Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Чому Красненські? Тому що вони розпочинають свій шлях із cела Красного Згурівського району Київської області. Частушки - це особливий вид мистецтва. Це не просто спів, де всі стоять, як укопані і виконують номер за українською приказкою: \"Наше діло півняче - прокукурікав, а там хоч і не розвидняйся”.
Частушки - це скоріше \"шоу\" жваве, веселе, динамічне, з пританцьовуванням, спрямоване на те, щоб викликати у слухача чи глядача посмішку, радісний настрій, тобто все, що сприяє поліпшенню здоров\'я людини.
Колись дивився телепередачу із спогадами про нашого тренера Валерія Лобановського, де говорилося, що ще в союзні часи непереможною командою в чемпіонаті СРСР по футболу був московський \"Спартак\". У передматчовій настанові наш геніальний тренер говорів: \"Всі говорять - непереможній дух Спартака, дух Спартака, Дух Спартака. А давайте, хлопці ми сьогодні цей дух із них витрясем!\" Наші динамівці тоді виграли. Частушки для автора, як діти в сім’ї - є свої, а є й прийомні. Але всі вони уміють говорити українською мовою. Я як батько Цих частушок, хочу звернутись до того відчайдушного колективу, який візьметься їх виконувати:
А давайте, шановні, із глядача, чи слухача витрясемо усмішку!
З повагою,
Володимир Новосільський
Красненські зухвалі частушки від Володимира Новосільського
Раз із вудкою сиділа
Я на березі ставка,
Карася зловить хотіла,
А спіймала рибака.
(Всі: Та невже?! )
Арія рибака. (трохи пришелепувато)
Чуб у мене випадав,
Я відновлювач дістав,
Мазав, як написано -
Стала більша лисина...
(Всі, удавано співчутливо: Ой лишенько! )
Прорубав вікно в Європу
Цар Петро, щоб торгувать.
В це вікно ми можем плюнуть
Та ще дулю показать.
(Один, свариться кулаком \"А ми такі! )
Ми із Ради репортажі
Бачим мало не щодня,
Там нардепи в дикім ражі,
Наче в псарні йде гризня.
(Один - Гав! )
Привіз вила свої в Київ,
Чи злочинець, чи дурний.
Його треба гнать в три шиї,
Хай розносить з купи гній!
(Один - І не інакше!)
У їдальню він забрів,
З апетитом попоїв,
Тепер з радістю в очах
Цілий день сидить в кущах.
(Ча-рів-но!)
Їхав шофер не \"помалу\",
Та машина щось \"зачхала\".
Розібрав водії машину –
Зрозумів: нема бензину.
(Один - Це буває! )
Тітко Зіно, а Ваш син
Із каністри пив, бензин,
А тепер уже півдня
Іномарки доганя.
(Тітка Зіна - Ось я йому! )
Через наші \"дикі\" ціни
Нам костюмів не купить.
Не хвилюйтеся, мужчини,
Будем голими ходить!
(Та невже?! )
Папа Карло заспівав
I жінок за душу взяв:
Скиньтесь, пані, на поліно,
Зроблю кожній Буратіно.
(Один, плаксиво: - Бідний папа! )
Полюбляють при нагоді
Шкірку з сала земляки,
Тому й вивели породу:
Одна шкіра І кістки.
(Один - Смачного!)
Подививсь на ринку ціни,
Стала дибом вся щетина –
Скоро в селах I в містах
Будем висіть на хвостах
(Один - Може бути! )
Мій миленький, дорогий
Подаруй рейтузи,
Буду з радощів стрибати
Вище кукурудзи!
(Один -у-у-ух! )
Що за вибух в нашім краї
Струсонув увесь район? (Половина виконавців)
Це в сусіда у сараї
Лопнув з брагою бідон! (друга половина виконавців)
(Один - А жаль! )
Лікуватися на грязі
Посилають в дальній край,
У нас грязі вистачає -
Роздягайся і лягай!
(Один- Чу-де-са! Ча-рів-но! )
Як в Миколи гроші є,
То й копійки не проп\'є,
А як вип\'є на дурняк,
Тоді гавкав на собак.
(Один- Г-р-р-р! )
У Івана в носі свище -
Вчора дуже перебрав:
Чхав на кожнім попелищі,
Усі купи розгрібав!
(0 д и н - Ап - чхи! )
В глуху північ НЛО
До Галини забрело,
Переспало з нею, кляте,
І з\'явились енелята.
(Один- Догрались! )
Через «трохи» НЛО
Як прийшло, так і пішло,
Тепер плаче, дурнувате:
Аліменти Галі платить.
(А шо ж воно хотіло? )
З телепередачі (перероблена)
А мої шість кавалерів
Всі порядні:
Два горбаті, два шмаркаті,
Два припадочні.
(Один: Багата наречена! )
3 телепередачі (переклад)
З неба зіронька упала
Прямо милому в штани,
Не біда що все пропало,
Не було б лише війни.
(Один: ми за мир! )
А мій милий, як теля:
Дійку ссе, хвостом виля.
А жінкам, таким, як я,
Треба мужа-бугая.
(Один: Хай щастить! )
Галя з міста прибула,
З нами не балакає,
Три дні десь там побула –
\"Чтокает\" та \"какает\"
(Один: -Іч, яка! )
Із щоденником з\'явився
Син Андрійко в кінці дня,
Тато в нього подивився
І почав знімать ремня.
(Один: Татові методи!)
Ми роботу свою знаєм
І працюємо залюбки: перероблено
На даху кілком махаєм –
Розганяємо хмарки.
(Один: Може й пенсію дадуть?!)
Я на пенсію піша,
В міні-юбку вбралася, З телепередачі
А на танцях побула –
Сексу забажалося!
(Один: - Помолоділа! )
Я купив, собі кашкет –
Потепліло в хаті,
Ґудзики на хутрі,
Козирок на ваті.
(Один: У-ух, жарко! )
(інша мелодія)
Ой, доярочки, здорові були!
Ви ж надої до рекорду довели -
Надоїли за лактацію
Лиш котові на хлебтацію!
(Ото удій! )
Ми частушки проспівали,
На недоліки вказали.
Треба так попрацювати,
Щоб усі ліквідувати. (Два рази)
На фінал:
В селах орють, сіють, косять
Та спішать всі уперед,
Якщо гарно нас попросять,
То утнем ще й \"Лісапед\"
Автор щиро бажає всім виконавцям творчих успіхів!
Хай вам щастить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522102
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.09.2014
НА ХВИЛІ ПАРОДІЇ
Є у нас на Україні талановита поетеса Антоніна Цвид. Разом з колегою по перу Тетяною Чайкою вона започаткувала новий напрямок української поезії - Філософсько-сексуальної лірики.
Вірші поетес досить відверті, А поет, вважається , відбувся тоді, коли на його твори починають писати пародії. За кордоном пані Антоніна видала кілька збірок, а в Україні з цим туго.
Мене милий ніколи не просить
Антоніна Цвид.
Мене милий ніколи не просить,
Як в Інтимі буває зі мною,
А на руку намотує косу
Та об двері мене головою
І лежу я тоді І не дишу,
І не рушу руками й ногами,
А він ніжно колише, колише
І гризе моє тіло зубами,
Випускає свого голубочка,
Він летить до мойого гніздечка
Мамо рідна на лоб лізуть очі,
Як в гніздечко кладуться яєчка;
Я кричу тоді, плачу, регочу,
А буває свідомість втрачаю
І шепочу: - Я хочу, ще хочу і
Голубочок гніздо покидає...
Як люблю я солодкі ці муки!
Рай, блаженство, коханий з тобою!
Намотай мою косу на руку
Та ще трахни об стіл головою!
ГОСПОДИ, ЗАБРАВ СИЛУ – ЗАБЕРИ І ДУМКИ!
Молодичка є красива!
- Шамкотів один дідусь.
А хороша, дай Бог силу –
ТІЛЬКИ смеркне - і пройдусь.
Ось купив уже півлітра
Мінеральної води,
Та боюсь, що проти вітру
Не доплентаю туди...
Свого часу ці усмішки друкувались в пресі, виконувались зі сцени, так що, шановні! артисті, не соромтесь І ви їх використовувати у своїх виступах. Успіх у глядачі, чи слухачів гарантовано.
З повагою,
Володимир Новосільський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521718
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2014
Це було в роки двадцяті,
Як жили ще Хозяї
Працьовиті та завзяті.
I пригнали в їх краї
- їм "Путіловця - Фордзона".
Якось сонячного дня
Тракторист Юрко з району
Ту машину приганя.
Трактор був тоді, як диво.
Позбігалися з села
І молоді, і вже сиві,
Дід Гаврило причвалав.
На майдані все вирує,
Люд питання задає
- І чим трактора годують,
І як трактор воду п’є,
А Юрко розповідає,
Піт утерши на чолі:
- Ця машина заміняє
Двадцять коней на ріллі
Дід Гаврило смирно слухав
І нічого не витав,
Потім лисину почухав,
Вгору палець підійняв:
Двадцять коней і
Це ж і гною
Накладе він, мужики!
А де дірка, із якої
Впадають кізяки?
Тракторист аж кепку кинув:
Несознательний ти дед!
Де ж ти бачив щоб машина
Викидала ще й поет?!
Трактор робіть на бензині,
Варто ручку розкрутить
І -І - І поїхала машина,
Тільки дим з трубу летять!
Так оце з двадцятки коней
Змість гною дим летіть?!
Ось побачте, від "Фордзонів
Перестане хліб родить!
Не цураймось конячини!
- Агітує дід юрбу.
- Бо з цім чортом на бензині
Точно вилетим в трубу!
А часи ж тепер настали,
Аж дуріє голова!
Через те, мабуть згадались
Давні дідові слова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521715
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2014
Батько з сином у неділю
Запрягли коняку
Та й поїхали до міста
По товари всякі.
На базарі на все чисто
Рота роззявляли,
А злодії в них тим часом
Ту коняку вкрали.
Батько бігав, бігав, Бігав,
Аж знайшов лозину.
Як вперіщить свого сина
Через усю спину!
Наче в’юн хлопчина звився,
Тоді став казати:
В тому, що коняку вкрали,
Я не винуватий!
Ми ж: удвох не розлучались,
За що ж мене бити?!
Батько визвіривсь на нього:
Ну, а що робити?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521593
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2014
На краю села одного
Жив, трудився дід Іван,
А в хліві у діда того
Ріс годований кабан.
Десь у місті зять з дочкою
- Знають же - Батьки старі,
Та давно вже і ногою
Не бували у дворі!
Дід і баба постаріли,
Сала і м’яса не з’їдять,
Кабана того рішили
Заколоти і продать.
Закололи, обсмалили,
Порубали. продали.
Тут і дітки прилетіли,
Як за здобиччю орли.
Зять з машини вилізає,
(Чи не Муромець Ілля?!)
Як іде, аж шкіра грає,
Розступається земля.
Свіжина у вас, я бачу,
А тут все - діла, діла!
Мені б картер, той, свинячий
Та ще задніх два крила.
Можна в кузов кинуть, тату,
Змазки 40 кілограм,
Бензобак і радіатор
Залишається хай вам!
ОЦІ терміни всі чисто
Дід Іван чудово знав,
(Бо колись був трактористом)
І зятьку таке сказав:
Пізно ти приїхав, сину,
Продали ми всю свинину.
Он висять із кабана
Лише кардан та вихлопна!
От тобі й на!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2014
На своїй автомашині
Приїжджає в село зять,
Щоб, як треба, рідну тещу
З її святом привітать.
Теща зятя, як годиться,
Запросила до стола
Та наставила закусок!
Повну чарку валила.
Пий, зятьок,- говорить теща,-
Ти ж мені - як рідній син!
Пить горілки я не буду,
Люба мамо, з трьох причин:
Перша та, що ця горілка
На здоров’ячко вплива.
Молодець! -зраділа теща
- В тебе мудра голова!
Друга й зовсім вже серйозна:
Я сьогодні за кермом.
Вірно робиш, - каже теща,
Пий компотик з пиріжком.
Ну, а третю вже причину
Забувати геть не слід,
Бо ми з кумом по півлітра
Уже врізали в обід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519719
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519718
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014
Яка радість іменини!
І дарує тато
Для дорослого вже сина
Фотоапарата.
Ходить хлопець по надвір'ю –
Що ж на плівку зняти?
Аж ось вийшла тітка Віра
З сусідньої хати.
ОЦІНИВ ЮНАК хутенько –
Кадрик першокласний!
Тітко Віро, Дорогенька!
дайте, я Вас клацну!
А вона: - Ти що, сказився?
Чи мо” дурнуватий?!
ти таким же псом родився,
Як твій рідній тато!
Накохав жирку - і радий.
Іч, як закортіло!
Та хотів же апарата
Спробувати в ділі!
Рознервована украй
Тітка як торохне:
Апарат свій заховай!
Хай він тобі всохне!
Так завжди було і є:
Кожен дума про своє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014
Як з Левком точили ляси,
Зажурився дід Панас:
Щось мене останнім часом
Так турбує Гондурас!
Дід Левко аж стрепенувся,
Аж: присів, тривожно встав,
Підозріло обернувся
І на вухо прошептав:
Ти дівчатам, ось послухай!,
Не показуй Гондурас
І по менше його чухай,
Бо дограєшся, Панас!
Баба зойкнула: - Ой, горе!
А мені що вже робить?
Як у мене ще з учора
Нікарагуа свербіть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519012
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2014
Баба, яйця продала,
Вторгувала гроші,
Собі й дідові взяла
Гумові калоші.
Накупила у корзину
дарунків онукам,
Положила дві хлібини,
Калоші - під руку, '
На автобусній зупинці
Баба походжає,
Свої й дідові гостинці
Губить та збирає.
Заплатіть, Бабусю, гроші
В аптеку районну,
Хай дадуть Вам під калоші
Коробку картонну!
... І бабусі із підсобки
Винесли поштиво
Аж з-під тисячі коробку
Тих, контрацептивів.
Напис "1000” прохожим
Так і ріже очі,
Прочитає його кожен,
Ходить і регоче.
Глузували і нероби,
Що зійшлись до кучі:
-0, це вистачить до гроба
Діду й бабі штучок!
Баба їм: - Ви, дармоїди!
Смієтесь даремно,
Бо ці штучки вдвох із дідом
До весни й зітремо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2014
Арія Возного з "Наталки Полтавки
(Що б він співав у наші часи)
Каждому времені нрав і права,
Каждий іметь свій ум голова:
Хто не працює - з трибуни галдить,
Хто крав багато - в тюрмі не сидить.
Жіночки ті, що "хі - хі" та "ха – ха"
Також призводять мужчин до гріха,
Ну, а мужчини, голодні, як пси,
В гречку стрибають і без ковбаси.
А ковбасу привезли у село
Більш півста гривень за їдне кіло.
У магазині старі гомонять:
Хай ковбасу цю собаки їдять!
Яйця хлопчина заклав у тиски,
Вчитель хлопчину скубе за виски:
Що ж наробив ти, хотів би я знать?!
З чим же на Паску ти вийдеш гулять?
Молодь нап'ється якогось лайна,
Витріщить очі і ходить дурна,
Виють, трясуться, на струнах бриньчать,
Ну, а батьки, як і зараз, бурчать.
Димом цигарки он дівчина дме,
Хто ж таку дівку за жінку візьме?
Як же мужчині із дівкою жить?
В неї ж із рота, як з пекла смердить!
Жіночка курить, гуляє і п'є,
Родить калік і в приют оддає.
Я вас питаю: - Що ж це за мать?
Як же цю мать за це можна назвать?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518937
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2014
КОЛИСКОВА ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ
(Сеанс психотерапії для жінок)
Ваш чоловік часто з'являється додому в пізній час та ще під мухою. Це породжує в жінок деякі непорозуміння типу: "у якої це ти, паразит, тягався?! " В цьому випадку не слід ДОВОДИТИ ситуацію до конфронтації, а прийняти до уваги те, що ваш чоловік втомлений, фізично виснажений, морально спустошений, сексуально неспроможний. Тож спокійно укладіть його на ліжечко підложить йому під голівку подушечку і голосом Індійської кіногероїні починайте співати:
Пломеніє зоря і на ліжко упав
Та як бублик скрутився під боком.
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане Іване ти мій лупоокий.
Я хазяйка твоя, я й нагайка твоя,
Пане Іване ти мій кислоокий.
Ти на мене чекай і мене не міняй
Ні на кого, ніколи й нізащо.
Я княгиня твоя, берегиня твоя,
Пане Іване, моє ти ледащо.
Я рабиня твоя, господиня твоя,
Пане Іване, моє ти ледащо.
А ти п'єш "на коня" і гуляєш до дня,
А тоді укладаєшся спати.
Я багачка твоя, я й жебрачка твоя,
Пане Іване, де дів ти зарплату?
Я дивачка твоя, я й добрячка твоя,
Пане Іване, пропив ти зарплату!
Перестанеш ти пити, будеш мене любить
І не буде ні в кого мороки.
Заясніє сім'я і назву тебе я
Паном полковником ще й синьооким!
Заспівали? Тепер смачно поцілуйте чоловіків чуб, чи лисину і він ваш, поки не порснеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2014