| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Ты слишком притягивал мир
И все норовил собрать его в одном месте.
И сколько бы не жертвовали лир,
Тебе это все равно не придавало чести.
Только во сне приходил
совсем не оставляя известий.
Ты страх нагонял на тварей лесных и ведьм,
хотя пентаграммы чертил уже в виде граффити.
Теперь ты не можешь вот так умереть и...
Хотя костлявая уже метит.
Да и тебя совсем не сложно заметить,
Слишком многих людей ты уже предал.
"Безсмертен, безсмертен, безсмертен...".
-шепчу в виде полного бреда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566293
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.03.2015
Незаменимых людей не бывает
Значит, ты вовсе не человек
Так, что кости будто ломает
Так, что кажется уже не мое
Так, что и живешь без вдоха
Довольствуясь болью, сойдет и так
Сама посыпаешь раны солью
Выдавая шрамы потом за знак
Незаменимых людей не бывает
На тебя опять помолюсь
Говорят, без таких умирают
... я сама тебя прогоню
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561263
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.02.2015
Я ем слишком много конфет,
Читаю книги взахлеб,
Сижу на куче диет
Хотя все и сходит на нет.
Ты слишком уверен в себе,
Совсем не любишь читать,
И пишешь только сестре
На которую, впрочьем, плевать.
Я брежу тобою - кошмар,
Хотя это полный бред.
Но помнится мне тот
бульвар,
Где мы... А впрочьем, нас нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552619
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2015
Кожен крок завдає болі, подихи і того гірше. Руки брудні від крові та трясуться, але я йду вперед, нірвним кроком, але все ж іду. Вода. Мені треба вода...
Тільки що вбили мого друга Не думай про це, не думай!
Його тіло залишилось там Думай про воду.
Я мала б бути мертвою Вода, вода, вода, вода
Але я жива Чому?
Я навіть не плакала. Чи плакала? Не знаю....Хочу дощу. Хочу додому.Брата забрали на фронт, не хочу додому, де його нема. Я хочу побачити маму... Вони живі? Не знаю. Вода. вода, вода...
Виходить сонце, крізь руїни пробиваються тонкі промені світла і освітлює попіл... Він усюди, в ніс тільки зараз б'є різкий запах горілого, світ згорів у вогні...
За щось чіпляюсь і падаю, я не вставатиму. Навіщо? Лежу на сонці...
Ось брат пускає сонячні зайсики. ось мама садить квіти, ось тато вчить мене їздити на велосипеді, сонце...
Я так хочу додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545666
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.12.2014
Кожної ночі, лягаючи спати, я бачу шматочок неба між завісами на вікні. І я живу цим шматочком неба, і я ним дихаю, і це всі мої почуття. І кожної ночі воно особливе... Думаючи. що більше неможливо зробити щось краще ніж минулого разу я пднімаю очі і розумію наскільки помилялась...
Нехтуючи сном я дивлюсь на небо, я ним живу... Кожна зірка - це щось неймовірне, ідеальне... А це тільи одна мільйонна. мільярдна частина. Моє життя таке незначне, як цей обривок неба, частинна в мільярдах інших... Більших.. Кращих...Та кожної ночі я дивуюсь різноманітності цієї малої частини, тож...
І коли одна зірка зникла з моєго шматочка неба... я більше не живу... Не дихаю... Не відчуваю... Мій маленький всесвіт був знищений ще до мого народження і моє життя ілюзія... Солодка ілюзія існування... Той шматочок неба більше не мій. І вночі я просто сплю. Зі сном про мою значимість в зірках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544972
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Чувствуя терпкий привкус горечи на губах,
Слышу: проходящий мимо плюет под ноги.
И ползут мурашки по моим рукам,
И уже не больно почти что.
Вроде.
Ослепительные вспышки солнца блестят в глазах
почему же так мало...
Света?
И проходят мимо все второпях,
Среди них и ты на месте стоишь. Где то
Обхватив руками за плечи себя,
Ищешь глазами совсем
Слепо.
И в смоле бесполезно руками гребя,
Выглядишь так
Нелепо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543702
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2014