| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Провулки твоєї свідомості
Приховують масштаби міста
У душі не вистачає місця
Дихати так важко, тісно
Типове уявлення долі
В тобі зникає поволі
Середньостатистичні хворі -
Нас так назвуть лікарі
Ми ситі минулим своїм
Віддаємо жетони можливостей
Пропускаємо метро нюансів
Катаємось на ескалаторі шансів
Підземелля затягує слабших
Можливість існує для сильних
Хтось ховається під шаром субстанцій
Ну а комусь свобода важлива
Він гризе зубами майбутнє
Я ковтаю повітря теперішнього
Кожен з нас хоче бути почутий
Кожен з нас хоче бути довершений
Не буває життя - стабільності
Не існує довічна прострація
Коаліція власних думок
Також має виграшні шанси
Спростуйте усі нюанси
Шукайте нові можливості
У щастя немає терміну дійсності
Життя не помістиш у рамки
Зустрічайте з насолодою ранки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015
Ковалентні зв'язки між нами
Елементарні слова - заскладні
Ти питаєш в самого себе
Варто чи ні?
Хімічні реакції в тілі
Логічні були б якісь дії
Та не в силі ти зробити
Хоча б крок
Коливаються ваги думок
Ти чекаєш на долі урок
Та незмінним є твоє рішення
Самотність тепліша
Та між іншим
Усі зв'язки розриваються
Ваги колись зупиняються
Реальність міняється
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2015
Фактичні дні твого життя
Летять у шахти небуття
В комусь не знайдеш каяття
В собі не завжди є причина
Критичні точки пройдено
Можливі зміни знайдено
Тремтячі руки сплетено
В мереживо безглуздостей
Безмежні миті зустрічі
Живуть в твоїй галактиці
Витягуєш за матриці
Із них усе космічне
Хіба ж це не комічно
Живеш ти утопічно
Можливо краще утопити
Усі комети впадених невдач?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Розжарене сонце амбіцій
Сідає в глибини твоєї душі
Нарікаєш на нестачу інтуїції
Ковтаєш кілометрами думки
Небо всіяне талантами
Ховається у твоїй особі
Світила допікають зсередини́́́
Вони хочуть кращої долі
Ковтаєш бездарно квіти
Які посіяло тобі майбутнє
Проростають вони у тілі
Затягуючи тебе у будні
Сірі, холодні, нестерпні
А світ, що в тобі, зовсім інший
Вивергнися назовні
Вулканом мрій чарівних
Оживи буденність - це легко
Доторкнися до мрії - це просто
Вона ж проростає всередині
Посій її зерна і ззовні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547206
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Терпне погляд, холонуть руки,
Чи, можливо, навпаки.
Ледь чутно кроки-звуки,
Зими.
Мліють думки, переплітаються пальці,
Мої із твоїми на пару.
Вже видно масштаби та біль,
Удару.
Удару холоду, удару слова,
Чи мого-твого кулака,
Зникає з часом у наших вчинках,
Логіка.
Гарчиш від щастя, смієшся від люті,
На відчуттях уже помішані,
Краще залишимося тет-а-тет,
Із тишею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014
Для всех кто любит море
это очень важно
не теряй надежды
а держись за каждый
каждый миг
когда вы с морем вместе
пойте песни
неизвестные
пойте просто так
просто так без повода
наслаждайтесь с ним
летним холодом
говорите
тихо
можно и без слов
лови его волну
иди к нему
иди на дно
оно
покрыто с неба звёздами
в него без остановки
стекают грозами
все мысли
все мысли мира этого
поэты
годами пишут вам о море
где-то там
в городах своих
далеких
возможно и чужих
они не слышат о чём море говорит
и вот пока ты здесь
время не теряй
ведь ты же с морем вместе
ведь это и есть твой рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514874
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.08.2014
Холодний вітер роздуває клубки думок,
Зів'ялі квіти часу падають під ноги,
Іде черговий день, а з ним – усі тривоги,
І тягнуться за ним усі нитки подій.
Вечірній спокій плаває дворами,
Він прокладає поміж нас свої стежки,
А небо падає згори своїми темними узорами,
А небо падає на місто й руйнує все, що навкруги.
Неначе доміно почали сипатись будинки,
Твій світ руйнується, та зовсім не від часу,
Його розвалюють всі твої занебесні вчинки,
Його розвалюють всі рамки, в які ти світ не помістив.
І ось неначе амнезія, що приходить після сну,
Неначе втрата, що проросла корінням вгору,
В руїнах міста ти намагаєшся перетворитись в тишу,
Шукаєш місце, де б сховати власне горе.
Все той ще вітер роздуває клубки думок,
Він є володар всіх твої завалин,
А час неначе зупинився, йому немає куди іти,
Нитки надій він за собою не потягне.
І не змайструєш ти драбину, із квітів тих, що падали під ноги,
Життя забороняє так швидко підійматися із дна,
Якщо не обереш свій шлях з руїн до перемоги,
То гнитимеш бездарно в своїх смітті-думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Монтаж спогадів, амнезія забутого,
Все йде за планом Вище написаним,
Тільки одного там не продумали,
Що робити з минулим, безнадійно залишеним.
Редагуєш теперішнє, малюєш завтра,
Ходиш по гранях свого кола,
Твоя реальність - це твоя правда,
А перед завтрашнім ти уже кволий.
Хворієш наївністю, мариш сміливістю,
Та тікаєш із думки у думку невпевнено.
Нехтуєш кожною своєю можливістю,
Втрачаєш шанси знайти власне "небо".
Метаєш слова, жаль, що не вчинки,
Та ранити вміє і те, і інше,
Блукаєш рядами своїх інстинктів,
Але бажання все ж сильніше.
Марнуєш дні, втрачаєш людей,
Обираєш відносне замість конкретного,
Обмежуєш себе загальнодозволеним,
Загальнодоступним життям у спогадах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
Інтоксикація людьми,
Яких ти бачиш днями і ночами,
Що чужорідними тілами,
В'їдаються в твої думки.
Інтоксикація від болю,
Який руйнує тіло твоє,
Та анальгін не допоможе,
Біль скоро знову потривожить.
Інтоксикація від оточення,
Воно в пам'яті ложе виточує,
Викарбовує себе в тобі,
А тікати немає куди.
Інтоксикація реальністю,
І все, що діється, здається банальністю,
Ти не заховаєшся у сп'янінні,
Від її міцного коріння.
Від почуттів теж інтоксикація,
І не допоможуть тут зміни локації,
Для початку зміни думки,
Очисти все, що навкруги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014
Думками прикутий до обриву скали,
А під скалою море хвилюється,
Ти дивишся пильно в глибини морські,
І наче доля твоя в них малюється.
Грається море з твоїми думками,
Буває, так ніжно накриє хвильми,
А потім разом із морськими вітрами,
Їх розіб'є об скали, а ти хоч кричи.
Хоч розривайся від люті та гніву,
Сердися на море, злись на вітри,
Їм немає до тебе діла,
Вони усі вільні, а що скажеш ти?
А ти все сидиш, думками прикутий,
Спостерігаєш як море живе,
І заздриш йому, бо не можеш здобути,
Справжню свободу, яка в нього є.
І хочеться так розірвати кайдани,
Та впасти униз, у глибини морські,
Розчинитися в хвилях, як цукор у каві,
І жити із рибами на тихому дні.
Але бути не осадом, бути не мулом,
А разом із хвилями ганять кораблі,
Бути не тим, кого всі забули,
А тим, до кого приходять в біді.
Ось так не одні думки потонули,
У вільних глибинах морської води,
Озирнись, а можливо, кайданів не було?
Можливо, кайдани - це твої думки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014