| Сторінки (4/337): | « | 1 2 3 4 | » |
Бездонне небо не мовчить
Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”
Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо не дивись,
А краще в свою душу, в серце.
Я знаю, правди на землі
Не має, не було, не буде.
Та справедливість є, повір.
Не нам судить, є вищі судді.
Найвищий суд – на небесах,
Земний найвищий – твоя совість.
Вона і вдень, вночі у снах
Відкрити серце твоє хоче.
Ти в очі сироті заглянь
І подивися на каліку.
На тих, хто хімій для життя
Прийняв без міри й ліку.
Не відвертайся, хай болить,
Нехай пройме тебе від болю.
Бездонне небо не мовчить,
Воно схилилось над тобою.
15.09.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Натхнення
Коли натхнення є в душі -
Вона возноситься, парить, літає
І молиться, і плаче, і ридає,
Радіє, славить, величає
Творця і неба, і землі.
Коли натхнення є в душі -
Усе земне, гріховне відпадає,
Усіх ми любим та усім прощаєм
Ми рай у серце нахиляєм, -
Бо пробуваємо в Христі.
Коли натхнення є в душі,
Повірте, що це не просто почуття -
Це віра, вірність, щире каяття,
Любов взаємна, нове життя,
Це неба джерело в мені.
Коли натхнення є в душі,
Признаюсь, не завжди воно буває:
"Прости, Господь, Тебе молю, благаю,
Що Твою руку відпускаю
І сам іду, і забуваю
Святе блаженство у душі.
07.03.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Рідна школа
Рідна школо моя! Двадцять літ, як вода,
Збігли швидко, назад не вернути.
Мудрі стіни твої гріли юні серця,
Лиш з роками я зміг це збагнути.
Рідна школо моя! Ти зростила всіх нас
І життєві шляхи нам відкрила.
Твій дзвінок кожен раз нас запрошував в клас,
Вчителі лиш добру нас учили.
Рідна школо моя! Марні будуть знання,
Коли в серці немає кохання.
Щиро вдячний тобі за привиту любов
І до мови й до рідного краю.
Всі ми учні твої, хоч ми різні отут,
Вже багато хто з нас посивіли.
Наші діти ростуть, нам роки не вернуть,
Сльози спогадів душу зігріли.
Рідна школо моя! Пам’ять вічна твоя
В тих, хто в учнів вкладає всю душу.
Недаремний ваш труд, коли знову ми тут
Вам поклін і подяку приносим.
13.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533780
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.10.2014
На спогади серце багате
У всіх вчителів на землі
Та спогадів більш чим достатньо
В стареньких лише вчителів.
Ви душу свою в нас вкладали,
Учили щодня лиш добру.
Я вірю: усі пам’ятають
Учительку першу свою.
Приспів:
Вчителі, сивочолі вчителі,
Вам поклін аж до землі
За ваш труд і за любов
«Дякуємо» кажем знов.
Вчителі, наші перші вчителі,
Ще приходять до вас в сни
Школа, учні і урок,
Будить вас шкільний дзвінок.
Ми виросли в іншу епоху,
Де інші закони були
Та все ж ви боялися Бога
І вчили дітей, як могли.
На спогади серце багате
У всіх вчителів на землі.
Ми будемо вас пам’ятати
Ми будемо вас берегти.
Приспів:
Вчителі, наші любі вчителі
Бачу сльози на лиці.
Недаремний ваш був труд
Коли з вами ми отут.
Вчителі, сивочолі вчителі!
Вам поклін аж до землі
За ваш труд і за любов
«Дякуємо» кажем знов.
08.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533779
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 31.10.2014
Два зайчика
Два зайчика, два братика
Стрибали по пеньках,
Бо перший сніг на землю ліг
М’якенький наче пух.
Ушастенькі, пухнастенькі
В біленьких кожушках
Гасали скрізь, де сніг і лід
В лісочку й по полях.
Сміялися, загралися
Не зчулися коли
Хитрющий лис з-поміж беріз
Накинувся на них.
Два зайчика, два братика
Навтьоки аж бігом.
Злякалися, розбіглися
Тікали стрімголов.
За зайцями погнався лис,
Догнати захотів,
Але дарма, бо за двома
Побіг відразу він.
Два зайчика, два братика, –
Пухнасті колобки.
Втікли від лиса хитрого,
Бо вдвох вони були.
23.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533545
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 30.10.2014
Все за розкладом
У хліву зловив кіт мишку,
Молоком запив із миски.
Потягнувся, облизнувся
Задоволено всміхнувся.
У клубок згорнувся кіт,
Гарно тихо муркотить.
Хоч не ніч, а котик спить,
Бо наївся він, як слід.
Нехай котик ще поспить,
Ми не будемо будить.
В котика – муркотика
Усе іде за розкладом.
16.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2014
Наші діти
Діти, наші діти,
Швидко так ростуть.
Діти, наші діти –
Наш щоденний труд.
Діти, наші діти –
Нагорода Божа.
Діти, наші діти,
На батьків так схожі.
Діти, наші діти –
Гордість і краса.
Діти, наші діти,
Як небес роса.
Діти, наші діти –
Наш приємний клопіт.
Треба лиш зуміти
Прищепити добре.
Кожен день, прожитий
Тут, на цій землі,
Хочеться, щоб діти
Знали Бога всі.
Молимося завжди
Просимо, Спаситель:
Дітям дай пізнати
Твою вічну милість.
19.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Батьки
Ой, як потрібні ще дітям батьки!
Шкода, не всім це відомо.
Хоч розійшлися далеко стежки,
Подумки часто буваємо вдома.
Ой, як потрібні ще дітям батьки!
Прикро, не всі це пізнали.
Хоч роз'єднали давно нас роки,
Спогади в серці тепло зберігали.
Приспів: І батько, і мати, село, рідна хата,
Туди прилітають завжди ластівки.
Хоч рідко буваю, та все ж пам'ятаю,
Мене повертають на крилах думки.
І тато, і мама, село - рідне місце,
На крилах любові лечу я туди.
Бо там народився, безхмарне дитинство
Мені дарували мої там батьки.
Так необхідні усім нам батьки!
Дітям потрібні дорослим
Ваші молитви та згадки-думки,
Більше нічого не просим.
Більше нічого не треба в житті,
Все, слава Богу, ми маємо.
Наші батьки в цілім світі - одні,
Завжди про це пам'ятаймо.
03.12.2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Лічилка
Сорок сорок – це начебто полк,
В кожної є автомат.
Страшно мені, бо як на війні
Строчать отак «тра-та-та».
Сорок сорок – це море пліток,
В лісі їм звірі не вірять.
Тільки лисичка їм, як сестричка,
Також хитренька руденька.
Сорок ворон – ну чим би не хор
В чорних костюмах і фраках.
Хор – на «ура», якби не те «кар»,
Краще воронам не каркать.
Сорок діток – це море зірок,
Наче небесна роса.
Всміхнуться вони і буде цвісти
Наша прекрасна земля.
31.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533093
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.10.2014
Пісні колискові
Із ясел, чи ліжечка, колиски
Починається життя в дітей.
Із любові, ніжності, усмішки
Починаються слова пісень.
Тих пісень, що звуться колискові,
Що в житті – найперший оберіг.
Де слова і музика – народні
І звучать вони вже сотні літ.
Приспів:
Колискові, пісні колискові
Хай звучать вони в кожному домі.
Повні миру, любові, добра
Діткам щастя дарують щодня.
Колискова – то молитва щира,
Де слова – як сльози за дітей.
Колискова – молоко і сила,
І тепло від маминих грудей.
Із ясел, чи ліжечка, колиски
Встануть дітки і підуть у світ.
Що посіють їм батьки в дитинстві,
Те пожнуть вони із плином літ.
07.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Душа поета
Я хочу душу вам свою відкрить
В поезії простій та щирій.
В словеснім полум’ї горить, дзвенить
З небес запалена душа у римах.
Я душу хочу вам свою відкрить.
Беззахисна, вона ось перед Вами.
Не маю я за що себе хвалить,
Бо мій талант шліфується сльозами.
Я душу хочу вам свою відкрить
В розділенні душі і духу,
І іскра слів моїх нехай горить
У ваших ярко полум’яних душах.
Який я є, судити Богу й вам,
Ховати щось нема причини.
Якщо хвилюють Вас мої слова –
То не даремно жив я в цьому світі.
07.04.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014
Спогади про хліб
Мені так часто снився хліб.
Не з голоду, бо на пекарні
Був біля печі я не рік,
Були часи ті славні.
Піджарий, з глянцем, запашний,
В руках ще був гарячий.
Такі солодкі були сни,
Як пекар, я їх часто бачив.
А ще свою бабусю пригадав,
Їй також снився хліб... У 33-тім...
Її я слухав і уявляв
Голодомор на рідних землях.
Пилип Чередніченко був дяком,
Дзвонив у дзвони він на свято,
Читав псалми всім за столом,
Як люди сходились до хати.
А потім стихло... Мертва тиша
І мертві тихо так лежать,
На лавах братики й сестрички,
Із печі ти не можеш встать.
Все тіло спухло, але ні болю,
Ні голоду дівча не відчува.
І реквієм гуділи дзвони
Та хор небесний заспівав.
Бив тато в дзвони і в ушах дзвеніло,
Здавалось, що душа летіла.
Раділа вбогая святковим співом:
Великдень! Це Пасха! Світле Воскресіння!
А може, це воскресіння мертвих і живих?
Гуділи дзвони, а потім... Заскрипіли
Так жалібно і кволо-тихо;
У хату двері відчинились:
Об'їздчиків принесло якесь лихо.
І ти прокинулась. Сказати щось несила,
Язик у роті геть розпух,
Губами тільки шевелила,
Нечутно навіть і ні звук.
Тіла холодні позбирали,
Із хати повиносили усіх.
Вже повний драбиняк наклали,
А тебе зверху - на мертвих, неживих.
Поїхали. І ти дивилася угору
Очами синіми у неба синь.
Не чутно вже воскресні дзвони
І так хотілося ще жить.
Розширені зіниці зорили в небо,
Від хмари і до хмари зір блукав.
Шукала Бога: "Боже! Де Ти? Де Ти?
Я хочу жить, не хочу помирать".
Приїхали. Тут за селом велика яма,
Зняли тебе напівживу
І потускнівшими очами
Вдивлялась ти крізь пелену.
У ямі майже все село лежить,
Десь знизу там є мама й тато,
Великою сім'я була колись:
Наверх складають три сестри, два брата.
В одного совість пробудилась,
Мовчати вже було несила.
"Послухай, тут Пилипові усі,
Одна ця Настя залишилась".
Нахмуривсь другий, зарипів зубами:
"А що ж ми будемо робити?
Раніш вкидали всіх до ями,
А де тепер її подіти?"
Та згодились і на бригадний стан,
Завезли бідну сиротину.
Колгосп для тебе рідним став,
По краплі годували, як малу дитину.
І виходили! А як хотілось хліба!
Шматочок тільки видавали.
Тобі хліб снився, ти ним снила.
Ось так моя бабуся виживала.
Тобі тринадцятий минало,
Бо десь з двадцятого була,
Приблизно, метрики ж немала,
Бо все село повимирало.
Мені тринадцятий минало,
Бабусі було сімдесят.
Її слова запам'ятались:
"Не дай вам, Боже, голодовку знать".
Мені так часто снився хліб.
Шкода, що більше снів таких не має.
Не дай же, Господи, повік,
Про хліб із голоду нам марить.
Дай хліб щоденний на столи
У всі оселі в нашім краї,
Прозріння, Господи, пішли
Щоб люди всі Тебе пізнали.
Святого хліба дай батькам
І діточкам, і сиротині.
Даруй добро щоденно нам,
Щасливі сни і небо синє,
І кращу долю неньці-Україні!
07.12.2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014
Весняний вітер в Україні
Вітер весняний,
Рвучкий і духмяний,
Що ти несеш в Україну цей рік?
Повінь повстання,
Весну руську ранню?
Дим лиш розносиш від згарищ, руїн?
Вітер весняний,
Не треба, благаю:
Стихни, вже годі тобі, перестань.
Повій урожаєм,
У нашому краї
Хай буде лиш злагоди рай.
Вітер весняний,
Рвучкий і духмяний,
Прошу, згадай нині ти Кобзаря.
Вітром свободи будь в нашім народі,
Поки зійде наша щастя зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
Весна в Україні
Біля хати вишня зацвіла
Бджілки-працівниці при роботі.
Знаю: Україна вже не та,
Вірю в процвітання і добробут.
Біля хати вишня зацвіла,
Аромат весни п’янить до болю.
В пам’яті залишиться Майдан
Залитий кров’ю і любов’ю.
Біля хати вишня зацвіла.
Одна з тих, що оспівав Шевченко.
Україно! Мила, люба – уставай!
Воскресай і процвітай, рідненька.
Олексій Могиленко, 07.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
Добрий ранок, Україно!
Добрий ранок, Україно!
Помолюся Богу нині
За наш край, за рідні землі
Щоб були благословенні.
Щоб не знали ми більш горя,
Щоб були усі здорові.
Хай цей гарний новий день
Починається з пісень.
Добрий ранок, Україно!
Помолюся Богу щиро
За діток, що йдуть до школи,
Щоб навчались вони добре,
За батьків в селі стареньких
Хай їм не болить серденько,
Хай насушний буде хліб
В кожнім домі на столі.
Добрий ранок, Україно!
Будь навік благословенна.
Боже, дай нам процвітання,
В добрий справах дай єднання.
Боже, кращу долю нині
Дай моїй Ти Батьківщині.
Краю мій, свята земля!
Помолюсь за тебе я.
19.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Молитва за Україну
Лине, ллється, струменіє
Благодать Христова,
Вірю: край наш ще прозріє,
Відречеться злого.
Буде син і буде мати,
Буде правда на землі.
Україно, годі спати!
Ти у Бога щиро вір!
Колосом наллється жито,
Заквітує вся земля
І щасливо будуть діти
Задивлятись в небеса.
Вірю: краща в Бога доля
Є для нашої землі.
Україно, твоя воля
І багатство у Христі.
Лине, ллється, струменіє
Благодать Христова.
За народ молюся, вірю -
Україна буде з Богом.
10.03.2006
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Моя любов – це Україна
Люби той край, де ти родився,
Живеш де нині – теж люби.
Із перших кроків, що в дитинстві,
Любов вела нас по житті.
Бо лиш любов – життєва сила,
Одна любов – енергія буття.
Люби той край, де мати сива
Чекає на своє дитя.
У спогадах: поля пшениці,
Як море жовте, золоте.
І річка Рось мені ще сниться,
І там рокитник ще росте.
Там урожай під сто центнерів
Збирають кожен рік на круг.
Заможні і красиві села
Благословив землею Бог.
Ота земля мене зростила,
А нині інша кожен день
Мені дає натхнення крила
І хліб щоденний у мій дім.
Люблю заквітчане Полісся!
Багате й бідне водночас.
Душа у захваті від блиску
Тих самоцвітів, що у нас
Горять, як кольори веселки:
Топаз, берил тут, різний кварц.
Такі одні лише Горошки,
Наш унікальний Володарськ.
Далеко братися Уралу,
Біднішим навіть є Клондайк.
В Поліссі є шматочок раю,
Це над Іршею – Володарськ.
Є що згадати і любити
Щодня, щомиті, назавжди.
Любов синівська буде жити
До неба й рідної землі.
Дай, Боже, нам усім ще сили
Примножить все і зберегти.
Моя любов – це Україна!
Її, Господь, благослови!
28.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Рідні села
У селі Синява
Синя мла стояла,
Біля греблі в’ється,
Синявою зветься.
Річка Рось шумить
І туман стоїть.
У траві роси так рясно
Все красиве, все прекрасне!
В Сухолісах сухий ліс,
Особливо влітку.
Знають люди це ускрізь,
До села ліс близько.
В Житнігорах жита гори
І овесу, і ячменю.
Всіх годують всім відомі
Славні чорноземи.
В Житнігорах жита гори,
Золота пшениця.
У селі лиш жити горе
Ледарям, п’яницям.
У Рокитне біля ставу
Верболіз, рокити.
Йшли роки, рокит не має
Та залишилось Рокитне.
Рідні села є найкращі!
Не забуду вас нізащо!
Хто рідну землю пам’ятає –
Того Бог благословляє!
13.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Пахне сіно
Пахне сіно у стожках,
Пахне у копицях
І в покосах на полях
Всюди – косовиця.
Приспів:
Сінокіс, сінокіс
Нині в селах ускрізь
Незвичайна пора –
Косовиця.
Тим поклін до землі –
Хто працює в селі,
Хто на рідній землі
Зрання й до зірниці.
Тихо коси шелестять
Вранці у травиці.
Боже мій! Ця благодать
В місті тільки сниться.
І солоний піт сплива
По чолі у вічі.
Сходить сонце край села,
Посміхнулось річці.
Пахне сіно лугове
З прадіда і діда.
Лише те село живе,
Де ще пахне сіно!
05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531559
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2014
Поцілунки
Коли дружину я цілую,
Очі вона закриває.
"Чому так?" - я її питаю,
Адже я тебе кохаю.
Якось усміхнулася привітно
І сказала дуже просто:
"Я й сама того не знаю,
Та мені так краще".
Признаюся: не знавець
Інтуїцій я жіночих.
Закриває очі, та нехай,
Може, їй приснився рай.
Мила, люба, єдина,
Коли так приємно тобі -
Сто поцілунків отримай
В губки тоненькі твої.
08.12.2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531404
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.10.2014
Погожі дні не повернути
Не чути в травах цвіркунів
І щебет ластівок не чути,
Лиш ключ у небі журавлів
Курличе дуже журно.
Холодні роси у траві
Пожовклій обвіває вітер
І листя падає вже скрізь,
Закінчилося літо.
Погожі дні не повернуть…
Отак й життя біжить, минає
І старість – осінь тут як тут.
А потім що? Чи знаєш?
Чи знаєш ти, що ми пожнем
Все те, що сіяли щомиті.
Вже багатьом з косою смерть
Заглядає у вічі.
Не зупинити плин життя,
Тим більш назад не повернути.
За осінню прийде зима,
Вже смерті кроки чути.
Останній подих, серця стук
І смерть кістлявою рукою
Закриє очі багатьом…
Але не нам з тобою.
Я вірю що для нас женці –
То ангели святі із неба.
Тримають серп вони в руці
Пожати чистих серцем.
Усім, хто слухався Христа
Хто свято жив, любив і вірив
Не страшна смерть, бо в небеса
Відкриє ангел двері.
Хто твою душу забере?
Хто прийде очі закривати?
Вирішуй, поки час ще є,
Бо всі ми будемо пожаті.
Не чути в травах цвіркунів,
Погожих днів не повернути.
Бо осінь – це пора коли
Задуматись потрібно людям.
26.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531159
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2014
Осінні хмари
Осінні хмари дощові,
Похмурі, сірі, непривітні.
Не раз ви плакали мені:
«О, де поділося вже літо?»
Приспів:
Осінні хмари дощові,
Вам вдячний за тихий смуток.
Не плач душа. Таких дощів
В раю ніколи вже не буде.
Осінні хмари дощові,
Ви сонце часто закривали,
Хай Сонце правди у душі
Ніякі не закриють хмари.
Осінні хмари дощові
Пташок у вирій підганяють.
Та вірю я – погожі дні
В раю завжди мене чекають.
Осінні хмари дощові
Пора плоди землі зібрати
І ангелів – святих женців
Душа готова зустрічати.
28.09.2004
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531158
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2014
Останні подихи тепла
Останні подихи тепла
Так хочеться затримати в долонях.
Хай буде лютою зима,
Аби лиш не було війни на Сході.
Останні промені тепла…
Молюся, щоб не повторився
Страшний блокадний Сталінград,
Тоді вже лихо не спинити.
Останні часточки тепла…
Ми і без газу зиму перебудем,
Та хай закінчиться війна
І щоб не гинули більш люди.
Останні подихи тепла…
В душі ледь жевріє надія.
Хай буде лютою зима,
Дай, Господи, нам віри і терпіння.
19.10.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530943
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2014
Бачу ключ журавлів
Бачу ключ журавлів,
Небо плаче дощем.
Гіркий осад в душі,
В серце стукає щем.
Чути журне – «Курли!»,
Запитав я у них:
- Повернетесь? Коли?
- Після війни,після війни…
18.10.14
Реквієм стогне земля
Своя шкіра найближче до тіла,
Тож не шкода чужого гарматного м’яса.
Не хватає вже слів і терпіння…
Реквієм стогне земля. Для хлопців наших.
19.10.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530938
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2014
Спить доня тихо
Ліжечко тепле,
Подушка м’яка.
Аллочка, леле,
Вже спати пора.
Казочку нову
Я вже розповів.
Спи, моя доню,
Добраніч тобі.
Ні, не тікаю,
Я поруч, ти спи.
Руку тримає,
Щоб тато не втік.
-Ще колискову,
Крізь сон промовля.
Мить і заснула
Красуня моя.
Ніжно цілую,
Вкриваю, як слід.
Боже, благаю:
Хай ангел летить.
Спить доня тихо,
Спокійний я теж.
Вірю: від лиха
Нас Бог береже.
13.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530733
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.10.2014
Ото тато, тато
- Ото тато, тато!
Сердиться красуня,
Що не вмію заплітати
Свою любу доню.
Ну, незграбний я, та й годі.
Що вже тут казати.
Краще буду колискові
У вінок вплітати.
Ось і вечір. Я співаю
Колискову тихо.
-Ти – найкращий в світі тато.
Тільки… заплітать навчися
15.10.14.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530732
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.10.2014
Білченята
Руденька білочка
Сиділа на гілочці,
Маленьким діточкам
Принесла їсточки.
Трішки горішків,
Пригорщ порічок,
Щіпку суничок,
Жменьку ожинки.
Солодку малинку,
Пару шишечок з ялинки.
І гриб один – боровичок,
Все поклала на стіл-пеньок.
Діточки маленькі
З’їли все швиденько.
Потім гралися, стрибали
Білченята біля мами.
29.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530460
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.10.2014
Засинай, синок
Тихо цокає годинник
Сонно так: тік-так,
Спи, бо пізня вже година
Засинай, синок.
Ти зморився, ти втомився,
Спи, солодких снів.
Хочу, щоб тобі приснився
Лиш казковий світ.
Де всі радісні й веселі,
Там завжди Добро.
Нехай ангели із неба
Принесуть Любов.
Світ добрішим буде, вірю,
Не лише у снах.
Щоби зло не мало сили
Помолюся я.
Сонно цокає годинник.
Темно. Тихо. Ніч.
Моя гордість, моя сила
Уже міцно спить.
17.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530459
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.10.2014
Все минає скоро
Як туман ранковий,
Як роса на сонці,
Або пара вгору
Чи як іскри вверх.
Так життя людини
Перед Вічним Богом.
Все минає скоро,
Летимо вперед.
Як трава, що скосять,
Або пташка в небі,
Чи пісок крізь пальці,
Як тече вода.
Так життя людини
Дуже швидко плине.
Все минає миттю
І летить душа.
З швидкістю надзвуку
Або може й світла.
Наші вічні душі
До Творця летять.
Тільки з Богом спокій,
Тільки з Богом щастя.
Хоч життя коротке –
Вічність в нас ще є.
26.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Проснувся
Перші півні проспівали.
Проснувся – полеж, посміхнися і подивися:
Проміння пітьму пробиває,
Півнеба просто палає.
Послухай: пташки пробудились,
Першу пісню-псалом проспівали.
Проснувся – подивися, послухай, подумай,
Потім подякуй і помолися.
22.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2014
Святого вдосталь для душі
Святого вдосталь для душі,
Про що писати завжди хочу:
Це хліб, батьки, земля і роси.
Молитва, стежка, віра, осінь.
Любов і правда, небо, воля,
Це доля, хрест Голгофи і воскресіння,
Усе це - Ти, Господь, наш Бог Єдиний,
Даєш мені і неньці Україні.
10.12.2005
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Перед сном
- Тату, розкажи-но казку,
Розкажи мені, будь-ласка.
Хоч одненьку, хоч маленьку,
Щоб заснула я швиденько.
Про лисичку та ворону,
І бичка, що із соломи,
Й хлопчика Котигорошка
Розкажи мені хоч трошки.
Розкажи про рукавичку,
Чи про редьку і про мишку.
А ще краще про поросят
І про маленьких козенят.
Розкажи якусь ти нову,
Що мені ще не відома.
Знаєш ти казок багато,
Ти ж у мене добрий тато.
- Знаєш ти, моя маленька,
Всіх казок вже чималенько.
Обніми міцніше тата,
Буду я розповідати.
Розповім я про Адама
І про Єву, першу маму,
Про осличку, що говорить,
Про дорогу серед моря.
Про хлопців, що не згоріли,
Про левів та інших звірів.
В Біблії чудес багато,
Буду їх розповідати.
Слуха тата моя доня,
„Ще історію” – спросоння
Тихо шепче й посміхнулась.
От і все. Уже заснула.
04.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2014
Діти України
Якби усі діти
За руки взялися,
Сонцю посміхнулись
В небо голубе ,
Все буяло б, квітло
На полях і в лісі,
Мрії всі збувались
Отоді б в людей.
Приспів:
Ми – українці,
Діти України,
Вам бажаєм миру,
Щастя і добра.
Якби усі діти
Дружно заспівали,
То відлуння навіть
Зупинило б зло.
Усім многі літа
Разом побажали,
То рікою щастя
По землі б текло.
Приспів:
Ми – українці,
Діти України
Вам бажаєм щиро
Многії літа.
Многії літа, многії літа,
Многії, многії, многії літа.
Якби усі діти
Помолились Богу,
Наша Україна
Встала б із колін.
Було б добре жити,
Не було би горя,
Нам благословення,
Господи, пошли.
Приспів:
Ми – українці,
Діти України
Вам бажаєм миру,
Щастя і добра.
02.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Допоки, Господи
Допоки, Господи, допоки
Тектимуть ріки і потоки
Нестримних сліз і крові?
Їх буде скоро ціле море
Від крові Чорне і Червоне
Таке як Мертве, бо солоне
Те море – людське горе,
Неправда там таки потоне.
Допоки, Господи, допоки?
Коли вже буде мир і спокій?
Коли то повернуться
Додому рідні й посміхнуться
Утомлено та гордо дітям;
Пригорнуть, поцілують ніжно
І скажуть: Все. Скінчилось.
Не дай, Господь, щоб повторилось.
Допоки, Господи, допоки?
До неба піднімаю руки
І чую ніжно-тихе:
Молися, вір і стихне лихо.
01.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529910
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2014
Колискова донечці
Спи, моя маленька,спи.
Хай прийдуть до тебе в сни:
Ангели чудові, що в раю.
Спи, моя маленька,
Я тебе люблю.
Донечко рідненька, спи,
Набирайся сили ти.
Щоб здоровою була завжди.
Донечко гарненька,
Квіточко, рости.
Бог хай береже тебе,
Біди й горе відведе.
Доля хай щастить тобі весь час.
Богу помолюся
І почує Спас.
Спи, моя маленька, спи.
Без тривог хай будуть сни,
Хай веселий сміх луна завжди.
Ти – моя потіха,
Радість моя – ти.
21.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014
Не дуже давно мої життєві шляхи привели мене до обласної дитячої лікарні у відділення онкогематології. Одного разу в палаті спілкувався з мамою хлопчика, що перебував тут вже 9 місяців. Вона розповіла мені історію про дівчинку, яка лікувалась в цьому ж відділенні. Я дивився на її сина років 10-12, і на його місці бачив ту дівчинку.
Мене вразили великі, не по дитячому сумні очі. Вони водночас були наповнені відчаєм від невимовних страждань і потихеньку згасаючою жагою до життя від усвідомлення невідворотного. Хлопчик був дуже худий і вже зовсім лисий від спалюючої все живе хіміотерапії. Поруч з ним лежав мій п’ятирічний син, який безтурботно посміхався мені. Такою як цей хлопчик була і та дівчинка. Таким може бути і мій син.
На декілька хвилин я втратив дар мови і мої очі затуманились від почутого і побаченого. Прийшовши в себе, зрозумів: Бог веде мене таким шляхом, щоб я обов’язково про це написав. Я знав, що напишу про це в пам'ять про тих, хто до останнього боровся за життя, хто так хотів жити, але залишив своїх рідних з невигойною раною в серці. Їм, хто знав ціну життя, ціну кожного прожитого дня, їм, чиїх світлих душ уже немає серед нас,
ПРИСВЯЧУЮ
У день народження в лікарні
(Шістнадцять – молодість, краса),
Здоров’я щиро їй бажали,
А на очах у всіх сльоза.
Безжальний рак не знав зупину,
Життя калічив молоде.
Вона всміхалась через силу,
Хоча у серці гострий щем.
І почуття, неначе струни,
Натянуті аж через край.
Лиш чутно: молода ти, юна,
У тебе буде все гаразд.
Красиві очі, гарні брови,
Така тендітна, тонкий стан.
Їй не потрібні ці розмови,
Бо знає вже, як красить рак.
На голові хустинка модна,
Це хімій наслідки страшні.
Медичну маску не вдівала,
Лежить вона у стороні.
Життя, як в крапельниці розчин:
Повільно капало воно.
Цей день для неї – найдорожчий
Хоча й нелегко їй було.
А потім знов нестерпні будні
І мама сива в тридцять сім
Ділила з нею біль і муки
Два роки вже, як в страшнім сні.
Одного дня по коридору
Із процедур повільно йшла,
Почулись голоси знайомі:
Матуся з кимось розмовля.
Крізь двері, не закриті щільно,
Доносились уривки фраз:
Нам паспорт дочки необхідний,
Так треба, зрозумійте нас.
Нам документи оформляти
Прийшла пора, ви поспішіть.
Лиш підпис в неї треба взяти,
А фото... вдома ви знайдіть.
У голові все змішалось
І до палати ледь дійшла.
Недобре на душі зробилось
Від слів, почутих крадькома.
Навіщо паспорт, коли жити
Осталось рік, а може й день?
А фото як мені зробити?
Волосся ж випало усе.
Нервовий зрив забрав всі сили.
Нікого бачить і не чуть
І капці в лікарів летіли,
І сльози ріками текли.
Не міг ніхто зарадить горю,
Ніхто не зміг допомогти.
Лише в тривожних снах від болю
Ставало легше в забутті.
В останню ніч приснився ангел –
Такий весь світлий, неземний
І руки ніжні, як у мами,
Весь біль забрали із душі.
Волосся вітром розвівало
Густе і світле, як зоря.
Її за плечі лоскотало
І віддалялася земля.
Волосся вітром розвівало
І ангел поруч теж летів.
Перед світанком перестало
Серденько битися у сні.
Волосся вітром розвіває.
Красива, юна, молода.
Такою завжди ти до мами
Тепер приходиш лиш у снах.
Волосся вітром розвіває.
Красива, юна, молода.
В граніт таку закарбували,
Таку, щоб завжди пам’ятать.
27.03.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.10.2014
Літній монофон
Світало...
Серед степу, сосен, ставу
Сни солодкії стихали.
Соловейко став співати,
Стало сонечко сміятись.
Сороки строкасті скрекотіли,
Синички серед саду сміло
Стрибали. Серед ставу
Сом стривожений спливає.
Стало світло, спекотно стало,
Сонечко світило славно.
Смеркало...
Сірі сутінки спадали,
Сонні соняхи стояли.
Сонце стомленеє сідало,
Співи скрізь стихали.
Серед смутку, сліз, страждання
Стань, спинися, слухай, споглядай!
Світ створив Спаситель славно,
Серцем слав Спасителя, співай!
10.01.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2014