| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Как будто изнутри меня частицу,
Всю на кусочки.. больно... не спеша,
Как одинокую и раненую птицу,
На холод улицы, а пустые небеса.
Ты покидаешь не жалея ни минуты,
Ни часу наших тихих встреч,
А для меня теперь года-секунды,
Когда я не касаюсь родных плеч...
Когда твои глаза другую видят,
Когда есть в мыслях нежный стан,
А мои уши только боль лишь слышат,
В глазах пустой, серый туман..
И всё как будто на кусочки разлетелось
И на меня свалились небеса,
Мне так твоей женою стать хотелось,
Но лишь осталась боль и пустота..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506684
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.06.2014
Даже если ты думаешь "как я там?"
Ты не узнаешь ответа,
Мне уже всё равно сам иль не сам
Себе готовишь обеды...
Мне уже всё равно с кем в ночи
Ты говоришь о прошлом,
Хоть проклинай меня, хоть кричи,
Поговорим о хорошем..
Нет, не хочу, не скажу ни слова
НИ НА ОДИН НЕ ОТВЕЧУ ВОПРОС!
Ты - не увидишь меня снова,
Я - не пролью горьких слёз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506519
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.06.2014
Голод, холод, боротьба,
Ночі і земля горить,
Передсмертне каяття,
На гачку рука тремтить..
"Мамо, як не лугко убивать..
Або ти або тебе,
Перед смертею стоять,
Й думати коли мене!
Мамо, ти мене прости,
Коли, що не так робив,
Рідна, прошу не тримти,
Вибач, нене, що грубив...
Я не знаю коли ще,
Обійме твоя рука,
Вдячний я тобі за все,
Солодість життя-терпка...
Ніч вогненна, ніч страшна,
Нас стріляють- ми мовчим...
Косить тихо, мов, чума,
Цей страшний, смертельний дим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506517
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2014
Я укріїнка від думок до слова,
І Укріїна це моє життя,
Живу я на своїй землі у себе дома,
І тут я відійду у небуття.
Мені як іншим теж буває важко,
Не легко жити, страшно теж бува,
Моїй сім"ї з грошима також тяжко,
Та всеж я вірю всеще у дива.
Я не бендерівка не націоналістка,
Я лиш за вільну Україну, за своє,
І вже я друзі точно не фашистка,
І кров мені у голову не бьє...
Я не кричу, що хочу до Росії,
І не кажу, що "руских" я убью
Та все ж я не вбиваю чужі мрії,
І не кажу, що Україну не люблю!
НЕ лицемірка я і не брехуха,
Не лізу у чужу домівку за "своїм"
Я не шепчу людям нав"язливо у вуха,
Що все віддам на допомогу їм.
Я українка! і нікому не дозволю,
Ось такот просто все своє забрати,
Я БОга щогодини молю,
Тим хлопцям, що на кулях, сили дати.
Я українка й всі ми українці!
Можливо це ваш викликає гнів,
Що всі брати ми у своїй домівці,
Й не хочемо щоб нас-ваш кат зігрів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
На сьогоднішній день досить часто люди які не є українцями, які тут не живуть і можливо жодного разу не були на Україні, вважають, що мають право нас вчити як жити!! Це люди які самі не мають права голосу! Задумайтесь кому і чому ми це дозволяємо робити!
_________________________________________________________________
Нелізьте чужі люди в нашу країну,
З порадами своїми без пуття,
Руйнуєте і так нашу родину,
Руйнуєте невиннії життя!
Хто ви такі щоб все це говорити?
Розумні ви, хто дома там сидить,
Не вам в диму і крові нашій жити,
Не у вас біль у душі кипить!
Не знаючи нічого і не чувши,
Із кулями прийшли ви у наш край,
І жодной миті у вогні не бувши,
Занапастили наш зелений гай.
Хто ви такі?! Чи ви ж бо українці,
Чи вашу незалежність, мов вовки деруть???
У вас можливо є хоч щось на думці,
Чи коресті чи помічі ваші "царі" дадуть?
Ви ніби зомбі, всі ви так живете,
Як в клітці ваш живе вояк,
Тепер ви нас туди ж дерете,
Даючи нам поради аби як...
Заберіть свої руки від наших земель!!!!
Від наших річок і дітей!
І припиніть інформаційну карусель...
Ми вже в томились від цих ваших "новостей"!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505497
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2014
Чорний дим клубками в небо,
Кров, мов, річка по землі,
Матері просять: "не треба,
Полягати в боротьбі.
Не калічте своє тіло,
Не вбивайте ви братів,"
Та все даром, все не вміло,
Бо так "царь" наш захотів!
Юнаків тих молоденьких
Під удари відправляє,
Ще нема діток маленьких,
Скільки жертв ніхто не знає.
Зупинитися не хочуть
Як тварини озвіріли,
А можливо і не можуть,
Грошей більше захотіли.
Об"єднайтеся ж всі разом,
Зупиніть насилля,
Не труїться люди газом,
Це ж їхнє свавілля.
Ви ж не іграшки, не бійтесь,
Не терпіть благаю!
Краще разом ви боріться,
Все вийде, я знаю.
Бо коли народ голосить,
Видно накипіло,
Коли допомоги просить,
Як дитя не вміло.
Я молю вас НЕ ВБИВАЙТЕ!!!
Не ми в цьому винні,
За житяя людське ви знайте,
Відповісти вони повинні!!!
03.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Іще один прожитий день,
Ще марно утрачений час,
Ховаючись від сонця в тінь,
Я не забула друзі про вас.
Бачуть цей біль мої очі,
Чують цей плач мої вуха-
Холодні, для вас, літні ночі,
Після боїв в небі глухо...
Іще один день оборони,
Іще річка крові чужої,
Лунають пронизливі стони,
В тиші смерті нічної.
Іще один чійсь брат чи татко,
І знову дитя України,
Зігріє земля твої п`ятки,
Немає тут нашо провини...
Іще одна не винна мати,
Що стала землі чорніша,
Як би ж ми могли друзі знати,
Чиє в світі мука страшніша!
І знову все ніби по колу,
Криваві бої без спочинку,
Невіддамо ми нікому,
Свою молоду Україну!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2014
Не дивися так, пташко,
Ти сумними очима,
А мені і так важко,
Ні крила за плечима.
Не співай свою пісню,
Під вікном недалечко,
Я забуду цю весну,
Не полохайсь малечу,
Я б з тобою злетіла,
В теплий вирій з казками,
Але я вже спочила,
Й заглядаюсь з пташками.
Не ятри мені душу,
Я не можу летіти,
Я отут бути мушу,
Й просто в небо хотіти.
Не дивися так,пташко,
Ти сумними очима,
Мені справді так важко,
Ні крила за плечима....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504799
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
С чего начинается любовь?
Мне говорят, что просто привыкают,
Но почему тогда играет кровь,
Когда глаза, его глаза встречают?
А кто-то говорит, что будто бы с искры,
Когда впервые ты взглянуть боишься,
Тогда внезапно стали вы глупцы,
И ты хоть слово молвить, вдруг стыдишься...
С чего же начинается любовь?
С прекосновенья рук иль просто с поцелуя,
Когда смешалась с страстью боль,
И ты кричишь вся в замешательстве, ревнуя...
Когда ни на мгновенье ты не хочешь отпускать,
И слёзы с глаз ручьем, не понимая,
Сама себе пытаясь доказать,
Что ты не любишь, просто привыкаешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Я втратила тебе на віки, назавжди...
Остання зустріч, знаючи цілую,
В душі благаю, я прошу-"не йди"!
А у ночі ще більше я сумую...
І темрява, що зародилася в душі
Я мов себе утратила... немає
Залишився лиш біль, що душить у тиші,
І голосне "бувай", що в пом"яті лунає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Я хочу любви,
Разве много я прошу?
Простой, обычной-без беды
Но нет! опять одна, опять грущу...
Я может выбирала всё не тех мужчин,
А может не дала себе цены?!
И только правда в отражениях витрин,
"Ты выбираешь всё не тех мужчин...."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504586
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2014
Давай с тобой поговорим,
Хоть просто шепотом, чтоб еле слышно,
О чем по вечерам грустим,
И как же стало непривычно.
Что испытал когда ушел,
Вот так, внезапно, нахомивши,
Кого сейчас себе нашел,
Со мною ты был не любивши...
Не надо, я прошу, уволь
От оправданий и безумства
Я не нужна, признать изволь
Хоть я й испытывала чуства.
Сейчас же это всё смешно,
В далёком прошлом, еле слышно,
Оно прошлось по нас волной,
Не подходи! не надо близко...
Давай с тобой поговорим,
Вроде друзья, забыв о давнем,
Не надо мы уже не загорим,
Смотря на звезды, утром ранним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504097
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.06.2014
Коли розколить небо грім,
Сльозами знов прольєтся горе,
Ніхто, ніби, не винен в тім,
Що на землі вже крові море.
Та це брехня-є винні люди,
В них на руках по лікті кров,
Коли вже мир на світі буде,
Нам обіцяють знов і знов.
Вже день за днем, моя країно,
Твоїх синів вбива метал,
Вони лежать ось там не винно,
А в них литить свинцевий сплав.
Ну скільки можна, моя нене,
Твоїх малих синів вбивать,
Немає родича у тебе,
Він змусив твій народ страждать.
Всі нібе хочуть крові, крові,
За що? навіщо? ну скажи,
Здригаєтся і небо від цей долі,
Ну схаменися, час зажди.
Невже ми мало настраждались?
Без "миротворців" ми жили,
За те сльозами не вмивались,
І кров із річок не пили.
За що скажи, ти моя нене,
Розколюєтся ця земля?
Я вік буду служить для тебе,
Ти Україна! Ти моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.06.2014