| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Березень не квапиться тепло подарувать,
Пролісками лізуть всюди пляшки Кол і Фант.
На полях боїв чорніють згарища багать.
Бродить містом як шатун зелений окупант.
Весняного настрою бажає спів пташок.
Мінометне соло краще кави в саму рань.
Ворогові треба кровоспинний порошок,
Після наших декількох "весняних побажань".
Незабаром сонечко прогріє мерзлий грунт,
Не прогріє тількі кістки мертвих ворогів.
Мир, весна, кохання вже за декілька секунд
Десь далеко, тільки не в обителі гріхів.
Ніч несамовита наче березневий кіт,
Темряву роздерли її кігті-трассера.
До шпиталю стрімголов літає вертоліт.
Геть не поспішає тепла весняна пора.
28.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655160
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 28.03.2016
За вікном проїхав БМД
З прапором РФ та гуркотінням.
Ворога ховати маєм де, -
У коробці з траками. Горіння
Прапору, броні, та екіпаж,
Що волає геть несамовито, -
Результат наказу: "- Бро! Ї@аш!!!"
З РПГ передано привіта
Окупантам, що попід вікном,
Повзали, немов у себе вдома.
Вилізли й лежать (лайно-лайном!)
Охопила їх "смертельна втома".
Нащо ти приїхав на Донбас?!
Нащо написав оте "На Киев!"?
Попіл твій залишиться у нас.
Ні на Київ, ані до Росії.
За вікном проповз ворожий танк,
А за ним ще півтора десятка.
Не працює в місті жоден банк,
Все ж вітає танк голодна "ватка".
Перед ним не зводить барикад,
На броню не кидається грудьми.
Від "Поможем" клунки жебрака
Пре додому, пре з іншими людьми.
Прагне вороття СРСР,
Щоб у ньому з посмішкою вмерти.
Байдуже, що молодь з цих афер
В люди вибитись бажає вперто.
Пенсіонний в практиці туризм,
Все кляне на блокпостах укропів.
Головного мозку путінізм,
Розчавив ясного глузду спротив.
За вікном яскравий ряд ракет
В небо ЗСУ пустили з "Града",
Залпами по 40 штук "пакет".
Їх відсутність - то є справжня зрада.
Майже рік катаючись "туди",
Волонтер набачився багато.
Втрати... Торби їжі та води
Добровольцям з "Легіона НАТО".
Кілометри степу та поля -
"місячна поверхня", не інакше!
За вікном вночі нижче нуля,
Та бетон стає за ліжко м'якший,
Коли ти серед людей таких,
Що ламають ворогові ікла.
Влада на гальмах? - до біса їх!
Самі відчиняєм собі вікна.
© Віктор Зелений, Макіївка.
14.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586789
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.06.2015
Чого стоїш та дивишся як б[url="http://птн-пнх.com.ua/revolutsijnatvorchist/v-zelenyy-chogo-stoish-virsh.html"]`[/url]є?
Лягай, бо не збереш кісток ні шмата,
Як той спостерігач ОБСЄ,
Лягай, та не світи більш на солдата!
Хіба не розумієш? Он дивись,
Неподалік кружляє безпілотник,
Якщо ти не завадиш - доповість,
І нас вогнем накриє дуже плотним.
Хмариночку самотню одягнув,
Яскравий місяць як ту балаклаву,
- Спасибі, друже, ти мене почув!
Ми робимо одну священну справу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536947
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.11.2014