Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Тяжку хворобу серця мала.
Без сил, знепритомлена від болю.
Вона молила, вона благала:
Діти мої, вже на колінах стою,
Допоможіть не вмерти молодою.
І в серці запалав вогонь!
Ним, як мечем, хворобу стали лікувати
І навіть вітер не стояв сторонь,
У нього теж існує мати,
Як вільний, свободу мав він захищати.
Безстрашні очі її, від болю плачуть,
А серце б’ється, хоч сили стрімко залишають.
Один за одним, під «Плине кача»,
Її дітей непереможних вже ховають
І небеса Героїв Сотню зустрічають.
Мо́лю, бережи Господь ти матір,
Рідну неньку Україну.
Мо́лю, хай родина в її хаті
Живе разом й в лиху годину.
Мо́лю, не дай дітям її гинуть.
(Mr 22.02.2014)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014