| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Він йде першим, вимикаючи світло і забираючи ключі зі столу...
"Повернись" - тихо шепоче вона, сповзаючи по стіні власного спокою...
Торкайся неба одним поглядом, і ніколи більше не йди по колу...
Пробач, посміхайся, будь сильною, і піднімай усіх, хто падає - однією рукою...
Час бездоганно лікує усі неідеальні шрами, які естетично ховаються під сукнею,
Малюй вуста червоною помадою, і щиро посміхайся тим, хто поруч.
Так от, коли йтимеш понад вашими місцями, його будинком чи вулицею,
Викидай, вбивай і закопуй все погане, що згадається відразу, на тому ж місці і власноруч...
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016
Такі як ти, давно не в моді, що розуміють глибину класичних фраз.
Такі, що не ховають кісточок в комоді, та і нема скелетів, в тисячах образ...
Такі як ти, живуть на Сході, чи просто, десь далеко від людей.
Коли в очах бринить-блищить в свободі, біжать в реальностях думок й ідей...
Такі як ти, роботою вбивають душу, словами діловими забивають почуття.
Але, мабуть, таки зізнатись мушу - такі як ти, вартують цілого життя...
В таких, не душі - цілі океани, а як кохання, то на все життя,
Лише такі як ти, лікують мої рани, і феніксом палають почуття…
Але тепер, зовсім якщо по правді, то я шукати схожих не посміла,
І не повторяє Бог помилок, лиш насправді, я повторити знов і знов зуміла...
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2016
Найкраще їй спалось в чужих і холодних готелях...
Знаючи, що увесь псевдо комфорт,
Створений навколо, чиїмись стомленими руками,
Мине, відколи вона зачинить двері кімнати...
Вона вдихала білосніжні простині,
і думала про те, хто спав на них до неї...
святі і грішні, солодкі та гіркі....люди.
В ній був океан любові ... такої, яка не тримається душі...
Прагне чиїхось рук, і нічого натомість…
Окрім відчуття того, що вона потрібна…
Вона пила каву, вино…Його душу і кров,
Але віддавала себе усім…окрім нього…
У її очах палало небо, висихали усі моря і чорнів світанок…
На її вустах з’являлась посмішка коли він говорив.
ЇЇ хронічна втома переливалась в солодкий сон,
Його голос – в колискову, а сильні руки в колиску…
Марила, цілувала, але завжди йшла..
Вона його примара, його сон і невільна пташка…
Завжди сама для себе, для цілого світу…Та лише не для нього…
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Читай маленька, книги...
Там все життя, чуже-твоє, мов на долоні.
Руйнуй навколо себе криги,
І не чіпляйся поглядом у скроні...
Вже не біжи за вітром - краще проти!
І говори, бо за думки не пам'ятають!
І врешті знай, у світі не існує цноти!
Тож навіть "майже вічні" пролітають...
Твоє завжди буде твоїм,
І НАВІТЬ ВЖЕ НЕ СУМНІВАЙСЯ!
В його очах, можливо, й дим,
але не ти тепер картайся...
Так от, якщо ще кілька слів про вітер,
То забувай (не забувай!!!) образи,
Дівчата теж дарують квіти...
Але уже в розбитій вазі.
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Під тональними олівцями,
І люб'язності морем -
Ми ховаєм недоспані очі з синцями,
І усмішку натягнуту горем...
Ледь спіткнувшись, збиваючи пальці,
Ледве мовим : "НІЧОГО СТРАШНОГО!"
Тільки з кожним наступним ранком уранці,
Ти не знайдеш в собі вже нічого свого...
#Іанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
От знов не варто опускати очі,
Чи пам'ятаєш - незамінних не буває?
Якщо молитись щиро і щоночі,
То всякий біль потроху відступає...
І от, коли вершина, що вгорі, так близько,
Тобі байдужі серця всі удари,
Ти небо бачиш, що так низько,
І швидше хочеш з головою в хмари.
Там інше небо, інші зорі й тиша...
Ні шуму міст, а ні набридливих машин.
Коли болить - втікай до гір, там інша,
Лічба таких невпинних нам годин.
Тоді ти знов вдихнеш - повітря там лікує,
Похилиш небо до своїх очей.
Прислухайся до вітру, він лиш там віщує,
Де, й до чиїх, ти знов прихилишся плечей...
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
І ти не вправі керувати світом...
Шукаючи неспалені мости.
Ні ти, ні він... тепер уже не діти -
Молитись, плакати і далі йти
Полином внесло в ночі запах смутку,
Ти розганяла щиро, як могла,
Але в тих митях не було твого закутку,
Німіють сказані й проплакані слова...
Я все ж не в силах малювати долі...
Якби ж те вміння мати, до снаги,
Мені було б так лікувати душі хворих,
І розривати мук й страждань тих ланцюги...
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
Ти знаєш, милий, а вона чекала...
Шукала в тобі зорі і світи...
В твої руках то кресла, то вмирала...
Коли ти падав, все казала далі йти...
І так же щиро й ніжно, аж безкрайнім морем
вона тебе всім серцем берегла,
Та що носила нитку на руці, й не горем
Ті дні, що разом щастям повила...
Та що втішала і без слів, лиш очі
Підніме, усміхнеться, й легше враз,
В думках дивилася на тебе, і щоночі
Все лікувала тричі рецедив образ...
А ти змовчав....пішов, не взяв за руку,
Не цілував єдину, не казав :" прости...
Прости, кохана, бо за твою муку
Не ти повинна жалю хрест нести"
Ти не сказав, пішов...Тепер сама....
Летіти пташкою у синім небі...
Та лише знай, коли прийде твоя зима,
То не шукай, й не бийся при потребі.
©Іоанна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
Вона його вчила читати Іздрика і Жадана.
Ні краплі фемінізму але й ні краплі сліз.
Вона була не єдина, проте, таки жадана.
В руках тримала квіти і ще одну з валіз...
І йшла за ним ще крок, і крок, до кілометра...
Очима ластівки ловила чоловічий стан.
Тремтить, бо холод. Ніби поруч та така далека.
Вже доліковувала тисячну із власних ран.
Лиш якось крадькома хотіла глянуть в очі,
Та він тотально так ховає глибину душі...
І все молилась тихо-тихо, щоб якоїсь ночі,
Він прочитав її слова в вірші...
©Іоанна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2015
Знаєш, ТИ тепер не тут, не поруч...
І чай холоне не для тебе,
ТИ пішов прямо, ну а я ліворуч,
І не щемить, не рветься поміж ребер.
ТИ вирішення всіх моїх проблем,
Та ТИ ж і сам є їх причина....
Тепло долонь, що гріє тільки днем,
Хоч ТИ не виміряна кимось величина...
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
Краще простота, ніж завищене та подане...
Краще менше слів та більше діла.
Краще своє власне і не продане.
Краще те що можна, а не що сама хотіла...
Знати силу власної емоції, не ховати -
Маска просто грає роль...
Перш ніж в когось щось інвестувати,
Відшукай до себе свій пароль.
#Іоанна_Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2015
То мед солоності ночей,
То крижаним кинжалом слів,
То знов теплом своїх очей,
То знов не зміг, то не схотів....
Я не чекатиму світанку.
Ти не триматимеш в руках.
Ми не прокинемося зранку,
І не почути у дзвінках...
Це не напишуть у газетах,
І ЗМІ не скажуть теж ні слова,
Я вже заплуталась в квінтетах...
Бо вже не хвора... і ще не здорова...
Іоанна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2015
Ранки ставали туманними. Очі без сну хворобливими.
Кава гіркою буденністю. Щось не суттєве робили ми...
Так безперервно емпірика стала, без сумніву, близько!
Рук, очей, тепло і лірика...Ти все ховаєш так низько...
Одного разу, я впевнена, ти все промовити зумієш,
Руки позбудуться "тремора", бо лише ти без ліків лікувати вмієш...
Іоанна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2015
Сонцем не згасати...тремтіти від сліз,
Ловити подих, і не боятись валіз.
Хоч все без змін, та я не вільна...
Самій відчути б ...."Боже, - вільна".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015
З тобою йде світло, з моєї кімнати...
Твій погляд націлений прямісінько в душу.
Я вміло навчилась повільно зникати ,
бо складно так, щоб з океана - в сушу.
Тримати хвилю...слід...тримати рівновагу!
Ковтати море... чи вмиватися слізьми розплати?
між іншими ТИ маєш перевагу...
а Я, між іншим, вже не маю що казати...
Іоанна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Так що, мала? Ти все розбила знову?
Збирай бігом, доки ніхто не бачив!
Терплячості не маєш - завела розмову...
І думаєш тепер, що він для тебе значив?
Така сама сліпа й жорстока!
Хоч очі - теплі океани...
А він у них? Чи лише їх притока?
Доки не знатимеш, то як залижеш рани?..
Поезія твоя, теж саме вістря леза,
Тай солодко щербетом віддавала.
Та ти сама не знаєш де її генеза,
Тому, тепер вона колючим словом стала.
А ти пиши-пиши ! Не зупиняйся!
Тут виллється - в житті теплом віддячиш...
В тій грі, лиш не забудь, як він іменувався?
Бо ж, бачиш, мила, змії всюди...бачиш?
Іоанна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Він говорив, а я слухала...
Він двісті тисяч в глибину.
І не торкаючись звичними рухами..
Бо лише в ньому не засну.
Метеликом на сонці - обпікала крила.
Слова : " лиш не дивися так, не треба"...
Жагуче танго? Ні, я не цього хотіла.
А очі в очі - синє в сіре небо...
Так як було ...не зможу повторити...
Й тримати поруч, точно не зумію!
Один за двох не в силах щось робити.
Один за двох - одностороння аритмія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Ластівкою...тільки б не розбитись.
Тихою, тільки б не кричати...
Ніжною... лише б не загорітись...
\"tu glace des yeux\" - не можеш більш тримати....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Ні краплі совісті, і
Ні хвилини самоти.
Я більше не автор повісті,
Ним, віднедавна, вже став ти.
Я йшла вперед, так ,як я уміла.
Картато вишита стежа.
Серед ночей і днів зомліла,
А впала там, де є межа.
Поривом вітру бережу "нічого",
Цілунком моря подарую "все".
В твоїх руках, для дотика німого,
Від мене ароматом квітів понесе.
.
Боротися за те, чого немає,
Та все ж, тримаю міцно за рукав,
Для долі тихо й ніжно відпускає,
І щиро поглядом пускає в самоплав.
Я хочу разом! Хочу щоб на повну!
Щоб я - для тебе, ну, а ти - лиш мій!
І крок непевний, за межу умовну,
Вже змусив, вмить, позбутися всіх мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532460
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Торкались пальцями зірок на небі,
В них вальс сьогодні, а не танго.
Я не триматиму нікого! При потребі -
Моє не піде, чи вернеться бумерангом.
І часто чула : "надто складно пишеш!"
А що казати? - Сам собі не кат!
Щоби писати кожній голові доладно,
Не переслухати бажань й порад.
І не пливсти кудись за течією,
Але й "по трупах" до мети не йти,
В гармонії світів, коли назвеш "своєю",
То лиш тоді, я зможу свого читача знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Поривом...солю терпіння,
Могутність в думці і у сні,
Ще не живе моє творіння -
Живе лише у завтрішньому дні.
Багато-мало , низько, чи високо,
Ледь-ледь чи міцно, щирість чи брехня,
Як не старайся - "всевидюще око",
Роздивиться крізь все твоє життя.
І не тримати так ніколи і нікого,
І не любити, навіть, - вдячність і лише,
Тобі-мені, свою, своїй, чи свого.
Для світу посмішок ти не виразніше...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2014
Взлітати десь, на сотні...тисячі,
Та не спіткнутися, не мислячи.
У пошуках гармонії - в житті бедламі,
А отримуємо тих, кого варті ми самі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014
У місті в ніч, вимкнути світло ліхтарів,
На твоїх пальцях рахувати ці хвилини,
Дрібниць життєвих й повсякденних крамарів,
Ми позбувались вдвох, лише, її рутини....
Мов ластівка, летіла у вікно,
Як з "чистого листа " шукала долі...
Німе, холодне, й чорно-біле це кіно.
А там, ще ніч... чекати виклик долі.
Тепло і затишок, та й спокою за край.
З'явився страх, що скресла крига...
Бо кожен сам собі шукає мед і рай...
А хтось для когось, не прочитана ще книга...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Збери всю свою ніжність у долоні.
Залиш собі на ранок - до сніданку...
І припини - я не прошу цілунку в скроні,
І складених словесно - схожих ранків...
Я тихо ринула, мов з головою,
Та вже втрачатиму даровані слова...
Як хочеш, загорну душі - тобі з собою?
Чи може тут її доп'єш? Бо ще жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014
Складне в простому - істина життя,
І він знайшов її у ній,
Та хай там як, без вороття,
Лишив даремний ритм надій...
У ній було усе...вона була єдина.
І ніжність, й пристрасть і тепло долонь,
І хвиля сміху, лиш її, нестримна,
Зганяла, вмить, хмурні думки зі скронь...
І він тримав, щосили...Та для чого?
Спинившись, вмить, все зрозумів!
Лише тому кохання треба, і для того,
Щоб як один мовчить - то інших говорить не смів!
Щоб коли падати, - то хтось один тримає,
Щоб поруч, - то один на двох і сон!
Лише таким, о те натхнення не вмирає...
Лише тоді, не охолоне в них тепло долонь...
Він озирнувся, з вдячністю і розумінням,
Він знає, що все Богом дане - то є дар ,
Прокинувся вже з незбагненним вмінням,
Побачити, що він свого життя володар!
P.S. У кожного своя доля...творіть свою історію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
А що я можу ще робити?
Співала. Мало хто почув,
Намалювати - теж не вихід.
Чи вже піду, зварю борщу...
Ага, зварю, Хто буде їсти?
Кому його віддам отут?
Привіт, за столик мій підсісти?
Очі горять, на шиї шарф-хомут.
Цікаво, кажеш жалісна погода.
Морозно всюди, трохи сніг.
Коли мені ще випаде нагода?
Коли почну новий забіг?
Картатиму себе за вчинок.
Або ж за те, що не змогла.
"Кажу ж , їй треба відпочинок,
Температура в неї ще була"
Валяюся увесь день на ліжку,
А дихати щось важко враз,
То все погода! Ставила підніжку,
Заграла свій мінливий джаз.
То що ж там кажете робити?
Писати буду, то є факт.
Температуру тільки б збити.
Сама для себе в компромат...
Заграла в унісон з душею,
Гарячому чолу в комплект
Тлумачення читала Архірея,
Таблетка вже дає ефект...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2014
Як невгамовно й нетерпляче сходило наше сонце,
Я прицілилася в "десять" - відчинилося віконце...
Не шукати десь за краєм тиху пристань,
Грою слів тримати, можна лише певну відстань ...
Так! Я змогла зронити десять, тих, прозорих, по щоці...
А хтось, дивився з вікон в ніч, а в нас - рука в руці...
Йди тихо-тихо, щоб не вкрала ніч сьогодні,
Бо лише зараз лише тут, а не напередодні..
Як повний місяць, як сузір'я Оріон
Зливатися тінями і словами..стін й вікон..
Заплутано, не договорено, не зрозуміло...
Але так пристально і по-життєвому уміло...
Яна Пекун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2014
Нас Бог давно вже пов’язав...
Невидимим, таким ,багато років тому.
Тоді ще, сестрами назвав,
І мамі дав, щоб віднесла додому…
Ти очі маєш сині-сині.
Я знаю всі тривоги в них.
І де б не була в день осінній,
Ти знай, біду я відведу від них.
Тобі завжди я хочу лиш добра ,
Найкращих варта й твоя щирість
Коли в житті настане темна смуга зла
Ми будем разом розганяти сірість.
Живи. Люби. Молись . Співай.
Життя - не шлях по рівній трасі.
Та щоб не сталось, пам’ятай
Господь нас зв’яже в будь-якому часі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2014
Плин часу не спинити, і ти не там, а тут...
Ти ж не хотів так жити. Хто ж збив, той клятий азимут?
Ну, так, складна. Ну, так, нестерпна.Але ж, напевно, є й плюси..
І тільки з тим, хто їх відкриє, зійдуться наші полюси.
Сміюся в дощ, і плачу в літо.Тут зараз мінус, в мене - плюс.
Крутися в унісон йому - орбіто.І вже не треба, нам кальміюс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014
Сьогодні Львів заплакав. Я мовчала.
Чи наболіло так, чи, може щось і ще ...
Трамвай старий...вода вікно вмивала.
Латте в руках, та я...наповнена дощем.
Я знаю - завтра, знову нагадає,
Весна про себе...і від води ні сліду.
Та, поки, звук дощу стакато відбиває,
Я тим трамваєм у весну поїду...
Вона чарує. Знов, натхненням стала.
Люблю тепло і аромат латте в руках...
Та що ж це я? Краплинки на вікні впізнала
То небо, ще не накупалось в своїх снах..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014
Тепло долонь, чи серця ритм?
Там знов сповито все в полоні.
Хоч, той полон давно мій щит,
А в необхідність, все ж, його долоні…
Ніч. Засинала. Прокидалась рано.
Ще сонна кава,й несвідомий сон.
Така хмільна тих слів омана…
Та вже не сядеш більше в трон…
Туманом сірим сколихнуло,
Дощем весняним пролило.
В ночі Каїра очі загорнуло,
Солодким джемом полило…
Така земна, мереживна реальність,
Залежно - пройдена стежина снів .
Моя безмежна бездіяльність,
Твоя безжальна тінь, у розрахунку днів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014
Сім годин, і двісті років.
Шістдесят секунд життя.
Заплітало смуток в спокій,
Триста перше каяття.
В тисячне дивлюся, знаєш,
Але знов, як в перший раз.
Три лічилки, пам'ятаєш?
Я є, Ти є, та нема Нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2014
Найкраще поруч, ти лиш озирнись!
Пройшов вперед - махнув рукою,
Сторінок книги пальцями торкнись,
Закінч ганебну гру двобою...
Відчуй тепло, промов слова
Ті, що раніше так боявся...
Це лиш життя, й його дива
А ти ж за щастям все ганявся.
Воно ж в тобі - дивися в небо.
Стрибай, співай, немов малий.
Сміятись в очі іншим треба,
Та й під ногами світ же круглий,
Не заблукаєш, допоможуть,
Спіткнувся? Встань і далі йди.
Повір, усе на світі зможуть,
Очі з красою Андромеди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Заклятими неволею руками,
Ту тишину, вже рвало на шматки
Я не ділилася з тобою ні думками,
І ні словами…. Так чекаючи роки.
А віра, вб’є сліпе розчарування?
А гідність, зможе випрямити спину?
А пам’ять, зітре щирі римування?
А сон прийде, якщо до тебе лину?...
В очах читати можна все, що в серці
Вони не брешуть…шкода, лиш мовчати…
І коли очі в очі – ні в одному герці,
Не виміряти…варто наздогнати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014
Втомлена але жива,
Щаслива але не з тобою.
В моєму серці досі тишина ,
Коли мовчання ранить мов струною...
Вона звучить лише сьогодні,
Можливо навіть тільки тут...
Навпроти очі дикі та голодні,
Та тут існує мій статут.
Збирала, мов волошки в полі,
Твої слова мов в пустоту...
Чекала подарунок долі,
Напевно, вибрав саме ту.
Ти тут, я там - така вже доля,
І не змінити , не крути...
Прошу, спочинь - це моя воля.
Змирись, і просто відпусти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
І кожен погляд, то чийсь монолог.
Початок, розповідь, кінцівка, чи пролог.
Читати вміти між рядками
І малювати на світанку тіні...снами.
Практично-стратегічний план - у дію!
Але не тек, як хочеш ти, а так, як я умію!
Твоєї влучності у погляді, не заперечиш.
І вже мовчиш... І більш не суперечиш...
Впліталися тим світанковим павутинням,
Тіні на стінах - сокровенним душ сплетінням.
Де світле з темним, каре з голубим.
Тримай за руку. Може, разом полетим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Колись, навколо, будуть всі рожеві мрії...
Солодкі, мандаринові слова...
І дівчина до неба піднімає вії..
А в ньому, там погода дощова...
Та я ж жива...Жива! І буду жити!
Я можу дихати...люблю...
Я страх свій, зможу оповити,
Зробити те, чим дихаю, живу ...
Русе волосся, очі сині, не раптово,
"Як небо" ,- кажуть, - " Ні, як хмари!"
Коли десь поруч чути є дитяче слово,
По місту розливає всі солодкі чари...
Солодкі , ніжні та рожеві мрії,
Чи там лише старий перон?
Ледь на подушці відкриває вії...
Привіт, мій "потріпаний кавою сон" !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Просто тоді, коли хочеться жити,
Тоді, коли мовити, мабуть не варт,
Залишити справи, і просто спочити..
Забути, здушити, шумних вулиць гарт...
Там, не шукати неба більше,
І волею рук не закрити слова,
Малюючи день ми малюємо інше...
А там лише ритмом аорти жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014