Vladlena Skachenko

Сторінки (1/1):  « 1»

Вежа із диму


Входиш  в  кімнату,    як  у  відкритий  вогонь.
Вимкнеш  все  світло  –  назустріч  викрешеш  тінь.
Підлога  і  стіни,  повітря  наших  безсонь
Гарячі  на  дотик.
Молитва  за  брата.
Амінь.
Ранить  столітній    друга  удаваний  жаль,
Сипле  під  ноги  нам  доля  скло  і  пісок;
Сходи  стікають  униз,  у  світ  задзеркаль;
З  жил  і  кісток    дике    зілля  ураз  проросло.
Спалюють  квіти  –
І  гояться  рани,
Гаснуть  свічада,
Зникають  тирани.
Крають  моря
І  ладнають  дороги
Такі  собі  люди,  –
Півдемони    і  напівбоги.  

Вежу  збудуємо  з  цегли  і  білого  диму.
Вигорять  ночі    і  пустять  хмаринку-ясу.
Хліба  півсонце  я  вийму  із  синього  плину
І  разом  із  братом  додому  його  принесу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2014