| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
На поверхні штиль,
На низинах шторм,
Де знайти нам сил,
Вникнуть в суті форм…
Де знайти нам знань,
Як знайти нам слід,
Де сховалась грань
Всіх насущних бід?..
[b]Приспів[/b]
[i]Скажи мені, як віднайти дорогу,
Що пролягла до щастя поміж зрад?
Прийди по ній, як на душі тривога
Прийди, щоб не вертатися назад.
[/i]
Піду у поля,
Щоб отвіт знайти,
Де любов моя –
Обрії мети!
Квітко, розквітай!
Синій вітре, вій!
Ген за небокрай,
Шлях проляже мій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2017
Ще ось-ось, ще ось-ось, і тюльпани
Дивним спалахом випустять цвіт,
І красою своєю постануть,
Переливом рожевих ланіт!
Стоїмо, зачаровані дивом,
І казково-п’янким відчуттям,
А тюльпани гойдають вродливо
І весняно всміхаються нам!
Кличе острів тюльпанів нестримно,
Що на втіху і радість цвітуть,
В них вітання з Голандії й Криму,
В них краси не розвінчана суть!
0962062576
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728629
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2017
Людина 21 століття,
Хто нав’язав тобі, брудну до болю, гру?
Немає сонця в твоїх верховіттях,
Нема стежок, які би йшли вгору.
Ти йдеш до церкви вправно, щонеділі,
А то й мерщій пірнаєш в інтернет,
Та, все не так, не квітне щастя зілля,
Не гомонить життя дзвінкий куплет.
Людина 21 століття,
Чому святе кладеш із брудом в ряд,
Немає сонця в твоїх верховіттях,
І не квітує ружами твій сад.
Байдужість і лукавство носиш в собі,
Проходиш легко повз чиюсь біду,
І, затаївши хитрощі в утробі,
Комусь про правду граєш ду-ду.
Людина 21 століття,
Ти легко нищиш все живе навкруг,
Немов природа вся тобі підзвітна,
Немов в смітті для нас був даний луг.
Нікчемно повестися вже як норма,
Когось втягнути в бруд по кісточки,
Торгуєш совістю й не зупиняє сором,
Ні вишиті праотчі сорочки.
Приватизуєш честь, чиюсь свободу,
Зневіри сієш зернами в полях,
Людино добра, часточка народу,
Чи ж маєш ти в собі ще Божий страх?
Нехай лунають дзвони покаяння,
Нехай змовкають зраджені слова,
Минає ніч, і настає світання,
І знов до сонця тягнеться трава.
0962062576
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2017
Хто на карпа, хто на щуку,
Хто на судака,
Щоб збагнути цю науку,
Йдіть до рибака!
Він розкаже і покаже,
Що і де зловив,
Чудеса в вузли зав’яже,
З всіх рибацьких див!
Кинув вудочки на плечі
Якось дід Іван,
І пішов собі під вечір,
Вудити на став.
Поплавок качали хвилі,
Дихав очерет,
Дід Іван тримав вудило,
Й думав наперед…
Як впіймаю нині карпа,
Та й на три кіло,
Розказати ж буде варто,
Як то все було!
Поплавець здригнувся раптом,
І пішов убік,
Дід підсік і… стало фактом –
Лову дався лік!
Впали з ляскотом на берег
Срібні коропці,
Закрутилася наживка
В діда у руці.
Наживляти не встигає,
Бо такий вже кльош,
Раптом карпа витягає –
Три кіло… Огов!
Дід вже й берега не чує,
Радість – хоч куди!
Свій садок чимдуж лаштує,
Пхає до води.
… кльов помалу затихає,
Вже й додому час,
Дід бурчить, щось промовляє,
Є трофей, от клас!
Ох, розкаже він удома,
Як було, тягнув,
Так уже, неначе сома,
Аж підсак зігнув!
Хай сягають правди плітки,
Наші любі рибаки,
І впіймати гарну рибку,
Вам вдається залюбки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703423
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.11.2016
Герої на варті, їх славити варто,
Бо, все це не жарти, Ох, зовсім не жарти,
Герої на варті, герої в бою,
І землю боронять твою і мою!
Не вагаючись, вийшли з народу герої,
Взялися за зброю, – на Схід і до бою!
Кров’ю дороги свої окропили,
Щоб ми на Вкраїні своїй мирно жили.
Палаю заграли на землях Донбасу,
Розрухи і горе постали на часі,
Коли все минеться? – стурбовані люди,
Коли вже що краще нарешті прибуде?
На дворі весна дивоцвітно палає,
А хтось новий постріл уже замовляє,
То хто ж, і з якою це силою в змові,
Ох, не по-любові, ох, не по-любові.
Щодень новим болем серденько покрає,
А миру нема все, а миру немає,
Здається й лелеки даремно летіли,
Даремно повітря гортало їх крила.
Чекають все миру Донецькі простори,
Чекають, що сльози минуться и горе,
Що мирний світанок нарешті настане,
І залікує Донбас свої рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659090
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2016
На мить зустрілися вуста,
В цілунку солодко здригнулись,
О, Боже, дякую Христа,
За те, що ми не розминулись.
В бурхливім морі самоти,
В розлук холоднім океані
Зустрілись нині я і ти!
Які ж хвилини ці жадані!
Ні, не забути щастя мить,
Що піднесла, немов на крилах,
Небесна музика звучить, –
Хвилини сили і … безсилля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Від кохання втрачені ключі,
Від холодів воно похмуро в’яне,
О, не мовчи, кохана, не мовчи,
Щоб зустріч наша не була остання.
Сердито відповіла мені ти,
І затремтіло холодом у грудях,
В просторах зла ключів тих не знайти,
Їх не знайти у сітях пересудів.
Приспів
Ключі від щастя – в ніжності вони,
Ключі від щастя – мрії, сподівання,
О, не вини, - благаю не вини,
Щоб не журились квіти на світанні…
Крізь сон тривог я кликала тебе,
Твою усмішку в мріях малювала,
Ти ж не почув, мій голос не почув,
Відплив човен кохання в сині далі.
Коханий мій, скажу тобі – прости!
І мовиш ти – чекатиму, кохана,
Збудуєм в казку зоряні мости,
Сягнемо поруч до країн бажання!
Анатолій Пасічник
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Не даруй мені смутку намисто,
Не придумуй причин для вини,
Поведи мене в ранішнє місто
І цілунком п 9янким зупини…
Зупини в загадковім полоні,
В білих шатах омріяних снів,
Обігрій у коханих долонях,
Забери із непроханих днів.
Приспів
Завирують хвилі океану,
Завирує щастя у душі,
Ми ж його словами не пораньмо,
Ми ж його в скрижалі запишім.
Не даруй мені смутку намисто,
Ніжним словом мене зачаруй,
Щоб розквітло трояндами місто,
В білім цвіті сховало журу.
Завирують струмком веселковим
Почуття крізь байдужі літа,
Зачаруй мене лагідним словом,
Що спинилось, чомусь, на вустах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Дум сумних назбиралось багато,
Ще ось-ось і хлюпне через край,
Йду, шукаю я знов райські врата,
Чуючи позаду тихий лай.
Язики усе сичать стосилі,
Марнослів’я ловлять у сільце,
І, чомусь, не відростають крила
І не сяє радістю лице.
Час лихий, чи я так невезучий,
Відповідь шукаю, не знайду,
Тут прерії оголені, там кручі,
Мостів між них ніяк не наведу.
Схилюся тихо біля водограю,
Послухаю мелодію віків,
Я так багато ще у серці маю,
Простих рядків і золотих хітів.
Тобі б сказати ще хотів багато,
І розуміння в відповідь знайти,
Але, чи станеться іще подібне свято,
Як ми вже у неправди наймити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Говітись поспішаймо, люди!
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Хай радості прибуде.
Як простимо ми світові гріхи,
І світ обгорне нас у славі щиро,
Зіллється радість з миром із небес,
Й відчуємо тоді всім серцем сина –
Воістину, Христос Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015
Похилилися трави в зажурі,
Лелеки покинули край,
Чорнобиля подих похмурий
У душах людських догорав.
Залишились спустошені гнізда,
Зненацька завмерли хати,
Лише дзвони набат били грізно –
Прости, земле рідна, прости!
А люди чекали на свято,
На чари весняних ночей,
Та вдарив розлючений атом
Своїм ненависним мечем.
Невже ми назавжди у зоні!
Невже ми заручники всі!
Чорнобильські дзвони, Чорнобильські дзвони
По Київській дзвонять Русі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015
Який складний сьогодні світ…
Які брудні його новини,
Щодня тривожний голос лине,
Так, що аж кидає у піт,
Який складний сьогодні світ.
Який складний сьогодні світ…
Воює син і плаче мати,
Ніяк вражди не подолати,
Щоб порадіти ще, як слід,
Який складний сьогодні світ…
Який складний сьогодні світ…
Плетуть мережива розлуки,
Коханих пліч шукають руки,
Й думки не просяться в політ,
Який складний сьогодні світ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559347
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2015
Як можеш, не осуджуй, не ревнуй
І не карай мовчанкою щомиті,
Я повернувся, обніми і поцілуй,
Щоби вершини щастя підкорити.
Прощай, люби, бо так життя велить,
Не думай, що у нім усе так просто,
Але, поки душа палахкотить,
Не покидай між хвиль чарівний острів.
Хай наш човен гойдає течія
І пристань павутиною повита,
Та, поки в тім човні є ти і я,
Нікому не дано нас підкорити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Що за народ ми, українці?
Що ми за нація така?
Хоч наливаємо по вінця,
Та не танцюєм гопака.
Ми і трудящі і відважні,
І розум маєм, хоч куди.
Але в той час такі продажні,
Не дай Господь, не доведи!
По собі кожен, наче геній,
Що й світ до правди б відродив,
А ось народ,– малого ймення,
Хоч і на краще заслужив.
Нас легко так зіткнуть лобами,
Скупати в омуті брехні,
Невже ж такі ми безталанні,
Що все не верхи на коні?
Десятки років пхаєм воза,
Як тії лебідь, щука й рак,
Не раз собі говорим, – досить!
Та, не зупинемось ніяк.
Свої амбіції нам вище.
За всі державницькі діла,
І, навіть голос правди віщий,
Мовчить, щоб правда не жила.
На когось звалювать провини, –
У нас таке, немов в крові,
А потерпає ж Україна,
То хто ж до цього все довів?
На папєрєдніків киваєм,
Самі ж не змінюємо суть,
Тому, що раптом забуваєм
Звідкіль всі прикрощі ростуть.
Не раз будили совість дзвони,
Не раз молились щиро ми,
Та ось у розбрату в полоні
Знов пробуваємо сумні.
Ніяк зібрать нас воєдино,
Щоб той створить менталітет,
Жде розуміє мати сина,
І держава нам – авторитет!
А Україна все чекає,
Жита в полях шепочуть нам,
Тож, часу в роздумах не гаймо
І не доводьмо все до драм.
Є Мамаї в нас й Роксолани,
Є у нас трудящий люд,
Та чи ж звіряєм свої плани,
Чи ж бруд виносимо на суд?
По голих преріях блукаєм,
Шукаєм правди, та – дарма,
Бо те, що сіяли збираєм,
А по загалу – це бур’ян.
У нас в ціні, і пісня,
Людей хороших, хоч куди,
Але, без злагоди нам, звісно,
І ні туди, і ні сюди.
Так Україна буде жити,
Садам, полям її – цвісти,
Нас на лопатки не вложити,
Нас, українців, не звести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015