| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Я люблю тебе до зашморгів на шиї,
Хоч не чула я від тебе :«Мила»
Всі слова давно відлетіли у вирій,
А між нами маса траєкторій.
До нестями хворію тобою.
І вся лірика наче присвята.
Я без тебе піду серед свята,
Що влаштовує новий мій день.
Нагрівай поруч місце при сні.
А для куртки прибий вішака.
Ті шляхи, що пройшла – не терена.
Але все те, що є – все в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014
Я люблю тебе до зашморгів на шиї,
Хоч не чула я від тебе :«Мила»
Всі слова давно відлетіли у вирій,
А між нами маса траєкторій.
До нестями хворію тобою.
І вся лірика наче присвята.
Я без тебе піду серед свята,
Що влаштовує новий мій день.
Всі хто поруч – ніщо.
Найрідніші як завжди далеко.
Всі хто втіха – на час.
Ну а те, що в мені, назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2014
Він все таки зрушив
З Одеси до Мінську.
Все так як ти мріяв,
Проте є але.
Виходжу не в місті,
Яке 0432,
Я їду додому.
А ти все ж не там.
Надіюсь,
У тебе все добре.
Ти маєш образу, десь там в глибині.
Звичайно.
Я б теж ображалась.
Пробач.
Сила розуму взяла своє.
Прости,
Призвичаїлась в нових обіймах.
Копатись в минулому справа, яка вимагає завзяття.
І поки не зви на відверті розмови.
У нас різні мови.
Ця відповідь римару від поетки не з Че.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014
Крізь важкі часові перепони,
Повз великі й малі барикади,
Повз світи і численні блокади,
Ти не згубиш рядки і той факт,
Що чекають вдома.
На подолані милі і метри,
На всі витрачені сили і гроші,
Стає чхати – при погляді мами.
Всі труднощі й важкості часу,
Стають мізером з дотиком тата.
Так долаємо відстані мега.
І рахуємо час, щоб вже мілі.
Ну а потім все добре.
Родина.
Ну а зараз відносно – дорога.
05.05.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498510
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.05.2014
Той, що приніс мені світло,
Не загасив всередині пітьму,
Ти носив в собі світло кільканадцять моментів підряд.
Я прийняла його як приємний додаток.
А коли ти постукаєш в рамки вікна,
Я відчую твій запах на слух.
Ми гаситимемо небо очима,
І чолом пробиватимемо всі стіни.
Ну а потім роз’їдемось зрання,
Бо кожен діяв навманнЯ.
Та все ж у проблисках зірок впізнаємо ті очі.
За сотні миль,
І скрізь шари базальту й кремнію,
Без дотику закам’янію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496822
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.05.2014
Колись.
Коли весь світ заполонить туга.
І ти залишишся самотня і без сліз.
Згадай про те, що носить спогади про тебе,
І не врани сльозинки - морозинки,
Яких вже за життя пролила без причин,
Неначе старий піп, який за мить життя побачив,
І ту останню свічку за сім'ю поставив.
Згадай, хто був з тобою цілу вічність,
І ту, яка співала колискову.
Звичайно, того хто посіяв зерна смутку,
А хтось з них виростив травичку.
Звичайно світ такий тісний,
Що за півсвіту ми знайдемо рідні лиця,
Та саме головне не забувати тих,
Хто загартовував тебе, неначе крицю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014