Кира Божек

Сторінки (1/2):  « 1»

Колір

Довкола  нас-  потоки  кольорів,
потрібно  лиш  рукою  зачерпнути.
В  минулому  родзинка  королів,
які  любили  океани  гнути.

А  зараз  що?  Дивися  ж  та  бери!
І  лізь  на  зовні  з  рідної  нори.
Чи  в  душі  лиш  помалу  вмирай,
як  пам’яті  лист  догорай.

Колір,  то  зовсім  не  знак  добра,
хоч  не  ставить  на  людях  тавра  -
він  зброя  в  теплих  руках,
він  тримає  народ  на  ногах.

Колір  без  умислу  -  то  безпека,
але  не  то́ді  коли́  в  нас  спека.
Він  здатен  змінити  зміст,
створити  мару́  має  хист.

Водночас  наш  і  ворожий  друг,
то  й  стійкий  до  людських  недуг.
Але  вітер,наш  вільний,  долин,
зго́нить  колір  у  ча́су  плин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519048
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2014


Метання життя

Як  образливо,  часом,до  сліз,
не  відчувати  силу  валіз.
Не  знати  де  захід  чи  схід,
носити  в  со́бі  краплю  бід.

Коли  зовсім  не  знаєш  куди
тебе  понесуть  хвилі  води.
Сили  дійти  не  мати,
щоб  слабкість  свою  сховати.

А  треба  знову  знайти  мету,
лиш  схопити  її  на  лету.
І  йти  по  лінійці  знову,
та  повість  писати  нову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518981
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2014