
він хотів жити вільно, як люди,
хотів щоб країна його вільна була,
не дожив щоб побачити світле майбутнє,
забрала, від батька, сина війна,
він мріями своє переповнював серце,
він про неї думки всі щирі плекав,
розбилась душа, крихка, її як скельце,
коли невтішного листа хтось прислав,
ніхто, ніколи не буде забутий,
герої не вмруть, а вмруть вороги,
і досвід гіркий, за війною здобути,
не буде більш ворога тут ні ноги,
ніхто не забутий, ніщо не забуте,
те що робимо, то добра справа,
ваше ім'я славою вічною окуте,
"Слава Україні" "Героям Слава"...
© #dubanych #protake
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559483
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.02.2015
#душа солдата - журавлина...
душа солдата - журавлина,
проситься в небо, увись,
полетів би в ключі за ними,
полетів би із фронту кудись...
душа солдата - журавлина,
бо він за своє воювати пішов,
у нього нова на війні родина,
він під зорею перемоги ішов,
душа солдата - журавлина,
душа до волі прагне повсякчас,
у серці Україна єдина
вогонь любові до неї не згас,
душа солдата - журавлина,
летить на крилах до Бога,
відламана з калини стеблина,
не захистили Крим від знемоги,
душа солдата - журавлина,
волю не зламати ніколи,
і буде Україна єдина,
ми ворога важко бороли,
душа солдата - журавлина,
і дух міцніший за сталь,
він ніби звичайна людина,
та насправді кіборг, а душа - кришталь...
© #Dubanych
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559407
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.02.2015