| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Стосунки на відстані...чи дійсно можливі вони? Я думаю, якщо вони дійсно щирі та взаємні та хоча б трішечки надані,хай буде Богом, чи то якимись іншими потобійчними силами, тоді із впевненісю скажу що ТАК!!!. Я зараз під дивним настроєм, саме таким коли пройшла доба від вашої зустрічі, оця така якась незрозуміла ейофрія, ніби все так добре, ніби нічого в твому житті поганого до цього не було і тебе ніхто не звільняв з роботи :)але потім на секундочку замислюєшся, що ця ейфорія триватиме ну тиждень максимум, а далі що...знов,якісь думки лізуть у голову, з ким він зараз, чи думає про мене хоча б на хвильку...(але про це буду вже пізніше писати )
Але зараз не той стан :) Зараз стан якихось метеликів в голові, ватних ніг, рожевих окулярів :) Та все ж коли мозок розслаблений згадуєш його вираз обличчя, міміку,жести, при переписці у мережі згадуєш у якій позі він частіше всього сидів за комп'ютером, в якій кімнаті знаходиться, оці такі дрібниці ніби і нічого не означають, бо ми це робимо мимовільно, вже на автоматиці якійсь, але вони так залазять до голови, що ти нічого не можеш із собою зробити:) Ти просто сидиш сама в кімнаті, посміхаєшся і згадуєш дотик його руки :) А саме жахливе стається вночі, коли твій мозок бажає вже відпочити від самого себе,та на томість вмикається фантазія паралельно із спогадами і ти просто сходиш з розуму :)) Знов, у якій позі засипав, у якій прокидався, як виглядав з ранку. Не знаю в кого як, але мій мозок такі моменти найкраще запам'ятовує.
А ще торбує мене, аби це все було взаємно...це саме найважливіше! Взаємне бажання як найдовше зберегти оці такі крихкі стосунки...
Всім мирного неба та справжнього кохання !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586273
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.06.2015
Останнім часом я розмірковую про те, як це, коли хтось у тебе закохується. І я маю на увазі ,справді серйозно, щиро закохується. Не просто хоче з тобою переспати, бо вважає тебе привабливою. Коли дійсно охоплений кожною маленькою частинкою тебе. Те, як ти розмовляєш , як ти смієшся, як ти існуєш .
Для всіх, хто закоханий : ви не усвідомлюєте , наскільки ви щасливі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552157
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 16.01.2015
В один момент ти розумієш що тобі набридло твоє ніяке життя...Та ні, в який"один момент", я це вже зрозуміла давно - коли не маєш стимулу вставати з ранку, постійно посміхатись, радіти життю і просто вільно жити. А все тому що я занад-то довірлива мабуть...За 4 роки я прив'язалась до людини, яка розкрила мене, яка створювала посмішку на мому лиці за будь-якої ситуації, яка допомогла(якщо це можна назвати допомогою зараз) пережити важкі ситуації...коротше кажучи це була моя подруга. Але все змінилось буквально за пів року і тепер ми просто знайомі,які мабуть навіть не привітаються при зустрічі...і все так закінчилось не зрозуміло, вона просто замовкла і все.крапка.
Ну гаразд, починаєм шукати у житті якісь інші моменти,які б приносили радість...І тут день мого народження, лунає дзвінок мого знайомого з іншого міста, який завтра приїжджає до мене у місто і хоче зустрітись. Ну от,думаю, клас, починаються "позитиви". Так, усі півтора дні ми провели чудово. Це мабуть одне з найяскравіших святкувань за останній час. Здавалося б чого ти ниєш, але поведінка цього друга була не зовсім як знайомого, а ніби він закоханий в мене - він пожирав мене очима, він торкався при першій можливості, ми цілувались під дощем де тільки зупинялись...Але от така поведінка, коли він приїжає раз в рік,обцілує і їде назад до себе, при цьому ні слова не говорячи про свої почуття, триває вже 3 роки. І мене це до люті дратує. Тому що, мені ця людина подобається,подобається з першої зустрічі, коли він з підсніжниками у руками перебігав сквер... в ньому все гармонічно і розум і почуття гумору і поведінка, виховання і статура. І в кінці кінців в мене тіло німіє коли бачу його...При висловлюванні якихось думок, відчуттів до нього, він не приймає і замикається у собі. Що для мене взагалі не зрозуміле.
А ще у мому житті присутній мій колишній хлопець. Ми спілкуємось і він ніби жаліє що кинув мене. Хотів навіть повернутись,ну щось типу того. Але і тут я знов не можу розібратись у собі,тому що цей хлопець також мене "відкрив" у тому сенсі, що у мене підійнялась самооцінка і почала вірити у себе, за що йому безмежно вдячна і це перший хлопець з яким було добре і в нас було взаємне кохання. Ми весело провели наших три місяці :).
А взагалі, настав такий період коли хочеться впустити в своє життя щиру, справжню людину, яка б ніколи не зрадила. Хочеться знайти вірного друга по життю. А ще якщо цей друг потім став би коханим чоловіком на все життя, взагалі класно було! ;) Бо я вважаю що дійсно міцні, серйозні і довірливі стосунки будуються між тими людьми, які в першу чергу є один одному найкращим другом !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549638
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.01.2015