| Сторінки (1/87): | « | 1 | » |
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Брудна комора. Своя сіра хата.
Домівка хвора і земля проклята.
У своїм дворі нас лишилось двоє.
Хотіли неба, а зітліли в полі.
На всіх роботах, хай їм буде клопіт,
В панів курчавих, у міцних циклопів
Напружували сили і горіли.
Колись цвіли, а врешті скаменіли.
І той розтрісканий сирий знедбалий камінь,
Вже не стає фундаментом до храмів,
А підпирає сиву, бляклу, м'яту,
Напівпорожню свою сіру хату.
Ю.П.
2021
відеокнига: https://youtu.be/Qm0HgXsl7gg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
На моїй землі, напевно, буде колись рай.
Буде так, як всі хотіли. Правда - не змогли.
Тільки би цю землю називали "край"
І залишили без нас. На краю Землі.
Птах співав. Паслися коні. Грілись змії хворі...
Не було щоб чутно рику та собачий лай.
Щоби гріло мирно сонце та світили зорі.
І, щоб на всі розбрати навік наклали "край".
Ось такою бачу Землю. Після нас дурних,
Коли мріям всього людства збудеться кінець.
Це пророцтво нерожденним, мертвим і живим.
Кто не втямив - далі слухай. Втямив? Молодець.
Ю.П.
2021
відеокнига
https://youtu.be/cg8NZx_-0QU
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Не бачу нічого хорошого
В військовім бої,
А патріоти царства Божого,
Ходіть зі мною.
Не маю вже нічого бачити
У ріднім краї,
Але не складно передбачити,
Що буде в зграї.
Просякла вата з вишиватою
Гнилим розсолом.
Була земля колись багатою
На добре слово.
Немає нічого хорошого
В такім запої,
А патріоти Царства Божого,
Ходіть зі мною.
Ю.П.
2021
https://youtu.be/Ik_B-cU8b7Q
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021
Скільки б не планували життя,
Перед тим, як піти в небуття,
Все одно буде так, як дасть Бог
Для обох, котик мій, для обох.
Що дано вже, те й бережи.
Що не знаю, те підкажи.
Тільки голову не дури,
А от серце відкрий.
Хоч для Бога, хоч для сім'ї.
Хоч для того, щоб бути самій.
А, як не треба воно тобі.
Просто живи, манюня, живи.
Ю.П.
2021
https://youtu.be/yAauRR1hNW4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Як важко жити, коли якась п*зда,
Руйнує добрі наміри у людства.
Притому, істина, прозора і проста
Тьмяніє у безглуздому чаклунстві.
Така морока мороком мина,
Просту і ясну суть любої справи.
І вже не знає той, хто навіть знав,
То що ж таки було тоді насправді.
Не склякне рот, не стуляться вуста,
Очі не повилазять від нахабства.
Як важко жити, бл*, коли п*зда,
Руйнує добрі наміри у людства.
Ю.П.
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021
Люби мене, бо я на все життя.
Бо я – є ти, а ти в мені навіки.
Бо я для тебе; ти для мене – ліки.
Не забувай мене
єдиная моя…
Кохай мене на все життя.
Єдиною з тобою часткой Всесвіту.
Домівкою у цьому безладі.
Ти будеш мій
і буду я твоя…
Усі галактики б закінчили буття.
Усі системи би розпалися на пил…
Та не потрібно було б тих світил,
Коли би був я твій,
а ти була б моя…
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021
Боже, сина борони
Від дурних клопот.
Від безглуздої війни,
Від пустих турбот...
Боже, борони дітей
Від тупих властєй.
Боже, збав від пошистей
Всіх моїх дітей.
Доки сплять, поки малі,
Доки вірять нам,
Доки ще не почали
Перечити батькам,
І спаси від них самих,
Коли скоять зло...
Господи, спаси малих,
Як би не було.
Ю.П.
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021
Немає в мене ворогів
У цьому світі.
Між ворогуючих світів
Буяє вітер,
А в нашім домі
І душі пресвітла тиша.
Любити друзів
І братів нічим не гірше,
Ніж клопотатися про те,
В ч'їх більша хата.
Безглуздо хаяти усе
І злість плекати.
Не ділимо земель, богів
У буйноцвітті.
Немає в мене ворогів
У цьому світі.
Ю.П.
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021
Яка в природи щедрість і краса...
Такого теплого, медового відтінку.
У листопаді засинають Небеса
І спати будуть на даху хатинки
Моєї мами, тата, прабатьків.
До самого буремного Пришестя.
Під ковдрою снігів; у вирі снів
Біля завмерлого у русі перехрестя.
Гаряче серце Бога у Землі,
Що десь у надрах душу й тіло гріє,
Зимову кригу плавить навесні
І квітом різнотрав'я червоніє.
Гаряче серце Бога у мені,
В тобі...та від життя згаса
Уся свята енергія Землі,
Її природна щедрість і краса.
Ю.П.
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021
Хто збирає миром славу,
Хтось рахує зорі.
Хто очолює державу,
Хтось працює в полі.
Усі прагнуть добре жити
У своїй державі.
Усі, в Києві і Львові,
Умані й Полтаві...
Якщо треба, ми прозорі.
Яро робим справу.
Як же нам дістати зорі?
Як здобути славу?
2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
На чернечі подвиги з подвигів козацьких
Від глибокодумних аж до чудернацьких,
У вигнаннях, битвах між усіх корон,
Утікали мудрі хлопці на Святий Афон.
Гетьман та імператриця, ієросхімонах
Дали скиту окреслиться через Божий страх.
І прозорі вільні душі, через свій пустир
До послуші потягнулися у Чорний Вир.
Існував скит на Афоні, доки козаки
Захищали православ’я у старі віки.
А тепер немає віри, нема й козаків.
І немає вічного вже поміж цих років.
Заросли вже вільні душі. Поміж будяків
Проросли слабкі й недужі через Божий гнів.
Втратили батьківську пам’ять, збули гострий зір.
І лежить серед Афону цвинтар – Чорний Вир.
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Вже зрубані, але не мертві ще дерева у передзиму випустили цвіт.
На тлі прозоро-найблакитнішого неба той цвіт весні передає привіт.
Всі думають, що цвіту вже не треба ні сонця, ні тепла, ні лагідних дощів.
Але йому достатньо просто неба
І, чи то ангелів, чи горобців веселий спів.
Вже зрубані, але не мертві ще - втішають ся днями, ще коли вони цвіли.
Вже розуміють, вже напевно знають, що вже не зможуть те, що не змогли.
Вже не яскраві, вже напівпрозорі, як снігу сивина серед зими.
Вже скоро прийме Небо нові зорі.
Колись, між зорями проявимося й ми...
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
Я не те, що тебе не люблю,
Просто я вже люблю, як умію.
Появлюся і відступлю.
Ще не знаю, а вже розумію.
Ти несеш мене на небеса,
Я літаю і тугу розвію.
Ти найкраща жіноча краса.
На красу завжди маю надію.
І життя я вже не поділю.
Ти не старієш, я молодію.
Я не те, що тебе не люблю,
Просто я вже люблю, як умію.
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Між холеними і немитими
У болоті не пригорнутися.
Не заснути і не проснутися,
Я узрітиму вітер з квітами,
Як побачу за межі заходу.
Світе тихий, очисти сонними,
Доки ходим шляхами темними,
Я узрітиму сонце з зірками.
Далі видно вже все, що світиться
Очі – душами, море – променем,
Живі – справою, мертві – спомином,
А іще – все, що в небо вміститься.
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Небо з морем не те, що зором створено.
І не то, що кимось колись підкорено.
А те світло та темно-безмежнеє,
Переможнеє та безкінечнеє.
Приворожно неозорі.
Зорі в морі.
Зорі в морі.
І яскраві, і прозорі.
Зорі в морі.
Зорі в морі.
Де вони, внизу чи вгорі?
Море в них, а зорі в морі.
Море з небом вдень розбігається,
А вночі злитися намагаються.
Море з небом в очах зустрілися.
Разом взялися, щоб нагулятися.
Приворожно неозорі.
Зорі в морі.
Зорі в морі.
І яскраві, і прозорі.
Зорі в морі.
Зорі в морі.
Де вони, внизу чи вгорі?
Море в них, а зорі в морі.
Ю.П.
1990
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Зараз, так як і колись,
Пече кропива,
Та у світі почались
Дивнії діла.
Розгулялася холера
І усяка пошесть.
З Марсом злигалась Венера
Не на нашу користь.
З Ужгорода і до Керчі
Межигір та межирічч
Полетіли дикі смерчі,
А на них Петрович – сич.
Малуватий, аж мізерний,
Хижий, як лихий шакал.
Падкий на усяку скверну.
Лиходій-універсал.
Вигнали агента з пекла
Й не пускають вже назад.
Доки людство тут не смеркло,
Він пирує смертю, гад.
Щоб його в той смерч продуло!
Щоб чортякою взяло!
Щоб йому заткнуло дуло
І за море віднесло.
Так просили добрі люди,
Що в полях збирають хліб,
Що не швендяють нікуди.
Дай їм Боже довгих літ.
Ті, що хату з краю мають.
Ті, що бережуть дітей.
Ті, що миром уникають
Від війни лихих вістей.
Не хотів нарід сумирний,
Тихий і не суєтний
Те, що хоче біс настирний:
Поміж плем’ями війни.
Закурило-кушпилило.
Наче ж досі не було.
Різало, пекло, палило.
Найстрашніше в світі зло.
Люта битва за ідею.
Воєвода - сатана
Між розділених межею
Розгорілася війна
Ю.П. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
Жив, топтав сей континент,
Зовні не дикун.
Найрозумніший студент,
А тепер – шпигун.
Не служака і не мент.
Не значний спортсмен.
І не віце-президент.
І не спайдер-мен.
Із малого передмістя,
Що посеред гір.
Добре, затишне обістя.
На вулиці сортир.
Тато з мамой на роботі,
А малий агент,
Щоби підглядати потім,
Колупа цемент.
Вже підготував гранати –
Вирив весь буряк.
Лячно ворогу ступати –
Скрізь кинув коров’як.
Вже батькам потрібна поміч.
До хати дійти
Не дає Агент Петрович –
Перегородив
Барикадами у дворі –
Палить покришки,
Витяг жито із комори,
Розкидав мішки…
Розійшовсь малий бешкетник
Дістав батька вщерть.
Агітує заколотник.
Гука: Банду геть!
Оточили батько з кумом.
Зняли ременяки.
Та з легким народним глумом,
Дісталися сраки.
І пройшлися по тій сраці
Трохи поясами.
Потім – в полі плідна праця.
Роз’яснення словами.
А якщо не дійшло слово
РЕВОЛЮЦІНЕРУ,
Застрахали додатково
Міліціонером.
Хай рясніє кропива
На моїй землі,
Що дурило відбива
В агента «два нулі».
Ю.П.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Жив колись в давній давнині
У хозяйки-господині
Огроменний диво-кіт
У панчохах без чобіт.
Чорно-біло-сіруватий.
Хвіст коротко-довгуватий.
Гострі вуха лоповухі.
Тупуватий, вбогодухий.
Але всі його любили,
Бо він був грайливо-милий,
Бо у нього був у поміч
Більш авторитетний родич.
За парканом, між дерев
Жив солідний дикий лев.
У печері між кістками
Об’їдався лев без тями,
Потім – спав у тиші…
Тут з’явились миші.
І великий злий король
Втратив наді всим контроль.
Через біль безсоння,
Вліз на підвіконня
Свого кревного кота
Й риком просить, аж вола:
Не боюся я звірей,
Та ж позбав мя від мишей –
Найстрашніших звірів,
Злих, малих і сірих.
Кіт відкрив віконце.
Око мружить сонце.
Зараз – недоречно.
Домовились на вечір.
На ніч наш герой
Вдягся, як ковбой:
У чоботі – плюх,
Зверху – капелюх.
Штанів не дістав.
Підв’язав хвоста.
У вечірню пору,
Шмигнувши із двору,
Обійшов дерева
І прийшов до лева.
Лев його чекав.
Сало, хліб дістав.
Доверху налив.
Гамнув і запив.
Потім повторив.
Ще раз повторив.
Час швиденько сплив,
Й котик перепив.
Пронюхавши це,
Миші, шмиг, живцем
Скочили в комору,
Напхали у нору,
Наситили живіт.
В дурнях лев та кіт.
Ю.П.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
У лікарні, старенькі,
Чим ближче до смерті,
Тим вони більш прозорі,
Тим вони більш відверті.
Там, вдивляючись в юність,
Вже не бачать назовні,
Ні обдерті обої … плісняви в підвіконні.
Задивляючись в вічність,
Гіпнотично щасливі.
Повсякчасно сварливі
І прискіпливо милі.
Оминаючи старість,
«Вмотивований» лікар
Коротенько призначить
Вже не діючі ліки.
Медсестрички, можливо,
Не проігнорують.
Стільки зайвого клопоту,
А старі не «цінують».
Вже вони біля Бога.
Вже вони близько Неба.
І лікарні убогої,
Наче їм вже й не треба.
Вже, вдивляючись в Небе
І не бачачи зорі,
Очі – просто, як душі.
Чисті. Легкі. Прозорі.
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
Бісова сила вороже.
Не може жити і вмерти не може.
Посохло жито круг церков Божих.
Навколо друзі, та ми ворожі.
І з Божим словом, з єдиной Книгою
Я не іду вже, а ледве клигаю.
І ти ховаєш мене від себе.
І я ховаю на саме Небо.
Бо ж нашу силу просту і милу
Зішкрібли з шкіри і змили з милом.
Бо ж наші душі сліпі й байдужі
Вже сплили в душі й гніють в калюжі.
Вже знає Небо. Чекають люди.
Вже почалося, що скоро буде.
Не можуть жити. Вмерти не можуть.
Бісові сили на світ ворожать.
Ю.П.
2020
https://youtu.be/Pgh82-x7-Ww
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
А у нас для вас сюрприз.
Ми скотились стрімко вниз.
Криза жвава і міцна.
А у нас для вас весна.
І у вас для нас потік.
Дах охлянув і протік.
Стрімко вилився в слова.
Все. Скінчилася весна.
І у всіх для всіх прогноз –
Вилікується психоз,
Зможемо радіти
І розквітнуть квіти.
Вже б скоріше літо…
Ю.П.
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
Це усе, від саджів до жанку.
Від малих до сивих дідів.
Розкладає час від світанку.
До най найостанніших днів.
Я на Божу милість надіюсь, ся навколо Бога тупцюю, ся себе від Бога радію, і посеред Бога помру.
Це усе здавалося просто.
Це усе скінчилося швидко.
Бігли всі від тосту до тосту.
Так, що багатьох вже не видко.
Я на Божу милість надіюсь, ся навколо Бога тупцюю, ся себе від Бога радію, і посеред Бога живу.
Це усе у снах, у безсилих.
Та у привидах наяву.
Навіть, і за крок до могили.
Я від Тебе ще чогось жду.
Я на Божу милість надіюсь, ся навколо Бога тупцюю, ся себе від Бога радію, і до себе Бога зову.
Ю.П.
2020
https://youtu.be/qGF6Lis1QiQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2020
Давньовіри-багатобожники
Славили сонце, будуючи нужники,
Збирали зорі до себе в колодязь ,
Але ж не пили і не кололись.
Христові люди бродили морем,
Апостоли, хоч і зазнали горя,
Не скиглили і ніц не нили,
І не кололися, і вже ж не пили.
Не брали в роти і драхми з готами,
Хоча були широкі ротами.
Магометани із мусульманів
Не закидали в себе стаканів.
Ссучасні люди бухати будуть,
Аж доки в блудстві себе забудуть,
А потім зойкнуть, себе згадають,
І пом’януть, і поховають.
Ю.П.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861664
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2020
Святі мої поля.
Святі мої ліси.
Хоч широко розкрий,
Усього не з’їси.
Святії Небеса
І з Неба голоси
Співайте нам пісень
Небесної краси.
Свята моя земля є.
Забанили.
Єдиний сильний край.
Вже розкраїли.
Між нивами жнива
Гніють, або горять.
Непереможний шлях.
Нами правили
Татарин, або лях,
Або власне ми.
А в нас, або ху*ло,
Або ж якась
Кирпата бл**ь.
Святі мої поля.
Святі мої ліси.
Хоч широко розкрий,
Усього не з’їси.
Свята моя земля є.
Забанили.
Єдиний сильний край.
Вже розкраїли.
Між нивами жнива
Гніють, або горять.
Непереможний шлях.
Нами правили
Татарин, або лях,
Або власне ми.
А в нас, або ***ло,
Або ж якась
Кирпата ****ь.
Святії Небеса.
І з Неба голоси
Співайте нам пісень
Небесної краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812054
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.10.2018
Угледів вранці світлі далі
І обернувся жити далі.
Щоб поміж хмурого ненастя
Потримати краєчок щастя…
Залип в яскраві сни,
Вже досить зрадливої весни.
Не просить серце новизни.
І відокремлююсь на «ви».
Шукаю тиху долю,
Де щонайменше двоє…
Такий простий прогрес –
Усе, що має сенс.
Вітатися до нижніх.
Молитися за ближніх.
Охороняти щастя
Від хмурого ненастя.
Ю.П.
2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018
Світлий колір снігу
Пише мою книгу.
У віршах існує
І сюжет малює.
На прозорій кризі
Моторошно книзі
Від сумних анкет.
Отакий сюжет.
Ю.П.
2018
відео https://youtu.be/sz0IU47lByA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
Біда накрила Україну.
За що така біда?
Згубила душу, серце й тіло
Ця нація сумна.
Украла в себе чисту долю.
Немає ворогів,
Окрім свого сумного бою
Заздрощів та боргів.
Засіяли зимову пахоть
У попельні сніги,
Де поростає в сірку камінь
Повз чорних берегів.
Втратили силу укри сиві.
На країні країв
Розкидали усе красиве
Й розбіглися усі.
Ю.П.
2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778777
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2018
День починається… Авто-намисто
Щільно потроху наповнює місто…
Кожен чіткий вдосвітсонячний бум
Цупко накрив мегаполісний шум…
День починається з сонячних плям,
Що на пательні засмажив… ням-ням.
Ранок вливає потоком проблем
Трохи новин по каналам fm.
Як же так враз починається день?
З безлічі більших та менших знамень.
З сотень народжень, та тисяч зображень,
Десятків узгоджень та нагромаджень.
Низкою шляхів від вежі до вежі
Переміщуємося у безмежжі.
Та не забудемо і про втечу,
Тільки-но гляне нам лагідний вечір.
ЮП.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Досі я ходив дорогами не довгими,
Гнутими вузенькими стежками.
Розгуляли ся Землею зморенії ноги мої,
Що носили душу й тіло попід небесами.
Вивели доріженьки до прямого шляху.
Почвалав за обрій, та послав всіх на *уй.
До осі небесної від осі земної
Не лишилося людини, що піде за мною.
Досі я бродив забродами болотними
Темними розбурханими снами.
Досить снів скорботних нам, поглядів турботливих.
Лечу над квітучими полями.
Від осі земної до осі небесної
В’яло підіймаємося, доки не воскреснемо.
Вивезе доріженька до прямого шляху.
А хто стане на шляху, посилай тих на *уй!
Ю.П.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2017
Єдине, що варте війни –
Це мир.
Нехай і засмучений, навіть сумний.
В якім побратими і братні народи
Здобудуть пристойності та свободи.
Загрожують миру –
Військові мундири.
Ракети й гармати; бійці й командири.
Це твердження стверджують сотні століть.
Всесвітня історія на тім стоїть.
Усі проти всіх –
Це є сварка і гріх,
Що нас роз’єдна на чужих і своїх.
Привітні серця замкнуть на ордени.
Початок кінця - аксіома війни.
Ю.П.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719895
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2017
Неймовірний збіг обставин -
Знову я тебе обставив.
Найбезпечніший конфуз –
В тебе я по п’яти вгруз.
Усвідомлюю, що знову
Буде мені зранку «кльово»,
Що зіпсовано мій вечір…
Не спроможний вже до втечі.
Я до самого до краю
Доповзу і там сконаю.
Я в тобі на все життя.
Завмира серцебиття.
Я з тобою на весь вік.
Свого часу бо не втік.
Не пустила під заставу.
Неймовірний збіг обставин.
Ю.П.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017
Нарізно в різних землях просо сіють.
На кожнім храмі власний сяє хрест.
Струмки і ріки порізно міліють.
То де ж у різних долях єдний перст,
Що вказує та не зминає шляхом?
Куди ходили і куди підем?
Від золотої рди до срібла ляхів.
З нікуди - в ніц. З нівідкіля – в ніде.
Нарізно грізні ми, а спільно – сильні.
У снах безумні, а в думках розумні.
Які ж ми долею своєю, Боже, вільні,
Що нас не стримує ні каяття, ні сумнів?
Якої треба нам ще порожнечі,
Щоби вмістити правди Еверест.
Які ваги потрібні нам на плечі,
Щоб донести до храму власний хрест?...
Ю.П.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2017
Забуріли хлопці сірі.
Розмели добро.
Ще не встали, а вже сіли.
Наче й злиднів не було…
Заєбацали ярмолки,
Та нап’яли на ярмо.
Підкопитили двоколки
Та стризубили чоло.
Недогледіла голота
Косоока та сліпа,
Як у сірому болоті
Потонула боротьба…
Ю.П.
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2017
то колись було.
в мерзлому ДЕПО.
намело.
білий сон.
схована іржа
стомлених держав.
для весни
не сезон.
зоряна жура
з неба зазира
на Різдво
до вікон.
чорний тепловоз.
нечіткий прогноз:
тут помре
легіон
чоловічих варт...
та жіночий ґвалт
на руїнах
мостів.
зупинився час.
раптом. водночас.
ми не пишем
листів.
наморозь в очах.
заважає жах
бачити
віщі сни.
Господи, спаси.
Боже, поможи.
і усе
поясни.
Ю.П.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2016
Осінні квіти, що насінням сиплють в землю
- а восени земля багата на врожай -
турбують сірі дні, що сито дремлють
та посилають небу тихий жаль.
Осінні квіти не побачать літо.
Їхні літа схилились до зими.
В землі ще відіспляться квіти сито
І житимемо вже без квітів ми…
Ю.П.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687777
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.09.2016
Сонце Землі,
як червоне над чорним:
спалені очі мої.
Спраглою справою
очікувані
долі раїв у імлі.
Мріями живляться
зоряні зомбії,
маючи сім’ї свої.
Звідки у Космосі
свитки червонії
спалені Сонцем Землі?
Сонце прозорою
сильною зорею
живить у Землю тепло.
Ми ж у/є banaми
до світу скорені…
Світла наче й не було.
Ю.П.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016
Немає влади, окрім Бога.
Всім його святим
Бракує правди і свободи,
А святих – нам всім.
Немає влади і не треба.
Хай цвітуть краї
Від прірви до самого неба
Ваші і мої.
Не треба бити ся за волю,
Треба бити злість,
Що, як застигла купа гною,
Смердить з державних місць.
Водою чистою дорога
Скотилася з верхів.
Немає влади, окрім Бога.
Все як ти хотів.
Ю.П.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
Гляньте навколо на всесвіт у красі.
Як ми в тому світі? Господи єсі!
Красить творець небо у божественну красу,
А я ту красу до себе віднесу...
Барви тії – варвари на аркуші душі
Шиють небо фарбами у гуркоті тиші.
Шиють нашу долю, вишивають по буттях.
Пророкують барви долі у життях.
Розквітають барви, мов квітневі кольори
Колоритом долі до зимової пори,
А потому, вдома зі старою сивиною
Блякнуть бляжі фарби наді мною.
Ю.П.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016
Намалюйте у небі дорогу.
І туристом - до самого Бога
За єдиним квитком проїзним.
А до слів подописуйте рим,
Щоб сплітати, немов вишиття
Оповідки про власне буття,
Про свою швидкоплинну епоху.
Намалюйте у небі дорогу.
Ю.П.
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Жовтіють ковбаси.
Минає краса.
Гниють ананаси.
Смердить ковбаса.
Хапають за серце
Тривожні думки.
Калинова з перцем
Біду одведи.
Суворий барига
Все звів нанівець.
Суворий барига.
Коханню капець.
В очах стине крига.
У кишках інтриґа.
З тобою не можу,
Суворий барига.
Ні риби ні м’яса
Не їм і не сплю.
Я гола і боса
Баригу люблю.
Хапають за серце.
Хапають за м’язи.
Калинова з серцем
Та пряні ковбаси.
Суворий барига
Все звів нанівець.
Суворий барига.
Коханню капець.
В очах стине крига.
У кишках інтриґа.
Вернися, я прошу,
Суворий барига.
Ю.П.
2016
відео: https://youtu.be/FYcE56dj40k
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016
Чорні ми і наші душі,
А тут посіріли,
Бо на власний похорон
Повдягали біле.
Бо заглянули перед тим
На чуже весілля
І упилися чужим
Диким білим зіллям.
Бо у Бога не спитавши
Опліч нього сіли…
Та залишилися злі
Жадібні і сірі.
Ю.П.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Розмовляю, бо змушений жити
Поміж тими, хто прагне дружити.
То і я граю вправно словами
Між своїми думками і вами.
Розмовляю, бо часто питають.
Дозволяю, бо забороняють.
Поспішаю, а треба повільно.
Між усіх вас я сам. Не суспільний.
Розмовляю, а хочу змовчати.
Хочу слухати, не підслухати.
Але маю я все те що маю.
Маю чути, а я розмовляю.
Ю.П.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
Мою маленьку ніжну Україну
*буть представники ЄБРР.
Неначе хто на лагідну дитину
Поклав свій кочурбатий хижий хер.
В моїй ніким не займаній хатині
Гуляє сичий протяг з півночі
І відпочити не дає дитині,
Молотить своїм дзьобом півнячим.
А на моїй землі поросло пір’я.
Розпахана і зірвана, мов шкіра.
Трудар покинув зганьблене подвір’я.
Не гріє труд, спасає тільки віра.
Ю.П.
2015
відеокнига: https://youtu.be/4mQKfDtgbbE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2015
Паралелі
Коноплі і лелії.
Ями і скелі
Палаци і келії
Сірі шинелі
На гарних офеліях
- Наш край.
Най-нанай-нанай
Луснув міцний Нанай
Нанай-нанай-нанай
Вилився через край.
Досі босі
Ситії росами
Їсти не просимо
Досі в дорозі
Між квітами й соснами
Сівом-покосами
- Наш край.
Най-нанай-нанай
Луснув міцний Нанай
Нанай-нанай-нанай
Вилився через край.
Ю.П.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015
Чому чужі?
Чому чужі і чорні?
Мов вантажі
Важкі і непоборні
Стоїмо на своєму, мов той цвях.
Стоїмо, щоби потім піти нах.
І голос перетворюєм на свист,
Щоби ховатись в сутінки за снами,
Щоби потім марати білий лист
Образливими темними словами.
Мовчиш. Мовчим.
Ховаємо. Не дивимось у вічі.
Когось навчим,
Щоб наші помилки зробились вічні.
Стоїмо на своєму, мов той цвях.
Стоїмо, щоби потім піти нах.
І голос перетворюєм на свист,
Щоби ховатись в сутінки за снами,
Щоби потім марати білий лист
Образливими темними словами.
Ю.П.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015
Аби ж людині не потрібно було їсти й пити
і хотіти:
- спати
- чресла гріти
- не хворіти
- не старіти
- не терпіти.
Аби ж людина прагнула летіти і, не обтяжуючи крила,
з кожним днем ясніти
під Божим сонцем.
І на всі, невидимі допоки що, орбіти
насіяти барвисті ніжні квіти…
Аби ж людині не потрібно було жити
лише до смерті…
Будемо відверті,
аби ж нам відповідь:
ми смертні, чи безсмертні
ми б не були такі суворі й вперті,
до того, що нам зараз треба жерти.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/P-LMBFXw5yw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2015
Войну нам за наши грехи.
Пустыню нам вместо домов.
Мы слепы, немы и глухи.
Мы вырвали с корнем любовь.
Іконами нам у серцях
Прокладено під образи.
Та церквами шириться жах,
Що він не того зобразив.
Поставити крапки над Ї
Поставить две точки над ё
Какие-то мы не свои,
А жити ще нам йо-майо.
Ю.П.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Як можу я казати вам про гріх,
Коли я сам грішніший за усіх.
Як можу правити я ваших дум,
Коли у власні думи трапив сум
тому, що не знайшов і не зберіг.
Як можу я казати вам про гріх.
Як можу я узріти вашу душу,
Коли я тільки тілом жити мушу.
Чим слухати мені, коли душа
Почне до мене говорити у віршах.
Коли до Неба грішним тілом рушу.
Як можу я узріти вашу душу.
Якою мірою прикласти ся до Суду
Із усіма хто був і хто ще буде.
Скоритися, чи ні... У мирі, чи в війні…
Що для безгрішного судді в ціні
Із того, що цінують люди…
Якою мірою ставитися до судеб.
Як може хтось сказати нам про те,
Що таємниче, вічне і святе.
Як умістити у однім одвіті
Усе, що твориться на тім і цьому світі.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/rU0BBZSgeTs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2015
Людина часто користю ховає щиру мрію.
Вона себе засуджує, та наче й розуміє.
Приховані бажання та залякані надії
Наразі перетворює на недоречні дії.
Ховається у сутінки, а жити хоче зранку
Періодами кається. Грішить безперестанку.
Вона – творіння Боже, хоча й на мавпу схожа.
Та чи себе кохану вона спинити може…
Якщо замислить добре, то й влучить у надію, -
Я більш докладно про таке сказати не зумію.
Не вичерпане якістю і кількістю життя.
Всі живемо надією на інше вороття.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/10e6-IUr9XE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2015
Скінчився день, та не хотілось спати
І, загорнувши ввечері тепло,
Почав я розбирати на цитати
Все те, що за життя моє було.
«Твоє життя формується думками»…
«час гоїть рани…кажуть, що минає все»…
«творіть красиве чистими руками
І може хтось від бруду вас спасе».
«не поспішай туди, де не чекають»…
«не залишай самотніх у біді»…
«якщо думки у мареві блукають,
то мудрість може так і не прийти…»
«Очікування радості, теж радість»…
«Десь зникло, а десь, врешті, прибуло»…
Хоч трохи кращою здавалася б реальність,
«не плач, бо це минуло; всміхнись, бо це було»...
І, навіть, досвід, той що я отримав,
Натомість того, що колись хотів,
Якщо від одного гріха утримав,
То я вже не дарма осамотів.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/mFE2F4VGp9o
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2015
Снігом віє голову та в ногах кружляє.
Де узріти голому, хто тебе кохає.
Як зігріти дровами ту замерзлу піч
І сказати мовою невідому річ?
Що співає, молиться, плаче і танцює;
Що свого коханого то б’є, то цілує
Так, щоб у морози закипіла кров
Й запалали сльози…Отака любов.
Ю.П.
2006
відео https://youtu.be/ObTps-7w3ws
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2015
Моя мелодика розмови
Казати правду без брехні і змови
Лише тому, кому потрібна правда,
А в решті випадків - змовчати варто.
Мелодика моєї мови
Тим краща, чим коротше слово
І чим видніша в ньому суть,
ТимШвидШ послати в добру путь
Наймелодійнішою з мов.
Сказав послухав – будь здоров.
Для того, щоб живою була нація
Гарною мовою вживайте інформацію.
Ю.П.
2015
відео тут: https://youtu.be/YxVGPmuhXb8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2015
Щедро співа
зимова пора.
Слава Христа
В небо пішла.
А з того неба зорями
Падають Божі промені
Здавна гріхами втомлені
просять Різдва.
Земле жива
міцно трима
щирі слова
свята Різдва.
А з того неба зорями
Падають Божі промені
Здавна гріхами втомлені
Просять Різдва.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/QvRLIKi2S4g
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2015
Ми проснемося там,
.......Де гуляють зелені лелеки по білому полю
І розішлемо «спам»
.......Із найвищої в світі стрункої тополі.
Про своїх і про нас.
Про чужих і про вас.
Пропонуємо свій резонанс.
Зеленіє папір
Та жовтіє метал.
Трохи знижений зір,
Трохи слабший кристал.
Завдяки вдячним націям
Збереглась інформація
...Про все те, що я сказав.
*
За весняну красу
.......Нас залиє брудна, неприємна на дотик, руйнуюча повінь.
А зимова краса
.......Ляже затишним холодом в кожному другому домі.
Про своїх задля нас,
Не питаючи мас,
Пропонуємо свій резонанс.
Зеленіє папір
Та жовтіє метал.
Трохи знижений зір,
Трохи слабший кристал.
Завдяки вдячним націям
Збереглась інформація
...Про все те, що я сказав.
Ю.П. 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Країна “Україна”
Для когось батьківщина
Для когось друг, чи ворог
Для решти – “десь там є”.
То в роздріб, то єдина,
То, навідь, не країна,
А десь біля порогу
На захисті жиє.
Х
Довершена й знедбала
Пробудженою стала,
Хоча і мить не спала,
Закутана в гаї.
Розгорнена по-малу
Руками, що зібрали
Ліси, лани, стожари
До єдної землі.
Х
По буднях і у святі
Згадаймо, що багаті
Країною новою
Давнішою за всі.
Аби й були б ті дяді
У Лондоні, чи Штаті -
Летіли б, йшли ходою
До рідної землі.
Ю.П.
2004
https://youtu.be/Tv0wHJRpjrs
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2015
Суть – це баба із сутінок мрії,
Де прозора і чиста вода,
Що залита у ріки чужії,
Мотлох з серця мого вимива.
Правда, змушена до ґвалтування,
Рве дитячі незаймані мрії.
Кожен раз віддається востаннє.
Сліпне правда моя і німіє.
Гріх – це дід, що від мене довіку
Буде клянчити різний непотріб.
Продаючи прострочені ліки
У той світ, що нагадує погріб.
Смерть – це баба убрана косою
Під червоним могильним вінком.
Коливає мене під собою,
Та освячує хресним ціпком.
Щастя - баба весела й примхлива.
Щастя – гарний юнак поряд з бабою.
Щастя - їх народившеє диво,
Що створило їх сильним і слабою.
А життя – то є дещо середнє
Між усім й усіма – проміжне.
Не наступне і не попереднє.
Невідомістю вже не страшне.
Ю.П.
2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Шановні пани президенти,
Бувають у житті моменти,
Коли вам варто побажати
Піти туди, де тая мати.
Ми можем швидко обирати,
Кого купити і продати
Кого, для користі землі,
В ясну годину, чи в імлі.
Та не до розуму мені,
Що ми, кого не обирай,
Щоразу губим рідний край.
Що ми, куди б нам не піти,
Завжди трапляємо туди,
Куди я вас уже послав.
І знов чекаємо, хто б дав
Чи то в кишеню, чи по пиці,
Чи панських замків, чи землиці…
Шановні пани президенти,
Ми припиняємо оренду.
І разом вам усі бажаємо
Не бути в нашім краї зайвими.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/eUV72cf_7f8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2015
З просяклих росою лісів і долин,
З найвищих небес до найнижчих глибин
Збігався в колодязь найменший струмок,
Щоби напоїть прадядьків й пратіток,
Де ті в розігрітій духмяній траві
Творили творців, не сприймаючи «ні».
Любили природу, кохали істоту.
І люльку, і келих – від рота до рота.
Проходили містом. Спинялись в селі.
Хмеліли на поминках і весіллі.
З землі до землі. Із землі до небес
Дід-батько воскресне, як прадід воскрес
У пам’яті роду. Де мати – там рід.
Де землі народу – там сильний нарід.
Трава не корнює в землі навіки,-
Змудрили колись прадядьки й пратітки.
Дубів насадили, корінням вплелись
І думали буде тепер, як колись.
Але замінилось «начебто» на «вроді»
Заміни в народі - заміни в природі,
Що сильно заменшила діапазон,
Збіднила погодою кожен сезон.
І вже не дає, хоча простимо більше.
І, мабуть, не дасть! І чим далі, тим гірше.
І заполонило, і звідкись пішло
Усе те добро і усе теє зло.
Із тих же лісів і із тих же долин,
З найвищих небес і з найнижчих глибин.
Ю.П.
2003
відео: https://youtu.be/u5MyJ8nW1Ks
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2015
Дорогу лайками торили:
Ішли, дійшли, стоїм.
Ніякої нема вже сили
Для досконалих змін.
Збираю у легені вітер,
Наповнюю лайном
І посилаю із привітом
На сервери dot com.
Дороги градами побило -
Немає в нас доріг.
Руйнує потойбічна сила
Те, що я сам не зміг.
Турбує вітер – віє квіти
Запліднює пилком.
Ми ж посилаємо привіти
Обличчями dot com.
Все дороге складемо в торбу,
Сховаємо у схрон.
Самі ж із високого горба
Сягнемось об бетон.
Розкотимо шари по світу
І, під котрийсь псалом,
Пошлемо на той світ привіти
У пекло/рай dot com.
Ю.П.
2015
https://youtu.be/JGGr56Odmbo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2015
На столичнім святі сьорбніть, пердніть, сядьте
В колі де навколо в уніформі дяді.
То усі шари на шару й кулі в дулі.
Пиво накупили. І у ніс задули.
Надвірний концерт. Відкритий майдан.
Є звуку центнер. Людей океан.
Щось можемо ми. Щось спробує нас.
ЖиТимемо ми. І житиме нас.
Авжеж. Наро димо.
Авжеж. Буде мо ми.
Авжеж. Помре мо ми.
MeMory, Авжеж.
Закликали, кликали – ми всі зібрались,
Клонували клопіт, а для нас то радість.
Дію вдіяли, виставі теж дісталось.
Розкотилось, бурхало і тут зосталось.
На вулиці зліт. Всім гаслам привіт!
Підсилює дріт тих гасел політ.
Щось можемо ми. Хтось зможе і нас.
ЖиТимемо ми. І житиме нас.
Авжеж. Збуду ємо.
Авжеж. Зруйну ємо.
Авжеж. Торгуй *блом.
MeMory, Авжеж.
1995
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Яка ж та темінь? Що там за землею?
Чи світло там, куди ми всі біжімо?
Щоб врешті пурпурово-зимну ниву
Обжати збалахоненою Нею.
Вона (смерть) дуже необачна
Нам подає до безлічі уникнень
Від того, щоби ми навіки зникли,
Підтверджуючи тезу: “Все – на краще”.
Щоб по-смерті нас згадували з сумом,
Нам доля надає з десяток шансів
Відчути, то ярмо сірих вигнанців,
То вічних блазнів, не скорених глумом.
А ще, чудова доля посилає,
Ізвідки не доїдеш аж до смерті.
Ні факсом, ні є-мейлом, ні в конверті.
Туди пошле, чого ніде немає.
І ніде, ні в кого шляху спитати,
Як те пройти, щоб і дійти і жити.
Щоб не обходити, і в той час – не вступити.
Щоб вибрати одну і не вертати…
Коли вмирають пожиті діди
І ще не пожиті батьки вмирають,
То небеса навіщось нас карають
За непростимі, в більшості не нашії гріхи.
Ю.П. 2004р.
https://youtu.be/PRwXa_QALF4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2015
Легкий і тихий вітерець
Над шапкою дерев шепоче,
Шелестом спускаючись з небес.
Чому прийшов? Чого ти хочеш?
«Землі вмираючої тугу розігнати.
Розвіяти, як сірий той туман,
Як той смердючий дим над хатой.
І убаюкати, довіритися снам.
Щоби земля згадала уві сні
Блакитну чистоту небес,
Поля зелені запашні.
І тут – у нас, й далеко десь.
Розвіяти думки.
Налагодити лад.
І розплести плітки,
Як коси юних чад.»
Легкі і лагідні думки,
Коли говорить вітер.
А як прикрикне,
То нема страшнішого на світі.
Ю.П.
2012
відео https://youtu.be/f5Jxhu7XjSw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2015
Соромно дивитись Богу в очі,
Просячи: «Даждь, Боже, добрий день»!
Соромно за безсоромні ночі,
Що були натхненням для пісень.
Боженька у золотім лахмітті
Від палаців владних до печер
Заблукав колись у тому світі,
І блукає світом дотепер.
Ходить-бродить , дивами дивує,
Душі підіймає над лайном.
Із збудованого майже не руйнує.
Ми зруйнуємо усе усі разом.
Словесами славимо красиво.
Власне пузо премо над усе.
Бажано, щоби до скроней сивих,
Назбиралось божиїх пісень.
Ю.П.
2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015
А за бур’янами – поле полину.
А за полем луки та покоси.
Позбирались люди до майдану на війну.
Вивільнили лють та нагострили коси.
А за ворогами друзів не впізнать.
Всі у нас за друзів, хто не відморозив
Совість, щиру правду і козацьку стать.
А ще дух батьків і материні сьози.
Де там хижа сила? Де там мирна доля?
Де тебе носило українська воля?
І якщо косити ненависні бур’яни
Треба розрізняти хто є ми, а хто вони.
Із гори і в гору – зимно в цюю пору.
Так котили правду, аж посивіла зима.
І повимітали добру пору з двору,
Але з Божой волі – Україна не сама.
Ю.П.
2014
відео https://youtu.be/n-9AVECBuTM
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2015
*
Я живу в країні
У своїй хатині.
Моя хата скраю
Прямо біля раю.
А у дворі квіти,
Щоб життю радіти.
А у полі жито,
Щоби добре жити.
*
Котику із квіточкою грає пограє
І маленьких діточок грою забавляє.
Грай, Котику, грай!
Буде і на землі рай.
*
Мишенятко хвореньке
Грається у хованки
Доки нема кішки,
Погуляйте мишки!
*
За небесною хмаркою дощеня виглядає.
Утікає від татка і понад дахом кружляє.
Дощ обуриться зливою.
З неба піде вода.
Стане знов барвінковою
Вся земля молода.
*
Песик пісеньку приніс.
Чмокни песика у ніс.
Він її пролає,
А я заспіваю.
*
Мамо, хочу їсти!
Налий грамів двісті
Молока до каші
До моєї чаші.
*
Я пісеньки люблю співати,
Цього мене навчила мати.
До праці я беруся хвацько,
До неї залучає батько.
А ще люблю я дуже грати.
То що ж мені тепер обрати?
*
Лелека, лелека,
Не лети далеко.
Завітай у гості,
Бо ми люди прості,
Щирі та чутливі.
Як лелека в домі,
То і всі щасливі.
*
Вітерець гуляє полем
Ми його в долоні ловим.
Він шумить за вухами,
Щоби всі послухали
Незвичайний лепіт -
Найголосніший шепіт.
*
Геля-гуля галявинка
Леле-зеле-веселенька.
Деруть-дратують небонько
Високії деревонька.
Цвірі-дзвірі пташаточка-
Дзвіряточка із крилами.
В них мамочка. В них таточко.
І в них Земля щасливая.
*
Широке дерево з розлогими вітами
І накриває вправно і вітає.
Старе, але цвіте і зеленіє.
Живе! І тінню нас завжди укриє.
*
У дитячому садочку не деревцята з плодами.
У дитячому садочку граємо з малятами.
На деревах іграшки. На травичці теж.
- Трохи ще пограємо?
- Пограємось, авжеж!
*
........
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Війна за мир.
Привіти у приціл.
Щоденний подив від незваних слів.
Спиняється на мить і він вже спить.
Насниться світла мить,
Але й вона бомбить.
Горить війна,
Але не гріє Перуна
Багаття славних душ і чорна борона.
Свіча Христа й палаючи його вуста
І Діви ясна доброта –
На нашого щита.
В похід за лад
Проєвропейський азіат
Здійняв криваво-чорний ґвалт…
Тупцюємо у затишній броні.
Чи на трибуні, чи в труні;
Чи так усе, чи ні?
Ю.П.
2014
https://youtu.be/Rze48tXW4bY
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2015
Найми мене шукати щастя…
І пусти
блукати, вигадок лісами, долей нивами.
Навчи мене іти без ворожби
й знаходити завжди людей красивими.
Пусти мене за чистою водою
у теплий і прозорий океан,
бо я, оплутаний суєтною ботвою,
загруз, немов тмутараканський істукан.
Прийми і підійми мене до хмар.
Заглянути я хочу за простори,
і розповісти всім (бо я – казкар),
і сипати з небес метаМорфоми.
Спини і обійми мене…
Помовч
Про те, що я не видячи узрів.
Не розливай в прозорі води жовч.
Куди послали, я туди й привів.
Ю.П.
2014
відео https://youtu.be/YbwUOdjSmZc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2015
Якщо дозволите, я вийду в сад.
Де з ранку, ще не зникли роси.
Де яскравіють, мов агат
Достиглих ягід пишні коси.
Якщо дозволите змінити аромат…
…смер..діючої офісної смерті
Невпевненого руху у дротах
І подорожі у євро конверті
З упевненою тугою в очах
Зануреного у нудьгу експерта.
Якщо не проти ви, я вже в саду
З гілок збираю артефакти зрілі,
Захоплюю очами красоту
І тілом забираю свіжу силу,
На Волі дихаю, і так собі іду…
Ю.П.
2014
https://youtu.be/sT0sxznZVaE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2015
Ми маємо відповісти собі,
Чи справді ви правдиві і побожні,
Чи справді ми такі непереможні,
Чи тій землі потрібен правий бій?
І, начебто, достатньо нам краси,
Ми ту красу оглянули походом,
Ми ту красу творили давнім родом…
Та створене хто зброєю косив?
Країну оріїв, об’єднану Дніпром,
Що все добро своє збирала з паші,
Не догляділи вправно руки наші
Серця не впоралися із добром.
На власній молимося кружині
І ніде нам своїх очей ховати.
Усіх людьми народжувала мати.
У всіх у хаті образ на стіні.
Крихкий цей світ, неначе хатнє скло.
Розсипалися скельця, ріжуть груди.
Хто знає, що із цього далі буде?
Хто знає, як насправді все було?
Ю.П.
2014
https://youtu.be/R8YLOG2uQF4
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2015
Заради кого, чи заради чого
Не дати зради ні собі ні Богу…
Заради батька, чи заради брата…
Віддати все, чи все не брати
Чого заради?
Своє не пожите нутро
Віддати на безмежний строк…
Піти не радником, піти в солдати…
Ще не купивши, вже продати
Чого заради?
Ходити в кріпаках за волю…
Вклонятися чужій сваволі…
Не мовлячи, про все сказати…
Перед усіх себе карати
Чого заради?
Чого шукати, коли гине мати…
Хотіти, думати, не спати…
Та відповідей без питань шукати…
Аби ж то хто порадив
Те все чого заради?..
Ю.П.
2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Гроші до грошей,
сміття до сміття.
Нарізно в кошик.
Життя до життя.
Смертію смерть
Я трамбую у вірші.
Все шкереберть,
Та від того не гірше.
Туги і радощі.
Щільно спресовані.
Зібрані. Крадучи.
З когось змальовані.
Сила і воля.
Недуга й тюрма.
Інде, по двоє.
Десь, зовсім сама.
Там у кайданах
На нарах конає.
Тут на майданах
У головах грає.
То запалали,
А потім зомліли
І позбиралися,
Тіло до тіла.
Ниви безкраї.
Чужими ногами,
Худко, шляхами -
До самого Раю.
Лихо минуло.
Біда повернулась.
Те, що забули вже,
Дочиста збулось.
Слава до слави,
Гріхи до гріхів.
Народ до держави.
Безрідь до вовків.
Рима до віршу
Іде не минає.
Буде не гірше.
Он ранок світає.
Ю.П.
2014
https://youtu.be/v-bkaf4-9GY
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2015
Залетіло на подвір’я
Жовтолисте стигле сім’я.
Залетіло та й землею полягло
І на дворищі посіяло тепло.
Теплий вітер із землі до сірих хмар
Міцним став, заклекотів, мов смоловар …
Розірвалась в хаті пісня
На «до того» й «після».
Бо до того не пекло,
А тепер червоне пір’я рознесло
По гарячим головам
Свинцем толуоловим.
Проскреблося орище
У родиме дворище.
В нім мені з тобою
Не стало спокою.
Добрий вітер ладом тихо шепотів
З болотів гниле насіння підхопив.
Де узялося на нашу долю зло?
З того сім’я все в садибі полягло.
Від того насіння,
Боже, дай спасіння!
Ю.П.
2014
https://youtu.be/H_cmhApRxnA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2015
Вишита червоним
І зашита в серце.
І без неї голому
Холодно до смерті.
Змилуй доброту:
Одведи біду!
Від очей глумливих
Душу прихисти.
Від речей гордливих,
Господи, спаси!
Вишитії квіти,
Поведіть по світу!
Швидко, чи потроху
Плетусь, чи стрибаю.
Мене випивоху
Свитка обіймає,
Вишита хрестом,
Залишай з Хрестом!
Звечора до рання
З поля до воріт,
Святе покривання,
Веди з роду в рід...
Як своє дограю,
Забери до Раю!
Ю.П.
2014
відеокнига: https://youtu.be/hk6fRwmebUk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2015
На одну годиночку
Я приспав дитиночку.
Мабуть янголятко
Любить дитинчатко.
Спи, мій офіцер,
Доки хтось не вмер.
Доки висипляйся,
Доти й набирайся
У природи сили,
Щоб в житті носила.
Та у добру путь,
Щоби дужим буть.
Дійдеш, зловиш вдачу,
Та якусь люблячу,
Що привітно гляне.
Хай тобі дістане
На ясних просторах
Вирости угору
І пізнати світ,
Повним многих літ.
Ю.П.
2014
відео https://youtu.be/GRrBz3Vj_fc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2015
Не віддавай, синочку! Не давай
у злу напасть батьків, землі і хати.
Нехай тебе дістав цей ситий рай,
не поспішай його мерщій ламати.
Не встигнеш по чужинах погуляти,
А дому вже нема, нема землі,
де ти любив схід сонця зустрічати
і засинати в спокої, теплі.
Твій рідний дім у місті чи селі –
фортеця спокою поважний скарб родини.
Сюди не мають права біси злі
заходити за будь-якої днини.
Нехай боронять арії, будини,
Перун-Христос хай відведе негоду
від батька, матері і їхньої дитини,
від побратимів козацького роду.
Не віддавай, синочку, ні свободи,
Ні рідної землі, що й в жмені мила.
Нехай залишиться у власного народу
його прадавня славна Україна!
Ю.П.
2014
video https://youtu.be/gAWkHV_IYvo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2014
Висолопив вибляклий вилупок
Варги свої відпердолити,
Проте, пи3донувся об приступок…
У-у-у, бля, дарунок, бля, долі, бля.
Тельбух запхавши у піхви
І дожидаючи поділ,
Навмисно насравши у ночви,
Уйобуй, бо ми вже на сході.
Ю.П.
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2014
Ізбарзе борзий наш каюк пробрався в кримське море,
А там непроханий матюк розвішує прапори.
Діставши рваний рукопис, загнувши мисль у вухо,
Подумали, що катарсис закрив цей мис наглухо.
Козацька лодія пішла із жвавими піснями
До витоків, до джерела, щоб прикрутити крани.
Та вже заткало прорвало, каміння задиміло…
Пошматувало вже ху*ло направо і наліво.
«Казакі кушалі укроп», а «мама мыла раму».
Від азіятів до європ пустили телеграму.
Розжарило, із сходу в ніс недуга задиміла.
Чи то який рогатий біс напав на наше тіло?
Ружину знарядили всі на славу і на смерть,
Щоби від Київськой Русі не лишилася чверть.
Щоб світла орія землі не потонула в крові.
Щоб і надалі в сивій млі каюк блукав у морі.
Ю.П.
2014
https://youtu.be/nNSZzV64yR0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2014
Семиперстная могила цілий курінь приморила.
Зліг летяга в самім дні, в невсамітненій труні.
Сокіл нагорі кружляє. Може десь свята земля є?…
Заглянь в очі соколині та полети по долині
До своєї хати дівчину кохати…
Сина колихати…З миром доживати…
Шестийменна злая сила кров моїй землі пустила
Ми залишились самі. Ще живі та вже дурні.
Най душа гуляє, Бог благословляє
Розумом віднині. А у домовині
Тіло зберігати я довірю брату.
Нині я десятий, що пішов шукати
І на Небі ради.
Ю.П.
2015
відео https://youtu.be/49-F5C2e1E8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2014
Вогненні неньки заколисують цю осінь,
Котра вдяглася, як зазвичай надсвятково.
Неначе осінь тут спинилася назовсім
І саме в цьому місці осінь виняткова.
Неначе це яскраво-жовте та червоне
Заціпить в спогадах коловорот сезонів.
Немовби подолає перепони
Щодо непевних цілей і резонів.
Цього сезону в моді буде осінь
Одягнена у одяг багряний,
З палахкотілим листям у волоссі
Спадаючим у всесвіт вогняний.
Ю.П.
2014
відео
https://youtu.be/zgaT59BVCpc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2014
Сьогодні вночі та завтра вдень
Я матиму гарну погоду.
Я матиму доларів та гривень
І більшої вроди нагоду.
Усе буде добре нам хтось сказав
І ввечері це покажуть.
Побачить і той, хто про це вже знав
І той, хто не знав – той побачить.
Удень буде сонце, життя і тепло.
Хтось матиме те, що має.
Комусь буде так, як колись було
І знайде все той, хто шукає.
Ти легко, привітно в тім переконай:
Торкай, говори, шепочи.
Негоду здолай. Нас обох поєднай.
Завтра вдень та сьогодні вночі.
Ю.П.
2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2014
Захистило душу тіло
Та швидко зів’яло.
Від розгону ошаліло
Та у дим пропало.
Сірий попіл ляже окіл,
Вітер в небо звіє.
Та й покине зайвий клопіт
Те, що вже не гріє.
Далі.. далі, повз печалі,
У високий світ.
Від гріхів і від моралі
У легкий політ.
Понад хмарами, світами
Над усим життям
Далі..далі..розум тане,
Плине в небуття.
Все мине, бо все минає.
Та й піде в нікуди.
А душа у нашім краї
І була, і буде.
Ю.П.
2014
https://youtu.be/q_pePGgNfCw
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2014
Я блукаю зимою у замерзлій пітьмі.
Поміж тисяч нас двоє. Серед всіх ми одні.
На Землі, над землею наче прірва без дна.
У яку я за нею. У якій ти одна.
Ми блудили цим світом, плутали без мети.
За цей час згасло світло. Засинаєш і ти.
Засинає кав’ярня у кутку на майдані –
Тепле світло вечірнє у застиглім тумані.
*На теренах забутого міста
Нам лунають транскрипції Ліста.
А у тиші зимового парку
Нам лунають фужери і чарки.
Але може не варте те коротке рев’ю.
З шиком Буонапарта я з фужера доп’ю.
Хай кружляють навколо ці замерзлі вогні.
Я п’янітиму соло. У нічній однині.
*На теренах забутого міста
Я збираю із неба намисто.
А у тиші порожнього бару
Позбуваюся нашого жару .
…
На теренах забутого міста
Нам лунали транскрипції Ліста.
А у тиші зимового парку
Ми не змерзли, а нам було парко.
Ю.П.
2007
https://youtu.be/kAhImsk7k7w
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2014
Хто ми? Якого Бога діти?
Питати начебто вже не зарано.
Що маємо хотіти, а що вміти,
Щоби пройти свій шлях до храму…
Якого прадіда нам спокою немає?
Де ми, в якому світі нагрішили,
Коли нас досі Боже не сприймає
За тих, що можуть дати собі силу.
За тих, що можуть дати собі раду.
За тих, хто зможе й іншим дати.
За тих, хто не тупцює ся позаду
І не погодиться себе продати
За ласий шмат блискучого життя,
Який приготували єзуїти.
Коли ж дарує нам природа відкриття:
Хто ми? Якого Бога діти?
Ю.П.
2013
video https://youtu.be/cfho_UAgZx0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2014
Немає, бо вже і не треба…
Бо випив до донця.
Гулятиму сходами неба
На сході, бо ближче до сонця.
Хотітиму бачити квіти.
Бажатиму не заважати,
Не влазити у привіти,
Щоб потім не зневажати.
…
Не буде, бо так хотіли:
Бажали неба – гляділи нижче.
Немає серця - не буде й тіла,
Бо закортіло до сонця ближче.
Та квітне поле
І мріють люди:
Яка в них доля,
Яке там буде…
Ю.П.
2014
https://youtu.be/cWYCt_O2os0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2014
Вечірній Київ.
Трохи Лаврою відлунює старенький двір.
В повітрі мрії та святий церковний дзвін.
Повір
В черговий раз
заради Бога і терплячого Дніпра,
що час уже і нам, угору глянути пора…
Нічний еспресо.
Потяг тягне час.
Затягує у північ.
Підбадьорив нас
Проснутися з тобою.
Нас вже троє.
А так мало життя, здається.
Хто кохає. Хто сумує.
Хтось над усим останнім посміється…
Заглядує у сни чарівний плин Десни
І тихий вітер віє
на в ніч змарніле сонце куполів.
Вечірній Київ.
Ю.П.
2014
https://youtu.be/LcGfb-64ELc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2014