| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Можливо зараз хтось чекає дива,
А хтось напевне рани зашиває.
У когось доля не така зваблива,
Та пам'ятай,усе це проминає.
І проминає біль,яка можливо
З'їдає твою душу до нуля.
Та скоро стане все це не важливо,
І хай від смутку не вмира душа твоя.
Життя буває іноді так мучить,
Хоч смішно навіть,бо такі малі роки.
Час не лікує,він нас просто учить,
І щастя не завжди подасть руки.
А просто спробуй щось зробити навпаки,
Щоб у всіх від подиву змінились очі.
Щось таке,що навіть не зробили б відьмаки,
І порахуй хоч раз,не дні сумнівні,а шалені ночі.
Щоб ворог встав,відкривши рота,
Скажи ти "Допобачення" журбі.
Відкрий з ноги оті зачинені ворота,
Не віддавай ти подиху ганьбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541454
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2014
Люба моя,я згідна,не маєш страждати,
Адже не винна ні в чому,безгрішна.
Твоя совість чиста,ти наче Терезонька Мати,
А люди руйнують тебе так поспішно.
Сам Бог вже не витримав,послав нам покару.
Бо стали грішити ми,перестали Його боятись.
І ходимо в світі цім,наче примари.
Служимо злу,перестали щодня старатись.
І що ж виходить,винуватці ми.
А спокутує гріхи наші,невинна Україна.
Ми не ціним волю,і стали нелюдьми.
Та ми піднімемо на ноги цю країну.
Кохана моя,ти нам тільки пробач,
Ми воюєм,тіла в землю кладем.
Наші старання,дорогенька,побач.
Заради тебе своїх близьких,у поле бою ми шлем.
Нехай ворог глузує,нехай сміється.
Та ми не здамося,ми всі йдемо в перед.
І зла не бажаєм,та він ще сльозами заллється,
Візьме ще на плечі наш тяжкий берет.
Моя ненько любима,тримайся ще трошки.
Із тобою ми разом у поле підем.
Зробимо все щоб зацвіли твої очі-волошки,
І вітаючи з перемогою,тобі букет маків нарвем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541452
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 04.12.2014