| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
І падають із неба зорі,
А дні летять, як електрони.
Душа захлинулася в морі,
Де не живуть людські закони.
А тіло житиме без болю
У світі пристрасті й спокус.
Безглуздо клясти свою долю,
Даремно вмер за нас Ісус.
В очах вже вогник не горить,
Ми звикли руки опускати,
Але так хочеться на мить
Життя своє - для себе взяти,
Щоб воювати не за гроші,
Життя прекрасне, хоч воно,
Не підійме на свої ноші
І правду, й людяність, й добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545200
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2014
Скажи, благаю, ти мені,
Чому слова такі німі,
Чому сховалися на дні,
Чому вони, чому німі.
Чому найкращі дипломати -
Не піддані правдивих слів,
А міни, танки, автомати,
Як аргументи злих світів.
Чому не краще жити в мирі,
І в своїм краї - сам свій пан,
Але слова летять у вирій
І залишаються всі там.
Скажи, благаю, ти мені,
Чому слова такі німі,
Чому не виринуть в пітьмі
І скажуть всім: "Ми ще живі".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533776
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2014
Своя краса - в чужих музеях,
Переінакшена чомусь,
Загублена в благих ідеях,
Навіки втрачена. Клянусь:
Немає звичаїв, традицій,
Що відчувають предків дух.
Лишилися всі спраглі лиця
Рабами моди. Хибний рух,
Коли своє - то вже нікчемне,
А з чужини - "Яка краса!"
І викрикне лиш хтось нечемно:
"Навіки втрачена душа"
Нам легше бути, так як всі,
Ніж бути в чомусь унікальним,
Молитись проклятій красі,
Серед близького жити дальнім.
І день у день, і кожний ранок
Своє принижувать чужим,
І без пісень і вишиванок
Космополітом бути злим,
Щоб справді бути, так як всі,
І вже нічим не відрізнятись,
Молитись проклятій красі,
І з еталонним всім єднатись...
...........................................
Але, коли усе шаблонне,
Життя - сукупність різних каторг,
Що протікають монотонно,
А світ - великий інкубатор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533562
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2014
Красиві слова -
Немов квіти зла,
Як тепла вода
Підіймаються з дна.
Похід без мети,
Війна, щоб бути
На волі, в полоні -
В пекельній долоні.
Теракти надії -
Поранені мрії,
Безмертного б вбити
І душу втопити.
Життя - без життя,
І без каяття,
Життя без бажання -
Суцільні страждання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532398
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2014
Тарасе, бачиш ти чи ні
Врожай молитви своїх мрій,
Народ твій грузне у багні,
Але нестримно рветься в бій.
Де був козак - міська шпана,
Не товариство, а братва.
Зів'яв цвіт нації. Дарма
Летіли в світ твої слова.
Не ті тепер вже чорнобриві -
на трасах, турки і бордель,
Всі хочуть бути при наживі,
Але це не моя дуель.
В безправ'ї правди не знайти,
Бандит закриє на в тюрмі,
І будем жити, як раби.
Ну, шо однаково тобі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532034
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2014
Старі проблеми - нова тема,
Жаль, що залишився один,
Бо ''так чи ні'' - ось ця дилема,
І труїть душу нікотин.
Крок вліво, вправо - нова мода,
Чи, може, щось пішло не так,
Чи без тузів моя колода,
А в келиху лише коньяк.
Я не ображений бойскаут,
Що загубився на вокзалі,
Життя нас викинуло в аут
І з п'ядесталу без медалі.
Німі слова на терезах
Не конвертуються із сріблом,
А золото живе в очах,
Думках навіяними вітром.
В нас не відмовило шасі,
Та й хто сказав, що ми не вільні.
У світі грошей і брехні
Живемо з блудних порнофільмів.
Нам будь-що - оголити тіло,
Але признатися вам мушу,
Як не приховували вміло,
Нізащо не відкриєм душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2014
Життя - це гра,
А в грі - не без життя,
Налий вина і нові відчуття
Тебе піднімуть сильно, вище неба.
Ти закричиш: ''Це гра!''
Та, може, так і треба.
Ніхто, ні Фламель в ній не переміг,
Та й Олександр їй здався на поталу,
Все, що колись лягло тобі до ніг,
Усе піде, але піде помалу.
Та ти не бійсь:
Усе в твоїх долонях,
І радість, злість,
І пульс стріляє в скронях:
''Це гра, це гра, це гра...''
А я у ній пішак, простий пішак
Серед тузів і козирів, однак
Герої перші падають додолу,
Та й де той Вася, що забив на школу,
Він так хотів злетіти до зірок,
Але забув зробити перший крок.....
Життя - це гра,
А в грі - не без життя,
Налий вина і нові відчуття
Тебе піднімуть сильно, вище неба.
Ти закричиш: ''Це гра!''
Та, може, так і треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2014
Так хочеться злетіти вище хмар,
Спіймати в грудях вольності момент,
Але, як недосвідчений Ікар,
Нема бажання і сміливості розбитись вщент.
Так хочеться відчути невагомість,
І з скелі вниз летіти, як сапсан,
Так хочеться, щоб все ішло на користь,
І в небеса злетів мій дельтоплан.
Так хочеться на мить спіймати крила,
Та камікадзе з мною полетить,
Так хочеться кіно, але без "мила",
Щоб тільки - я і сонячна блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530554
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2014
Ми ходимо під дулом револьвера,
Із цяткою на лобі чи без неї -
Тиск на курок - і вся моя кар'єра -
Розвіються, як дим нові ідеї.
На лінію вогню - ''чужа'' піхота,
А генерали ніжаться в намета,
Командують, хоча і неохота.
Немає сили в наших вже багнетах.
Бліцкриг була єдина наша зброя,
Хоча облога - боягузів сила,
Що зі щитом була, але не моя,
Вікторію не раз нам приносила.
В нас дизертир ніколи не був зрадник,
А диверсант - на рівні з терористом.
Поганий з кілера би був порадник -
Покрито все багряновим намистом.
Життя - війна, і гра на струнах смерті,
Стріляй, вбивай, якщо ти хочеш жити,
Бо сльози вже того, на жаль, не варті,
І все це в час, який ти міг любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530552
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.10.2014
Я щось шепочу - тишина...
''Авжеж,'' - шурхоче тихий шерех.
Думок схвильованих нема,
І їх не викине не берег.
А є лиш тиша - тиха тиша,
Солодка й трішечки п'янка,
Що неодмінно заколише
Пусті приглушені слова.
І час зупиниться на мить,
І швидко шарпне навздогін.
Вогонь вже тліє, не горить -
Лиш тиша й супровід полін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530208
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.10.2014
Нічого краще би не мати
В горнилі праведних боїв,
Бо ми всього лиш дипломати
Чужих невизнаних світів.
Чи, може, ми - нещасні барди,
Любителі душевних струн,
Як ті незірвані петарди,
Колись піднімем сотні лун.
Можливо, я - пірат моралі,
Грабую чисті почуття,
А каравелли йдуть у далі,
Шукаючи своє життя.
Вони, можливо, вища раса -
Ті, що літатимуть без крил,
Хоча лишились підераси
Із серцем із холодних брил.
Але в душі ми всі поети -
Дизайнери смачних світі.
Брехло - я, бо мої сонети
Не споять душу до країв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2014
Коли вбиває метроном,
В житті бракує божевілля,
І з темряви зліта фантом,
Як син вчорашнього похмілля.
І розбиває мрії штамп,
Шаблони не дають злетіти,
Але так хочеться всім нам
На білих конях майоріти,
Бо ми не в'язні сірих днів,
Що не дають ні грама волі,
Не треба більше зайвих слів,
Що розбрелись по міннім полі.
Ми вільні, а тому й живі,
І ''все звершить'' - у наших силах,
Навіщо "так, як були всі",
Ми, "як ніхто" злетім на крилах
Своїх захоплень і бажань,
Довершеності цього світу,
І, хоч в житті - не без питань,
Не позбавляймо його цвіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2014
Ні Прометей, ні Гіппократ
Не вилікують наших вад,
Не скажуть нам,чому ми, як
В серцях посіяли будяк.
І грішний світ, і грішні люди
Тебе спіткатимуть усюди,
Хоч питимуть життя до дна,
Не прийде істина одна:
Пізнай себе - пізнаєш Бога,
Усе життя - одна дорога,
Усі ідуть, та, хто доходить,
Той сенс буття свого знаходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2014
А вона не чекає нікого,
До сусідів не прийде у гості,
Її болі - їм радість від того,
Сотні раз закричить всім їм: ''ДОСИТЬ!''
Та її вже ніхто не почує,
Її біль і суцільні страждання,
Де-не-де лиш сестра засумує,
А десь інде - братерські зітхання.
Її рідні давно продалися
Сатані. І тепер їх прокляття -
Кожен день перед нею з'явиться
У подобі орлині. Нещастя,
Бо клюють її тіло орли ці:
Двоголовий і біло-червоний,
Зловтішаються, прокляті, ниці
І порушують всякі закони.
І не знають про біль, ні про жалість,
І невпинно вбивають її,
А вона чи на зло, чи на радість
воскресає на своїй землі.
І живе вона довго, щасливо,
Бо не всі із терновим вінком,
Перша руку подала, на диво,
Їй дівчина з кленовим листком.
І жила б вона справді багато,
Та якби не оті два орли,
Двоголовий вбиває, проклятий,
Ну, а другий - учить, як бути.
Не дають їй ні грама спокою,
Вона плаче, картає себе:
''І ПІШЛА БИ НА НИХ Я ВІЙНОЮ,
Але може і це все мине''.
..............................................
А вона не чекає нікого,
Не віддасть на поталу їм свого,
Ні, вона не впаде на коліна,
І чому? Бо вона УКРАЇНА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2014
Хоча герої не безсмертні,
І боягузливість - омана,
Десь заховався у конверті
Яскравий приклад Чингісхана,
Що досягав завжди мети
І говорив до свого війська:
""Якщо боїшся - не роби,
А, як зробив, то вже не бійся!""
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529727
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2014
Чомусь, забувши рідну мову,
Ми всі шукаєм свій Тулон,
Але стоїть лиш Ватероо
При світлі західних мадонн.
Тепер лише "барвисті" готи
Летітимуть із вітром змін,
Звитяги кинувши в болото,
Вони піднімуть на з колін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014
Страшно, коли ти стоїш на межі,
А за межею - вся правда, о, ні,
Страшно, коли в даль втікають ці дні,
Ну, а за ними - бажання нові.
Страшно, коли запізнились слова,
Вже недоречні, і ллється вода,
Страшно, коли не поділиш на два,
Лишилася в серці надія одна.
Страшно, коли залишився один,
Радість розвіялась в полі, як дим,
Страшно, коли ти лиш мрієш за тим,
Щоби втопитися в п'янкості вин.
Страшно, коли твій збувається сон,
Це не пояснить ніякий закон,
Страшно, коли потрапляєш в полон
Невідповідності і заборон.
Страшно, коли не отримуєш волю,
Це завдає нам нестерпного болю,
Страшно, коли ти не змінюєш долю,
З вітром, придурку, гуляєш по полю.
Страшно, коли тобі вистрелять в спину,
Але душа лиш кричить: "НЕ ЗАГИНУ!"
Страшно, коли ти міркуєш годину,
Над тим, як загладить уявну провину.
Страшно, коли потопаєш в брехні,
Входиш до пекла у двері вхідні,
Страшно, коли залишився на дні.
Страшно? Не страшно, не страшно мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529678
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2014