Володимир Скиба

Сторінки (1/46):  « 1»

квітень. столиця. ніч.

квітень.  ледь  тепло.  проти  дорожнього  руху
через  хащі  бульварів  і  нічних  перехожих
зухвало  не  по  тротуарах  напередодні  Пасхи
відпливаємо  з  центру  на  кораблях  паперових.

вітряні  бурі  стихають  ближче  до  півночі.  
під  віконним  сяйвом  кухонь  непомітно  
для  ока  пробивається  листя  і  тихо  шепоче
що  заговорять  легені.  вийде  з  берегів  місто.

мореплавці  під  вітрилами  зорь  у  столиці
ми  ступаємо  нишком  застиглим  асфальтом
затертим  до  дир  від  щоденних  міграцій.
горять  наші  очі  і  голоси.  засинають  мости.

квартали  як  підводні  човни  залягають  на  дно.
ми  маневруємо  і  нас  несе  як  при  штормі
бо  у  кожного  архіпелагу  тут  свої  закони.
а  ми  диверсанти  світла  у  суцільній  пітьмі.

лише  уперед  до  мети  чи  до  неба  чи  бозна-куди
лише  б  не  назад  і  вже  точно  не  вліво  чи  вправо
лише  б  нас  почули  усі  кому  треба  нас  чути
бо  якщо  є  вибір  то  правильна  відповідь  -  варто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573700
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2015


Лишай і повертайся

спалюй  усі  відстані  які  ти  долала
стирай  в  попіл  усі  нічні  кошмари
повертайся  у  місця  з  яких  втікала
залишаючи  на  узбіччях  свої  мемуари

будуй  нові  міжміські  переправи
ніжно  виводь  на  зап'ястях  вірші
пиши  у  листах  про  щоденні  справи
тримаючи  їх  про  всяк  при  собі

мовчи  щоразу  коли  йдуть  дощі
кричи  щоразу  коли  скресає  крига
заплющуй  очі  і  вдихай  тихі  пахощі
пергортаючи  ще  не  закінчену  книгу

усі  трави  і  води  пам'ятають  тебе
серцебиття  досі  фіксує  їхні  мотиви
нічне  небо  над  тобою  горить  і  веде
до  найхолодніших  відпливів
до  найтепліших  припливів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2015


Безмежні

розставляючи  між  паузами  коми
тепло  проникає  у  наші  долоні  
бо  усі  відстані  й  усі  кордони
насправді  такі  крихкі  і  умовні

наші  артерії  як  небесна  флотилія
міські  лабіринти  чи  нестримна  природа
швидкі  магістарлі  чи  трамвайні  колії
видих  і  вдих  це  вітрила  свободи

тихі  світанки  мрій  і  поразок
теплі  припливи  твоїх  ароматів
ніжні  як  дотик  проникають  у  мозок
сповнюють  сенсом  падіння  і  злети

байдуже  пекло  чи  рай  чи  безсмертя
байдуже  спека  чи  дощ  чи  стихія
усі  наші  рухи  невимовно  відверті
і  певно  безмежні  удвох  ти  і  я

без  меж  існуємо  поза  часом
бо  немає  нічого  окрім  любові
що  здатне  тіла  позбавити  маси
і  надати  вищу  силу  одному  слову

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2015


Прикордонне місто

Здавалося  б,  усе  ще  на  місці:
невагомі  очі  дітей  на  зупинках
цього  портового  провінційного  міста,
вічний  галас  на  стихійних  ринках,
потік  контрабанди,  переможені  -  в  злиднях.

Площі  -  в  туманах,  тумани  -  щоранку,
затягує  так,  шо  виринають  примари,
хижі  потвори  шукають  шпарину,
усе  ближче  і  ближче  шакали  й  гієни,
густішає  море,  чорніють  дерева.

Пробирає  квартали  безшумним  тремтінням,
наростає  напруга  в  поглядах  тихих,
спротив  починається  з  відчинених  вікон,
засліплює  звірів,  тамуючи  подих,
гартується  з  кожним  простим  вдихом.

На  кожній  вулиці  підіймають  вітрила,
у  кожному  дворі  залпи  святих  співів,
кожен  будинок  -  фортифікаційна  система,
ще  так  не  тягнуло  теплом  від  ліхтарів,
ще  так  не  єднались  мешканці  жилих  масивів.

Здавалося  б,  усе  ще  на  місці,
та  очі  дітей  сповнені  страху  і  сили
у  цьому  вже  прикордонному  місті,  
на  ринках  тепер  стримані  розмови  
про  тих,  хто  ніколи  не  втрачав  віри.

Про  тих,  хто  першими  йшли,  
і  повернутись  не  встигли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2015


чужі голоси

Найтоншою  кригою  найдовших  рік,
тримаючись  віри  і  мовчазних  берегів,
розкидаючи  міни  з  кишень,  я  біг,
щоб  почути  спів  вітрил  і  прапорів,
що  їх  піднімали  на  узбережжях  морів.

Спалюючи  мости  і  невідоми  страхи,
ховаючись  від  річкових  патрулів  і  пасток,
розпаливши  вогнище  і  зробивши  останній  ривок,
я  увірвався  в  нові  часові  пояси,
і  почув  у  портах  чужі  голоси.

Я  відправляв  листи  повз  прикордонну  заставу,
закопував  гроші  на  валютних  ринках,
і  на  силу  знайшовши  вцілілу  церкву,
я  бив  у  дзвони  на  привокзальних  площах,
зимуючи  у  печерах,  десь  в  горах.

Приходили  з  півночі,  йшли  з  місцевих,
зализували  рани,  ловили  зорі  жовтаві,
сплітали  барви  в  ранкових  молитвах,
бачили  зелених  шакалів  в  нічній  синяві,
живописали  на  скелях  в  нічному  мареві.

Ми  спускалися  з  гір  і  затоплювали  вулиці,
розчинялись  в  натовпі,  повторюючи  слова,
кричали  у  темряву,  що  голодують  ченці,
що  вже  не  зима,  і  під  ногами  не  лише  чорна  земля,
і  щодня  сходить  сонце,  горить  морська  вода.

Нас  відстрілювали  і  нам  вірили,
ми  зустрічали  світанки  у  горах,
нас  ненавиділи  і  нас  любили,
ми  будували  щогли  в  жилих  кварталах,
ми  пливли  до  центру,  оселяючись  в  душах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015


Antonio Machado - Una noche de verano (Однієї літньої ночі)

CXXIII

Однієї  літньої  ночі  —
відкритим  був  балкон,
і  незачиненими  двері  —
смерть  в  дім  мій  увійшла.    
До  неї  підкрадалася  —
на  мене  і  не  глянула  —
рукою  худорлявою
тонке  щось  розірвала.
Ні  погляду,  ні  слова,
повз  мене  смерть  пішла.  
Що  ж  ти  накоїла?
Смерть  не  відповіла.
Мила  навіки  заснула,
а  серце  туга  розтинала.
Ниточку  між  нами  двома
смерть  назавжди́  розірвала.

Антоніо  Мачадо,  збірка  "Поля  Кастилії"  (1917)

CXXIII

Una  noche  de  verano
—  estaba  abierto  el  balcón
y  la  puerta  de  mi  casa  —
la  muerte  en  mi  casa  entró.
Se  fue  acercando  a  su  lecho
—  ni  siquiera  me  miró  —,
con  unos  dedos  muy  finos,
algo  muy  tenue  rompió.
Silenciosa  y  sin  mirarme,
la  muerte  otra  vez  pasó
delante  de  mí.  ¿Qué  has  hecho?
La  muerte  no  respondió.
Mi  niña  quedó  tranquila,
dolido  mi  corazón,
¡Ay,  lo  que  la  muerte  ha  roto
era  un  hilo  entre  los  dos!

Antonio  Machado,  Campos  de  Castilla  (1917)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534543
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.11.2014


Бережи себе

Заломлені  промені  сонця  у  кінці  жовтня
вводять  останню  дозу  тепла  своїм  відголоссям.
Тобі  важко  сприймати  плинність  цих  днів,
бо  все,  що  тебе  торкалося,  тобі  не  здалося.

Усе,  що  колись  мало  сенс  і  значення,
вогонь,  який  займався  від  найменшого  подиху,
я  знаю,  це  досі  змушує  зустрічати  світання
з  честю,  що  саме  ти  учасник  цього  процесу.

Птахи  саме  зараз  починають  відлітати,  
небо  починає  втрачати  свою  грайливість.
Втім,  тебе  не  полишає  почуття  віри
у  щось  невимовне,  у  примарну  ймовірність.  

Хвилі  світла  ще  огортають  міські  алеї,
а  повільні  вечори  змушують  мовчати.
Ти  повторюєш  у  момент  осіннього  апогею:
Бережи  себе,  весно,  бережи  хоча  б  ти.

Бо  те,  що  сховане  за  мовчанням,
повір,  має  сенс,  повір,  має  значення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2014


Щастя

Щастя  -  це  не  те,  куди  йдеш,
І  не  берег,  до  якого  не  звели  мости.
Щастя  там,  де  ти  вже  стоїш,
Бо  кожен  крок  наближає  до  смерті.

Там  де  кожен  вдих  пропорційний  видиху,
Де  за  щастя  інших  готові  вмирати,
Там  долають  межі,  не  відчуваючи  страху,
Там  доля  -  це  чотири  безсилі  літери.

Усі  ріки  колись  пересохнуть,
І  земля  зберігатиме  їхню  ніжність.
Тебе  завжди  триматиме  мить,
Яку  ти  перетворив  би  на  вічність.

І  коли  тебе  пронизує  холод  і  біль,
Огортає  білий  туман  або  чорний  дим,
Не  думай  про  те,  що  буде  далі.
Йдучи  наперекір,  не  втрачай  сил.

Бо  найменше  зусилля  прискорює  серцебиття,
А  жоден  берег  не  оминають  припливи.
Цінувати  те,  що  маєш  -  уже  щастя,
Щастя  -  це  ніколи  не  втрачати  віри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014


Барви ароматних душ

Усі  ці  сутінки  тутешні
осяють  наші  світанкові  плечі.
Великі  почуття  до  нас  прийдешні
відлунять  в  наші  ароматні  душі.

Достиглі  паростки  нарешті
дотично  відміряють  кроків  межі.
Усі  стрімкі  години  в  місті
будують  нам  алеї  обережно.

І  вже  манери  наших  рухів
набули  в  теплих  сонця  чарах
наповнених,  хоч  невимовних  звуків.

А  барви  сутінків  тутешніх
прийшли  по  нас  таких  прекрасних.
На  плечі  сіли,  скресли  в  душах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2014


Струм осені

струм  осені  вибиває  ритм
твого  серця  твого  подиху
усе  що  було  -  розвіяний  дим
твоїм  серцем  твоїм  подихом

аромат  вигинів  сонячних  променів
вдихай  тілом  вдихай  поглядом
свинець  часу  нескорених  днів
увійде  в  тіло  вкарбується  в  погляді

лютій  свіжості  бездомних  зірок
зігрівай  легені  зігрівай  долоні
якщо  відстань  менша  ніж  крок
обіймай  легені  молись  долоням

натягнута  струна  теплоти  вересня
переганяє  кров  переганяє  час
й  лише  холодна  серéдина  січня
запитуючи  про  кров  
запитуючи  про  час  
між  іншим  згадає  і  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2014


Камуфляж нічного міста

Камуфляж  нічного  міста
Аромат  п'янкої  пісні
Ти  вдихаєш  її  чари
Що  для  тебе  тії  хмари?

Свіжість  пагорби  єднає.
Вогні  вулиць  є.  Зникають.
Чуєш  тишу  урбанізму
Й  подих  її  організму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520510
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.08.2014


Мабуть, вони справжні

день  до  того
як  щось  змінилось
нагадував  шоколад
який  повільно  танув
під  променями  
і  тінями
їхніх  крихких
розпечених  сердець.
вона  була  молочним
а  він  пористим
та  суміш  виявилась
гіркою
як  справжній  шоколад.
а  значить  
їхні  пропорції
їхні  трапеції
їхні  спеції
мабуть  мали
рацію.
мабуть  вони
справжні.
а  це  просто
ротація.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2014


Подих. Я вловлю.

говорять  пошепки  твої  думки  уголос
і  рухи  тво́ї  у  мовчанні  бездіяльні
знайти  ж  тебе  -  як  серед  поля  колос
й  у  темряві  побачить  світло  двох  долонь  -
то  справа  гостра  як  гірчиця  з  оцтом
як  лід  скресати  з  айсбергів  вогню
і  у  пустелі  впавши  від  пекучого  дощу
відчую  ж  я  і  попри  сніжні  грози
твій  життєдайний  теплий  подих.
                                                           я  вловлю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2014


Повітря свободи варте усього

вічність  зрівнює  кордони
втрати  даються  з  болем
жага  скеровує  стріли
грім  загартовує  серця
тільки  в  бою  рвуться  кайдани.

земля  вбирає  свіжість  крові
зірки  не  гаснуть  під  тиском
струни  варті  любові
багряніє  голос  сонця
тільки  вогнем  перевіряються  долі.

ідеї  достигають  з  відстанню
іскри  створюються  подихом
лезо  підпирає  голову
правді  бракує  місця
тільки  сумнів  на  руку  ворогу.

сили  здатні  з'являтись  з  нічого
слова  народжуються  духом
воля  це  слух  для  німого
спусковий  гачок  -  контур  пальця
тільки  повітря  свободи  варте  усього.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519006
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2014


Те, що б'ється

всі  мандрують  всі  пасажири
рейси  до  серця  дороги  у  душі
вокзали-кінджали  попіл  у  касах
вхід  без  плати  вихід  за  гроші
маршрути  у  літо  для  справжніх  синхронів
квитки  в  антарктиду  в  порожніх  вагонах
у  кого  на  що  вистачає  припасів
у  когось  є  все  крім  цих  самих  запасів
часом  що  близько  стає  вже  далеко
на  те  що  було  і  буде  бракує  нервів
апостол  у  тобі  чи  то  пак  пастор
вірить  в  високе  відспівує  смерті
вплітає  у  снасті  знекровлює  мозок
янгол-охоронець  шукає  янголицю
львиця  мружиться  під  сонцем
хливнюк  співає  наодинці
те  що  перекачує  кров  ще  б'ється
те  що  б'ється  приречене  зупинитись
те  що  одне  на  двох  зупинившись  б'ється.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2014


Зелені. Твої.

в  моїй  рахунковій  палаті  
купа  вакантних  місць
бо  не  сила  перерахувати
епітети  для  твоїх  зіниць

кілька  зошитів  списано
кілометрами  моїх  слів
твої  очі  в  мене  врізано  
з  першого  погляду  -  не  міф

я  мабуть  тебе  і  не  знаю
бо  бачу  лише  зелені  вогні
я  навіть  на  мить  засинаю
коли  ти  кліпаєш  ними  мені

може  я  і  перебільшую  часом
може  даремно  виводжу  літери
просто  коли  ми  мовчимо  разом
найголосніше  говорять  вони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2014


Один мегаполіс

мій  келих  п'є  за  твою  відсутність
моя  голова  крутить  твій  голос
тобою  керує  та  сама  дзеркальність
хаос  голод  логос  хронос    
давай  удвох  давай  уголос?
ми  дві  вулиці  але  ж  один  мегаполіс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2014


акт підривної діяльності

акт  підривної  діяльності
діяльність  завданих  збитків
збитки  від  надмірної  лояльності
лояльність  до  першопричин.

першопричини  тотальної  безкарності
безкарність  від  системних  грат
грати  від  слів  кухонних  спекуляцій
спекуляції  на  актах  підривної  діяльності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517464
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2014


джезва без кави

джезва  без  кави  черствий  хліб
пустельні  світанки  туман  і  дим
зневоднена  тиша  поріз  і  лід
посушлива  спека  в  душі  мовчить.

вирваний  аркуш  спалені  слова
уламки  ратуш  тонка  тятива
босий  у  шузах  глухий  і  німий
гойдає  годинник  двійник  мій.

зафіксований  офсайд  не  забитий  гол
здійснений  рейд  закороткий  спринт
наш  марафон  зіграв  рок-н-рол
наш  камертон  тепер  вже  спить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014


Антисистемний похід

Як  і  тоді,  ще  кілька  років  тому,
проводжаючи  поглядом  інкасатори  вранці,
він  пробивав  дорогу  до  її  дому,
вивчаючи  міміку  перехожих,  
і  їхні  інтонації.

Ранкові  шпальти  тхнули  непотрібом:
курс  падав  і  якісь  перестрілки,  
один  негатив,  яким  кормлять  маси  народу,
не  цікавив  навіть  мадам  за  прилавком,
як  і  те,  що  по  країні  душать  свободу.
 
Ілюзія  ранкової  пробіжки  ще  дрімала
у  головах  жінок  цього  спального  мікрорайону.
Ледь  виповзали  із  клубу
сєлєбріті,  яких  уночі  ніщо  не  спиняло,
а  бюджетники  їх  оминали,  йдучи  на  роботу.

Ці  трудові  міграції  його  не  дивували,
промислове  місто  не  змінювалось  з  часом.
Усі  притаманні  стаду  консервативні  ритуали
його  мешканці  наслідували,
ховаючись  від  змін  за  бочкою  з  квасом.

На  перехресті  водою  змивали  багряну  кров,
слухняні  комунальники  ремонтували  світлофор.
Ніхто  ж  так  і  не  дізнається,
що  це  син  губернатора  знову  наламав  дров,
бо  все  замнуть,  а  його  ім'я  не  згадає  прокурор.

Він  проходив  повз  школу,  де  вона  навчалась,
там  тепер  у  вчительській  потягували  Хеннессі  і  Херес,
а  директор  мав  підпільний  бізнес,
про  який  дружина  не  знала  і  щодня  молилась,
якраз  коли  штовхали  з  рук  тим,  хто  підсів,  канабіс.

Він  придбав  букет  у  цілодобовому  квітковому  магазині,
там  якраз  по  ящику  казали,  що  когось  збили.
У  нього  навіть  промайнула  думка,  що  всі  ці  люди  невинні,
бо  з  верху  нав'язували  відсутність  мислення,
але  ж  вони  власноруч  все  життя  рили  собі  могили.

Ось  вже  до  болю  знайомий  двір  сусіднього  будинку,
діти  у  схожих  нарядах  крокують  у  дитсадок,
чоловік  із  цигаркою  визирає  з  вікна:
він  після  нічної  зміни  перехилив  чарку,
а  його  сусіди  вже  давно  не  читали  книжок.

Під'їзд  номер  шість,  на  стіні  старі  написи.
"Ваша  любовь  здесь  уже  не  живьот",  -
так  мовили  йому  недовірливо  при  зустрічі
гримаси,  які  виринули  замість  неї  з  квартири.
Невже  сірий  квартал  не  вберіг  і  його  Беатріче?

По  дорозі  назад  він  думав:  що  з  нею?
Її  ж  завжди  дратувала  байдужість  й  зневіра,
вона  усе  робила  з  душею.
І  за  тиждень  він  зрозумів,  чому  вона  вивчала  ІРА,
коли  не  стало  в  живих  директора  і  сина  губернатора.

Ця  її  боротьба,  мабуть,  не  найкращий  вихід,
але  вже  через  півроку  у  школі  побільшало  відмінників.
А  він  знайшов  її  у  бібліотеці,  звідки  вони  пішли  разом  убрід
історії,  що  не  знала  таких  ще  союзників,
у  цей  ірраціональний  антисистемний  похід,
який  став  тінню  місцевих  антинародних  поплічників.

І  який  у  цьому  місті  таки  щось  змінив.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516996
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2014


ультрас.

у  них  війна  своя  була  роками
вони  забули  все  в  єдину  мить
й  в  часи  потрібні  для  країни
пліч-о-пліч  стали  разом  до  кінця.

вони  -  це  молодь  без  "совку"
це  справжні  діти  України
вони  прийняли  виклик  без  вагань
це  диво  в  їхній  субкультурі
всі  як  один:  Дніпро,  Шахтар,  Карпати
Метал,  Динамо  й  Металург.

всі  фірми,  моби,  рухи,  хули
усі  за  рідну  землю  постоять
вони  -  то  справжні  люди
а  не  якийсь  кремлівський  сурогат.

3.05.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516973
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2014


куди зникає те, що не сталось.

горизонт  тіней,
які  вчора  були  ще  тілами,
сповненими  твоїх  поглядів,
сьогодні  нагадують  хмари
у  безхмарний  день.
їхні  контури  можна  побачити,
тільки  якщо  захотіти,
їхнє  наближення  можна  почути,
тільки  злетівши  до  них.
але  ти  у  найкращому  випадку  Ікар,
тому  краще  й  не  намагатись.
вони  дивляться  на  тебе  
із  задзеркалля  подій,
що  не  стались  між  вами,
бо  тепер  там  Ла-Манш
втоплених  ваших
речей  і  вчинків.  
і  того,  що  було  колись
у  твоїй  присутності
кров'ю  і  плоттю.
а  ти  на  березі  сидиш  один,
роблячи  вигляд,  що  ти  не  один.
просто  відсутність  людей
тепер  сповнена  тінями.
вони  обрали  такий  шлях,
рухаючись  від  того,  що  було  
між  вами,  на  захід,  до  сонця.
щоб  під  його  промінням
у  найспекотніші  дні
ти  сам  шукав  їх,
ти  сам  готовий  був  здатись  в  полон.
тому  запам'ятай:  тіні  підступні.
і  допоки  світитиме  сонце
вони  невідступні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516563
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2014


Вогнище

аромат  незвіданого,
який  не  осів  у  легенях,
ти  ще  відчуєш,
бо  у  мене  в  планах
відвезти  тебе  на  безлюдний  острів.  

земля  сира,
яку  не  пестили  твої  кроки,
палатиме  ще,  коли  будеш  боса,
бо  у  мене  в  планах
розпалити  з  іскри  вогнище.

сторінки  книг,
які  не  тримала  в  руках,
ти  ще  перегорнеш,
бо  у  мене  в  планах
пограбувати  для  тебе  книжковий.

а  нову  кінострічку,
що  незабаром  на  широких  екранах,
ти  вже  не  побачиш,
бо  у  мене  в  планах
заплющити  тобі  очі.

а  там  -  тільки  ти  і  я
і  острів
і  книги
і  вогнище.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516537
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.08.2014


Jorge Luis Borges - Despedida (Прощання)

Між  моєю  любов'ю  і  мною  постануть
триста  наших  ночей,  як  триста  стін,
і  море  збереже  між  нами  чари.

Залишаться  лиш  тільки  спогади.
О,  вечори  стражданням  сповнені,
Ночі  у  надіях  побачити  тебе,
Поля  моїх  шляхів  -  це  небосхил,
який  я  бачу  і  втрачаю...
Непохитна,  як  мармур,
твоя  відсутність  -  сум  майбутніх  вечорів.    

Хорхе  Луїс  Борхес


Despedida

Entre  mi  amor  y  yo  han  de  levantarse  
trescientas  noches  como  trescientas  paredes  
y  el  mar  será  una  magia  entre  nosotros.  

No  habrá  sino  recuerdos.  
Oh  tardes  merecidas  por  la  pena,  
noches  esperanzadas  de  mirarte,  
campos  de  mi  camino,  firmamento  
que  estoy  viendo  y  perdiendo...  
Definitiva  como  un  mármol  
entristecerá  tu  ausencia  otras  tardes.

Jorge  Luis  Borges

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516353
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 08.08.2014


Приналежність

приналежність  до  неї
дуже  стійка
незалежність  від  неї
геть  нетривка

вона  як  екватор
перетинає  твою  планету  повністю
ти  як  конкістадор
а  вона  -  Америка  твого  простору  

ти  харчуєшся  її  присутністю
в  усіх  часах  дієслова
бо  вона  була  є  і  буде
а  у  хвилини  її  відсутності
навіть  у  штаті  Айова
змінюються  усі  амплітуди

власне  усе  засновано  на  взаємності
яка  проникає  прямо  всередину  вас  
власне  це  усі  ваші  відмінності
які  гуртом  як  мінус  на  мінус  -  плюс  

це  як  веселка  спричинена  дощем
і  вино  що  стає  краще  з  часом
це  як  ескіз  від  руки  олівцем
і  коли  навіть  поодинці  ви  разом

вона  як  детонатор
який  тільки  ти  можеш  знешкодити
вона  як  навігатор
в  який  вписано  твої  координати

між  вами  тотожність  
якась  існує
ця  ваша  бінарність
вами  керує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2014


Володарі моря

ми  як  ті  рифи
б'ємося  об  воду
ми  як  ті  риби
ковтаєм  свободу

бачимо  землю
більше  й  не  треба
берег  це  скелі
і  ми  на  них  премо

прямі  як  поставки
на  чорному  ринку
ці  наші  шляхи
такі  аж  до  цинку

трохи  погойдує
часом  буває
шторм  це  апостроф
життя  це  вода

так  і  скитаємось
но́ві  колумби
клумби  це  хвилі
квіти  це  ми

титанік  нас  тягне
німих  пасажарів
айсберг  це  постріл
дно  це  могила

і  тільки  піратів
володарів  моря
не  те  що  багато
але  вони  кльові

їхні  секрети
колоритні  букети
їхні  силуети
рятувальні  жилети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515505
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2014


Все, що нам треба

все  що  нам  треба
не  так  вже  й  далеко
тільки  нам  мало
коли  в  нас  все  є

ми  такі  стиглі
ми  такі  класні
бракує  нам  спраги
нема  рівноваги

наші  вуста
то  наша  весна
та  сили  втрачаєм
повітря  хапаєм

серце  лоскоче
наш  лише  погляд
сумнів  найменший
наш  лютий  ворог

фундамент  заклали
та  ось  вже  безсилі
думки  безхребетні
не  звели  нам  стіни

пусті  наші  руки
крихкі  наші  плечі
в  полоні  свободи
незвично  долоням

за  гратами  світла
прозорі  як  крига
і  нас  пам'ятають
лише  наші  квіти

побродим  по  колу
по  колу  повторим
і  на  кораблі  ще
спливемо  живі  ми

пробачить  нам  небо
і  мовить  нам  вічність
дивлячись  в  вічі:

ваші
паралелі
такі
пересічні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2014


Їхня історія уже претендує на прозу

він  знову  зімітував  економічну  кризу
просто,  щоб  вчасно  звільнитись  від  неї,
забив  її  улюбленими  книжками  валізу,
і,  як  Дон  Некіхот,  поїхав  від  Дульсінеї.

коли  вона  була  ладна  його  на  хресті  розп'ясти,
він  повторював  цей  алгоритм  майже  щоразу,
просто  забирав  її  книжки  і  вмикав  "Відпусти",
і  знав,  що  їхня  історія  уже  претендує  на  прозу.

вона  мала  арсенал  аксіом  на  всі  його  гіпотези,
а  він  читав  Єсєніна  і  його  "Письмо"  по  колу,
у  неї  й  інших  книжок  не  було:  одна  лиш  поезія,
і  без  неї,  як  без  уколу,  швидко  впадала  у  кому.

і  через  місяць-два  від  її  відсутності  передозу,
він  приходив  завжди  під  ранок:  о  п'ятій,  о  шостій,
вона  знала:  позаду  нього  книжки,  він  приніс  дозу,      
один  ляпас,  скуйовджена  постіль,  все  ж  один  простір.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2014


Пам'ятайте

розумієте,  є  такі  місця,  що  аж
коли  спогади  ідуть  на  абордаж.

знаєте,  є  такі  моменти,  що  ах
коли  палав  теплом  і  їхав  дах.

пам'ятайте  ті  моменти  і  місця
наповнюйте  ними  ваші  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014


Непрогнозований

віросповідання  у  вагонах  метро
залежить  від  кількості  прочитаного
а  те  опирається  на  доступність  житла
в  якому  є  шафа  доволі  зручна
в  якій  буде  місце  для  сорочок
які  у  полоні  валіз  і  сумок
а  в  них  іще  знайдеться  зброя
на  ній  є  маркування  фірмове
із  цим  номером  лотерейний  квиток
принесе  тобі  багатства  ковток
тоді  продай  ствол  купи  полицю
застав  її  книжками  з  крамниці
заспівай  від  щастя  хіт  Дещиці
а  потім  читай  і  їдь  в  метро
віросповідання  якого
аллах  акбар  якщо  це  Москва
аллах  акбар  якщо  це  Каїр
такий  тепер  сучасний  світ
такий  країн  новий  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2014


Далі буде

цей  кінофільм  триває  досі
хоч  глядачі  покинули  місця
у  них  the  end  відбилося  у  правім  оці
а  в  лівім  біля  виходу  вже  тулиться  юрба

цей  хід  придумав  режисер  картини
фінал  якої  змалював  для  всіх  відкритим
і  оцінивши  суть  неординарної  кінцівки
розбіглась  кінозала  хутко  по  домівках

й  лише  на  півночі  і  півдні  зали
у  нечіткі  продовження  цього-свого  кіна
вони  удвох  у  простір  вписували  ноти
що  стануть  саундтреком  їхнього  кіна-життя

і  режисер  для  них  закінчив  думку
там  не  the  end  екран  вже  будить
а  просто  напис  далі  буде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2014


Спокій

коли  потрібен  спокій
плейлист  вмикає  дотик
і  мій  тамує  подих
нірвана  і  анджеліна  джолі
джордж  клуні  і  бон  джові
джонні  депп  і  лео  без  оскарів
як  же  їм  обом  бракує  спокою
саме  тому  з  ними  на  йогу
записався  у  якості  підмоги
вони  фігачать  у  інстаграми
фейси  у  буки  і  твіттери
я  бачу  їх  вибиває  з  контексту
хресна  хода  поміж  гаджетів
за  що  там  боретесь  хлопці?
питаю  у  лео  і  джонні
а  хрін  його  зна  луна  в  унісон
мабуть  всього  лиш  за  фоловерів
отож  бо  й  воно  їм  я  тлумачу
просто  на  меншій  женіть  передачі
поза  лотоса  божа  роса
боса  нога  плоди  кипариса
влітку  гроза  запах  нарциса
ви  ж  не  фанати  жоржа  дантеса?
і  хлопці  відклали  свої  телефони
в  очах  у  них  ожили  фараони
в  думках  у  них  розбились  вазони
і  от  ці  два  харизматичні  бізони
ці  два  кіношні  армагеддони  
у  кращих  традиціях  жанру
підходять  до  мене  важкою  ходою
чуєш  чуваче  лео  втирає
що  там  у  тебе  весь  час  грає?
і  я  такий  роблю  голосніше
а  там  боб  марлі  такий  рубає
i  know  you  don't  know
what  life  is  really  worth
і  пацани  реально  прозрівають
із  джонні  разом  на  всю  співають
і  я  розумію  що  депп  і  ді  капріо
спіймали  хвилі  свого  радіо
і  не  в  останню  чергу  мені  дякують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014


Ми.

ще  навіть  не  знали  слова  "ми"
але  доля
якось  зв'язала  два  одинокі  шляхи

коли  і  голос  твій  і  погляд  мій
переплелись
в  такий  невизнаний  ще  світ

і  північна  півкуля  просто  ураз
стала  більшою
на  два  вибухи  усередині  нас

а  ти  і  я  які  були  до  спільних  фраз
кажуть  що
учора  втопились  під  легкий  джаз  

а  наші  сплетені  пальці  і  губи
за  мить
сп'яніли  і  скресли  до  купи

і  я  цілую  пасма  твого  волосся
просто
ти  занадто  близько  до  мене  горнешся  

а  ти  невпинно  рахуєш  мої  ребра
тому  що
я  тихо  пристаю  до  твого  берега

а  ми  стаємо  заручниками  тієї  планети
на  якій
тільки  нас  обвивають  щільно  тенета

і  ніч  і  день  і  місяць  і  сонце
нині  це
єдиний  наш  простір  і  соціум

а  лінії  смерті  на  наших  долонях
коли  ми  побачимо  у  кого  довша
розтануть  від  поту  нашої  плоті

і  будемо  ми  у  всьому  всесвіті  
для  нас  живі  і  для  всіх  мертві
бо  
душі  
наші  
тепер  
безсмертні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2014


Щем

сигнальні  ракети  з  сусідньої  планети
осяюють  наші  стрункі  силуети
хто  запускає  їх  нам  невідомо
та  у  польоті  летять  карколомно
врешті  згасають  посеред  ночі
чужі  купідони  не  світять  у  очі

блискавка  сліпить  з  кількох  кілометрів
так  що  аж  видно  нутро  наших  светрів
хто  з  перуном  тут  має  зв'язки
замовля  канонаду  скидає  паски
врешті  грім  хоч  кричить  відголоском
тиша  опісля  стає  стиглим  воском

а  з  метра  в  нас  влучають  душі
у  груди  в  зуби  в  волосся  гущу
у  ребра  в  пальці  в  наші  зап'ястя
в  шлунковий  тракт  і  аж  до  п'ят
а  ми  продовжуєм  рахувати  ще
й  від  того  в  серці  у  нас
такий  солодкий  і  справжній  щем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2014


Колоритне літо

краплі  віп'ялись  у  цнотливість  ночі
хвилі  закутались  у  горнило  моря
літо  робить  колоритними  зустрічі
вбий  тільки,  прошу,  вбий  комаря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513946
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.07.2014


Ми знов

потяг  лине,  як  вершник  в  полі
і  так  далеко  її  долоні
тиша  в  потязі  лише  сниться
думкам  про  неї  вже  не  спиниться
чай,  кава,  квиток  і  протяг
скоро  відчуєш  її  ніжний  подих

і  хто  ж  придумав  ті  кілометри?
хто  запровадив  той  дивний  час?
про  це  не  скажуть  тобі  кларнети
це  вже  табу  для  широких  мас

а  правду  знають  її  лиш  очі
коли  зрання  після  недоспаної  ночі
вона  зустріти  прийде  на  своїх  двох
і  тихо  мовить:  "привіт,  ми  знов  удвох."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2014


Затінки липня

багряні  затінки  липня
перегортають  свої  сторінки
літери  влітку  випуклі
вписують  нові  відтінки
ти  відкриваєш  вкотре
коран  біблію  книжку
перечитуєш  поглядом  знову
заповіді  давно  відомі
слухаєш  ту  саму  пісню
дихаєш  навіть  без  кисню  
ідеш  під  дощем  якось  тихо
у  спеку  мовчиш  трохи  дико
і  келих  черговий  вже  перелито
ти  просто  перезимовуєш  літо
і  думаєш  ти  щохвилини
про  не  взяті  ще  карфагени
про  свої  невідворотні  сни
і  як  зустріти  весну  восени.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014


Схема протесту (Ще рік тому…)

ще  рік  тому  ти  виношував  культуру  протесту
вписував  її  в  сиру  неіснуючу  схему
дивився  на  їхні  афіни  таксіми
уявляв  себе  разом  з  ними
не  заради  газу  сльозогінного
а  заради  зламу  тектонічного
не  за  себе  тебе  нас  усіх
а  за  тих  мертвих  і  живих
і  ненарожденних  ще  мрій  дитячих.

ще  рік  тому  ти  не  одягав  балаклаву
не  будував  барикад  не  співав  нову  популярну
а  дивився  на  їхні  кортежі  й  відкати
лицемірні  слова  пики  пихаті
реформував  оточуючий  тебе  простір
чекав  самогубства  їхнього  перший  постріл
підпалив  відразу  паперову  схему
рюкзак  на  плечі  каремат  на  землю
протест  лиш  набирав  своїх  нервів.

ще  рік  тому  ти  не  тримав  будівельну  каску
стримано  дивився  на  автомобільну  запаску
просто  пив  чай  не  вдягав  медичну  маску
не  виливав  пиво  викидав  пусту  пляшку
бачив  водомети  лише  у  новинах  з  туреччини
коктейлі  просто  пили  в  барах  троєщини
зима  почала  змінювати  дискурс  подій
постріли  щити  кров  на  передовій
так  ти  прокинувся  у  країні  новій.

ще  рік  тому  ти  не  чув  про  кевларову  каску
не  вивчав  з  новин  військову  справу
не  розрізняв  класи  бронежилетів  
ти  ще  не  бачив  війну  без  кіноефектів
виглядали  дикими  і  в  Криму  жовто-синьому
тихі  розмови  про  швидке  повалення  режиму
а  тепер  згадуєш  незлим  тихим  пророка-Кобзаря
недарма  кров'ю  Героїв  кипить  нині  рідна  земля
це  агонія  клятого  рускава  міра  й  совка.
це  відродження  нації  на  ідейних  руїнах  кремля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513470
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2014


Наш

піщинки  мого  сміху
такі,  як  мешканці
багатоповерхівок,
хаотичні.
на  їхніх  кухнях
в  каві  розтанули
гранули
мого  шепоту.
спазм  мого  крику
ще  раніше
защемило
у  нових  вікнах.
тому  я  підриваю
такі  будинки.
без  шкоди,  щоправда,
для  мирного  населення.
просто,  щоб  відспівати
шепіт  і  крик,
які  б  вже  не  зарадили.
а  світ  мій
занадто  вузький
для  широких  забрал
всесвіту.
для  нього  органічний
тільки  всесвіт
один.
той,  у  якому
відроджуються  руїни.
той,  у  якому
немає  тих
нетривких
хаотичних
часом  сп'янілих
самотніх
піщинок.
той,  у  якому
є  тільки  одне  -
та  матерія,
яка  створює
"ми"  і  "нас".
і  в  якій
ці  займенники.
вкотре.
удвох.
ми  виводимо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2014


Капіляри твої

ґрунтовні  капіляри  твоїх  авіаліній
сповнюють  квартали  водогоном  подій
рейс  затримали,  рейс  відмінили
кров  циркулює,  замкнуте  коло.

й  куди  б  тебе  опівночі  не  викинув  прибій
йдучи  по  оголених  дротах  поранених  мрій
аеропорт  продовжить  приймати  рейси
хоч  їх  вже  й  не  обслуговують  наче.

та  їх  посадка  дозволена  все  ще.
вони  ж  чартерні.  для  тебе  точно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2014


Мімози (нащадкам Адольфа)

медійні  медіани  лукаві  одностайні
моральні  ідеали  потворні  кардинали
позиція  лояльна  і  зовсім  немодальна
і  вийти  з  берегів  -  умова  нереальна
і  лінії  глобальні  а  літери  локальні
і  тренди  акутальні  ідуть  собі  банально
і  лоно  ліани  обвило  лукаво
півострів  приспало  розфарбувало
і  стріми  мейнстрімні  немарно  химерні
тихо  тотально  проникні  у  нерви
і  маривом  марять  мирні  суб'єкти
хоча  вже  не  мирні  хоча  не  суб'єкти
це  ніби  арійці  воскресли  із  пекла
нащадки  Адольфа,  і  Ромула  з  Ремом
апатія  -  Альфа,  омана  -  Омега
а  потім  Гаага,  і  їхній  Освенцим
а  зараз  атака  а  зараз  загроза
на  їхніх  могилах  вже  зовсім  невдовзі
ніхто  не  полиє  зів'ялі  мімози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513075
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2014


Ми обрані

дощ,  не  зупиняйся
вода,  ти  моя  лавина
краплі,  ви  мої  стріли
небо,  будь  ближче  до  мене.

дощ,  не  зупиняйся
вода,  вкрий  для  неї  алеї
краплі,  влучайте  їй  у  волосся
небо,  стань  ближче  до  неї.

дощ,  не  зупиняйся
вода,  врятуй  нас  від  повені  
краплі,  стікайте  по  спільному  тілу
небо,  ми  поруч,  нас  двоє,  ми  обрані.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2014


Катет. Гіпотенуза.

катет.  гіпотенуза.
звичайна  собі  математична  медуза.
вранці  злізти  з  паралелепіпеда
поїсти  свіжого  прямокутного  хліба
піти  у  рутину  паралельністю  шляхів
перпендикулярністю  усіх  міських  ходів
радіус  рими  в  діаметрі  слів
сісти  в  обід  за  квадратний  стіл
побігати  ввечері  колом  навколо
і  ніби  відчути  гіпотетичну  втому
потім  завалитись  у  свою  хату
дякувати  Богу  за  три  кімнати
і  життя  знову  як  в  циліндрі  мед
ходи  до  мене,  мій  паралелепіпед.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512924
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 22.07.2014


За мить до

за  мить  до  сонного  стану
її  думки  коливали  вагання
витали  якось  безперестану
нечіткі  нестримні  питання

її  очі  темрява  огортала  поволі
правда  це  те  що  вже  відбулося
в  пошуках  закономірностей  долі
вона  колихала  пасма  свого  волосся

якось  голосно  мовчали  її  вуста
і  ковтали  повітря  ніби  востаннє
вона  цього  тихого  незвичного  літа
не  зімкнувши  очей  зустрічала  світання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512881
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.07.2014


Щоб одужати

щоб  одужати  не  потрібно  ліків
варто  мати  опору  для  ліктів
людину  таких  як  у  тебе  інстинктів
її  ідентичних  у  серці  ритмів

вона  буде  цельсієм  твоєї  гарячки
подушкою  твоєї  нетривкої  сплячки
чорнилом  твоєї  кулькової  ручки
і  змусить  тебе  одужати  мовчки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2014


Слова

є  слова  які  варто  тримати
які  треба  носити  і  поливати
розчиняти  їх  в  каві  на  світанку
підігрівати  їх  разом  зі  сніданком
слова  які  бачиш  примруживши  очі
треба  рвати  щоб  було  що  зшити  потім
їх  писати  на  долонях  на  пальцях  на  сонці
їх  паперовим  літаком  відправляти  на  авіаносці
їх  засувати  в  шухляди  ховать  на  полиці
їх  знаходити  в  загартованій  часом  музиці
слова  які  мерехтять  в  сновидіннях
мусять  танути  у  нічних  зледеніннях
їх  треба  підривати  на  полігонах
їх  треба  возити  по  збитих  дорогах
їх  варто  виводити  олівцем  у  блокнотах
їх  варто  грати  у  подумкових  нотах
слова  які  ви  носите  в  серці
яким  купуєте  заспокійливе  в  аптеці
слова  від  яких  ви  впадаєте  в  кому
які  змінюють  сенс  від  крапки  чи  коми
такі  слова  не  варто  казати
вони  сильніші  за  звукові  акти
вони  гучніші  за  мову  жестів
вони  це  суміш  неіснуючих  нервів
такі  слова  варто  тримати
такі  слова  варто  мовчати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014