| Сторінки (4/327): | « | 1 2 3 4 | » |
Коронавірус в Україні -
Страшне, важке передчуття.
У цій країні дохнуть свині,
А "на кону" - людське життя.
Я не дивуюся, що вірус
Таки знайшли. Всього один!
На всю країну! (Плюс чи мінус?)
Оголосили карантин.
Ну-ну... Цікаво. Що там далі?
Я вже шокована сама.
Кому вручатимуть медалі?
Бо ж медицини в нас нема.
Совдепівську вже розвалили,
А страхову ще не ввели.
"Реформі" шкодять "вражі сили":
Вже навіть маски продали.
Та що ті маски?! Все начиння
В лікарнях - ще з часів "совка".
Надія лиш на "доброчинність"
Олігархату є слабка.
То що робити громадянам,
У карантині сидячи,
А також тим заробітчанам,
Що вдома вже? Мовчать? Мовчи!
О, ви, чиновники від влади,
Народу нашого свини,
На вас покашляла б я радо,
Не мала б на душі вини.
Коронавірус - зла личина.
Та буду вдячна я без меж,
Якщо то є зручна причина,
Щоб олігархи дохли теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2020
Летять, летять сніжинки,
Кружляють біля хати.
Пливуть, пливуть хмаринки
Великі, пелехаті.
Жене їх вітер дужий
В краї чужі, далекі.
Лишаються в калюжі
Лиш відбитки маленькі.
Летять, летять сніжинки
Легенькі і холодні.
Метелики, перлинки
Враз тануть на долоні.
Вже матінки-хмаринки
За обрієм щезають,
А крихітки-сніжинки
В калюжах пропадають.
Життя людей, здається,
На ті сніжинки схоже:
Спочатку гарно в"ється,
Закінчиться негоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864221
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2020
Отримала бабця
"Лист щастя" з міськгазу.
"Бодай же їм трясця!-
Сказала одразу,-
З народу здирають
Останню копійку.
Гешефт, значить, мають
Чиновники-змійки.
За газ, за розподіл,
За воду і труби...
Халепа та й годі!
Надерти б їм дупи,
Щоби не доїли
Народ, мов корову.
Ім - яхти і вілли.
Громаді - полову."
Як діяти бабці?
Боротись не сила.
Заплакала. Вранці
Пішла. Заплатила.
Всю пенсію майже
В бабусі забрали
Чиновники вражі.
Зажерливі стали.
Немає поради
Цій бабці й не буде,
Допоки у Раді
Сидять "бідні" люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863302
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2020
А раптом завтра я помру
І перестану існувати,
В холодну, земляну нору
Піду, туди, де батько й мати.
Для чого я прийшла в цей світ
В лиху, важку, страшну годину?
Зазнати мук, страждань і бід?
Навіщо Бог дав цю дитину,
Каліку, виродка, таку
Огидну з вигляду "чортину",
Самотню, бідну і слабку,
І непотрібну всім людину?
Чому не знищили мене
В дитинстві? Адже так старались!
Батьки, сусіди, все земне
Мені ворожим виявлялось.
Хто рятував мене тоді,
Коли вже смерть ось-ось ухопить?
Допомагав у тій біді
Хто? Ангел? Чорт? І де він ходить?
На ці питання вже ніхто
Не відповість мені ніколи.
Не потривожить і Христос
Це тіло бідне, захололе.
А на планеті, як завжди,
Життя продовжить вирувати.
Не повернуся я сюди.
Мене тут нІкому чекати.
Сиджу, сумую. Гасне день.
Печаль у душу заповзає.
Враз чую - у мізках "дзелень":
Хтось есемеску відправляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862405
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 24.01.2020
В безсонні дивилась на стелю.
Щось дивне вночі приверзлось.
Привиділась раптом пустеля
І марево десь узялось.
У тій африканській пустелі,
Де пальми, верблюди, пісок,
Жила-була дівчинка Нелі.
Лунав скрізь її голосок.
В житті їй не дуже щастило
Тому, що не мала рідні.
Матусю хвороби згубили,
А татко пропав на війні.
Війна в тій пустелі (от, лихо!)
Тривала вже досить давно,
Еліті приносила втіху,
Народ обертала в лайно.
А Нелі була необачна,
Наївна, довірлива. Жах!
Що думала, (вірите - лячно!)
Те в неї було на вустах.
От, якось вона ненароком
В крамниці, заповненій вщерть,
Сказала, не кліпнувши оком:
"Всі війни приносять нам смерть.
Вцілілих страждання і біди
По світу женуть, мов циган.
А влада продовжує стригти
Сім кіп із овець-громадян."
Ще трохи цікавих словечок
І досить сміливих думок -
І враз біля Нелі "овечок"
Зібравсь чималенький гурток.
Тим часом сумний, невеселий
В крамницю зайшов "патріот".
Почувши базікання Нелі,
Надумав закрити їй рот.
У тій африканській пустелі,
Де пальми, верблюди, пісок,
Немає вже дівчинки Нелі.
Не чути її голосок.
Ой, мабуть, я справді заснула.
У дивному сні голосок
Сказав (ніби вітром війнуло):
"Язик - ворог мій".- і замовк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860222
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 04.01.2020
Викручуюсь, як муха в павутинні,
Потрапила недолі на гачок.
Тепер життя у ненці-Україні,
Як в "екшинах", що не для діточок.
Без грошей зараз неможливо жити,
Хоч кажуть, щастя наше не в грошах.
Еге, за комуналку заплатив ти,
А їсти що? Без грошей нині жах!
Хтось, чую, каже:"Знов стара дурепа
Свою огидну пісню завела.
Якого дідька скиглити їй треба,
Коли в країні коїться бедлам?"
На це старенькій нічого сказати.
На Батьківщині не життя - кошмар!
Коли гуркочуть на полях гармати,
Втіче звідтіль і муха, і комар.
Людське життя, відомо всім, коротке.
Радій, коли до старості дожив.
А те, що старість вельми не солодка,
То винен сам: таку вже заслужив.
Бач, не хотів ні красти, ні брехати,
Ні зраджувати друга за мідяк,
Панам служити, дупи їм лизати,
То ж на державу не гріши ніяк.
На Бога також ти не сподівайся.
Не любить Милосердний бідняків.
Чи кайся у гріхах, а чи не кайся.
Не дасть Господь і жменьки мідяків.
Ото ж крутись, як муха у окропі,
Не бідкайся, що тут життя важке.
ПівУкраїни зараз у Європі.
Там рабство добровільне теж гірке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860040
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2020
Понуро схилились дерева.
Занудливий дощик мрячить.
Погода похмура, жовтнева,
Не тішить і не веселить.
Але то не жовтень надворі:
За десять хвилин - рік новий.
Та де ті морози суворі,
Пухнастий покров сніговий?
В небесному офісі, певно,
Пустує чиновницька рать,
Втомилась трудитися ревно.
Ну, що з тих лінивців узять?
Європу засипало снігом
І Мексику теж замело.
А в нашій країні (от, лихо!)
Зими наче і не було.
Бреду по калюжах додому,
Ялинку несу у руці...
Сльозою дощ в році новому
Стікає униз по щоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2019
Хотіла купити гірчицю в крамниці,
Та ледь не отримала там же по пиці.
Я завжди терпіла, та ось яке діло:
Я, бачиш, на пенсії дуже збідніла.
Не можу дозволити м"ясо і птицю.
То хоч на хлібець не завадить гірчиці,
Як спомин про "темне" радянське минуле,
Гірчицю в їдальнях... Ой, бабця забула,
Що нині змінились часи в Україні.
Яка там гірчиця! Скрізь видохли свині!
Ми їх імпортуємо з цілого світу,
З Європи, Америки, навіть з Єгипту.
Хіба тільки свині не водяться нині?
Ми землю прос...ремо й волю в країні.
Не буде землі в нас - не буде і хліба.
І бабці гірчиця тоді вже не треба.
Ось так міркувала я вголос в крамниці.
За це ледь не вдарили бабцю по пиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.12.2019
Душі моєї храм геть занепав.
Незатишно їй, бідоласі, в ньому.
Який це дідько тіло занедбав?
Щодня я відчуваю слабкість, втому.
Ні, то не біс руйнує бідне тіло.
Його я занехаяла сама.
У злигоднях воно ледь животіло.
Дарма на знос трудилася. Дарма.
Тепер сиджу в своїй убогій хижці.
Шматує біль нещасний організм.
В кістках лютує, навіть в кожній кишці.
А в голові - суцільний катаклізм.
Ех, старість вже підкралась непомітно,
Важка, журлива, невесела, зла.
Життя безцінне прожито негідно:
Я храм душі від бід не вберегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858483
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.12.2019
Шістдесят - не Осінь, а Зима.
Сніг на скронях, а в очах туман.
У душі панує Заметіль,
А по тілу вештається біль.
Я хотіла б трішечки тепла.
В Літо Хуга стежку замела,
Закувала в кригу цілий світ.
Не вернути молодості цвіт.
Я благаю:"Зимонько, стривай,
Не морозь мене. Не поспішай.
Дай, прошу, осіннього тепла,
Щоб душа зігрілась, ожила."
"В шістдесят,- промовила Зима,-
Ти сумуєш, нудишся дарма.
Розтопи любов"ю серця лід -
Засіяє барвами весь світ."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848084
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2019
У батька був один-єдиний син -
Його надія, втіха і розрада.
В АТО пішов. Нестримний часу плин.
Медаль дали. А потім вбили. Гади.
Залишився старий один, як перст.
Засватана дівчИна сина, Галька.
Війна триває. На могилі хрест.
А на стіні виблискує медалька.
О, люди, нащо дочки і сини?
Утіха і підтримка у родині
Чи м"ясо для безжальної війни?
Ця думка не дає спокою нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847530
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.09.2019
Як мало потрібно для щастя людині:
Притулок і їжа, родинне тепло,
Щоб мир був і спокій у рідній країні,
А також кохання на долі було.
О, мрії простої, наївної жінки!
У звивинах мозку кружляють вони.
А в буднях жорстоких уявні картинки
Щезають, як перший сніжок восени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845968
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.08.2019
Коти мої! Пустунчики пухнасті,
М"якенькі, шовковисті і прудкі,
Рябенькі, рудуваті і смугасті,
Спокійні, заклопотані, меткі,
За мишкою полюєте в коморі,
Горобчиком ласуєте в садку,
Ганьбитесь між собою десь, надворі,
Спите, згорнувшись бубликом, в кутку.
Шаную вас, творіння дивовижні,
Чудовий подарунок від Отця.
Ви не були в житті моєму лишні,
Коли біді - ні краю, ні кінця.
Прийдеш з роботи, зла, немов мегера,
Чи втомлена, неначе віз пом"яв.
Бурчить живіт. Болить нога. Холєра!
І раптом долинає тихе "Няв!"
Торкнулась киця хвостиком легенько
Ще й спинку плавно вигнула і вмить
Прогнала гнів, розрадила серденько.
Хто може краще душу звеселить?
Філософи мої і сибарити.
Позаздрити вам міг би Епікур.
Коли помру, то хочу відродитись
Я кицею або котом. Мур-мур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Приїхав принц на білому коні.
А я його давно вже не чекаю.
Пройшли у смутку молодості дні,
У клопотах, ілюзіях розмаю.
Приїхав принц і каже:"Вибачай,
Що я в дорозі трохи забарився.
Бач, запросили дружбани "на чай"
І через це до тебе запізнився.
Але тепер ми будемо удвох.
Тебе ніколи, любко, не покину."
Зітхнула я:" Помер вже цар Горох,
З"явився ти, на жаль, в лиху годину.
У мене є болячок цілий віз:
Отит, хондроз і дуже хворі ноги.
Яка любов? Бракує навіть сліз.
Ще й ти припхавсь з далекої дороги.
Вертай додому, любчику, хутчіш.
Можливо, там тебе чекають радо.
Про мене думку ти навік облиш.
У Бозі я знайду свою відраду."
Прокинулась - ні принца, ні коня.
Це ж треба отакому приверзтися?
Не слід в інеті "плавати" щодня.
Шкідливі нА ніч сало і гірчиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2019
Шістдесят мені вже. Шістдесят.
Не повЕрнеш молодість назад.
Все життя пролинуло, як мить.
Тільки серце інколи щемить
І сумує, нудиться душа,
І сиджу, як завжди, без гроша.
Не любили дитинча батьки.
Змарнувала я свої роки.
Слугувала людям, як могла,
А себе від зла не вберегла.
"Любі друзі" й вороги були,
Познущались, брудом облили.
Ось, тепер, мені вже шістдесят.
Я знайшла в собі багато вад.
Світ, між іншим, не змінився. Ні.
Просто скрізь побільшало брехні.
А мені пора на Божий Суд.
Не важливо, що спіткає люд.
Смутить душу думка, труїть дні:
Вже не бути дівкою мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2019
Не піду на вибори, не піду.
Я біду в країні не відведу.
Для багатих створено дійство це:
Потирають радісно черевце.
Дурять нас негідники 30 літ.
І глузує з дурників цілий світ.
Ми наївно віримо в доброту,
Олігархів нинішніх прямоту.
Не піти на вибори чи піти?
"А яка різниця?" - Спитаєш ти.-
"Як жили у скруті ми,бідняки,
Так і далі буде. Не навпаки".
На добро це буде чи на біду -
Не піду на вибори. Не піду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2019
"Земля - театр",- сказав поет натхненно.
Це дiйсно так? Не знаю достеменно.
Менi здається, свiт земний - в"язниця.
Тут правила тюремнi, як годиться.
Елiта наша - пахани "в законi".
Чиновники - наглядачi "на зонi".
А решта люду - то є "шiстки" певно.
Їх гнобить влада, дурить досить ревно.
"Працюйте,-каже,- наживайте статки,
Шануйте нас, як матiнку i татка,
I буде вам "респект та уважуха",
Як за життя, так й на тiм свiтi, в Бога."
Куди не кинеш оком, всюди люди
Iз шкiри пнуться, прагнучи здобути
Матерiальнi блага цього свiту,
Та щоб собi пролiзти у елiту.
А що вельможi? Не в тюрмi, можливо?
Питання те ще!В тiм, це - не важливо.
Вони, сердешнi, геть не помiчають,
Що у душi своїй в"язницю мають.
У клiтцi золотiй, давно вiдомо,
Немає волi, лиш нудьга i втома.
Не вiд роботи втома, вiд утiхи,
I страх, що втратиш все, як прийде лихо.
Земна в"язниця згубна i пекельна.
Навколоземна - мертва i пустельна.
В нiй взагалi не вижити людинi.
Куди тiкати з Всесвiту? Ох, нинi
Думки мої сумнi i невеселi.
Як жити далi в цiй земнiй оселi?
Змиритися з тюремним iснуванням,
На волю потойбiччя сподiванням?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2019
Витьохкують у травні солов"ї
Пісні неперевершені свої.
Яке блаженство чути солов"я!
Здається, світ навколо засіяв.
Маленьку, сіру пташку між гілок
Не видно зовсім. Тільки голосок
Лунає так, що у вухах лящить,
Бентежить душу, вабить, веселить.
Звучить любов і радість в тих піснях.
О, соловей - чудовий Божий птах!
Є на Землі багато різних див.
Одне з чудес - то солов"їний спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834553
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.05.2019
Сумні думки, як знавіснілі мухи,
Снують навколо кожен день і ніч,
Мені приносять сум, печаль і муки.
Агов, думки! Летіть від мене пріч!
Прийшла весна чарівна і духмяна.
Дерева вбрались в білосніжний цвіт.
А я сумую й скиглю, ніби п"яна
І мутить розум, нищить душу гніт
Думок пустих, нікчемних, примітивних,
Важких, страшних, мов потойбічний світ,
Провісників моєї долі дивних,
Які псують весняний краєвид.
Думки мої, безрадісні, гнітючі,
Прошу вас, забирайтесь з хати геть!
Можливість дайте цій весні квітучій
Наповнити красою душу вщерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833180
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 18.04.2019
Я не люблю світ людей,
Підлий, жорстокий, брехливий,
Заздрісний, несправедливий,
Повний хижацьких страстей.
Не розумію цей світ.
Дивна істота - людина.
Чинить, як справжня скотина.
Зовні - мов персика цвіт.
Дехто уїдливо так
Скаже:"А ти - не людина?!"
Жінка мене народила.
Факт не спростуєш ніяк.
Дуже шкодую про це.
Тільки нічого не вдію.
Жити, як ангел, не вмію.
Не приховаю лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833063
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2019
У просторі Всесвіту, в часі
Маленька планета летить.
Постійно її щось "ковбасить".
Біда не вщуха ні на мить.
Торнадо, тайфуни, цунамі,
Вулкани всю Землю трясуть.
Хвороби, ще досі незнані,
І війни смерть людству несуть.
А люди чекають прибульців,
Немов панацею від бід.
Століття минають. На Кульці
Щодня божеволіє світ.
Спитаєте:"Хто і для чого
Створив це безглузде життя?"
Зверніться до Бога живого.
Порадить він вам каяття.
Покайтеся щиро. Можливо,
Біда оминатиме вас.
А Землю оцю нещасливу
Господь покарає не раз.
Рецептів спасіння планети
Від лиха не маю, на жаль.
Перегляд новин в інтернеті
В душі викликає печаль.
А люба планета тим часом
Кружляє, байдужа до всіх.
Страждає на ній біомаса
І чути Нечистого сміх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832920
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2019
Не життя, а суцiльний блокбастер.
Де не глянеш - усюди бардак.
Правлять свiтом пройдисвiт i гангстер.
А Людина тут -просто хробак.
На планетi - вiйна i розруха.
Гноблять, нищать пани бiднякiв.
Потерпають i тiлом i духом
Нещасливцi за дзвiн мiдякiв.
Революцiї i катастрофи
Техногеннi й природнi - важкi.
Рабська праця - щоденна Голгофа.
До протестiв зовуть ватажки.
В Українi немов подурiли
I багатi, i бiднi. Дурдом!
Їх полiтикою надурили
Олiгархи й брехливий Гордон.
Я б ще купу думок зримувала
Про невтiшне сучасне життя,
Та вiд Бога таланту не мала,
Чи татусь занехаяв дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832688
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2019
Вибори, вибори!
В Україну вибори ідуть.
Вибери, вибери,
Мій народе, у майбутнє путь.
Як його вибрати,
Заповітний до свободи шлях?
Чинять опір "брати"-
Московіти, наглосакс і лях.
З кого там вибирать?
Що не кандидат, то олігарх.
На країну їм чхать.
Байдуже і до бідняцьких скарг.
М"яко всі стелять нам.
Доведеться дуже твердо спать.
Лиже дупи панам
Вся чиновницька продажна рать.
Господи, Господи,
Дай народу мудрості в цей час
Гетьмана вибрати
І від смути захисти всіх нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830261
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.03.2019
Свиню здолав свинячий грип у рік Свині.
Свиня сказала:"Ой, біда! Біда мені!
Не маю грошей - у лікарню не піду.
У рік свинячий, певно, смерть свою знайду."
Свиня "горить". Температура аж за сто.
У грудях давить. Голова - як у АТО.
А медицини в цій країні вже нема,
Дітей нема - в житті не трапився роман.
Отак і гибіє нещасна ця Свиня.
Її терзає свинський грип ледь не щодня.
Але найбільше дошкуляє цій Свині
Той факт, що "виборів не бачити мені.
Велике свинство затівають в рік Свині
Багаті Свинки і Хряки. Рахують дні
До президентства. На країну їм начхать.
Підкласти б свинку їм! А мушу помирать."
Прим. температура за сто градусів не смертельна згідно з американською системою обчислення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824373
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.02.2019
Помер дідусь. ЗалИшився собака.
Купили хату люди молоді
І викинули пса, немов лайдака.
Нещасний опинився у біді.
Не йде, сердешний, від воріт, чекає
Господаря. Пильнує день і ніч.
Зима. Мороз. Метелиця гуляє.
Собака потерпає, певна річ.
А за парканом, у тепленькій хаті,
Новий господар входини справляв.
Всі гості веселились. П"яні, раді.
Господар їх люб"язно частував.
Голодному собаці навіть кістку
Пошкодував. Чекав даремно пес.
А вранці молодик отримав звістку:
"Собака бідолашний ваш замерз."
Спитаєте:" Чи мучили докори
Того молодика?" "Ой, не смішіть!
Навчить таких людей лиш власне горе,
Коли відчують біль в своїй душі."
Прим. лайдак - вбога, бездомна людина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819162
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 27.12.2018
Коли з очей спадає пелена
І бачиш ясно помилки життєві,
Робити щось запізно. Сивина
Внесла свої корекції суттєві:
Яке це має значення тепер,
Чому і хто паплюжив, нищив душу
І тіло, й волю? Дух мій ще не вмер.
За дні останні я боротись мушу.
І я борюсь за крихітки життя.
А світ супротив чинить всім зусиллям.
Плітки, підлота, ворога виття –
Ніщо. Вже навіть не страшне насилля.
Коли трамвай мого життя іде
В пітьму депо з останньої зупинки,
Я розумію: помилки – пусте.
Уваги варті радощів крупинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817370
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2018
Розсердилась зима на світ
І гнів свій обернула в лід,
Засипала снігами край.
Тепер хурделиці - розмай.
Не видно звірини ніде.
Птахів, машин, також людей
Поменшало. Хоча ще є:
У переметах хтось снує.
Зима лютує. Сила є.
Спочинку місту не дає.
Вже комунгоспу допекла:
Двори й дороги замела.
І ні піску, ні помела
Не вистачає. Ну й діла!
Лопат і техніки нема.
Стихійне лихо - ця зима!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817306
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.12.2018
Ці капосні євр...(ой, вибачте) росіяни
Вже замордували планету!
Торнадо, цунамі, вулкани -
Це справа отих "іхтамнєту".
У Франції - жах! "Заварушка".
(Мовчу я про рідну країну.)
В Парижі "работал Петрушка".
А, значить, утворить руїну.
А з космосу мчиться Нібіру,
Щоб знищити нашу планету.
Хто зло це послав? О, я вірю:
Зробили це теж "іхтамнєту".
Китайці всміхаються радо
І мовчки снують по Сибіру.
("Подумаєш! Нас же багато
І ми вже керуєм Нібіру.")
А що росіяни? Що кажуть
На всі звинувачення світу?
"Вы сами сварганили кашу,
А нашему Ваське (ой, вибачте, Вове) быть битым."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817130
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.12.2018
Котиться місяць по тину.
Сяйвом залито долину
І білобоку хатину,
Ліжечко в ній і дитину.
Солодко спиться дитині
В теплій, затишній хатині.
Сон їй приснивсь: на ялині -
Фея у срібній свитині.
Раптом вікно відчинилось.
Фея всміхнулася мило,
І дитинча, мов на крилах,
У височінь полетіло.
Мовила фея:"Не бійся.
Ми летимо над обійстям.
Купи опалого листя
Скрізь по двору розбрелися."
"Осінь буяє в країні,-
Фея говорить,- ось, нині
Всюди гаї і діброви
Вже одягнули обнови."
"Гарно як!- каже дитятко,-
Сріблом обсипана хатка."
Враз спалахнуло півнеба.
"Що це?" "Поглянути треба."
Гуркіт розлігся над краєм.
Щось загорілось за гаєм.
Зникла зненацька долина
І страхітлива картина
Перед очима постала:
Там, унизу, все палало.
Сморід і дим, гар і кіпоть,
Крові калюжі по лікоть.
Вибухи, зойки, прокльони.
Вуха заповнили дзвони.
Б"ють, шаленіють гармати.
Гинуть цивільні й солдати.
Згарище. Тліє щось трішки.
Жінка лежить. Поряд кішка.
Мабуть, спішили поволі.
Так і залишились в полі.
Он, хтось біжить з автоматом,
Мов божевільний. "Мій тато!-"
Крикнуло бідне малятко.
Щезли видіння і татко.
Інша з"явилась картина.
Дім величезний. Машина.
Тато поважний, культурний.
В матінки - вигляд гламурний.
Пещена в неї дитина.
Їде до моря родина.
"Що ж це таке?-здивувалось
Наше маля,- як це сталось?
Татко мій з ворогом б"ється.
Цей, в лімузині, сміється!
Татко мій може загинуть!"-
Плаче сердешна дитина
І прокидається. Тиша
В хатці панує. Колише
Вітер гілки на ялині.
Феї немає. Лиш іній
Густо вкриває долину.
Місяць сіяє над тином.
Тепла, затишна хатина.
Солодко спить сиротина.
Виросте, буде вже знати,
ЗА що потрібно вмирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2018
Зима. Стугонить завiрюха.
Мороз ледь пощипує вуха.
Снiги засипають стежини.
Стоять в переметах машини.
Мiстечко моє побiлiло,
На свiт позирає несмiло.
По вулицях мчить снiговиця.
Неначе примхлива дiвиця,
Нервується i поспiшає,
ГоспОду свою прикрашає.
Дерева вдягла в кожушинки.
В бурульках-сережках будинки.
На вiкнах морознi узори.
Чорнiють лише свiтлофори.
А люди? Їх майже не видно.
Гуляти в негоду огидно:
Снiг лiзе нахально за комiр...
Нi, краще у теплому домi
За чашкою чаю чи кави
Точити розмови цiкавi,
Чи в комп свого носа уткнути,
Про хугу надворi забути.
А там, за вiкном, сутенiє.
Реве заметiль, скаженiє.
Ледь блимає свiтло реклами.
Аж раптом хурделиця-дама
Сипнула, немов би навмисно,
На снiг iз смарагдiв намисто.
I лють хуртовини потому
Вляглася.Напевне, що втому
Вiдчула вона i з мiстечка
В лiсок подалась недалечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815913
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018
Вологі тумани.
Холодні дощі.
В незвідане манить
Небес височінь.
Блищить у калюжах
Тоненький льодок.
Обсипала стужа
Все листя з гілок.
Короткі, сльотаві,
Безрадісні дні,
А ночі – удави,
Тягучі, страшні.
Як сонце засяє
І світ звеселить,
Нудьгу проганяє
Всього лиш на мить.
Сумна і журлива
Осіння пора,
Печальна, як діва
Самотня, стара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811625
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.10.2018
Золото, золото, золото
Падає, сиплеться вниз.
В нього наш дворик загорнуто,
Дах і балкон, і карниз.
Золото сяє на ганочку.
Боже, яка красота!
В наше містечко паняночка-
Осінь прийшла золота.
Тільки ця дівчина - з гонором:
Глянула – дощ цебенить.
Падають крапельки з гомоном.
Золото зникло за мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018
Падає листя додолу,
Сиплеться золото з віт.
Осінь війнула подолом –
В танці кружляє весь світ.
Тихо вальсують берізки,
Крони сплітають свої.
Верби розгойдують кіски.
Пурхають листя рої.
А на просторах містечка
Вітер утнув гопака.
Хвилі шумлять недалечко.
Танго танцює ріка.
Квіти, ще ті танцюристи,
Геть розійшлися тепер,
Пишні, яскраві, барвисті,
Жваво танцюють модерн.
Хмарка у формі сердечка
В сивому небі без меж
Зиркає вниз, на містечко,
І підтанцьовує теж.
Сутінки входять спроквола.
Танець вповільнює темп.
Золотом листя довкола
Осінь створила Едем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810890
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2018
Вчителька на пенсію пішла.
Дожила до неї, бідолашка.
Ніби псом понівечена пташка:
Всю себе роботі віддала.
На світанку власного життя
Так багато прагнула зробити:
Дітлахів чужих, як рідних, вчити,
Довести усіх їх до пуття.
Пролетіли в клопотах роки.
Багатьом допомогти зуміла,
Всіх знаннями щедро наділила.
Дякували діти і батьки.
Оповили сутінки життя.
Вже пора напевне відпочити.
Тільки, от, на пенсію прожити
Важко. Неприємне відчуття.
У суспільстві змінено мораль.
Совість, честь і гідність не в пошані.
У фаворі гроші. а путани-
Олігархи б"ються за Грааль.
Вчительці сердешній невдогад,
Що не так вона колись вчинила
І чого дітей не научила,
Що життя ніяк не йде на лад.
Все ж тепер одна розрада є.
В снах вона - розумниця, красуня.
Дзвоника далекого відлуння
Спокою чомусь їй не дає.
Прим. - Грааль в переносному значенні - недосяжна мета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809170
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.10.2018
Густі, як сметана, тумани
Заслали яри і поля.
Охоплена станом нірвани,
Повільно холоне земля.
Обабіч доріг цілі купи
Пожовклого листя лежать.
На річці вовтузяться групи
Бобрів, облаштовують гать.
В повітрі волога і тиша.
Вітрище дрімає в норі.
Щось є підозріле і хиже
В туманах внизу й угорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807988
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2018
Сиділа на гілці стара горобчиха,
Про щось гороб"ятам цьвірінькала тихо.
Маленькі, сіренькі, пухнасті клубочки,
Здавалося, слухали матінку мовчки.
"Мої діточки, ви похожі на тата.
Сім"я в нас не бідна, але й не багата.
Щоб вам не пропасти "за цапову душу",
Про досвід життєвий я мовити мушу.
Життя гороб"яче страшенно коротке,
Нервове, мінливе, лихе, несолодке.
Ніколи не знаєш, чи знайдеш ти їжу,
Чи зловить котяра підступний і хижий."
"Матусю,- запитує горобенятко,-
Куди це поїхав наш люблячий татко?"
"Подався татусь у далеку дорогу,
Щоб десь заробити сім"ї на підмогу.
У нас, на подвір"ї, вже нічого їсти.
Вдалося котові тут владу посісти.
Ваш татко був з кумом, та кум повернувся,
А мій чоловік у дорозі спіткнувся,
Потрапив у пастку до хижого звіра.
Згубила його небезпечна довіра.
На слово повірив нечесній людині
І замість прибутку лежить в домовині.
А кума учора забрали в солдати.
Залишилась донька, дружина і мати.
А донька його на голівку слабує,
Та грошей немає. Ніхто й не лікує.
Зарплата і пенсія їхня - копійка.
Їх злидні обсіли і давлять, мов змійка.
А що у дворі кожен другий бідує,
Сердешну сім"ю вже ніхто не врятує.
Я дам вам пораду. Послухайте, діти,
Тримайтеся гурту, щоб витерпіть біди,
І будьте завжди обережні і пильні,
До влади котів не занадто прихильні.
Жадоба до грошей в суспільстві панує
І нас, горобців, тут ніхто не шанує.
Заради прибутків, амбіцій і влади
Воліють вельможі й планету проср...
Стара горобчиха зітхнула тихенько.
Поволі сльозинка скотилась легенько.
Принишкли на гілці усі гороб"ята,
Журились, що втратили доброго тата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805379
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.09.2018
Коли я помру,
Порадіє багато комах.
В могилу сиру
Я піду й обернуся на прах.
Там будуть мене
Смакувати жучки-черв"ячки
і тіло земне
Вподобають нарешті таки.
Мені все одно,
Що відбудеться з тілом тоді.
Я - зомбі давно:
Познущались літа молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805289
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2018
Ніч повільно стікає з небес.
Місяць срібло розсипав по вулицях.
В серці знову неспокій воскрес.
Почалася жахлива безсонниця.
Засинає містечко моє.
У обіймах морфея околиці.
Туга спати мені не дає.
Я дивлюся на темні віконниці.
У затишних кімнатах своїх
Після праці, мов бджоли у вуликах,
Сплять людей нескінченні рої.
Пролітають автівки по вулицях.
Я ловлю кожний шорох нічний.
Це безсоння таке надокучливе.
Навіть місяця серпик тонкий
Не вгамує страждання пекучого.
Ніч триває. Горять ліхтарі.
Світлофори моргають очицями.
Знахабніло дзижчать комарі
І лоскочуть, негідники, крильцями.
Занявчав наполоханий кіт
І з-за рогу стривожено визирнув.
Ресторан, що навпроти воріт,
Запізнілу компанію виплюнув.
Я не можу заснути ніяк.
Закружляли думки каруселями.
Чи знайду я в цій нОчі маяк,
Чи блукатиму млистими скелями?
Місяць раптом за хмарою зник.
Зарум”янилось небо зірницею.
Над рікою туману рушник
Обернувся химерною птицею.
Розвидняється. Групи людей
Розтікаються містом струмочками.
А думки мої, повні страстей,
Ніч забрала, згорнувши клубочками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802842
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.08.2018
Хмарка сонце заступила.
Риба хлюснула в ставку.
Я рибину ту зловила
І зварила в казанку.
Трохи вкинула петрушки
І лаврового листа.
Сіль, цибулька - все до юшки.
Часничку - аж два зубка!
Всіх я радо пригощала:
Маму, бабцю, татуся.
Друзів теж було чимало.
Не забула й Петруся.
Каже татко:"Ти, Наталко,
В мене донечка ще та!
Непоганий ти рибалка.
Юшка й справді - смакота!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802451
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.08.2018
Щось жебонів японський саксофон
Печально й тихо в напівтемній залі.
Згадала я хвилини на вокзалі
І голос твій, шовковий баритон.
Ти говорив щось про життя своє,
Про іншу жінку, дивні примхи долі.
Твій потяг рушив нехотя, поволі,
А зрада в серце болем віддає.
Гірке прощання краяло мою
Таку самотню і вразливу душу.
Здалося враз, що я вмирати мушу
Тут, на пероні, в пекла на краю.
О, цей сумний, тужливий саксофон
Мелодією розтривожив душу,
Безжально знову спокій мій порушив
І повернув мене в cкорботний сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018
Залило дощами.
ЗасипАло градом.
Блискало ночами.
Било, як з гармати.
Трохи полякало.
Наробило бруду.
І кудись пропало.
Та чи то ще буде?!
Клімат на планеті -
Мов скажена псина.
Глянеш в інтернеті -
Гибіє людина.
Хто від катаклізмів
Людство порятує?
Засоби є різні.
Та чи все спрацює?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801330
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.07.2018
За тонованим склом лімузина
Причаївсь олігарх. Ця скотина,
А точніше, ця вража личина
Чинить зло і страждає країна.
Олігарх - не людина й не птаха,
Рептилоїд, мабуть, чи комаха.
Як павук, він плете павутину,
Щоби знищити всю Україну,
Обікрасти, обдерти, як липку,
А прибуток сховати в калитку,
Не в суспільну, кудись у офшори,
В потайні іноземні комори.
Та якби ж то біди всій громаді,
Що п"явки-олігархи. При владі
Ще продажних чиновників купа.
Їм добробут країни - до дупи.
То - знавці, як народ обібрати,
Не накликавши гніву громади,
Ну, а щоб не потрапить за грати,
Утекти до Європи чи в Штати.
Та біда ще не вся. В Україні
Олігарх - майже в кожній людині.
Затаїлась в душі ця личина.
Потерпає від неї людина.
Жадність, скупість, продажність, брехливість,
Егоїзм, черствість, лінощі, хтивість,
Жаба давить, терзає підлота.
Не людина буває - сволота.
Від біди порятунку немає.
В голові олігарх не вгаває.
Я його не вгамую, одначе.
Тільки серце засмучене плаче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018
Очі тривожні, сумні
Сняться щоночі мені.
Докір у рідних очах.
Серце тріпоче, мов птах.
Що я вчинила не так?
Стулені міцно вуста.
ПрОшу, хоч слово промов.
Ти все мовчиш. Знову й знов
Відчай терзає мене.
Певно, біда не мине.
Кожної ночі у сні
Бачу я очі сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800114
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2018
Автобус біжить по дорозі.
Назустріч несуться поля.
В безмежного степу облозі
Біліють хатинки здаля.
В ставочки, неначе в люстерко,
Вдивляються верби рядком.
Ще мить - все навколо померкло:
Автобус промчав під містком.
Ось, річечка в"ється грайливо.
Гойднулась від вітру лоза.
Над нею стирчать кінські гриви.
Десь мекнула спрагла коза.
Ген, сонях сміється у житі.
Ой, що то? Злетів білий птах.
Напевне, лелека. Залиті
Промінням околиці й шлях.
Автобус летить, поспішає.
В салоні дрімає народ.
Неквапно розмова триває
Про ціни, податки, город,
Війну, що вже всім остогидла,
Народних заср. (ой, вибачте,) обранців ганьбу,
Жнива і футбол (" Путін - бидло"),
Погодні умови, НАБУ.
А там, у небесній блакиті,
Хмаринка, мов Бога лице,
Застигла в чаруючій миті.
Автобус біжить путівцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.07.2018
"Дармоїдка,- сказала зневажливо
Літній жінці розлючена пані,-
Я щоденно працюю обтяжливо,
Ти маніжишся десь, на дивані.
Чи в маршрутці товчешся удосвіта.
Не пропхаєшся в транспорт. Їй-богу!
Тільки знаєш, що скиглити "ой, біда"
І канючиш в держави підмогу.
Все старе порохно хоче пенсію
І субсидію, пільги і ліки.
Від податків я впала в депресію.
Щоб ви здохли, старі і каліки!
Ну, яка з тебе користь?" - ганьбилася
У маршрутці дебела дівиця.
А старенька лиш сумно дивилася:
"Має рацію ця молодиця".
Так, вона теж була молоденькою
І справлялась з роботою вправно.
Постаріла дочасно. Подейкують:
"Син єдиний загинув безславно."
І хотіла б, напевне, трудитися,
Тільки неміч - не любляча тітка.
Ой, як гірко, повірте, змиритися
З тим докором лихим:"Дармоїдка".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.07.2018
Повненька. Та де там повненька!
Товста, як барильце пивне.
Тепер не впізнала би ненька
Колишню жердину - мене.
Дивлюся в люстерко на себе,
Еге ж, майже кожного дня.
А зиркає звідти (халепа!)
Огидна, пиката свиня.
Ой, лишенько! Що тут робити?
Харчуюся, як горобець.
Чи зовсім не їсти й не пити?
Тоді недалеко кінець.
З такою дієтою, люди,
Вже ціни мені не страшні.
Я тільки товстішати буду
На борошні й бульбі всі дні.
Нехай наверху там волають,
Що їх об"їдає народ,
Не черево винне, я знаю,
А очі і капосний рот.
Сиджу у хатині. Журюся.
До кухні мені справді зась!
Піду, хоч водички нап"юся.
Крий Боже, вареник упхавсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797506
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.06.2018
Коли тебе жорстокою рукою
Кидає доля в глибину страждання,
Ти там один віч-на-віч із бідою,
Зникають друзі, мрії, сподівання,
Тоді душа, немов маленька пташка
Підчас негоди, тихо завмирає
Тому, що сил боротися не має
Людина. В мить оту вона - комашка,
Безпомічна істота, безпорадна,
Схиляється в терплячому чеканні
Ударів долі (будь вона неладна!)
І вірить: негаразди ці - останні.
Якби ж то! Люта доля не вгаває
І бідам тим вже ні кінця, ні краю.
Як витерпіти всі жахи? Не знаю.
Страждає тіло і душа страждає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2018
Погожий літній вечір.
Пригадуються речі
З далекого дитинства
В бабусі, у селі.
Розлогі абрикоси.
Ранкові срібні роси.
Нога в бинтах. От свинство!
(Ступила на граблі).
Скелястий берег річки.
Солодкі полунички.
Пахуча матіола
Заполонила сад.
А дині на баштані!
Карасики в сметані.
Ну, що, там, кока-кола?!
Он, в дядька - виноград!
Як швидко час пролинув!
Немає вже хатини,
В якій ми веселились,
Коли були малі.
Але слова бабусі
Я згадую і досі:
"Ми черпаємо сили
З любові до землі.
Запам"ятайте ласку
РіднІ і мудру казку,
Красу й щедроти краю,
Його людей, пісні."
В погожий літній вечір
Лунає сміх малечі
І спогади зринають
Про незабутні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791822
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.05.2018
В хвилини мук душевних і фізичних,
Коли, здається, все йде шкереберть,
Ослабне віра в Бога й мудрість вічну.
Ми бачимо попереду лиш смерть.
Але Господь незримо скрізь присутній.
Молитись треба. Допоможе всім.
У горі, в щасті, у свята і в будні
Він з нами поруч в славі і красі.
В красі духовній, славі сонцесяйній
Бог у душі є в кожного із нас.
Молитва містить сили життєдайні.
До Божих вух це є дороговказ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790027
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.05.2018
Немає Бога на Землі.
Немає Бога.
Йдеш по життю, як по ріллі.
Важка дорога.
З дитинства дурить світ людей,
Калічить долю.
В полоні грішних прИстрастей
Втрачаєш волю.
Коли вже доля скрутить в ріг
У час зловтішний,
В молитві просиш, щоб поміг
Тобі Всевишній.
Молись щодня тепер. Еге ж!
Молись і кайся.
Чудес немає. Бога теж.
Й не сподівайся.
Як постарієш і життя
Твоє згасає,
Могильний морок й забуття
Тебе чекає.
Лише у передсмертній млі
Ти розумієш:
Немає Бога на Землі.
Але що вдієш?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788584
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2018
Мої креативні сусіди
Зробили собачу вбиральню
На клумбі, як раз під вікном.
Безбожно смердить там лайно.
Кажу я сусідам, звичайно:
"Прошу Вас, панове, негайно
Прибрати оцей туалет
І запахів псячих букет."
Та попри люб"язні прохання,
В людей є свої міркування.
Говорять скептично тепер:
"Від калу ніхто ще не вмер."
Звернулася до прокурора.
Йому не до мене: в офшорах
Знайшли, бач, "заначку" його:
Десь пару мільярдів. Ого!
Поїхала я до столиці
(Хоч би не дістати по пиці)
Жалітися на прецедент.
Що скаже на це Президент?
Поглянув на мене сумненько
Гарант і промовив тихенько:
"Невтішна для Вас новина.
Країна вся повна лайна.
Ви їдьте, бабусю, додому
І не набридайте нікому.
У мене проблем - цілий віз."
(Ще й бабцю з лайном біс приніс!)
Звернулась в молитві до Бога:
"За що ця собача наруга?"
Господь здивувавсь: " Що, лайно?
Планета у ньому давно.
Людського лайна забагато.
Не можу я дати вже раду.
Аж в космосі сморід.( Овва!)
Від нього болить голова."
"А що з тим лайном на газоні?"-
Спитає читач у бабуні.
"На душу взяла підлий гріх -
Змела під сусідський поріг."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2018
Сонечко пригріло.
З нірки виліз Кріт.
Каже:"Закортіло
Глянути на світ.
Вже мені набридли
Страви з черв"ячків.
Хочу я повидла
З свіжих кабачків.
Та й погомоніти
Тут немає з ким:
Тільки жінка й діти -
Памперси й інтим."
Мимо біг Зайчисько,
Дуже поспішав.
"Як живеш, хлопчиську?"-
Кріт його спитав.
"Трапилося лихо?
Загорівся ліс?"
Заєць мовив тихо:
"Нам дали безвіз."
"Ну, то й що вам з того?"-
Здивувався Кріт.
"Маємо ми змогу,
Я й увесь мій рід,
Утікти до саду
З нашого ліска.
Тут війна, а влада
Надто вже слизька.
Стереже Корито
Жадібна Свиня.
Правляча Еліта -
Вся її рідня.
Зжерли всю капусту,
З"їли кабачки.
В лісі стало пусто.
Щезли й хробачки.
А податки нині -
Зашморг. Хай їм грець!
Як при владі Свині,
Звірам всім - кінець!"
"Ну і ну,- сумує
Біля нірки Кріт,-
З ким тепер воює
Лісовий ваш рід?"
"Нищать нас реформи
Й найманці-стрільці:
Встановили норми
На відстріл Зайців."
"Лишенько! Вбивають!"-
Пролунав десь крик.
"Вибач, поспішаю,"-
Заєць хутко зник.
"Ну й халепа! Боже!
Лихо! Що й казать?!
Хто їх знає? Може,
І Кротів їдять?
Краще буду жити
Я без кабачків.
В мене - жінка, діти,
Повно хробачків".
Буркотів довгенько
Кріт:"Безвіз, безвіз..."
Позіхнув легенько
І в нору поліз.
Казочка невтішна
Про бідняцький рід.
Там, де влада грішна,
Виживе лиш Кріт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2018
Відгриміло, відгуло,
І гайнули за село
Дві хмаринки-квітоньки,
Буркотливі тітоньки.
Одягнуло сонечко
Золоту короночку,
Засміялось, припекло,
Обігріло все село.
А на кожній гілочці,
Ніби на тарілочці,
Висохли краплиноньки,
Дощові сльозиноньки.
Ой, погляньте! У ліску,
Під березовим листком,
Крапелька сховалася –
Сонечка злякалася.
Раптом чує голосок
Знизу, з-поміж гілочок:
“Порятуйте, поможіть!
Без вологи не прожить!
Ні краплиноньки води
Не потрапило сюди.
Я напитися не встиг,
Народитися не зміг.”
Боязко краплиноньці,
Дощовій дитиноньці.
Пригадала в затінку,
Що казала матінка:
“З кожної хмариноньки
Сіються краплиноньки.
Де на земленьку впадуть,
Там зернинки проростуть.
То ж не бійтесь, діточки,
Напувайте квіточки.
Спрагу всім втамуєте
І життя врятуєте.”
Крапля зважилась: на зов
Полетіла стрімголов.
І, негайно, з-під гілок
Виліз крихітний грибок,
Оглядів усе навкруг,
Свиснув – і почався рух!
Купка доблесних грибків
Вигулькнула з-за пеньків,
У білесеньких штанцях,
В капелюхах, жупанцях.
Ще й краватки одягли,
Танцювати почали,
Заспівали пісеньку
Про краплинку дощику.
Це підслухав горобець.
Тут і казочці кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018
Сіється сніжочок
З темної хмаринки.
Побілів садочок,
Стежечка, хатинки.
Вийшла погуляти
З братом Василинка.
В неї оченята -
Ніби дві перлинки.
Діти розважались,
Гралися у сніжки.
А коли смеркалось,
Потомились трішки.
Падають сніжинки
Ніжні та лапаті.
Бачить Василинка
Сни у теплій хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779373
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 27.02.2018
Біжить струмочок через ліс
І пісеньку співає:
"Я чисту воду вам приніс,
Всіх щедро напуваю."
Прийшла лисиця до струмка
Напитися водички.
За нею зайчик прискакав,
Дві кізоньки-сестрички.
Ще був барсук, їжак і тхір,
А також купа птиці.
Ладнали добре птах і звір.
Всі прагнули водиці.
На гамір цей забрів і вовк,
Хотів, бач, подивитись,
Що то за шум. А натовп змовк,
Не міг поворушитись.
"О, скільки їжі,- вовк зрадів,-
Бенкет влаштую добрий!"
Почув струмочок, зашумів,
Малий, але хоробрий.
Завирувала враз вода
І хлюпнула щосили.
Прийшла до вовчика біда,
Його накрила хвиля.
Цього вовчисько не чекав.
Геть мокрий, сіроманець,
Хвоста негайно підібгав,
Кудись чкурнув, поганець.
Струмочок весело шумить -
Послухайте, будь ласка.
Не замовкає ні на мить.
Закінчилася казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018
"Мурашко, мурашко,
Чорненька комашко,
Куди поспішаєш?
Мене зачекаєш?"
"Не можу чекати.
Біжу я до хати.
Там - дітки маленькі.
Тривожно серденьку.
Несу на вечерю
З личинок печеню,
Пшеничне зернятко,
Медочку горнятко."
Матуся мурашка -
Дбайлива комашка,
Вклонилась низенько
І зникла швиденько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777902
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.02.2018
Колихнулась гілочка.
Рудувата білочка
З донею-красунею
Вийшли погуляти.
А ласкаве сонечко
Вбралося в суконочку,
Почало за клунею
Хату фарбувати.
Доторкнулось кінчиком
Пензлика-промінчика
До хмаринки- кізоньки,
Освітило ганок.
З клуні вийшов півничок,
Наполохав білочок:
Заспівав їм пісеньку.
Розпочався ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777392
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.02.2018
Це солодке слово"влада"
Є принадою для гада.
Він із шкіри лізе радо,
Щоб потрапити до Ради.
Не роздивиться громада...
Зирк! У Раді повно гада.
Половина гадів -" вата".
Решта - з ВАшінгтона-штата.
В гадів цих -" ума палата",
Дурять нашого, знай, брата.
В нас розвалюється ХАТА.
В них - і пільги, і зарплата.
Та якби ж то тільки в Раді
Розвелося безліч гадів!
Ще й в державі! Їм не рада,
Навіть, ліпший друг - Канада.
Посадити їх за грати?
А в судах сидять...Хто?. ..
Як зробити нам, щоб влада
Не подобалася гадам?
Я громаді дам пораду
Обробити дустом ХАТУ,
Щоб гірким здавалось гадам
Це солодке слово "влада".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777178
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.02.2018
Він стукав кулаком у груди,
Волав несамовито:
"Я - патріот, почуйте, люди,
А влада вся - бандити!
Всі - зрадники, сепаратисти,
Їх треба на гілляку,
Двурушники, авантюристи.
Пішли вони у ср..."
Аж раптом хлопцю пощастило:
"Знайшовся" чин і гроші.
"Патріотизм" його всмирило:
Вже всі навкруг хороші.
Погляньте! "Патріот" наш в Раді
Ухвалює закони.
Ним не натішаться багаті,
Забув свої прокльони
І обіцянки, що усюди
Давав народу щедро.
"Ви не бунтуйте,- каже,- люди,
Шануйте дона Педро".
Тепер він їздить в лімузині,
В Європі має статки.
Залишив бізнес свій дружині
і діткам любий татко.
Таких завзятих "патріотів"
В країні є багато.
Тримають люд за ідіотів.
Ну, як їм дати раду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770958
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2018
́Зима. Болото під ногами
І ллється дощ, немов з відра.
У смітнику, що біля брами,
Старанно риється стара.
Вона шукає там поживу:
Шматок черствої ковбаси,
Порожню пляшку. Ось, червиву
Хтось кинув грушу. Надкусив.
А мимо йдуть до школи діти.
“Погляньте! Знов бомжиха ця!”-
І почали гуртом дражнити,
Не добираючи слівця.
Старенька сумно подивилась
Услід веселій дітворі.
Повільно по щоці скотилась
Сльоза. Затихло все в дворі.
Не здогадатись жодній пані,
Що років п”ять тому назад
Була ця жіночка в пошані,
Навчала хлопців і дівчат.
Усе життя їм присвятила,
Не шкодувала сил своїх,
Чужих дітей сумлінно вчила.
Чим викликала осуд всіх?
У неї пенсія – копійка,
Хіба є в тім її вина,
Що нині влада – лиходійка?!
В країні – розбрат і війна.
На все у світі Божа воля.
Хворіє жіночка ота.
Судилась їй самотня доля
І глухота, і сліпота.
Вона не скиглить, не голосить.
Лиш виблисне сльоза з-під вій.
А милостиню? Ні, не просить.
Порожню пляшку киньте їй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
Зібралась вмирати.
Сиджу "на валізах".
Спадає строката
Життєва завіса.
А що не щастило
Мені ще з дитинства,
То шпарку закрили
До раю. От, свинство!
Сиджу "на валізах".
Життя вже поблекло.
Чекаю на Біса,
Що візьме до пекла.
Тим часом Чортяка
Подався у Раду.
Там шкодить, собака,
І сварить громаду.
Пора вже вмирати,
А в голову лізе:
"Як вигнати з Ради
Шкідливого Біса?
Якщо полюбляє
Цей Біс можновладців,
Нехай забирає
До пекла поганців."
Мені на заваді
Ця каверзна думка
Про Біса, що в Раді
Ще й печивом хрумка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765088
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.12.2017
Не люблю я ні "укропів", ані "вату",
Бо від них неадекватом аж смердить!
Часто думаю:"Якому, в світі, гаду
Захотілось Україну розділить?
Де ховається негідна скотиняка
І, коли, нарешті, з"явиться мурло,
Щоб могла я щиро висловить "подяку"
За спричинене моїй країні зло?"
А сидить, напевне, високо, скотина.
Не дістати, мабуть, злюку цю ніяк.
От і чинить всюди бісова личина
Ворожнечу, біди, розбрат і бардак.
От, якби-то всю еліту об"єднати
І примусити народу послужить...
"Та замовкни, бабо, годі вже скавчати,-
Каже голос зверху,- головА болить!"
Чи Я винен, що у вас така натура?
Ви не вмієте ладнати до пуття.
Щось утнете недолуге. Потім здуру
Божеволієте й нищите життя."
Не люблю я ні "укропів", ані "вату",
Бо від них злобою й дурістю смердить.
Де знайти слова, щоб помирИть громаду
І спокійно в Україні-ненці жить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760854
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2017
Пекельний біль вгризається у тіло,
Шматує, рве, неначе хижий звір.
На хвильку змовк і знов оскаженіло
Ламає, крутить, мов шалений вир.
Бракує слів, щоб описати муки.
Полуда на очах. Спинився час.
Від болю, від страждання і розпуки
Ввижається, що в мозку гніт погас.
Розпеченим залізом протикає
Клітину кожну скорпіона хвіст
І свердлить плоть. Здається, витинає
На тілі танець знавіснілий біс.
О, болю мій! Страшні твої тортури.
Де взяти сили витримати їх?
Молюсь. Господь вгамує самодура.
О, диво! Кровожерний звір затих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760114
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 12.11.2017
Мої прекрасні жовті хризантеми,
Який невдалий вибрали ви час
Розквітнути. Ще не в одній поемі
Я сподівалась оспівати вас.
Але якась підступна й підла клешня
(А, може, то була лапа? Ні, таки клешня)
Вночі учора знищила ваш цвіт
І видерла весь кущ моїх сердешних
Осінніх квітів. Потемнів мій світ.
Сумую за дочасно зниклим раєм,
За золота крупинками в саду.
А покидьок, що вас згубив, хай знає:
Він теж колись потрапить у біду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757937
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2017
Осучаснили, бач, пенсію бабусі.
У валюті сума...(думати боюся).
Чула, бідкалась, оце, недавно, бабця,
Що цих грошей ледве вистачить на капці.
Гарні капці - це, звичайно, добре діло,
Та старенькій дуже м"яса закортіло.
На базарі, звісно, м"яса є багато.
А ціна така кусюча, що й казати!
Мовить бабця:".Я поїду до Берліну,
Щоб купити по безвізу там свинину.
Хоч в Європі визнають вже Україну,
А дешевша й у валюті в них свинина".
І таки дісталась жінка до кордону,
Та зустріла на кордоні перепону:
Німчики її до себе не пустили,
Бо зворотнього квиточка не купила.
Повернулась паніматка до хатинки.
І без пенсії тепер вже, й без свининки.
Раптом думка бідолашну обпікає:
"А чи пустить без квитка Господь до раю?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755058
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.10.2017
Графоманка я? Так, графоманка.
Очевидно, це - вдача така.
Люто мучить мене лихоманка,
Як за день не "народжу" рядка.
Можу скласти і більше рядочків
Про природу, страждання кота,
Про любов, ще якісь "заморочки".
Не брешу: я - писака крута!
Я з дитинства така графоманка.
У душі таємницю ношу.
Тільки-но народилась панянка,
Як поклали в колиску чужу.
А підгузники, соска і манка:
Кляте вариво, геть несмачне.
Я на стінах писала ним танка.
По сідниці лупили мене.
А пізніше взялася серйозно
За шпалери й підлогу щодня.
Дивувалась, чому так нервозно
Сприйняла всю цю творчість рідня.
Ох, дісталось мені в рідній хаті!
А кричали, сердешні, дарма.
Щоб не гнівати батька і матір,
Я таємно писала роман.
Та що я! Он, у Раді Верховній
Кожний другий тепер - графоман.
Від законів здихАють і коні,
А порядку в країні нема.
Графоманка я? Та не єдина.
Я вам правду, панове, скажу.
Через тих гине наша країна,
Що пролізли в колиску чужу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751712
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.09.2017
На причілку біля хати
Кішка лиже хвостик.
Вмить примчався, щоб погратись,
Пустотливий Ростик.
Він у бабці кожне літо
Любить газдувати,
Трудиться несамовито:
Хоч тікай із хати.
Киці нашій не до жартів.
Знає добре Мурка:
Ростик зловить і в азарті
Попсує їй шкурку.
“Від айфона вже аж нудить,-
Стиха мовить Ростик,-
От, якби мені смикнути
Кішечку за хвостик.”
На причілку біля хати
Вже немає Мурки,
Мабуть, з Ростиком завзятим
Грається у жмурки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747522
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.08.2017
Сняться щоночі мені
М"ясо, ковбаси і сир,
Рибні паштети, грибні,
Кава - життя еліксир.
Ранок настане і знов
Супчик готую пісний.
Скільки в інеті розмов:
"Суп - життєдайний такий!"
Каже чиновник один:
"Нація вся - жеруни.
Німець чи той же грузин -
Справжні аскети вони.
Вам, українцям, подай
М"ясо і шинку щодня.
Вже економіці - край!"
Господи! Ну, маячня.
Та чи невіглас отой
Знає, як ми живемо?
Не зарплатня в нас - "отстой".
Зверху кричать: "Жеремо!"
Мій організм вже охляв
Від "міністерських дієт".
Хто з вас, панове, украв
М"ясо моє і паштет?!
Вчора наснилась мені
Таця з хрустким кабанцем.
"Всі - жеруни",- каже в сні
Пана міністра ( ой, ні, не так)
Жирного хряка лице.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746975
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.08.2017
Порожня пляшка на дорозі -
Нікому не потрібна річ.
І на дощі, і на морозі
Лежить, сердешна, день і ніч.
А ще недавно у крамниці,
В раю для черева утіх,
Вона стояла на полиці,
Пихато зиркала на всіх.
Помітили невдовзі пляшку
Так, що й не зчулася вона,
Купили нашу бідолашку
І залпом випили до дна.
Тепер в посудині порожній
Запал до існування зник,
Лиш мріється, що подорожній
Жбурне, нікчемну, на смітник.
Мораль:
Подібне між людьми буває:
Що молодий, то - "на коні",
А як здоров"я вже немає,
Тоді рахуй до смерті дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746921
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 20.08.2017
Червона троянда
Палає в саду.
Яскрава принада
Віщує біду.
Рослину тендітну
Ворожа рука
Зірве непомітно.
Що ж, доля така.
І врода розкішна
Дочасно мине.
Ця думка невтішна
Бентежить мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741896
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2017
У далекому дитинстві
Чула пісеньку просту:
"Без води - усюди свинство,
Наче в хижці Вінніту.
Ні помитись, ні зварити.
Виживання, а не шик.
Без води нам не прожити.
Катастрофа! Всім - гаплик!"
Вже пройшло багато часу,
А з водою в нас біда:
Платим за ціною квасу.
З кранів скрізь тече бурда.
А тепер нова халепа!
Залізяку хтось украв
Зі стовпа якогось ЛЕПу.
Бідолашний стовп упав.
І відразу відключили
Наш "Дніпро-водоканал",
На неділю залишили
Область без води. Аврал!
Ну, яка ж оце гадюка
Залізяку ту взяла?!
Мабуть, клятий москалюга.
І громада загула....
Що робити? Як зарадить
Цьому лиху, цій біді?
Москалі, знай, шкодять, гади!
Справа тут не у воді.
Треба владі, тобто меру,
Біля кожного стовпа ( і люка також)
Поліцая з револьвером
Залишати. Бо - "труба"!
Ось така тепер житуха.
Шкодимо своїй землі,
Потім чухаєм за вухом:
"Ох, ці кляті москалі!
А водиця із криниці
В наших селах - смакота!
Мендєлєєва таблиця
В тій водиці - не біда.
(Ой, знову щось не те бовкнула)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740449
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.07.2017
Зранку - вівсянка, а гречка - в обід.
Можна так жити аж тисячу літ.
М"яса не їсти, горілки не пить!
Тільки чи варто без радощів жить?!
Шлунок людині - це ворог навік:
Нас на тім світі на муки прирік.
Він довголіття і тут не дає.
Черево всім їхню карму псує.
Суть благочестя є досить проста:
Треба трудитись в молитвах, постах.
Скніти в стражданнях воліють не всі.
Отче, помилуй їх "на небесі"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
Після майдану життя - справжній рай.
Хлюпа достаток у нас через край.
Я не чекала такої фігні:
Яйця ще купиш, а м"ясо вже ні.
Кажуть, доступний тепер нам безвіз.
От порадіє Карпатський наш ліс!
Бабцю питають, що дума вона.
Бідна мовчить, бо триває війна.
Тільки щось бовкнеш, відразу - ярлик:
"Ворог народу"- старенька. Гаплик!
Бабця не знає тепер, що й гадать.
Ох, доведеться дочасно вмирать.
Тільки проблему ще має одну:
Пенсії вистачить лиш на труну.
Вже бідолашна не їсть і не спить
Що ж їй робити, панове, скажіть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738215
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2017
Літній дощик бризкає на трави,
Обціловує долоньки Клави.
Братик мовить:”Дощик припустив,
Щоб сестричка встигла підрости.
Восени ми підемо до школи.
Будуть раді цьому всі навколо.”
Дощик чує, так і цебенить,
Не вгава пустунчик ні на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737270
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.06.2017
“Ти – лайно!”- Ви сказали люто,
Облили бідолашну брудом,
А поводилися нечемно,
Щоб страждала я недаремно.
Тільки згаяли час, юначе.
Хай лайно я, але не плачу,
Не сприймаю всерйоз образи
Від розлюченої зарази.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735410
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.05.2017
Хмаринки, хмаринки
Легкі, як пір”їнки,
Летіть до хатинки
Сестрички Даринки.
Маленькій Даринці
Залиште гостинці:
На кожній травинці
По срібній краплинці.
Радіє Даринка
Дощу, а хмаринки
Всміхнулись лукаво
І зникли за ставом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733167
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.05.2017
Мої хризантеми засипало снігом.
Печально схилили голівки вони,
Пригнічені лютою долею, лихом.
Не бачити квітам красуні-весни.
В саду бешкетує вітрище пихатий,
Зриває з дерев почорнілі листки,
Накидав скрізь снігу. Не видно вже хату.
А квіти напнули сріблисті хустки.
Повільно мороз походжає по саду.
Спускається вечір похмурий, сумний.
Доріжки зникають під снігом лапатим.
А квіти в заметах чекають весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729748
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.04.2017
Сховалося за обрій сонце.
Пішли вже спати пліткарі.
Заглянув місяць у віконце.
Зірки сіяють угорі.
Така краса навколо! Тиша.
Весна всміхається мені.
Вітрець легенько цвіт із вишень
Зриває й кидає до ніг.
Ой, весно, весно, чарівнице,
Не йди, благаю, в інший край,
Моє містечко білолице
Не залишай, не залишай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728621
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2017
Маленька, засмучена жіночка,
З обсипаним сріблом волоссям,
Тендітна, ляклива, як білочка.
А може, мені так здалося.
У сон мій зайшла на хвилиноньку
Моя заклопотана ненька,
Провідати любу дитиноньку
Хотіла, напевне, рідненька.
І душу слабку, розтривожену
Тепло огорнуло раптово.
В чарівному сні заворожено
Дивлюся на матінку знову.
Ті дні, що прожиті з матусею,
Тепер вже нагадують казку,
У спогадах душу зворушують.
У снах чую мамину ласку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2017
Постаріла. Майже шістдесят.
Організм набув численних вад.
Скроні побіліли. То - дарма.
Головне - здоров"я вже нема.
Зір втрачаю, притупився слух.
Десь зникає витонченний нюх.
А вини моєї в тім нема:
Зраджує природа вже сама.
ШКТ, мій любий ШКТ...
Що не з"їм, усе чомусь не те,
Хоч смакує, та назад верта.
Тільки шкодить нині смакота.
Я не п"ю горілки і вина.
Пива також. Що за дивина?
Не проходить часом навіть квас:
Оселився в нирках дикобраз.
А найбільше дошкуля мені
Відчуття, що я не маю ніг.
Ні, не в танці бальнім на льоду,
А як до крамниці я іду.
Та хоч як страждаю я тепер,
Дух мій, молодий, іще не вмер.
Постаріла? Це ж не сімдесят.
Як до справи - й чорт мені не брат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2017
О Боже, наш Спасителю єдиний,
Чому Ти не зупиниш цю війну?
Навіщо понукаєш Сатану
Гуляти на просторах України?
Як довго ще терпітиме наругу
Нещасний, замордований народ
Від панства, що продажне, недолуге?
Прошу, зміни життя колОворот.
Тебе благаю, милосердний Боже,
Дай розуму еліті України
Не обернути землю цю в руїни.
Вбивати свій народ панам негоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718148
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.02.2017
Засніжило. Замело
Всі стежини і село.
Із пухнастої хмаринки
Тихо сипляться сніжинки.
Дмитрик вийшов погуляти –
Рідну хату не впізнати.
Не хатина це – грибок
В білій шапці. А в садок
Не пробратися ніяк.
Каже бабця:”Добрий знак.
Повно снігу – до врожаю.”
Мудра бабця завжди знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712194
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.01.2017
Квартира, дві кішки, могилки в селі
(Зарослий травою шматочок землі) -
Це все, що лишилось у спадок мені
Від матері, батька, моєї рідні.
Ще пенсію маю.( Боюся й казать.
Гляди, обікрадуть бабусю, як знать!)
Аж тисячу гривнів у місяць. Капець!
Не зможе прожити на них й горобець!
У кішечок статків нема й поготів.
Хіба що дві шубки, як в інших котів.
Оце декларація в мене така.
Ех, доле, злиденна ти у бідняка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016
Ох, ці котячі хвости!
В хаті моїй не пройти.
Де не поглянь, скрізь – коти,
З розуму можуть звести!
Щоби попити води,
Треба до кухні дійти.
Тільки-но з ліжка ти встав,
Чуєш стривожене: “няв!”.
А в холодильнику знов
Кіт щось смачненьке знайшов,
Перевіряв, може, вміст.
Бачиш, стирчить сірий хвіст.
З горщика, що на плиті,
Видно аж троє хвостів!
М”ясо хтось дегустував:
Лине вдоволене: “няв!”
У туалеті – біда!
Всюди розлита вода.
Кіт, мабуть, ванну прийняв.
Звідти доноситься: “няв!”
Ці невгамовні коти
“Порозкидали” хвости.
Втратити пильність – пропав!
Час твій останній настав.
Ці не жаліють роззяв.
Згубить тебе їхнє “няв!”,
Дуже засмучене,
Гірко ображене,
Справді розпачливе,
Досить зневажливе,
Навіть загрозливе:
“НЯВ!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698315
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.11.2016
Опало листя з абрикосів.
Прийшла в містечко пізня осінь.
Сердито вітер щось бурчить
І не вгаває ні на мить
Безжальний, впертий, стоголосий.
В садах застиглих пізні квіти
Принишкли, як в негоду діти.
На пелюстках блищить сльоза.
Марніє, губиться краса.
ЇЇ теплом не оживити.
Блукає осінь по містечку
Панує туга у сердечку.
Вітрище осені вбрання
Зриває й кида навмання.
Зима вже зовсім недалечко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2016
Діряві черевики.
Не одяг, а шмаття.
Душі не чути крики:
“Мерзенне це життя!
На пенсію убогу
Не вижити мені.
Батьки пішли до Бога.
Немає вже рідні.
А у Верховній Раді
В шикарному вбранні
Сидять, життю не раді,
“Сини” народу. Гнів
Панує в тій громаді:
“Мерзенне це життя!
Не раді ми зарплаті,
Не одяг в нас – шмаття.
А “тачки” наші, “хижки” –
Справжнісінька ганьба!
Підвищити нам трішки
Зарплату, бо – “труба”!
Сказали і зробили.
На купу грошей знов
Народ свій надурили.
Така вже їх любов
До неньки-України,
Де точиться війна,
Донбас лежить в руїні
І повно скрізь лайна.
А я, старенька бабця,
Погоджуюсь з ниттям
“Народного обранця”:
“Мерзенне це життя!”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696283
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2016
Борися, зраджена країно.
Нехай лютують вороги,
Земля на Сході у руїнах
І душать Заходу борги.
Нехай сміються у Європі,
Єхидно судять і ганьблять.
Ми три віки жили у д...
То ж нам до цього не звикать.
Відсутня єдність у еліти,
Цієї купки хижаків?!
Ну що ж, нема де правди діти:
Така їх суть споконвіків.
А ти гуртуйся, мій народе,
На підлість долі не зважай.
Повік того не побороти,
Хто любить волю й рідний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693625
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2016
В обіймах спекотного літа
Покірно дрімає містечко.
Розжареним сонцем залита,
Маршруток плететься вервечка.
Асфальту задушливий сморід
Висить у повітрі усюди.
Пливуть, як медузи у морі,
Пригнічені спекою люди.
Зненацька насунули хмари
На місто, заклякле від спеки,
І блискавки сиплять удари,
І грім гуркотить недалеко.
Розкрились небесні безодні.
Вниз ринули вОдяні ріки.
Мінлива погода сьогодні.
Скрізь паніка, гамір і крики.
Вирує вода під ногами.
Йде дощ по містечку стіною,
У ринвах вистукує гами,
Вкриває алеї імлою.
Закінчився ливень раптово.
У спокій поринуло місто.
І тільки на травах шовкОвих
Блищить кольорове намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668046
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.05.2016
Заплутався місяць у кронах беріз,
Як муха в цупкій павутині.
А вітер шулікою мчить через ліс
В прозорій, легенькій свитині.
Зірки виглядають лякливо з-за хмар,
В розпуці, тривожнім чеканні.
У пастці нічних, невгамовних примар
Природа страждає до рання.
Зненацька гойднулись верхівки дерев,
Сипнули сльозами довкола.
Почувся вітрища нестриманий рев
І випливло місяця коло.
До хмар піднімається місяць ясний.
Сплітаються зорі в таночку.
Наповнився світлом весь простір нічний.
Зникають примари в лісочку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663204
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.05.2016
Хризантеми похмурого ранку
Спалахнули печальним вогнем,
Проводжаючи Осінь-коханку,
Що ридала над ними дощем.
Різнобарвні, рясні Хризантеми
Зажурились в саду недарма.
В кришталевій тонкій діадемі
Наближається пані Зима,
Одягає кущі і дерева
У гаптоване сріблом вбрання
І поводиться, мов королева,
Заціловує сад навмання.
Поцілунки холодні не милі.
Хризантеми, творіння весни,
Похилили голівки, безсилі,
І поринули в лагідні сни.
А весною прокинуться квіти.
Зеленітимуть паростки знов
І радітимуть Сонцю, як діти,
Що чекають розваг і обнов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633931
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.01.2016
У тихому лісочку,
Де квітне сон-трава,
В хатинці, на дубочку,
Жила стара Сова.
До неї завжди радо
Ходили “стар і млад”,
Бувало, дасть пораду
І справи йдуть на лад.
У лісі всі пернаті
В гармонії жили.
І бідні, і багаті
Мирились, як могли.
Але одного разу
Почувся гамір, крик.
Смертельний вірус сказу
В лісочок той проник.
Приніс його Папуга,
Заморський диво-птах,
Назвався щирим другом
Пернатих і комах.
Якусь брехню казкову
Папуга той приніс.
Його палкі промови
Розбурхували ліс.
Не все шановне панство
Повірило брехні.
Сварились за гетьмАнство -
Застрягли у війні.
Почубилися браття.
Не ту обрали путь.
Горів лісок в багатті.
Підпал вчинила лють.
Пожежу там гасили
Ведмідь і Лева син.
Лили вони щосили
На полум”я бензин.
“А де Папуга хвацький?”-
Лунає в лісі крик.
Сказав, що справ багацько
І десь тихенько зник.
“А що ж Сова премудра?
І де вона була?”
Читала Камасутру
Пожежникам-Ослам.
Згорів лісок дощенту.
Пернатий люд пропав.
А землю ту в оренду
Папуга потім здав.
В далекому лісочку
Живе тепер Сова
І тихим голосОчком
Говорить всім:” Са va”.
Прим.:”Са va” -” справи йдуть добре”(франц. мова, с – седій).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Краплі дощу на пожовклому листі -
Осінь візитку прислала зарані.
Причепурились жоржини барвисті.
Вулиці міста застигли в чеканні.
Полум"ям жовтим горять хризантеми.
Сонце огорнуте срібним серпанком.
Враження - ніби крокуєш Едемом,
Створеним Господа чарами, ранком.
Чисте повітря наповнює груди.
Легкість у тілі. Я дихаю вільно.
Зелено в парках і квіти повсюди.
Осінь у місто заходить повільно.
Не поспішай, я прошу, люба осінь.
Підемо разом по тихих алеях.
Там ще буяють троянди і досі.
Верби стоять в золотистих лівреях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2015
З тополиним пухом і півоній цвітом
До мого містечка завітало літо.
Одягло яскраві сонячні пуанти,
У танку кружляє між суцвіть троянди.
Розгулялось літо, пещена дитина.
Лине понад містом пісня солов”їна.
Горобці в травичці бавляться, мов діти.
А хмарин вервечка зачіпає віти.
Грається з містечком літо пустотливе.
Ніжиться дитятко лагідне, вродливе.
У воді фонтанів блискають перлини.
Засипає місто пухом тополиним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582913
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.05.2015
В"ється ниточка шовкова.
Голка по канві снує.
І ведуть вони розмову
Про земне життя моє.
На канву лягають рясно
За стібочками стібки.
Вишиваю то прекрасні,
То сумні мої роки.
В"ється, в"ється прудко нитка.
Ось і вишито рушник.
Як сполохана лебідка,
Настрій мій похмурий зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2015
Я існую, неначе в імлі,
На сплюндрованій, грішній Землі.
Животію безцільно тепер
У жорстокому світі химер.
Щось не видно гармонії тут.
Скрізь страждає і мучиться люд.
У скорботі рахую роки.
В голові метушаться думки:
Сновигають, немов павуки,
Часом липнуть там, ніби п"явки,
Смокчуть мозок істоти бридкі,
Знахабнілі, слизькі і в"юнкі.
У молитві проводжу всі дні.
Тільки Бог не поможе мені.
По планеті блукаю сама.
Забирає всі сили пітьма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579720
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.05.2015
Мої батьки померли навесні.
Вона прийшла строката, солов"їна.
Стояли сонячні, погожі дні.
Теплу раділи люди і тварини.
Мені на серце каменем лягла
Печаль велика. Біль затьмарив розум.
І лиш тоді збагнути я змогла:
В мою весну ударили морози.
Опало листя радісних надій.
Душа блукала в лабіринтах жаху.
Сумних думок нахлинув чорний рій.
Здавалося, моє життя йде прахом.
Роки минули. Вщух пекельний біль.
У сни мої батьки приходять рідко.
А голову дурманить часом хміль
Печалі трунку, що п"янкий, мов квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579063
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.05.2015
Ідуть дощі, рясні дощі у травні.
Розлито всюди свіжість над землею.
Бентежать душу спогади недавні,
Печаль і сум за матір"ю моєю.
На спраглу землю падають краплини
І блискавка навколо люто скаче,
І сипле град із темної хмарини.
Здається, небо наді мною плаче.
Вщухає дощ. В повітрі прохолода.
На листі і траві блищать перлини.
Спаситель-дощ! Радіє вся природа.
В моїх очах сховалися сльозини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2015
Місячне сяйво кімнату мою залило.
Клаптики світла повзуть по стіні і підлозі.
Спати не можу. Пригадую рідне село,
Милу бабусю, що мовчки стоїть на дорозі.
В зморшках обличчя, натруджені руки старі,
Сиве волосся хустиною білою вкрито.
Тихо бабуся стоїть. А десь там, угорі,
Місячним сяйвом все небо глибоке залито.
Місяцю милий, верни ти мене в те село.
Бабцю стареньку я ще раз побачити хочу,
Хочу відчути душі її ніжне тепло,
Слухати мудрість життєву до пізньої ночі.
Вітер повіяв і хмарами небо закрив.
Темрява й тиша в кімнаті моїй оселились.
Ні, не знайду вже ніколи дорогу до нив,
Серед яких моє рідне село загубилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015
До мене непомітно
Підкрався ніжний сон.
Душа моя тендітна
Потрапила в полон.
Турботи і печалі,
Тривоги, страх і жаль
На крилах сну помчали
У неосяжну даль.
Відразу я забула
Рутину дня нудну.
Хмаринкою гайнула
Душа у царство сну.
Я глибше в сон пірнаю,
чаруючий, казковий.
Пісні у нім лунають
Солодкі, колискові.
Метелики барвисті
І квіти запашні,
Панянки чепуристі
З”явилися у сні…
Триває сон чарівний.
Нема йому кінця.
Я в тому сні – царівна.
Прекрасна казка ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576595
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 23.04.2015
Абрикоси мої, абрикоси,
Ви приходите часто у сни.
Вашим цвітом засИпало коси
Молодої моєї весни.
Абрикоси в саду, на горбочку,
Співчутливо всміхались мені.
У залитому сонцем куточку
Я у мріях проводила дні.
Шепотіли про щось абрикоси,
А можливо, здавалось мені,
Говорили про вранішні роси
І кохання моє навесні.
Юнака я чекала, Орфея,
Потаємну дівочу любов.
Заманила коханого фея.
Не прийшов той юнак. Не прийшов.
Молода і наївна була я
У далекому тому селі.
Вороття в ті часи вже немає.
Абрикоси пропали в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2015