О.Корж

Сторінки (1/17):  « 1»

Музейна практика

Музей  той  належав,  здається,  державі,
ми  чули,  як  ледь  шелестіли  іржаві
мечі  й  наконечники,  вила  й  щити,
а  ще  там  була  другокурсниця  ти.

І  ще  там  кістками  ставали  герої,
і  шовкові  шати  якоїсь  святої,
і  сонце  світило  занадто  травнево.
Ми  вчили  історію  так  поверхнево.

Ми  знали,  що  нам  буде  краще  удвох.
Ми  знали  залізна  –  найгірша  з  епох.
Що  сила,  яка  обертає  світи  –
спокуса  забити  на  всіх  і  втекти.

І  так  ми  чинили,  розсіяно  юні,
повз  замки  й  пістолі,  сувої  і  клуні
ми  йшли  у  найдальше  забуте  крило…  

Я  щойно  все  вигадав.
Нас  не  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015


***

Це  надто  відверта  сцена,
тож  я  вимагаю  дублерку.
Аналіз  крові  показує  раптом
великий  процент  феєрверку.

За  одягом  простолюдина
сховалася  протолюдина.
Я  помічаю  корисні  речі  –
в  мене  ця  риса  звірина.

Поведінка  не  йде  за  рамки.
Бо  рамки  це  окуляри.
Лярва  різцями  лишає  ранки,
лишає  примар  без  пари.

Вони  тонкими  тілами  
(пізнайте  їх  за  тилами)
бігають  гнані  й  голодні.
Лярви  ревуть  волами.

Але  ніч,  міцна,  ніби  кола,
надходить
цілком  спроквола.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015


«Цукрова вода»


Життя  це  кіно,
в  якому  не  страшно.
Ти  раниш  людей
і  ллється  цукрова  вода.
Трохи  руда.
І  сиплеться  біла  пудра
на  шубку  з  трофейного  хутра.

Коли  ти  вертаєш  на  ранок
серце  твоє  –  льодяник.
Тонке  та  прозоре,
солодке  
й  спокійне,
як  море.

[i]Зрізай  на  поворотах,
не  давай  дорогу!
Ти  хочеш  небагато
(але  хочеш  давно):
не  бачити  нічого
кислого  й  гіркого
крізь  медові  окуляри  і  цукрове  вікно.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2015


Срібні кола

погодувавши    солодом  білицю      
щоб  довше  залишалася  жива                                            
дістану  з  пачки  сушені  слова
і  розповім  подвійну  небилицю  

колись  давно  напевне  що  не  ми  
ходили  світом  колами  по  двоє
від  цього  дні  крутилися  в  сувої  
й  за  власний  хвіст  хапалися  соми

і  на  гілках  круглилися  плоди  
предмет  бажання  кожного  сновиди  
й  такі  декоративні  краєвиди...
такі  що  у  спокусу  не  введи    

(ходи  вели  в  сади  де  повно  пав                                                                
і  павичів  у  писі  марнославній)
достиглі  сни  зібрали  та  останній
дванадцятий  опівночі  пропав

тому  тепер  натерши  сріблом  очі
ми  часом  не  спимо  посеред  ночі  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014


Рамштайн

Хто  скаже  інше
Нехай  іде  в
Бо  сто  процентів
Ти  найс  ту  хев

Комусь  не  дуже
Мені  якраз
Давай  разочок  
І  раз  по  раз

   Раз
   Раз  по  раз
   Раз
   Раз  по  раз

Зірки  не  стали
Зламався  гріш
Ліфт  їде  далі
А  ти  стоїш?

Розвійся  мила
Дай  долі  шанс
Вмикаймо  задню
І  раз  по  раз

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2014


він дзвонить і вона…

він  дзвонить  і  вона
радіє  і  танцює
він  пише  і  вона
ховає  теплий  сміх  
і  тут  крім  них  обох
нікого  не  існує
тож  янголи  згори
рівняються  на  них

такі  вони  удвох
докладні  половини  
палкіші  за  вогонь
цукровіші  за  мед
вона  ще  спить  а  він
прискорює  хвилини
і  всі  її  слова
він  знає  наперед

повіривши  в  дива
між  вікнами  і  війнами
вони  беруть  квитки
і  дихають  на  скло...

і  котиться  експрес
маршрутами  надійними
від  Буде  і  до  Є
від  Є  до  Вже  було

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014


"Хокінг-стайл"

все  те  що  мало  виміри  -  змалій
і  вийде  крапка  миршава  і  вбога
ні  глибини  ні  висоти  нічого
лиш  чорна  дірка  -  горизонт  подій

від  горизонту  тягнеться  дорога
із  жовтої  бруківки  чи  надій
колишня  зірка  котиться  по  ній
маленька  притягальна  і  волога

останнє  -  це  припущення  хитке
поети  в  астрофізиці  не  дужі  
втім  коли  й  ти  захочеш  щось  таке
дивися  і  на  небо  і  в  калюжі

а  як  знайдеш  схились  і  присвіти
побачиш  може  дірчаті  світи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014


"правдивий вірш"

Займенник  займенник  дієслово  знак  оклику

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014


патрон флобера

Вкладаючи  кошти  у  справу,  розраховують  на  віддачу.
Він  знає,  що  попри  брак  освіти  відчуває  закони  ринку.
Звідки  ця  назва,  якщо  волина  не  схожа  нічим  на  волинку?  
Раптом  спадає  на  думку,  доки  барига  рахує  здачу.

Який  пролетар  не  мріє  про  засоби  виробництва.  
І  який  боєць  не  бажає  принести  коханій  трофея.
Все  решта  тепер  історія  (або  таємниця  слідства).
Він  купує  білет,  і  це,  можливо,
безпрограшна  лотерея.

Найважчим  виявилося  тримати  охоронців  у  полі  зору.
Але  вертикальна  мобільність  сьогодні  не  означає  «вгору».
Ось  він  будує  плани  на  вечір,  ось  він  чекає,
що  відімкнуть  замок.  
Ось  він  майже  робить  свій  соціальний  стрибок.

Можливо,  справа  в  калібрі  —  він  менший  був,  ніж  мотузка.
Втім,  більший  за  вічко  голки,  можливо  це  важливіше?

Патрульний,  прибувши  згодом,  у  протоколі  пише:
лякає  не  зброя,  як  вона  є,  лякає  наявність  спуска.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014


желатин

рука  повільного  соліста
торкає  струни  неохоче
застигла  річка  де  драглиста  
русалка  п’яного  лоскоче

тремтить  прозора  жовта  твань  
з  напівзагуслих  загравань

бурхливі  оплески  солоні!
така  взаємна  перемога!
шматками  висне  на  бетоні
желейна  ніч  слизька  й  волога

відлунням  затихають  схлипи
ростуть  дерева  і  поліпи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014


Вертеп 2. 0

Щойно  повіриш  у  щедрість  долі:  на  ось,  мовляв,  бери!
Як  троє  колекторів  з  мутної  фірми  приходять  по  ці  дари.
Один  починає,  другий  підхоплює,  третій  собі  кива,                                    
вони,  як  годиться,  заходять  здалеку  й  кажуть  такі  слова:

земля,  мов  лічильник,  так  само  крутиться,  кажуть  у  нас  на  сході.
Різдвяні  дива  влаштувати  непросто,  ти  почитай  при  нагоді.
За  радість  нову,  та  й  за  іншу  радість,  потрібно  колись  платити.  
Чуєш,  до  речі,  пане  господарю…  маєш  чогось  попити?

Бо  з  лівого  берега  шлях  далекий,  трохи  язик  присох.
Тепер  порахуємо  до  одного  (утрьох  виходить  до  трьох).  
Доки  ця  річка  згори  донизу  єднає  два  береги,  
ніхто  не  зіскочить,  якщо  до  цього  він  не  віддасть  борги.

Це  просто  робота,  нічого  такого,  і  хоч  немовлят,  ягнят
ми  любимо  більше,  трапляється  різне  в  зимовому  циклі  свят.
Такий  підробіток  (сезон  подарунків  конкретно  всіх  розоря).
Дивися,  як  сяє  паяльна  лампа,  наче  ясна  зоря!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014


вічне сяйво незаплямованого розуму

нічого  складного  
цей  спосіб  цілком  аматорський
складаним  ножем
відкриваєш  консервну  банку
вміст  голови  достатній
мова  не  йде  про  добавку
я  їм  свою  пам’ять
і  запиваю  авторським

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014


Тоді, проходячи набережною

Де  вже  тепер  твій  вінок,
такий  кудлатий  з  травою?
Я  погодився  йти  з  тобою
з  цікавості;  інших  жінок
поруч  не  мав,  головною,
отже,  причиною  для
вважаю  наповнення  дня
подіями  і  струною.

Вчинок  породжує  два  —
головне  дістатися  місця
проведення  дійства.  Трава
у  вінку  й  на  схилах,  колись  ця
рослинність  пожовкне,  але  
це  нині  не  головне.  

Головне  День  води  (або  День  ріки)
і  бажання  тебе  не  лишати  саму
десь  до  ранку  (або  назавжди),  тепер  же
моя  справа  перетин  прямих,  які
перетнутися  вдруге  не  можуть,  тому
я  дивлюся  на  тебе  немов  уперше.

Припускаю  це  станеться,  я  у  грі.
Далі  буде  монтаж,  незнайомці  старі,
попільничка,  балкон  квартири.
Все  можливо,  бо  саме  о  цій  порі
час  дискретний,  поглянь,  як  зірки  нагорі
прокладають  пунктири.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014


Під ранок виринаю в післясон

Під  ранок  виринаю  в  післясон,
він  дотліває  тепло  й  кольорово.
Ти  все  ще  тут,  моя  хитка  осново.
Моя  неперевершена,  мій  клон.

Моя  несамовита  маячня,
мій  непристойно  цінний  подарунок,
тобі  твердий  призначено  керунок,
не  заблукай,  почавши  цього  ж  дня

йти  легко  й  елегантно,  мов  котиця
(твоя  хода  неначе  вийшла  з  кін).
Я  посилаю  усміх  навздогін:  
збирайся,  насолоджуйся.  Котися!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014


Що в тебе нині в гарній голові

що  в  тебе  нині  в  гарній  голові
мені  на  жаль  не  світить  осягнути
рецепти  комбінації  накрути
коханці  реєстрові  й  низові?

а  в  мене  передози  м’яти  рути
і  соловейка  співи  горлові
слова  інтоксиковані  криві
бармене  дай  мені  протиотрути

десь  поміж  лип  летовищ  галерей
знайди  собі  належну  половинку
здається  зараз  попит  на  їбей
такий  самий  як  попит  на  даринку

я  написав  складніше  попервах
але  спростив  бо  ти  слабка  в  словах

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2014


Колискова

Небо  хвилями  перинними
місяць-подушку  колише.
Заростає  ніч  рослинами  -
засинай,  красуне,  глибше.

Сон  плететься  і  галузиться,
вже  пагіння  на  постелі.
Їздять  вершники  по  вулицях,
задивляються  в  оселі.

А  твоя  для  них  незрима
крізь  тонку  червону  нитку,
повз  мою  непевну  риму,
через  папороті  квітку.

Заблукає  зло  й  завіється,
стане  слово  оберегом.
Над  твоїм  безмежним  еґом
місяць  сяє,  світло  сіється

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2014


Мило

Під  старим  будинком,  де  гнилість  не  факт,  а  натяк,
де  вода  по  трубах  несе  поверхневий  натяг,
який  можна  наочно  помітити  в  милі
(не  про  відстань  зараз),  збираються  чорно-білі
 кобелі,  що,  стомившись  від  власних  проблемних  рис,
прагнуть  бути  відмиті  повністю  хоч  колись.

Тут  шпалери,  що  мають  вуха,  не  мають  голосу.
Тут  неправда  гнучка,  неначе  сторінка  кодексу.
Тут  чарівна  казка  лише  одного  формату:
всі  кімнати  твої,  але  в  цю  не  заходь  кімнату.

Покарання  за  зловживання  дірою  й  довірою  
 розрізняються  тут  лише  мірою.

Що  я  вмію  найкраще  –  то  це  римувати  ребуси,
шифрувати  й  тлумачити  описи,  їсти  тапаси,
озиратися  в  парку,  чекати  таксі  й  тролейбуси,
пхати  носа  в  чужі  непристойні  настінні  написи.

Ця  нудота  віднині
–  мій  безумовний  рефлекс  на.

Це  ніякий  не  вірш,  а  реклама,  мила.
Вона  контекстна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014