| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Мені наснилась вчора та
З якою не пізнав кохання
Його сльозинна чистота
Залишилась у непізнанні.
Мені наснилась вчора ти
Такая ніжна і бажана
Завжди хотів таку знайти
Та Богом ти була не дана.
Я поринав у забуття
З тоєю що була незнана
То є кохання, це – життя
А інше все, то є омана.
Я смакував той щем п”янкий
Який так важко пояснити
На ранок він вже став гіркий
Т а я й його боявсь розлити.
Та ніч пройшла і сон минув
Злетів з повік яскравим птахом
Побудь, не йди немов не чув
Летів собі вже іншим шляхом.
Ну що ж,
бувай, приходь до мене знов
У мої сни і сподівання
Скоріш неси свою любов
Я вже вмираю від чекання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016
Чого тобі царю в житті ще замало?
Чого тобі царю в житті ще замало?
Чому носа сунеш усюди свого?
Життя може твоє ти скажеш невдале?
Моє мабуть краще, ти хочеш його?
Чи може замало тобі іще влади?
Правителем світу ти бачиш себе
Ти втілення зла, лицемірства, неправди
Мільйони людей проклинають тебе.
Своїх сценарист ти нікчемних парадів
У світ розсилаєш брехливих послів
І купка недоумків луплять із “Градів”
Мабуть просто так, ти цього захотів.
Повір ти не бог, ти звичайна людина
І матір у тебе звичайна була.
Надію, як всі, вона мала на сина
Натомість диявола в світ привела.
Чи може надумав життя собі вічне?
У світ цей ти хочеш повторно прийти
Помрій, поплануй, але буде все звично
Усі помирають, тож здохнеш і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2015
Були слова, були і мрії
Вогонь без диму знищив все
На згарищі збирать надії
Поки їх вітер не знесе.
Вогонь нещадно нищив квіти
Ті що удвох садили ми
Я так хотів його згасити
Закрити їх хотів грудьми.
А ти була неначе поруч
Ти бачила напевно все
І не прийшла мені на поміч
Щось тут не так, щось тут не те.
Це мабуть сон чому ж так темно
Це все неправда все плітки
Я ось проснусь ми знов підемо
В наш дивний сад садить квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2015
Молюся я тобі мій Боже
На Тебе лиш одна надія
Пошли нам миру якщо можеш
Така у мене зараз мрія.
Чому стражданням , сльозам, болю
На цій землі кінця не має
Що би здобути собі волю
За це багато так вмирає.
Спішу молитись, дай нам сили
Бо дорога хвилина кожна
Таких ще юних і в могили
Ложити Боже скільки можна.
Людські серця немов каміння
Його благають – він стріляє
Пошли же Боже їм прозріння
Усім тим хто його не має.
Любові повними очима
Щоби дивились ближнім в очі
І не сміялись за плечима
Ось мабуть все чого я хочу.
Ні, дай ще… Досить, мабуть міру
В молитві також треба мати
У день прийдешній шли нам віру
Щоб ми могли спокійно спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015
Послухай, як проходить час
Не йде - летить у забуття
невпинно тихо він краде в нас
Сторінки нашого життя.
І день за днем спливають роки
Неначе лист той по воді
Сивіють скроні та ще поки
Говорим ми ще молоді.
Ми молоді поки ще квіти
Саджаєм під своїм вікном
Ми молоді поки ще діти
Сідають разом за столом.
Ми молоді поки буяє
Співає у душі весна
Ми молоді поки ще знаєм
Що він спішить що жде вона.
І поки ще думкам надіям
У всесвіті немає меж
Летять вони назустріч мріям
Ми молоді тоді ще теж.
На мить коротку зупинися
Не поспішай у день новий
Від серця щиро посміхнися
Радій, що ти ще молодий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2015
Я так сумую за тобою
і мені сум цей серце рве
шматки його пече смолою
воно на поміч тебе зве.
та зве воно тебе даремно
бо ти не чуєш вже його
кажеш, воно мені не треба
говориш, досить і свого.
а що мені із ним робити
воно без тебе неживе
не зможе більш воно любити
нікого ніжно не назве.
Я так сумую за тобою
і мені сум цей серце рве
шматки його пече смолою
воно на поміч тебе зве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2015
Покинув удома маленького сина
Вродливу дружину залишив в сльозах
Вкраїна його має бути єдина
І вільна на ділі, а не на словах.
Він один із тих, хто до рук автомата
Узявши ступили у пекло війни
Це участь відважних це доля солдата
Прожити щоб ними гордились сини.
І подихи смерті не раз відчувавши
Страху з них ніхто не мав у бою
І сили останні у собі зібравши
Стояли на смерть за землю.
А болі від ран стихають скоріше
Від болю коли в телефоні щораз
Той голос говорить, що є найріднішим
Живим повертайся скоріше до нас.
Чекайте, ми скоро повернемсь додому
Можливо за день, можливо за рік
Це наша земля і крапка на цьому
І тут супостату не бути повік.
У кожного з нас свої є дороги
Які нам усім готує життя
Героям смак слави і перемоги
Слабким же убогість і забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554465
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.01.2015