Meri Mey

Сторінки (1/6):  « 1»

З Майбутнього.

В  очах  розкрита  правда  та  безодня,
Яка  в  устах  твоїх  ніколи  не  звучить,
Хоч  без  Жалю  на  тебе  я  дивлюся,
Та  жаль  стікає  між  зиниць.
В  руках  твоїх  я  птиця  та  небесна,
Яка  взлітає  вище  в  зореліт,
І  там  милуюся  на  тебе  я  дивлюся  ,
Як  ніжиш  інших  птиць.
Звязати  руки  я  би  не  змоглася  б,
Та  вже  давно  вони  мають  свою  міць.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2015


. Революція гідності.

Вечір,тиша  і  тільки  біль  стискає,
Від  мук  людей  на  полі  бою,
Ці  сльози,  які  стікають,
Це  кров  яка  була  пролита.
Там  матері,  батьки  і  діти,
Це  є  житя,  яке  за  мить  убите,
За  що  їх  вбили?
Рідні  всіх  питають,
І  на  коліна  до  ниих  склонившись,
Лице  від  крові  відтирають,
А  у  самих  лице  сухе,
Всі  сльзи  повсихали,
Тому  що  рідних  Богові  віддали,
Жінки  без  чоловіків,
А  діти  без  батьків.
І  так  по  кругу,ніби  заметіль,
Життя  з  корінням  виривавши,
Український  народ  з  землі  стиравши,
Та  ні  ми  не  здаємя!
Ми  до  останього  прорвемся,
Своє  коріння  повпускаєм,
До  глиб  землі,
Ми  крепкі  духо,
Нас  нездолати,
Ми  є  свобода,Ми  козаки,
Ми  є  любов,Ми  є  життя,
Хай  знають  всі  ми  не  здоланні,
Бо  дух  свободи  в  наших  серцях...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551195
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.01.2015


Молитва.

Здригається  місяць,
З  поміж  очей,
Ти  плачиш  ночами,
Його  хвилювавши,
Питання  чужими,
Йому  задававши,
А  очі  стомились,
Від  тихої  ночі,
Те  сяйво,ті  люди,
До  Бога  шипочуть,
І  вічного  спокою,
В  майбутньому  просять,
Прощення  чекають,
За  грішною  долю,
А  сльози  стікають,
Але  все  ще  шипочуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015


Будні сірої ночі.

Якщо  колись,  боліло  серце  так,
Що  аж  видавлюєш  долонями  з  грудей,
Даруєш  світ  в  якому  ти  живеш,
А  він  не  прийме  а  ти  тепер  помреш?
Хіба  ж  ти  знала  що  він  забув  тебе,
Він  покохав  але  вже  не  тебе,
Ти  так  хотіла  щоб  здійснились  твої  сни,
що  навіть  хтіла  навік  у  них  піти.
Але  відкрила  очі  ти  свої,
Ірозлитілись  мрії  всі  твої,  
І  може  ти  винила  лиш  себе,
Але  дарма  вина  лиш  в  серці  є,
Ти  підійшла  до  нього  вся  сумна,
В  весільном  платі  на  голові  уже  фата,
Лиш  подивилась  в  очі  ти  його,
І  бачиш  що  в  них  тебе  нема.
Тоді  промовила  слова  свої  одні.
"Якщо  не  міг  кохати  ти  мене,
Не  бачив  серце  що  в  мене  воно  є,
Що  ти  не  міг  сказати  ніжних  слів,
Ти  лиш  дививсь  як  плачу  в  твоїх  ніг,
Тепер  не  буде  гірких  моїх  сліз,
Але  прошу  візьми  від  мене  те,
Що  ти  не  міг  взяти  це  колись,
Та  лиш  прошу  його  ти  збережи,
Як  не  зумів  мене  ти  зберегти".
Вона  промовила  не  плачучи  слова,
Закрила  очі  ніби  не  своя,
Він  подививсь  і  просто  промовчав,
І  розвернувсь  спустошено  в  очах.
Вона  відкрила  очі  ті  свої,
І  підійшла  торкнувшись  по  плечі,
Він  обернувсь  налякано  в  очах,
Відчув  цей  стук  у  неї  на  руках,
Невже  любов  у  нього  увійшла?
Але  вже  пізно  вона  у  своїх  снах,
Тоді  відчув  любов  її,
Заплакав  так  як  ніколи  ще  не  міг,
Він  підійшов  вона  була  бліда,
І  по  щоці  тікла  сльоза,
Вона  хотіла  відчути  це  тепло,
Та  не  важливо  що  лиш  на  мить,
Зате  тепер  заснула  навіки  зним,
А  він?  А  він  зберіг  те  сердечко  її,
І  був  лиш  з  ним,
На  старість  своїх  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2015


Майбуття

За  тихим  вечером  печалі,
Блука  та  пташка  молода,
А  в  серці  гомін  гомін  бється,
В  душі  листи  всі  розрива,
І  так  безжально  все  розривала,
Немов  нема  там  майбуття,
Кохання  щире  так  тримала,
що  вмить  його  нема.
За  тихим  вечером  печалі,
Та  пташка  знов  була  сама,
Кохання  щире  не  тримала,
І  не  шукала  майбуття,
І  лиш  холодними  вітрами,
Блукала  пташка  та  сумна,
Думками  інколи  шукала,
Розірвані  листи  без  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2015


1000 вогнів.

А  на  душі  так  тихо,
Всі  сльози  вилились  на  лихо,
А  та  земля,ця  рідна  нене.втомилась,
За  що  те  кровопролиття?

А  так  спокійно,
Жилось  на  тій  землі
Де  є  луги,  сади,
Де  є  дух  козацтва.

Там  всі  за  честь  за  Україну,
За  дух  свободи  в  живих  серцях,
А  на  що  їм  наша  країна?
В  їхніх  руках  згниє,загине.

Та  мова  наша  солов'їна,
Не  заспіва  в  наших  краях,
Її  скують  вона  загине,
Але  в  серцях  залишеться  вона.

І  ті  серця  що  вірять  в  неї,
Розпалять  100  вогнів,
Повстануть  духи  України,
За  спокій  рідної  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015