| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Я не боюсь, не нию, не страждаю,
Й кому в мої проблеми вникнути тут до снаги,
Як і раніше, думаючи, вибираю
Серед варіантів раю, куди зарікався дійти.
Не можу й через силу забути минуле,
Куди вкладав всю душу, Господи прости,
Нам вже нізащо не зостатися тими ким були,
Ми вже не відбудуєм спалені мости.
Ми розійшлись, розбіглись, розлетілись,
Мов від мисливця пострілу пугана дич,
Ми так ведем себе, мов шляхом помилились
Півсвіту проблудили, а далі вже й не клич.
Ми з тисячі людей обрали одиниці,
Одним із одиниць ми в тисячу і не ввійшли,
Одним не вимовляли своїх пропозицій,
І на останок залишаєшся для всіх чужим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599524
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.08.2015
Мені б змінити місто,
В якому я живу,
Щоб було в ньому чисто -
Я би тут вільний був.
Мені б порядних друзів,
З ким легко на духу,
Щоб довіряв і вчився,
І сам щоб другом був.
Мені б життя без тризни,
Що наніч ріже слух,
Щоб був «своїм» корисним,
А не ярмом розлук.
Мені б зірватись вище,
Не опускати рук,
Щоб хоч змінити днище,
В якому я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584468
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2015
Я про це нікому й слова мовити не стану
Я духом падаю, хоч вигляду й не подаю.
Раніше з усіх сил боровся з цими почуттями,
Тепер же - відпускаю тихо, я їм волю даю.
Мені набридло всім і кожному тут посміхатись,
Не помічаючи, що так ніким і просную.
Я буду при розмові очі кудись відвертати,
Бо хтось та й прочитає у них смуток і тугу мою.
Я уникатиму тусовок і скупчення люду,
Я не привик провину прятати за словом "Ми",
Мене бентежать їхні вигуки й тупість повсюдна.
Хто вам дозволив нажиратися у час чуми?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.05.2015
Я в тиші чую, як куються мої цвяхи,
Страждати я вже звик, тож їхні палки мені - нахєр.
Вже так затрахали відмазки ваші й ваші страхи,
Нехай змирився ти, та я за тебе буду рвати
Гнилі роти, а зрадникам - кривавого орла,
Раз ми вже загорілись, брат, - палаємо дотла.
Хвала батькам, що наші запали не тушать,
Хвала братам, що їхня стіна - незворушна,
Любов - для дам, що й їхня любов не бездушна,
Ганьба катам, і гнидам, що в спину плюють нам.
Впасти не дам, хоч ти як спотикайся,- я поруч,
Пам'ятай, для Олімпу - треба вміти осилити гору,
Ми здолаєм потвору, й заживем по-людськи, по-новому,
Не опустимо ж рук! В очах - сяйво, долаюче морок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583585
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2015
Цей птах народжений літати,
Як і маса інших.
Як всі - народжений співати,-
Та пісня слух ще ріже.
Й хто зна, чи досягне хоч раз
Висот тих ясних
Де літають його мрії будучи на дні
Чи, - згасне,
Так і не пізнавши щастя яструба.
Ще пташеня,- а каже вже серйозні речі.
Не випади з гнізда завчасно,
Рано тобі до відречень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2015
Суїта суїт, по колу,
Не викупаємо приколу
Говоримо немов на різних мовах
Як критикуємо престол.
Немовби Вавилон навколо:
Громом ударило в будову
І все!, - живемо "по-новому"!!
Вітаю, друзі, в нас дефолт.
Що не новина то хед-шот.
Ніхто не винен. Живемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583064
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2015
А я кую, Кую поки кується,
Допоки жар в печі не стух,
Кую, поки залізо все ще гнеться
Під молотом, під серцем, Під тягарем агресій
До всього, що порочить світ,
Від чого нам на дні живеться (так х--ово)
В своїй печері темній, серед вогню думок,
Махаю молотом Гефеста мов скажений,
Вже кулі викував,- доковую курок
Гвинтівки, що знесе з Олімпу тих зрадливих демонів.
В моїй печі палає синє полум'я нестушне,
І дзвоном роздаються вдари молота об сталь,
Він звик до блискавиць, та ті вже нікому не нужні,
Бо Громовержець здавсь без бою і поринув у печаль.
А з ним усі, кому колись кувалась збруя
В цих пасторальних кузнях. З цих печей
Виходили божественні шедеври. Не пойму я
Куди поділись всі майстри мечей.
Я сам сюди прийшов на тихий стогін
замучених у відчаї примар,
В минулому - безстрашних воїнів свободи,
Вони ж і розпалили в печах жар.
Їхні промови перетворювали орди
Рабів у волелюбних чесності борців,
Їхні тиради заставляли бути гордим,
А не цуратися землі своїх батьків.
Їх теж життя кидало в різні боки
І нас теж випробовує на міць,
Все підсилаючи егоїстичних лжепророків,
Та не змістити їм ідеї цеї вісь.
Добро і злагода панують в нашій хаті,
Надворі затишно, хрущі тихіш гудуть,
А вишня розцвітає, і молодіє матір,
Як діти скрізь порядок наведуть.
Тож я кую, Кую поки кується,
Допоки жар в печі не стух,
Кую, поки залізо все ще гнеться
Поки не висякла удару цього суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2015
Шеймас Гіні. "Personal Helicon". зі збірника "Opened Ground"
Дитям мене було не відірвати від криниць,
Старих насосів, відер і лебідок.
Я любив тьму тунелю, небо сковане, й як пахне
Водорість, грибок і мокрий мох.
Одна,- в цегельні, з обваленим дахом,
Я любувався гуркотом, з яким відро
Зірвалося з канату і пропало
В ній безслідно і бездонно.
Під ровом кам’янистим – неглибока,
Родюча, як якийсь акваріум.
Коли тягнеш корінь з сухої мульчі -
Біле обличчя витає над дном.
Інші,- як ехо вертали твій крик
Із чистим музичним звучанням.
Й одна страхітлива, із чащі, туди,
Пацюк наплесн’увся, в моє відбиття.
Тепер, лізти в коріння, пальцями в мул,
Витріщатись Нарцисом в джерела -
Не для зрілої гідності. Я пишу
Аби бачить себе, аби темрява ехом звучала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580694
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.05.2015
Шеймас Гіні. зі збірника "Opened Ground"/
The Stone Verdict(1987)
Коли стоїть він у судовій залі
З ціпком в руці, і досі в капелюсі,
Скалічений непевністю в собі
Й презирством до улесливої шани.
Нечесно буде якщо вирок просто ляпнуть
Очікує не слів він на заключному суді
Якому довіряв усе життя, у німоті.
Нехай все буде як в суді Гермеса,
На купі каменів, де камені – вердикти,
Що їх до ніг кидали до аж допоки
Він стоятиме по пояс в піраміді
Свого прощення: може від воріт або стіни,
Де бур’яном укрилась тиша
Хтось врешті зважиться сказати,
«А дух його жевріє!».- І скаже забагато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580682
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.05.2015
Як не крути, а все-таки життя прекрасне,
Хоч часом і викручує смертельні паси.
Я думав, вже погас і не знайду це щастя,
Без міри пригощався, сам над собою знущався.
Сам не знаю де блукав, де спотикався й шастав.
Питання не по адресу, бо я зірвав зап'ястя.
/Я все дивуюся, як ти на мене повелася
Бо якщо вірити чуткам, я - безпринципна мразь
Або ж - дебіл і п'яниця, а правди у обох ні краплі,
Хоча й розносило вітрами недорваний дах мій./
Немає слів, які б усе це описали,
Нема снігів, що б виразили те буття,
В якому жалюгідно тлів до твоєї появи.
Тепер палаю сонмом сонць, надіюсь, це - життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579424
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2015
Коли приходить в гості дощ,-
Приносить у пакеті смуток,
Й вальяжно виклада його на стіл,
Та розливає по долонях лікер з незабуток,
Із закупорених в пляшках морів.
А краплі, й розводи... Ці краплі як люди,
Вислизають між пальців і снів,
Залишають тобі тільки запах... і бруд,
Що не змити вже з пам'яті. Ні!
Кажу 'Ні!',- я не буду як всі.
Уподібнитись їм,- все одно що вподібнитись бруду.
Як піду,- то не кажучи слів.
Як піду,- то всього не забуду.
Не скажу, що хотів когось вбити,
Не скажу що любив, що провів
Безліч часу вивчаючи смуток,
І що з радості - вити хотів.
Не скажу, що себе віднаходив
В їхніх вибриках, й знову губив.
Що в очах засинав не чекаючи згоди
На прохання ув'язнених див.
Не скажу, що чекав розуміння
Й спотикався об камні голів.
Не скажу,- й буде чистим сумління,
А скажу лиш: "Чекаю листів!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579419
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2015
Хто залишив відкритими двері?!
Нас протягне усіх. Вікна навстіж.
Хто слова тут писав на папері?!
Дописати їх мав би щастя.
Хто зпаплюжив ці книги сакральні,
Малювавши чортів між рядками?!
Всі сторінки в них - ліві, непарні.
Ну так хто їх редактор, хто автор?!
А по-правді, хто знає чи варто
жалітися, нити про корективи.
Це, скоріш за все, чисто азартна
гра на витримку авторських впливів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578461
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2015
Не спиться. Не спиться. Не спиться мені.
Десь сонечко ніжиться снами -
То щастя моє, що дарує політ
Й так швидко тікає до мами.
Не спиться. Не спиться. Не спиться мені.
З цієї життєвої драми.
Так довго шукав, критикуючи світ,
Омиваючи пір'я сльозами.
Не спиться. Не спиться. Не спиться б мені.
Питаю у тиші поради.
Цікаво, що сниться коханій моїй.
Надіюсь, що я. Був би радий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
В тебе бувало, брат, таке?
Ти сам собі як кістка в горлі,
Урвав би рельсою по морді
За все розтрачене людське.
В тебе бувало, брат, таке?
Не радий що живеш на світі
Ним обінрітий, сам - як вітер,
І шкода тих, в кого ти є.
В тебе бувало, брат, таке?
Бувало?! Вибач за підняту тему,
Та раптом якось стало темно
І все навколо мов макет:
Ламке, м'яке і бутафорське,
Мов все життя пішло в піке.
Може вино п'янке занадто,
Може розтрачено й багато,
Зате ти, брате, в мене є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577679
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2015
Прокинься,- І зрозумієш що ти спиш.
Покинь все,- І ти відкриєш нові далі.
Палай же до кінця поки насправді цим гориш
Й візьми з собою всіх кому чужа горизонтальність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577547
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2015
Похороніть мене без почестей, мені однако.
Я краще здохну стоячи, чим буду жити раком
Й заледве виживаючи всміхатись мудакам
В голодному страху бездомного собаки.
Нехай проб'є мене іще одна куля на виліт,
Я не горбатитимусь в милі на благо зрадливих
Циніків і їх ідилій вирізаних з сухожиль
Моїх і всіх зневірених в дієвих змінах.
Хто поліг тоді - кричить "Ганьба!" тобі й мені
Що ми вмудрились все просрати,
Все відвойоване продать за копійки,
І ті - просрати. Пробач же, Україно-мати,
Та так- раби ми на віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577546
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2015
Поміж рядками тих пісень, що заставляють битись серце
Між аудиторій, кожен день, коли забув куди несешся
Між «Так» і «Ні», між «За» і «Проти», серед добра й серед агресій
Десь там-то правда і живе. Між заспокоєнь, серед стресів.
Там, де дорога пустирем попри залюдненість здається
Десь у глибинах горизонту, коли цікавості не йметься -
Між нас усіх зростає відстань, але ніхто не схаменеться
На півдорозі зникне слід, того, що згадувать прийдеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563752
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.03.2015
Я у соплЯх як у болоті, в теплі холодних батарей…
Добре живеться тій сволоті, не думаючи про людей.
З ледь теплим термосом в обнімку, температура, фаренгейт,-
Такі-то ціни на лимони, медикаментів хоч убий
Якщо я зранку не проснуся,- то й не будіть мене, окей?!
Хоч сон хороший подивлюся, а не на `Currency Exchange`.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563751
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2015
Мені не треба інших громадянств,
Не треба віз, ні визнання еліти,
Я лиш прошу для України шанс
Не замикати ряд країн третього світу.
Я не збираюсь лишній раз просити вас
Почути люду витомлений стогін,-
Ви Вже оглухли до благальних фраз,
Ви Вже наставили всьому народу роги.
Щоб так безлюдно знехтувати всім
За що повірили, за що тебе обрали,
Раніше обходилися без слів,
Тепер – триндять, і тирять більш ніж крали.
Там – люди гинуть, люди більш ніж ти,
Вони своє життя кладуть на карту,
Щоб тут, в тилу, спокійненько росли
Як їхні, так і твої діти, падло.
Тобі повірили, – ти зрадив свій народ,
Під монастир підвів свою ж громаду
Героям буде вдосталь нагород
Тобі,- життя буд́е не шоколадом.
Достойно править той, хто правити не прагне,
Кому за кредо совісність і честь,
Але в Парламент не беруть порядних
Й ми знову терпимо Маріонеток єресь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2015
В диму ванільних сигарет,
Під другу порцію глінтвейну,
Відкрила свій мені секрет,
Так, наче я глухий до неї.
Не бачив болі у очах,
Ані журби, ні покаяння,
Загартував її той страх,
Та ликом перешита пам’ять.
Спершу подумав: «Чому я?!
За що мені такі балади?!».
Вона допила мій коньяк.
Зморожусь зараз - буду гадом.
Давно вже друзі так сердечно
Не виливали мені душу,
Мої підозри та безпечність
Вона на мить пропасти змусила.
Не чув ні галасу ні шуму,-
Лише мелодія тих слів
Звучала наче тренувалась
На тих хто слухати не вмів.
Словами мені змалювала
Інакше бачення тих днів,
Вона –то їх всерйоз сприйняла,
А я, виходить,- бабуїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
В самотній тишині кімнати, де всі нагло сплять,
Де нема діла до розпусти й перманентних п’янок,
Бо в того є своя-єдина, тому – не щастить, а я –
Складаю план завоювань, з безсоння, аж під ранок.
Чого б то так заворожило те червоне плаття,
Що вона з ним засіла глибоко у голові,
Як не старався вберегтися від цього заняття,
Розум то чує – серце хоче натворить фігні.
І безкінечний бій цих двох, як риби нарваної з склом,
Призводить до колапсу вмісту черепного бокса,
А ребра розпирає стукіт сталевим кайлом,
Назовні ж – проривається лиш образ скаженого мопса.
«Все, з мене досить!», - каже перший і іде,
Другий – продовжує дебільно-істерично ржати,
Інших таких я не знайду ніде,
Що терплять ці припадки замість того щоб зв’язати.
Моїм "сурікатам"-співпалатникам у гуртожитку.
«Dig DeepeR!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512800
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.07.2014
Затягнувся брудний горизонт
Наче тьмою очікувань п’яних
Як терпіти цих труднощів тон
Коли ти не з своїм кошеням, кучерявим.
Мені б глянуть на тебе хоч раз
А то фарби навколішки в’януть
Мені б скинуть увесь цей дискантний баласт
Й називати тебе кошеням, кучерявим.
Я б навіки забув ці домашні кайдани
Щоб з тобою - по світу - без тями
Й осівши на острові втіхи – к хуям все
Й ніжно пестить своє кошеня, кучеряве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Ти назвала мене актором..,
Не знаючи, наскільки близько ти була до правди
Й далекою водночас. Недоступна.
Ти назвала мене актором,..
Щож, життя – театр, кажуть, - хєра-з-два,
Життя – це цирк, і не інакше. Я в нім клоун.
Ти назвала мене актором.
Хай не брехня, та – пестощі для психопата,
Яким здаватися хотів. В повітрі м’яко пахла м’ята,
І дико вулик наш гудів.
Ти назвала мене… не так.
Актор лиш приміряє ролі, а я – в своїх заплутався.
Все по-нагоді, по-погоді – міняю маски, скурюючи цигарки.
Ти назвала… ах як же вжалила
У те саме, пекуче, й поглядом добавила. Мовчу вже.
Ти назвала мене актором,
Хоч я обмежився б означенням ‘дебільний’
Або чужим поняттям ‘йкийсь дурний’.
Й читаючи це все може поймеш ти,
Що ти на мене вплинула не менш ніж
Ввесь цей, хоч і сраний, факультет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2014
Знову омут як петля, затягуєш тугіше,
Знаю, що пора зізнатись, але тобі смішно.
Зіштовхни ліпше донизу, вибий табурет з-під ніг,
Хай холоне кров, як недовіра у очах твоїх.
Хоча вирішувать тобі, житиму чи проісную,
Моя душа в руках твоїх, уста твої в мріях цілую
Замість недоказаних синонімів слова «люблю»,..
Я кожну ноту голосу твого як повітря ловлю
Чисте, ласкаве і свіже, наче природа дише
Недоторкана, возвишена, життя мого сценарій пише,
А як раптом стану лишнім, ти не жалій і викинь,
Я звик переносить це наодинці з криком диким,
У масці клоуна на людях, щоб без підозр великих
Ржали з психопата. Та так і є раз так любити…
От чому я так боявся відпустить це знов на волю,-
Тряпку робить з мужика, те що люди звуть «любов’ю»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2014
Хоч далеко не сам я,
Але дико – так дико і якось самотньо.
Погляд віддам небесам,
І байдужим опорам-колонам.
Подаруй мені крила
Незаслужено – знаю, благаю в кредит
Я віддам достроково
Обіцяю, лише дай так пожити.
І далеко не щоби
Злетіти всіх вище й зависнуть
Хочу я за собою
Протягнути достойних, - і вниз.
Не бажаю висот
І не буду впиватися раєм, я знаю.
Не жадаю я помсти
І завидливих поглядів скраю.
Від одного згораю
Від бажання віддячити всім милосердним,
Я далеко не ангел
Але крила зробили б хоть трішки веселим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Люблю життя, коли воно спонтанне,
Коли імпровізація – це все.
Не дома готуватись, а на парах,
Й дико розумне корчити лице.
Люблю життя, коли тягар помірний,
Коли спочить на хвильку маєш шанс,
Коли є друзі і колеги дійсно вірні,
З якими тягнете один баласт.
З ким з перших днів – останні самураї,
З ким кожен день на лінії вогню
Проти тупого стада тих шакалів,
Котрі не знають вірності в бою.
Люблю життя, коли з кінця приходом
Ми залишились тими ким були,
А не піддались аморальним модам.
Ненавиджу розлуку, аж болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014