| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
так
чувак
так і "живемо"
жремо
спимо
сремо
так
чувак
так і "живемо"
п'ємо
ще п'ємо
покурим і п'ємо
так
чувак
так і "живемо"
жремо
покурим
спимо
покурим
сремо
покурим
вип'єм за здоров'я?
так
чувак
так і помремо
так
чувак
ти теж -
помреш
так
чувак
а
може
візьми
зміни?
так
чувак
а ти бери -
живи(без лапок між іншим)
і в кінці кінців! :
чувак
не будь
як мудак!
чувак
і не клади
на то -уй
чувак
та ти живи -
неіснуй!
так
чувак
ти теж -
помреш
чувак,
ти взагалі
знаєш
що
ти
живеш?
цінуйте життя, панство
не будьмо тваринками, живімо, а не існуймо
любіть творіть добро і не матюкайтесь як я в цьому недовірші :с
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Боже, ти даєш мені ці шанси виправитись
Пробач за невдячність
Дай же випорошитись
До кінця звільнитись
Прокинутись
Пробач за невдячність
Я намагатимусь
І ця необачність
З нею
не гратимусь
Дякую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
Мій літак
не літатиме без тебе
Моя струна
не гратиме без тебе
І, знаєш, любий,
ця зграя диких собак
не діставатиме, я мовила -
НЕ ТРЕБА!
Мій вірш істеричний
по суті
Мій вірш обісруть і
засудять
Але тільки ти знаєш
любий
Що саме хотіла сказати
Але тільки ти знаєш
любий
Як усе це могло мя дістати
Та чи мене одну дістало?
Чи в одної серце шматом рвало?
Не в одної
А в мільйонок
Покривав із
біллю морок
Покривав сильніше
І куди міцніше
і куди міцніше...
Тож мовчу і скупо дію
Чи не скупо - і не знати
Лиш про зустріч нашу мрію
Мрію поряд відчувати
Тож мовчу для всіх мовчу я
Тільки слухає одна
Ненависні побажання
Ненависная війна
і знову замикаю свої злості, розуміючи іншу істину, але інколи серединне чорне виливається в літери, просто виливається, мислити мушу інакше, діяти мушу постійно. ненавидіти смислу немає, немає. але все ж трохи поненавиділа на папері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014
і його слова
що хотів
виснажувати і водночас
наповнювати силами
прикіпіли до мого тіла
в очікуванні дива
чекатиму
довго і вірно
несучи слова
що прикіпіли до тіла
в очікуванні його тіла
в очікуванні нашого дива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
Великий чорний потяг. Тягне. Везе. Сьогодні не час для довгих роздумів. Не час. Сьогодні від кожного з нас вимагається найбільша змобілізованість.
Потяг чорний. Змобілізованість треба. Змобілізованість треба від того, що потяг чорний. Плететься стогоном з Півдня на Захід, везучи біль і нестерпність близької війни. Поля за вікнами слабо-брудних вагонів плачуть скрученим колоссям. Скрученим не від гарячого сонця, а від брехні, жорстокості та підлості, пролитої на землю у кількості, зависокій, більшій, чим завжди.
Так – чим завжди. Загалом, землі звикли частково отримувати почергового ляпаса від того чи іншого гнобителя.
Ну добре. Закінчу загальність фраз. Відпущу те, що на душі і те,що діється навкруги. Їду. Їду у тому ж вагоні. Не додому. Їду з рідного Миколаєва до Львова. На навчання. А вдома… Вдома залишається родина, близькі знайомі і дорогі серцю друзі. Дехто поїхали до інших міст. А ще…А ще там він. Найбільший дарунок на рівні життя. Зовсім на інших навчаннях - військових. Потім – Схід.
Чорний вагон плететься і мариться розмовами про війну, «братів», «не братів», державу та її правління. Повен військових та п’яних дядьків одночасно. А піді мною хвора бабуся. Усе сіре, марке й болюче. Серце крається. Лише мале дитя біжить і ласкавим Божим «привіт» робить обличчя усміхненим.
Чорний вагон не завжди буде таким. Незабаром усе стане на свої місця. Принаймні, у це вірю і не припинятиму вірити. Незабаром потяг стане потягом і везтиме людей від справи до справи, від відпочинку до діла, від мами до чоловіка. Незабаром. А поки що тягне. І все одно куди. Куди б не тягнув – тягне стурбовано і зі сльозами на очах. Очах моїх, очах їхніх, очах залізного вагону.
Сьогодні треба змобілізованість сил і наснаги, бажання зробити якомога якісніше та результативніше. У всякій добрій справі. У всякому хорошому починанні. Від найменшого до найбільшого. Потрібно. Разом – сильні. Зібрані – діючі. І з молитвою в охороні.
Чорний потяг освітлиться. Бабуся не хворітиме. Дядьки не питимуть. Військові стануть живою гордістю, і те саме дитя пробігатиме, Божою ласкою промовляючи «дякую за життя». Потяг їхатиме землею. Землею, повною колосся любові, надії та миру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534777
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.11.2014
скажи мені, чому так складно?
скажи мені, дай цю відповідь.
чому поміж усіх проблем, я ще й так вміло плутаюсь у собі?
як же хочеться вимкнути цей день
цей день з усіма його "ай" "боляче" "мене знову нудить"
скажи мені, чому вранці так боляче згадувати про те, що є насправді?
скажи, скільки ще ранків?
коли я зможу прокинутись і відчути, що сьогодні усе добре
просто усе добре
?
а потім я знову в думки
що буває і гірше
буває і гріше
мовчи
не скигли
але воно є
і воно щодня прокидається
і викручує моє нутро
відчуття
вони просто інколи є
я бажаю лишатись холодною
аби не різатись о всі кутки
коли серце відкрите і знаходиться назовні
я сховаю
поки що сховаю
аби щоранку
не мати
бажання
забути
усе
що відбувається
аби не відчувати
заплутано
з біллю
але з вірою
закінчуйся війна
за-кін-чуй-ся
не люблю я це слово - ненавиджу
але я тебе ненавиджу війна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2014
вечір
у чужому місті
я не на місці
вечір
котрий вже без тебе?
а окрім - нічого не треба
вечір
вогні за вікном не ваблять
лише середину з мене чавлять
вечір
мені б на хвилину в твої очі
вечір
і до ночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014
коли вчиняєш помилку
розбивається тарілка
затягуєш шнурівку
коли вчиняєш помилку
типово вирушаєш у буття
і на душі за каяття
не вистачає захисту криття
коли вчиняєш помилку
хочеш очиститись-забути
та відведена вже смута
поки тебе крутить, тебе крутить
коли вчиняєш помилку
не буду не буду не хочу
щось внутрішньо воркоче
не так довго, поменше, коротше!
коли вчиняєш помилку
пройде мине і забудеться
воно також лікується
якщо усе на новому будується
коли вчиняєш помилку
треба сили виправляти
зсередини очищати
і потім, тільки потім
забувати
помилку.
не повторюй помилок, повторюю собі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
колись
колись часом
і ми
будемо
будемо тут разом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2014
мені б свіжої природи
не вирощеної рукою
вирощеної світом
там відкинути місто
і його центр
дихати травою
свіжою травою
мені б менше машин
машин і архітертури
галасу за вікном
і потоків людей
допоки усе чуже
усі чужі
бачу квіти на балконах
балконах кафе
і як ідіот
поки ніхто не бачить
мацаю їх аби відчути
відчути живе
мене ніколи так не вабили
квіти
почула запах лісу
хочу туди
хочу спати там лежати
лежати і обіймати землю
землею насичуватись
допоки місто чуже
чи можливо
так душа бажає
бажає лікуватись
від насиченості
від стурбованості
від самої себе
від усіх і всього
йти у свіжість
свіжість
справжність
чистоту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
вірити
вірити
вірити
у те
що все
буде добре
все
налагодиться
вірити
змученими кривими відчуттями
але вірити
багато й щиро
вірити
віддавати себе вірі
вірі саме у це
наразі у це
стискаю в руках відсутність рук
але вірю
і жадаю
що вони незабаром будуть знов
будуть у моїх
грітись і ніжитись
так як треба
щоб сонно і тепло
затишно і справедливо
кохано-кохано
вміщатимуться знов
у моїх долонях - долоні твої
вірю і віритиму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2014
хвилини краплями стиснення падають
змушуючи здригатися усе всередині
час так нудотно повзе
і сльози ці небажані сльози все-таки вириваються
біль гуде десь у глибині
він вміє по-різному
і давить і ріже і душить і зуде і розриває і тисне і викручує
так
особливо викручує
ти намагаєшся суперечити йому
вмикаєш розум і змушуєш протистояти відчуттям
а ті час від часу та й знов виринають
вихлюпують вивергаються підриваються
погасити в собі чи виплеснути назовні
не знаю
крутить мутить пече
вода трохи втамовує
ковток за ковтком
ковток за ковтком
отаке
і отаке треба перемогти
пережити
перетерти
перетерпіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014